Постанова № 54675852, 09.12.2015, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

09 грудня 2015 рокум. Ужгород № 807/797/15

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Микуляк П.П.

при секретарі Кречко Л.В.

за участю:

позивача: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, - не з'явився

відповідача: Свалявська обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Закарпатській області, представник - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Свалявської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання нечинним рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 09 грудня 2015 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 14 грудня 2015 року.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Свалявської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання нечинним рішення, яким не погоджено застосування процедури податкового компромісу.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач звернувся до Свалявської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області із заявою від 06.04.2015р. про застосування податкового компромісу відповідно до підрозділу 9-2 «Особливості уточнення податкових зобовязань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість під час застосування податкового компромісу» розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.

Рішенням Свалявської ОДПІ від 10.04.2015р. № 10/10/1700 не погоджено застосування процедури податкового компромісу щодо заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 по податковим повідомленням-рішенням від 25.08.2010р. № 00832/1700/3558/17/НОМЕР_1; № 3000831/1700/03540/17/НОМЕР_1 та податкових повідомленнях-рішеннях від 08.05.2013р. № НОМЕР_2; № НОМЕР_3.

Позивач просить визнати нечинним рішення Свалявської ОДПІ Головного управління ДФС у Закарпатській області від 10.04.2014р. № 10/10/1700 та зобовязати Відповідача застосувати процедуру податкового компромісу.

Позивач в судове засідання не зявився, однак подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с.29).

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у запереченнях проти позову (а.с.59-60).

Розглянувши подані позивачем документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 06.04.2015р. ФОП ОСОБА_1 звернувся до Свалявської ОДПІ Головного управління ДФС у Закарпатській області із заявою про застосування податкового компромісу (а.с.7-12) по податкових повідомленнях-рішеннях від 25.08.2010р. № 000832/1700/0/3540, яким було визначено зобовязання по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 462,30 грн., №000831/1700/0/3540, яким було визначено зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 18530,5 грн. прийнятих за результатами проведеної перевірки та складеного акта № 9-1700/НОМЕР_1 від 14.08.2010р. та податкових повідомлень-рішень від 08.05.2013 року №0000921700, яким було визначено зобовязання по податку з доходів фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 37570,69 грн., №0000911700 яким було визначено зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 54093,75 грн.

Відповідно до п. 1 підрозділу 9-2 «Особливості уточнення податкових зобовязань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість під час застосування податкового компромісу» розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України: податковий компроміс це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 ПК України. Платник податків, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, під час дії податкового компромісу за такі податкові періоди має право подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, в яких визначає суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суму завищення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Виходячи з наведеного, податковий компроміс розповсюджується виключно на факти заниження податкових зобовязань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств.

Таким чином, до податкових повідомлень-рішень, якими визначено зобовязання по податку з доходів фізичних осіб податковий компроміс не застосовується.

Виходячи із п. 1 підрозділу 9-2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, процедура податкового компромісу стосовно податкових повідомлень-рішень поширюється на неузгоджені суми податкових зобовязань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість щодо яких триває процедура судового або адміністративного оскарження.

Встановлено, що податковий компроміс це це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 ПК України. Тобто, податковий компроміс застосовується за податкові періоди з 01.03.2011р. до 01.04.2014р., та не може бути застосованим по податковим повідомленням-рішенням, прийнятими у 2010 році.

Платник податків, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, під час дії податкового компромісу за такі податкові періоди має право подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобовязань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, в яких визначає суму завищення витрат, що враховуються при визначенні обєкта оподаткування податком на прибуток підприємств, та/або суму завищення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Виходячи з наведеного, умовами застосування податкового компромісу по податковим повідомленням-рішенням є: 1) неузгодженість сум податкових зобовязань; 2) заниження податкових зобовязань виключно по податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість; 3) наявність факту визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ за податкові періоди до 1 квітня 2014р. (з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 ПК України 1095 днів).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 3 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України.

Отже, беручи до уваги надані сторонами докази по справі та враховуючи положення ч. 2 ст. 71 КАС України, в силу яких в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, відповідач належними та допустимими доказами довів правомірність прийнятого ним рішення щодо непогодження застосування процедури податкового компромісу № 10/10/1700 від 10.04.2015р.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 70, 71, 86, 160-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Свалявської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання нечинним рішення - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України

СуддяОСОБА_3