ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
16 листопада 2015 рокум. Ужгород№ 807/1295/15
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Микуляк П.П.
при секретарі Лумей В.Г.,
за участю:
позивача: ОСОБА_1, представник ОСОБА_2,
відповідача 1: Відділу ДВС Тячівського районного управління юстиції, представник ОСОБА_3,
відповідача 2: в.о. Начальника Відділу ДВС Тячівського районного управління юстиції - ОСОБА_4 не зявився,
третьої особи: Головного територіальне управління юстиції у Закарпатській області, представник не з'явився,
третьої особи: Головного територіальне управління ДК Служби України у Закарпатській області, представник - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за уточненим позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Тячівського районного управління юстиції, в.о. Начальника Відділу ДВС Тячівського районного управління юстиції, треті особи - Головне територіальне управління юстиції у Закарпатській області, Головне територіальне управління ДК Служби України у Закарпатській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В:
Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 16 листопада 2015 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 20 листопада 2015 року.
ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу державної виконавчої служби Тячівського районного управління юстиції, в.о. начальника Відділу ДВС Тячівського районного управління юстиції, треті особи - Головне територіальне управління юстиції у Закарпатській області та Головне територіальне управління ДК Служби України у Закарпатській області, якою уточнивши позовні вимоги просила суд:
- визнати протиправною бездіяльність в.о. начальника відділу Державної виконавчої служби Тячівського районного управління юстиції Закарпатської області в частині ненадання відповідей на звернення сторони у виконавчому провадженні №43412909 та її представника (заяви від.01.04.2015 року, заяви від 07.04.2015 року, заяви від 09.02.2015 року, заяви від 29.04.2015 року) та передачу на реалізацію нерухомого майна без проведення рецензування звіту про оцінку майна від 20.11.2014 року;
- зобов'язати в.о. начальника відділу державної виконавчої служби Тячівського районного управління юстиції Закарпатської області зняти з реалізації нежитлову будівлю торгово-готельного комплексу під літ "Б", загальною площею 331,00 кв. м., що знаходиться в смт. Усть-Чорна, Тячівського району, Закарпатської області, вул. Верховинська (колишня 50 років ОСОБА_6), буд. 130, що належить на праві власності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1;
- зобов'язати в.о. начальника відділу державної виконавчої служби Тячівського районного управління юстиції у Закарпатській області винести постанову про призначення експерта у виконавчому провадженні для Рецензування звіту від 20.11.2014 року, яку було виконано ТОВ "Експерт і К";
- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 73,08 грн. судових витрат, 100 000,00 грн. моральної шкоди.
Позовні вимоги мотивовані наступним. На виконанні у відділі державної виконавчої служби Тячівського районного управління юстиції знаходиться виконавче провадження № 43412909, відкрите на підставі виконавчого напису виданого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_7 про звернення стягнення на нежитлову будівлю торгово-готельного комплексу під літ "Б", загальною площею 331,00 кв. м., що знаходиться в смт. Усть-Чорна, Тячівського району, Закарпатської області, вул. Верховинська (колишня 50 років ОСОБА_6), буд. 130, що належить на праві власності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та яка виступає майновим поручителем фізичної особи-підприємця ОСОБА_8.
Зазначена вище нежитлова будівля торгово-готельного комплексу, на підставі Договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу ОСОБА_9 08 лютого 2012 року № 959-960, зі змінами від 02.07.2012 року за № 3812, від 06.02.2013 року за № 786, від 04.10.2013 року за № 5072 передана у іпотеку Публічному акціонерному товариству "Комерційний ОСОБА_10", що знаходиться в м. Ужгород на вул. Гойди, буд 10, строк платежу за договором настав 06.02.2014 року. А за рахунок коштів, отриманих від реалізації зазначеної нежитлових будівлі торгово-готельного комплексу був намір задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства "Комерційний ОСОБА_10" у розмірі 1 608 473,30 грн.
Про дане виконавче провадження позивачка дізналася тільки 04.10.2014р. отримавши рекомендований лист з повідомленням про вручення поштового направлення, яким їй надіслали постанову про призначення експерта, субєкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні.
06.02.2015 року Позивачка отримала звіт про оцінку майна: нежитлову будівлю торгово-готельного комплексу, загальною площею 331,00 кв. м., що знаходиться в смт. Усть-Чорна, вул. Верховинська (колишня 50 років ОСОБА_6) буд. 130, Тячівського району, Закарпатської області.
