Постанова № 54675608, 28.12.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2015 р. Справа № 804/15296/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участю: представника позивача предаставника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексімтрейд" до Криворізької південної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Криворізької південної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Криворізької південної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області:

- від 24.09.2015 року № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 893 377,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 223 344,25 грн.;

- від 24.09.2015 року № НОМЕР_2 про збільшення суми грошового зобовязання з ПДВ у розмірі 962 635,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 481 317,50 грн.;

- від 24.09.2015 року № НОМЕР_3 про застосування штрафних санкцій у розмірі 340,00 грн.;

- від 24.09.2015 року № НОМЕР_4 про нарахування пені за порушенні термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 187 110,00 грн.;

- від 18.09.2015 року № НОМЕР_5 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 510,00 грн. з податку на доходи фізичних осіб.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно дійшов висновку про нереальність господарських операцій позивача з ТОВ «Персей», ТОВ «Дніпро Тренд Менеджмент», ТОВ «Моноліт ОСОБА_5 Системс», ТОВ «Юг ОСОБА_5», ТОВ «Горстон», ТОВ «Твінінг Тайм», ПП «Восток», ТОВ «Стройбуд-2013», ТОВ «ОСОБА_6 Компані», оскільки факт виконання договорів підтверджується податковими, видатковими, товарно-транспортни накладними. Позивач зазначає, що порушення ТОВ «Персей», ТОВ «Дніпро Тренд Менеджмент», ТОВ «Моноліт ОСОБА_6 Системс», ТОВ «Юг ОСОБА_5», ТОВ «Горстон», ТОВ «Твінінг Тайм», ПП «Восток», ТОВ «Стройбуд-2013», ТОВ «ОСОБА_6 Компані» податкової дисципліни та не знаходження останніх за юридичною адресою не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та у праві на формування витрат. Окрім того, позивач зазначає, що взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом. Також позивач наголошує на тому, що надані ТОВ «Персей», ТОВ «Дніпро Тренд Менеджмент», ТОВ «Моноліт ОСОБА_6 Системс», ТОВ «Юг ОСОБА_5», ТОВ «Горстон», ТОВ «Твінінг Тайм», ПП «Восток», ТОВ «Стройбуд-2013», ТОВ «ОСОБА_6 Компані» товарно-матеріальні цінності використані позивачем у власній господарській діяльності, а саме: використанні під час виготовлення власної продукції, а також перепродані третім особам. Також позивач вказує на те, що відповідач протиправно нарахував штраф у розмірі 510,00 грн. за не подання звітності 1-ДФ, оскільки господарські взаємовідносин позивача відбувались з фізичних особи підприємцями, а не з фізичними особами, а тому позивач відносно фізичних осіб підприємців не є податковим агентом у розумінні ПК України та не повинен звітувати про розмір нарахованого (виплаченого) на користь фізичних осіб підприємців доходів. Позивач звернув увагу суду на той факт, що податковий орган у акті перевірки не вірно кваліфікував заборгованість позивача перед ФОП ОСОБА_7 та ТОВ «Єврощебень», по якій минув строк позовної давності, в якості безповоротної фінансової допомоги, а саме: дані доходи після спливу строку позовної давності є безнадійної кредиторською заборгованістю. Також позивач просить суд застосувати до сум доходів, по яким сплив строк позовної даності ст. 102 ПК України, оскільки грошове зобовязання розраховане відповідачем після спливу 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

Ухвалою суду від 29.10.2015 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 17.12.2015 року позовну заяву залишено без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.155 КАС України в частині наступних заявлених позовних вимог визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення відповідача від 24.09.2015 року № НОМЕР_3 про застосування штрафних санкцій у розмірі 340,00 грн. та від 24.09.2015 року № НОМЕР_4 про нарахування пені за порушенні термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 187 110,00 грн.

Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідач у судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначаючи про нереальність правочинів укладених позивачем з ТОВ «Персей», ТОВ «Дніпро Тренд Менеджмент», ТОВ «Моноліт ОСОБА_6 Системс», ТОВ «Юг ОСОБА_5», ТОВ «Горстон», ТОВ «Твінінг Тайм», ПП «Восток», ТОВ «Стройбуд-2013», ТОВ «ОСОБА_6 Компані», з наступних причин:

- правочини укладені ТОВ «Персей», ТОВ «Дніпро Тренд Менеджмент», ТОВ «Моноліт ОСОБА_6 Системс», ТОВ «Юг ОСОБА_5», ТОВ «Горстон», ТОВ «Твінінг Тайм», ПП «Восток», ТОВ «Стройбуд-2013», ТОВ «ОСОБА_6 Компані» визнані недійсними податковим органом;

- ТОВ «Персей», ТОВ «Дніпро Тренд Менеджмент», ТОВ «Моноліт ОСОБА_6 Системс», ТОВ «Юг ОСОБА_5», ТОВ «Горстон», ТОВ «Твінінг Тайм», ПП «Восток», ТОВ «Стройбуд-2013», ТОВ «ОСОБА_6 Компані» порушують податкову дисципліну та не знаходяться на податковою адресою;

- ТОВ «Персей», ТОВ «Дніпро Тренд Менеджмент», ТОВ «Моноліт ОСОБА_6 Системс», ТОВ «Юг ОСОБА_5», ТОВ «Горстон», ТОВ «Твінінг Тайм», ПП «Восток», ТОВ «Стройбуд-2013», ТОВ «ОСОБА_6 Компані» не мають трудових ресурсів, основних засобів, машин та механізмів для здійснення господарської діяльності;

- згідно зареєстрованих податкових накладних ТОВ «Персей», ТОВ «Дніпро Тренд Менеджмент», ТОВ «Моноліт ОСОБА_6 Системс», ТОВ «Юг ОСОБА_5», ТОВ «Горстон», ТОВ «Твінінг Тайм», ПП «Восток», ТОВ «Стройбуд-2013», ТОВ «ОСОБА_6 Компані» останні не придбавали товар, який вподальшому реалізовували позивачу.

Також відповідач наголосив на тому, що позивач мав господарські взаємовідносин з фізичними особами підприємцями та нараховував і виплачував на користь останніх дохід, однак всупереч вимогами п.176.2 ст. 176 ПК України не включив до звіту 1 ДФ інформацію про нараховані доходи фізичним особам підприємцям.

Позивач не включив до доходів у 2013 році суми безповоротної фінансової допомоги отриманої від фізичної особи підприємця ОСОБА_8П, у розмірі 5232,00 грн. та ТОВ «Єврощебень» у розмірі 8 058,00 грн., по яким сплив строк позовної давності.

Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

З 17.07.2015 року по 06.08.2015 року відповідачем проведено планову документальну виїзну перевірку позивача за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року.

За наслідками вищевказаної перевірки складно ОСОБА_4 від 13.08.2015 року № 122/22.02-34/25004967.

У вищевказаному акті відповідачем зроблено висновок про не спрямованість правочинів позивача з ТОВ «Персей», ТОВ «Дніпро Тренд Менеджмент», ТОВ «Моноліт ОСОБА_6 Системс», ТОВ «Юг ОСОБА_5», ТОВ «Горстон», ТОВ «Твінінг Тайм», ПП «Восток», ТОВ «Стройбуд-2013», ТОВ «ОСОБА_6 Компані», не відображення у звітності 1 ДФ нарахованих доходів фізичним особам-підприємцям ФОП ОСОБА_9 та ФОП ОСОБА_10, не включення до складу доходів сум безповоротної фінансової допомоги отриманої від фізичної особи підприємця ОСОБА_8П, у розмірі 5232,00 грн. та ТОВ «Єврощебень» у розмірі 8 058,00 грн., по яким сплив строк позовної давності, порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД та не декларування валютних цінностей .

Висновок відповідача щодо нікчемності правочинів обґрунтовується наступним:

- правочини укладені ТОВ «Персей», ТОВ «Дніпро Тренд Менеджмент», ТОВ «Моноліт ОСОБА_6 Системс», ТОВ «Юг ОСОБА_5», ТОВ «Горстон», ТОВ «Твінінг Тайм», ПП «Восток», ТОВ «Стройбуд-2013», ТОВ «ОСОБА_6 Компані» визнані недійсними податковим органом;

- ТОВ «Персей», ТОВ «Дніпро Тренд Менеджмент», ТОВ «Моноліт ОСОБА_6 Системс», ТОВ «Юг ОСОБА_5», ТОВ «Горстон», ТОВ «Твінінг Тайм», ПП «Восток», ТОВ «Стройбуд-2013», ТОВ «ОСОБА_6 Компані» порушують податкову дисципліну та не знаходяться на податковою адресою;

- ТОВ «Персей», ТОВ «Дніпро Тренд Менеджмент», ТОВ «Моноліт ОСОБА_6 Системс», ТОВ «Юг ОСОБА_5», ТОВ «Горстон», ТОВ «Твінінг Тайм», ПП «Восток», ТОВ «Стройбуд-2013», ТОВ «ОСОБА_6 Компані» не мають трудових ресурсів, основних засобів, машин та механізмів для здійснення господарської діяльності;

- згідно зареєстрованих податкових накладних ТОВ «Персей», ТОВ «Дніпро Тренд Менеджмент», ТОВ «Моноліт ОСОБА_6 Системс», ТОВ «Юг ОСОБА_5», ТОВ «Горстон», ТОВ «Твінінг Тайм», ПП «Восток», ТОВ «Стройбуд-2013», ТОВ «ОСОБА_6 Компані» останні не придбавали товар, який вподальшому реалізовували позивачу.

Також відповідач наголосив на тому, що позивач мав господарські взаємовідносин з фізичними особами підприємцями та нараховував і виплачував на користь останніх дохід, однак всупереч вимогами п.176.2 ст. 176 ПК України не включив до звіту 1 ДФ інформацію про нараховані доходи фізичним особам підприємцям.

Позивач не включив до доходів у 2013 році суми безповоротної фінансової допомоги отриманої від фізичної особи підприємця ОСОБА_8П, у розмірі 5232,00 грн. та ТОВ «Єврощебень» у розмірі 8 058,00 грн., по яким сплив строк позовної давності.

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем прийнято та направлено позивачу податкові повідомлення рішення

- від 24.09.2015 року № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 893 377,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 223 344,25 грн.;

- від 24.09.2015 року № НОМЕР_2 про збільшення суми грошового зобовязання з ПДВ у розмірі 962 635,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 481 317,50 грн.;

- від 24.09.2015 року № НОМЕР_3 про застосування штрафних санкцій у розмірі 340,00 грн.;

- від 24.09.2015 року № НОМЕР_4 про нарахування пені за порушенні термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 187 110,00 грн.;

- від 18.09.2015 року № НОМЕР_5 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 510,00 грн. з податку на доходи фізичних осіб.

Предметом спору у даній адміністративній справі є лише податкові повідомлення рішення від 24.09.2015 року № НОМЕР_1, від 24.09.2015 року № НОМЕР_2 та від 18.09.2015 року № НОМЕР_5.

Щодо позовної вимоги визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення рішення від 18.09.2015 року № НОМЕР_5 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 510,00 грн. з податку на доходи фізичних осіб, то суд зазначає наступне.

З акту перевірки (сторінка 72) вбачається, що штраф нарахований відповідачем за не відображення позивачем сум нарахованих доходів фізичним особам підприємцям ОСОБА_9 у розмірі 157,06 грн. та ОСОБА_10 у розмірі 4250,00 грн. у податковому розрахунку форми 1-ДФ за 3 та 4 квартали 2014 року.

Судом під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_10 та ОСОБА_9 були фізичними особами підприємцями на момент здійснення з позивачем господарських операцій, що не заперечується і відповідачем у акті перевірки.

Суд зазначає, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення послужив висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п."б" п. 176.2 ст.176 Податкового Кодексу України в частині подання не у повному обсязі податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків.

У п. "б" п. 176.2. ст. 176 Податкового кодексу України встановлено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Кодексу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається незалежно від того, виплачує чи ні доходи платникам податку зазначена особа протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України" від 07.04.2011р. № 3221-VI, який набрав чинності 20.04.2011р., були внесені зміни у пункті 176.2 статті 176 в абзаці першому підпункту "б", згідно до яких наведений вище розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду".

Таким чином, з 20.04.2011р. податкові агенти, зобов'язані подавати розрахунок суми доходу, лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку.

У п.п.14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до п. 177.8 ст. 177 Податкового кодексу України, під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

За вказаних обставин оскільки господарські взаємовідносини виникли між субєктами господарювання, то фізичні особи підприємці повинні самостійно декларувати отримані доходи, а позивач не є відносно фізичних осіб підприємців податковим агентом та не повинен включати до податкового розрахунку форм 1ДФ інформацію про суми нарахованого на користь фізичних осіб підприємців доходу.

Таким чином, податкове повідомлення рішення від 18.09.2015 року № НОМЕР_5 є протиправним та таким, з підлягає скасуванню.