Не погоджуючись з оцінкою та через необєктивність звіту про оцінку майна позивачка 09.02.2015р. подала на ім'я в. о. начальника ВДВС Тячівського РУЮ ОСОБА_4 заяву в якій відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» просила провести рецензування звіту про оцінку майна, просила призначити експерта, субєкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні у якості рецензента вищенаведеного звіту про оцінку майна та окремо зазначила, що бажає отримувати всі матеріали виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення, а за можливості рекомендованим листом з повідомленням про вручення та описом та надала згоду на авансування всіх виконавчих дій, для чого просила повідомити реквізити для оплати та сформувати калькуляцію витрат виконавчого провадження.
У звязку з тим, що відповідь на заяву від 09.02.2015р. не надходила, представником позивача ОСОБА_11 01.04.2015 року було подано на імя в.о. начальника ВДВС Тячівського РУЮ ОСОБА_4 заяву про ознайомлення з матеріалами справи. В усному порядку в.о. начальником йому було повідомлено, що ознайомлення здійснюється у прийомний день, однак у відведені ( прийомні) дні ознайомитися з матеріалами справи так і не вдалося невідомих причин. В звязку з наведеним представником позивача ОСОБА_11 07.04.2015 року було подано на імя в.о. начальника ВДВС Тячівського РУЮ ОСОБА_4 заяву про надання завірених копій матеріалів виконавчого провадження. Для реалізації вказаної заяви представником було подане і доручення від 01.04.2015р. про що зазначено і в заяві.
27.04.2015 року позивачка отримала Листа ДП Інформаційний центр від 17.04.2015 року №9886/0206 (а.с.13) із відомостями щодо реалізації предмета іпотеки шляхом проведення електронних торгів.
29.04.2015 року представник позивачки в черговий раз подав заяву на ім'я в. о. начальника ВДВС Тячівського РУЮ ОСОБА_4, якою просив зняти з реалізації майно ОСОБА_1 та провести рецензування звіту про оцінку майна. Повторно просив рекомендованою кореспонденцією надати відповідь з реквізитами рахунку з обліку депозитних сум відділу ДВС Тячівського РУЮ.
29.06.2015р. позивачці стало відомо, що незважаючи на вищенаведені заяви, відсутність відповідей на них 30.06.2015р. призначені повторні торги щодо реалізації предмета іпотеки.
З огляду на вищенаведене вважає, що внаслідок неправомірних дій та бездіяльності відповідачів не могла реалізувати своє право на рецензування, жила в інформаційному колапсі внаслідок чого зазнала душевних та моральних страждань, які оцінює у 100000,00 грн.
З огляду на наведене позивач просить позов задовольнити в повному обсязі вт.ч. визнати протиправною бездіяльність в.о. начальника відділу Державної виконавчої служби Тячівського районного управління юстиції Закарпатської області в частині ненадання відповідей на звернення сторони у виконавчому провадженні №43412909 та її представника (заяви від.01.04.2015 року, заяви від 07.04.2015 року, заяви від 09.02.2015 року, заяви від 29.04.2015 року) та передачу на реалізацію нерухомого майна без проведення рецензування звіту про оцінку майна від 20.11.2014 року;
Представник позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд такі задовольнити. Додатково подала пояснення та документи, які просила врахувати при вирішенні справи.
Представник відповідача 1 - Відділ ДВС Тячівського районного управління юстиції проти позову заперечив та просив суд у задоволенні такого відмовити з огляду на мотиви викладених у письмових заперечень (а.с.31-37).
Відповідача 2 - В.о. начальника Відділу ДВС Тячівського районного управління юстиції - ОСОБА_4М.в судове засідання не зявився, однак подав до суду клопотання про розгляд даної справи без його участі (а.с.75).
Представник третьої особи - Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області в судове засіданні не зявився, хоча про час, дату та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, неявка за таких обставин не перешкоджає розгляду справи.
Представник третьої особи - Головного територіального управління ДК Служби України у Закарпатській області, проти задоволення позову заперечив, посилаючись на подані ним письмові пояснення (а.с.19-21).
Розглянувши подані позивачем документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Судом встановлено, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Тячівського районного управління юстиції знаходиться виконавче провадження № 43412909, відкрите на підставі виконавчого напису виданого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_7 про звернення стягнення на нежитлову будівлю торгово-готельного комплексу під літ "Б", загальною площею 331,00 кв. м., що знаходиться в смт. Усть-Чорна, Тячівського району, Закарпатської області, вул. Верховинська (колишня 50 років ОСОБА_6), буд. 130, що належить на праві власності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та яка виступає майновим поручителем фізичної особи-підприємця ОСОБА_8.
Зазначена вище нежитлова будівля торгово-готельного комплексу, на підставі Договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу ОСОБА_9 08 лютого 2012 року № 959-960, зі змінами від 02.07.2012 року за № 3812, від 06.02.2013 року за № 786, від 04.10.2013 року за № 5072 передана у іпотеку Публічному акціонерному товариству "Комерційний ОСОБА_10", що знаходиться в м. Ужгород на вул. Гойди, буд 10, строк платежу за договором настав 06.02.2014 року. А за рахунок коштів, отриманих від реалізації зазначеної нежитлових будівлі торгово-готельного комплексу був намір задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства "Комерційний ОСОБА_10" у розмірі 1 608 473,30 грн.
21.05.2014 року державним виконавцем відділу ДВС було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
Відомості по виконавчому провадженню внесено до Єдиного Державного реєстру виконавчих проваджень за № 43412909.
В процесі здійснення виконавчих дій по виконавчому провадженню з виконання виконавчого напису № 392 від 22.04.2014 року відповідно до ст. 57 Закону України Про виконавче провадження, державним виконавцем проведено арешт та опис заставного майна за адресою смт. Усть-Чорна, вул. Верховинська, 130, а саме: нежитлової будівлі торгово-готельного комплексу під літ БІІ, загальною площею 331,0 кв.м.
02.10.2014 року головним державним виконавцем відділу ДВС відповідно до ст. 13 Закону України Про виконавче провадження винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, одночасно був виготовлений супровідний лист № 13286 від 02.10.2014 року про направлення постанови для виконання та відома сторонам та експерту. (а.с. 79) однак підтвердження про направлення вказаної постанови в матеріалах виконавчого провадження відсутні, окремо суду не надані. Крім того в матеріалах виконавчого провадження міститься на постанові про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні відмітка експерта про особисте ознайомлення 02.10.2014р. з вищезгаданою Постановою.
Відповідно до ч.4 ст.58 Закону України Про виконавче провадження у разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.
06.02.2015 року Позивачка отримала звіт про оцінку майна: нежитлову будівлю торгово-готельного комплексу, загальною площею 331,00 кв. м., що знаходиться в смт. Усть-Чорна, вул. Верховинська (колишня 50 років ОСОБА_6) буд. 130, Тячівського району, Закарпатської області.
Не погоджуючись з оцінкою та через необєктивність звіту про оцінку майна позивачка 09.02.2015р. подала на ім'я в. о. начальника ВДВС Тячівського РУЮ ОСОБА_4 заяву в якій відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» просила провести рецензування звіту про оцінку майна, просила призначити експерта, субєкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні у якості рецензента вищенаведеного звіту про оцінку майна та окремо зазначила, що бажає отримувати всі матеріали виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення, а за можливості рекомендованим листом з повідомленням про вручення та описом та надала згоду на авансування всіх виконавчих дій, для чого просила повідомити реквізити для оплати та сформувати калькуляцію витрат виконавчого провадження.
У звязку з тим, що відповідь на заяву від 09.02.2015р. не надходила, представником позивача ОСОБА_11 01.04.2015 року було подано на імя в.о. начальника ВДВС Тячівського РУЮ ОСОБА_4 заяву про ознайомлення з матеріалами справи. В усному порядку в.о. начальником йому було повідомлено, що ознайомлення здійснюється у прийомний день, однак у відведені ( прийомні) дні ознайомитися з матеріалами справи так і не вдалося невідомих причин. В звязку з наведеним представником позивача ОСОБА_11 07.04.2015 року було подано на імя в.о. начальника ВДВС Тячівського РУЮ ОСОБА_4 заяву про надання завірених копій матеріалів виконавчого провадження. Для реалізації вказаної заяви представником було подане і доручення від 01.04.2015р. про що зазначено і в заяві.