Щодо не включення позивачем до доходів суми безповоротної фінансової допомоги від фізичної особи підприємця ОСОБА_8П, у розмірі 5232,00 грн. та ТОВ «Єврощебень» у розмірі 8 058,00 грн., по яким сплив строк позовної давності, то суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що між позивачем та ФОП ОСОБА_7 укладено контракт № 13/08-1 від 13.08.2009 року, у відповідності до умов якого позивач повинен був поставити товар, а ФОП ОСОБА_7 повинен був його оплатити.

Згідно акту звірки взаєморозрахунків станом на 31.07.2010 року заборгованість позивача перед ФОП ОСОБА_7 становить 10 000,00 грн.

У відповідності до акту звірки взаєморозрахунків станом на 31.08.2010 року, який підписано лише позивачем, заборгованість позивача перед ФОП ОСОБА_7 становить 5 232,00 грн.

Судом на підставі письмових пояснень позивачем встановлено, що останній не відвантажив ФОП ОСОБА_7 товар на суму 5 232,00 грн. та не повернув грошові кошти у розмірі 5 232,00 грн.

Також судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Єврощебень» укладено контракт № 16/05-08 від 16.05.2008 року, у відповідності до умов якого позивач повинен був поставити товар, а ТОВ «Єврощебень» повинен був його оплатити

Згідно акту звірки взаєморозрахунків станом на 30.06.2008 року заборгованість позивача перед ТОВ «Єврощебень» становить 8 058,00 грн.

Судом на підставі письмових пояснень позивачем встановлено, що останній не відвантажив ТОВ «Єврощебень» товар на суму 8 058,00 грн. та не повернув грошові кошти у розмірі 8 058,00 грн.

ТОВ «Єврощебень» та ФОП ОСОБА_7 перераховували грошові кошти позивача в якості авансу (попередньої оплати) за товар; грошові кошти перераховувались з ПДВ.

Загальний строк позовної давності встановлений статтею 257 ЦК України та становить 3 роки.

Заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, визнається безнадійною заборгованістю (пп. 14.1.11 ст. 14 ПКУ). При цьому сума заборгованості, яка залишилася нестягненою після закінчення строку позовної давності, визнається безповоротною фінансовою допомогою (пп. 14.1.257 ст. 14 ПКУ).

Судом встановлено, що з моменту перерахування позивачу грошових коштів та складання актів звірки взаєморозрахунків пройшло більш ніж 3 календарних роки; таким чином по сумам 5 232,00 грн. та 8 058,00 грн. пройшов строк позовної давності, що не заперечується сторонами.

У відповідності до п.п.135.5.4 ст. 135 ПК України до складу інших доходів включається, зокрема, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Також судом встановлено, що авансові платежі на користь позивача надходили до моменту набрання чинності ПК України, а безнадійною заборгованість визнана вже після набрання чинності ПК України.

Згідно п.11.3.1 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

ПК України не відносить до доходів суми попередньої оплати та авансів, які отримані в рахунок оплати товарів (робіт та послуг) (п.п.136.1.1 ст. 136 ПК України).

Отже, до моменту набрання чинності ПК України попередня оплата (аванс) відносилися до доходу платника податків, а з моменту набрання чинності ПК України не відносяться.

Судом під час розгляду справи встановлено, що позивач відобразив в подаковій звітності з податку на прибуток отримані суми авансових платежів від ТОВ «Єврощебень» та ФОП ОСОБА_7, що підтверджується письмовими поясненнями позивача, довідками бухгалтера позивача, а також копіями податкових декларацій позивача з податку на прибуток приватних підприємств, які містяться у матеріалах справи.

У відповідності до п.102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Оскільки сума кредиторської заборгованості по ТОВ «Єврощебень» виникла згідно акту звірки взаєморозрахунків ще у 30.06.2008 року, то безнадійною вона стала 01.07.2011 року і відобразити її позивач повинен був у податковій декларації з податку на прибуток за 3 квартал 2011 року та подати вказану декларацію протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); уточнень до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 3 квартад 2011 року позивач не подавав.

У визначений статтею 102.1 ст. 102 ПК України строк податковий орган не визначив суму грошових зобов'язань платника податків по безнадійній кредиторській заборгованості ТОВ «Єврощебень».

Таким чином, нарахування податку на прибуток приватних підприємств по ТОВ "Єврощебень" податковим органом проведено неправомірно.

Оскільки кредиторська заборгованість по ФОП ОСОБА_7 виникла 31.08.2010 року, то безнадійною вона стала 01.09.2013 року.