27.04.2015 року позивачка отримала Листа ДП Інформаційний центр від 17.04.2015 року №9886/0206 (а.с.13) із відомостями щодо реалізації предмета іпотеки шляхом проведення електронних торгів.
29.04.2015 року представник позивачки в черговий раз подав заяву на ім'я в. о. начальника ВДВС Тячівського РУЮ ОСОБА_4, якою просив зняти з реалізації майно ОСОБА_1 та провести рецензування звіту про оцінку майна. Повторно просив рекомендованою кореспонденцією надати відповідь з реквізитами рахунку з обліку депозитних сум відділу ДВС Тячівського РУЮ.
29.06.2015р. позивачці стало відомо, що незважаючи на вищенаведені заяви, відсутність відповідей на них 30.06.2015р. призначені повторні торги щодо реалізації предмета іпотеки.
Закон України Про виконавче провадження визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України Про виконавче провадження Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Ч. 2 ст. 11 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. Закону України Про виконавче провадження здійснюється розглядає заяв сторін та інших учасників виконавчого провадження і їх клопотань.
Позивачка та її представник зверталися до в.о. начальника відділу Державної виконавчої служби Тячівського районного управління юстиції Закарпатської області з заявами від 09.02.2015 року «Про рецензування звіту про оцінку майна» (а.с.10), від.01.04.2015 року «Про ознайомлення з матеріалами справи» (а.с.11), від 07.04.2015 року «Про видачу засвідчених копій» (а.с.12), від 29.04.2015 року «Про надання відповіді з реквізитами рахунків» (а.с.14)
Проаналізувавши матеріали адміністративної справи та виконавчого провадження, суд не може взяти до уваги доводи відповідача 1 щодо надання відповіді на заяву представника позивача від 09.02.2015 року «Про рецензування звіту про оцінку майна» (а.с.10), з огляду на наступне.
Представник відповідача 1 стверджує (а.с.33), що на заяву про проведення рецензування Звіту про оцінку, державним виконавцем відділу ДВС Тячівського районного управління юстиції було направлено лист за вих. № 03-28/1584 від 12.02.2015 року на адресу ПП Алекс-Хуст, щодо надання на адресу відділу ДВС відомостей щодо вартості проведення рецензування Звіту про оцінку наданого ТзОВ Експерт і К та банківських реквізитів на які необхідно провести авансування робіт щодо рецензування. ( а.с. 38)
На адресу відділу ДВС надійшов лист - відповідь від 12.02.2015 року наданий ПП Алекс-Хуст, в якому вказано, що вартість робіт щодо рецензування становить 2500.00 грн. Просять оплатити на рахунок. (а.с. 40)
В подальшому відповідач 1 стверджує, що на адресу боржника ОСОБА_1 вказану у виконавчому документів, було направлено листа за №03-28/1606 від 13.02.2015 року (а.с.41-42), з пропозицією провести оплату робіт, щодо рецензування Звіту про оцінку наданого ТзОВ Експерт і К в строк до 23.02.2015 року. Та зазначено, що в разі несплати витрат в розмірі 2500,00 грн. пов'язаних з рецензуванням звіту, що несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки, її заперечення з результатами оцінки майна буде залишено без розгляду та майно буде передано на реалізацію за ціною згідно Звіту про оцінку. Доказів такого направлення позивачу на вимогу суду надано не було так як таких доказів і не міститься у матеріалах виконавчого провадження.
Як наслідок, ПП «Алекс-Хуст» направило в.о. начальника відділу Державної виконавчої служби Тячівського районного управління юстиції Закарпатської області повідомлення, де зазначено, що суму в розмірі 2500, грн. не отримував. ( а.с.43)
В подальшому, в звязку з відсутністю оскаржень звіту про оцінку майна державним виконавцем відділу ДВС Тячівського районного управління юстиції 16.03.2015 року підготовлено та направлено пакет документів до Управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області, для перевірки та подальшого внесення арештованого та описаного майна на примусову реалізацію через Систему електронних торгів арештованого майна (СЕТАМ).
Ст. 41 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, які використовуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
До витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, належать кошти, за рахунок яких здійснено оплату:
1) перевезення, зберігання і реалізації майна боржника;
2) послуг експертів, суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до провадження виконавчих дій;
3) поштового переказу стягувачу стягнених аліментних сум;
4)проведення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини;
5) розміщення оголошення в засобах масової інформації;
6) виготовлення та пересилання документів виконавчого провадження, ведення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень;
7) інших витрат, необхідних для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби.
Відповідно до п.п.2,6 Порядку використання коштів виконавчого провадження, затвердженого постановою КМ України від 29.04.2004 року №554 кошти, використовуються державною виконавчою службою на організацію та проведення виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), зокрема на оплату праці експертів, перекладачів та інших осіб, залучених у встановленому порядку до проведення виконавчих дій, на покриття інших необхідних витрат для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби.
Відтак, законодавством не передбачено передоплату позивачем витрат повязаних з рецензування звіту про оцінку майна.
Крім того, що відповідачем 1 не надано підтвердження щодо отримання позивачем листа від 13.02.2015 року, з пропозицією провести оплату ( передоплату) робіт, щодо рецензування Звіту про оцінку наданого ТОВ Експерт і К відповідачем не надано відповідь на вимогу позивача відповідно до вимог ЗУ «Про виконавче провадження» отримувати всі матеріали виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення, а за можливості рекомендованим листом з повідомленням про вручення та описом вкладеного пріоритетною кореспонденцією та зазначення реквізитів розрахункових рахунків та калькуляцію витрат виконавчого провадження для здійснення нею оплати у звязку із наданням згоди на авансування всіх виконавчих дій.
Відносно заяви представника позивача від 01.04.2015 року «Про ознайомлення з матеріалами справи» (а.с.11), суду було надано відповідь від 07.04.2015 року №03-14/3890 ВДВС Тячівського РУЮ (а.с. 85-86), в якій вказано, що в зв'язку з тим що, до заяви не додано копій документів які надають право представляти інтереси ОСОБА_1 було відмовлено у наданні матеріалів справи для ознайомлення.
Ненадання відповідей на заяв від 07.04.2015 року «Про видачу засвідчених копій» (а.с.12), від 29.04.2015 року «Про надання відповіді з реквізитами рахунків» (а.с.14) відповідачем не спростовано та не надано жодних доказів щодо взагалі надання відповідей на вказані заяви представника позивача та направлення таких на адресу позивача.
Також судом при огляді матеріалів виконавчого провадження №43412909 встановлено відсутність заяви позивача про проведення рецензування звіту оцінки майна та надсилання кореспонденції на адресу позивача рекомендованими поштовими відправленнями, хоча копія даної заяви з відміткою про отримання такої заяви відділом ДВС Тячівського районного управління юстиції містися в матеріалах даної адміністративної справи.
Відповідно до ч.1 ст. 13 Закону України Про виконавче провадження для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.
Постанова про залучення експерта з метою рецензування звіту про оцінку майна в матеріалах справи відсутня. Таким чином, твердження відповідача про залучення експерта у даному виконавчому провадженні щодо здійснення рецензування звіту не знайшло свого підтвердження та не підтверджуються матеріалами справи.
Згідно п. 1.5 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 року (далі - Інструкції), під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених законом або іншим нормативно-правовим актом.
П. 1.12.3 Інструкції передбачає, що постанови державного виконавця, а також інші документи виконавчого провадження (крім актів, що складаються за місцем проведення виконавчих дій) складаються за допомогою програмних засобів Єдиного реєстру.
Враховуючи роз'яснення Пленуму Верховного суду викладені в п.9 Постанови Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.1995 р. № 4 (з наступними змінами та доповненнями), розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з врахуванням інших обставин. Зокрема, враховуючи стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
Встановлюючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви, якими він керується при визначенні розміру моральної шкоди.
Крім того, при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди (немайнової) шкоди суд. зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних та фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Позивач у своїй заяві посилається на те, що у зв'язку з неможливістю ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження така перебувала в інформаційному колапсі, що завдавало їй значних щоденних душевних та моральних страждань. Боржник не могла реалізувати своє право на рецензування звіту про оцінку майна, не мала змоги здійснити авансування витрат виконавчого провадження у зв'язку з чим страждала внаслідок того, що майно може бути продано за заниженою ціною. Також позивач посилається на те, що моральні страждання полягають у тому, що кожного дня у неї збільшувались сумніви на рахунок спроможності її як юриста відстоювати права згідно букви закону.