Суд зазначає, що з урахування терміну позовної давності датою виникнення доходу у вигляді суми заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, шр не стягнута після закінчення строк позовної давності (безнадійної кредиторської заборгованості), є період, на який припадає дата такого закінчення (п.п.137.16 ст. 137 ПК України).

За вказаних обставин відповідач не пропустив строк встановлений ст.102.1 ст. 102 ПК України для визначення суми грошових зобов'язань платника податків по безнадійній кредиторській заборгованості ФОП ОСОБА_7; однак невірно визначив її розмір з наступних причин.

Якщо сума кредиторської заборгованості платника податку залишилася не стягнутою після закінчення терміну позовної давності, то у податковому періоді, на який припадає закінчення терміну позовної давності, платник податку повинен всю суму такої непогашеної кредиторської заборгованості, тобто з урахуванням податку на додану вартість, включити до складу доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування.

Якщо платник податку на суму отриманої до 01.04.2011 попередньої оплати за товари (роботи, послуги) збільшив валовий дохід на підставі норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», то у разі визнання такої кредиторської заборгованості безнадійною після 01.04.2011 року зазначена сума попередньої оплати, з метою уникнення подвійного урахування при визначенні об'єкта оподаткування, не включається до доходів платника податку

Отже, з метою уникнення подвійного врахування при визначенні об'єкта оподаткування, сума такої кредиторської заборгованості (без урахування ПДВ), що визнана безнадійною після 01.04.2011 року, не включається до доходів платника податку.

Як вже було встановлено судом вище, позивач відобразив в подаковій звітності з податку на прибуток отримані суми авансових платежів (без урахування ПДВ) від ФОП ОСОБА_7 у повному обсязі.

Таким чином, сумою безнадійної кредиторської заборгованості ФОП ОСОБА_7 буде лише сума ПДВ у розмірі 872,00 грн. (згідно письмових пояснень позивача від 25.12.2015 року), оскільки вона не включалась до суми оподатковуваного доходу до моменту набрання чинності ПК України згідно п.4.2.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Сума податку на прибуток приватних підприємств від суми безнадійної кредиторської заборгованості у розмірі 872,00 грн. становить: 165,68 грн. (872,00 грн. х 19% (ставка податку на прибуток у 2013 році).

Розмір штрафної (фінансової) санкції становить 25% від суми грошового зобовязання, тобто 41,42 грн. згідно п.123.1 ст. 123 ПК України.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Персей», ТОВ «Дніпро Тренд Менеджмент», ТОВ «Моноліт ОСОБА_6 Системс», ТОВ «Юг ОСОБА_5», ТОВ «Горстон», ТОВ «Твінінг Тайм», ПП «Восток», ТОВ «Стройбуд-2013», ТОВ «ОСОБА_6 Компані», то суд зазначає наступне.

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість та права на формування витрат повинна включати такі етапи:

1. встановлення факту здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

2. встановлення спеціальної правосубєктності учасників господарської операції. Особа, яка видає податкову накладну , повинна бути зареєстрована як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

3. встановлення звязку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4. встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість

5. встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Аналогічна позиція викладена також у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11.

Також у вищевказаному листі Вищого адміністративного суду України зазначено, що не є обовязковою передумовою для визначення контролюючим органом грошових зобовязань визнання недійсними (у тому числі і нікчемними) право чинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Оцінуватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Таким чином, судом відхиляються доводи відповідача про те, що правочини укладені позивачем з ТОВ «Персей», ТОВ «Дніпро Тренд Менеджмент», ТОВ «Моноліт ОСОБА_6 Системс», ТОВ «Юг ОСОБА_5», ТОВ «Горстон», ТОВ «Твінінг Тайм», ПП «Восток», ТОВ «Стройбуд-2013», ТОВ «ОСОБА_6 Компані» є нікчемним через те, що за ланцюгом між попередніми контрагентами ТОВ «Персей», ТОВ «Дніпро Тренд Менеджмент», ТОВ «Моноліт ОСОБА_6 Системс», ТОВ «Юг ОСОБА_5», ТОВ «Горстон», ТОВ «Твінінг Тайм», ПП «Восток», ТОВ «Стройбуд-2013», ТОВ «ОСОБА_6 Компані» правочини визнані податковим органом нікчемними, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Крім того, відповідач не надав суду беззаперечних доказів того, що не виконання контрагентами ТОВ «