Однак, суду не було надано жодних документів чи доводів з приводу того чим саме мотивувався позивач та яким методом визначив розмір моральної шкоди заявлений у розмірі 100 000,00 грн.
Відповідно до положення ст. 2 Закону України Про джерела фінансування органів державної влади органи державної влади здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування в межах, передбачених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік. Кошти на фінансування органу державної влади передбачаються у Державному бюджеті України окремим рядком.
Відповідно до бюджетного законодавства місцеві органи виконавчої служби є розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня і уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків з бюджету.
Відповідно до Закону України Про виконавче провадження - примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Згідно п. 12.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, а також п. 15 Положення про районний, районний у місті, міський (міста обласного значення), міськрайонний, міжрайонний відділ державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 549/5 від 10.04.2012, органи ДВС являються юридичними особами та мають відповідні рахунки в органах Державної казначейської служби України для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам у національній валюті, а також відповідні рахунки для обліку аналогічних операцій в іноземній валюті в банках.
Тобто, це кошти, що знаходяться в розпорядженні органів державної виконавчої служби і мають бути повернені власникам або перераховані до відповідного бюджету.
Крім того, реєстраційні рахунки використовуються для зберігання коштів виконавчого провадження та проведення операцій за ними.
Не допускається виплата стягувану стягнутих сум готівкою або виплата стягнутих сум іншим особам, які не є стягувачами (крім виплати грошових сум заставодержателю, який не є стягувачем, згідно із статтею 54 Закону). Забороняється використовувати стягнуті з боржників грошові суми, що підлягають виплаті стягувачам, на цілі, не передбачені цією статтею, а також звертати на них стягнення для виплати іншим особам, які не є стягувачами за виконавчими документами, під час примусового виконання яких ці суми стягнуто (крім випадків, коли стягувач є одночасно боржником у іншому виконавчому провадженні). Враховуючи вищенаведене. це кошти, що не належать бюджетній установі. надходять у тимчасове розпорядження і з настанням відповідних умов перераховуються за призначенням, для здійснення таких операцій, відкриваються депозитні рахунки для тимчасового зберігання таких коштів без права користування ними. Оскільки ці кошти не є коштами установи. їх не можна вважати коштами ні загального, ні спеціального фонду.
Беручи до уваги вищевикладене, не передбачено стягнення грошових коштів з депозитних рахунків органів державної казначейської служби, що надійшли від боржника для виплати стягувачам, а також звертати на них стягнення для виплати іншим особам, які не є стягувачами за виконавчими документами, під час примусового виконання яких ці суми стягнуті. Отже, стягнення коштів з Відділу державної виконавчої служби є неможливим.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на вищевикладене та беручи до уваги те, що відповідачем не було надано та направлено відповідей на заяви позивача від 09.02.2015р., 07.04.2015р., 29.04.2015р. те, що законодавством не передбачено попереднє здійснення оплати позивачем витрат повязаних із рецензуванням звіту про оцінку нерухомого майна, майно не реалізоване на приватних торгах під час виконання виконавчого документу, стягувач відмовився залишити майно за собою та винесена Постанова від 09.11.2015р. «Про повернення виконавчого документа стягувачу» суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Згідно ч.4 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Уточнений позов ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Тячівського районного управління юстиції, в.о. Начальника Відділу ДВС Тячівського районного управління юстиції, треті особи - Головне територіальне управління юстиції у Закарпатській області, Головне територіальне управління ДК Служби України у Закарпатській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність в.о. начальника відділу державної виконавчої служби Тячівського районного управління юстиції Закарпатської області в частині ненадання відповідей на звернення сторони та її представника у виконавчому провадженні №43412909 (заяви від 07.04.2015р., 09.02.2015р., 29.04.2015р.) та передачу на реалізацію нерухомого майна без проведення рецензування звіту про оцінку майна від 20.11.2014 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідент. ном. - НОМЕР_1) судовий збір у сумі 18,27 грн. (вісімнадцять гривень двадцять сім копійок).
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
СуддяОСОБА_12
Судове рішення № 54675780, Закарпатський окружний адміністративний суд було прийнято 16.11.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 807/1295/15. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: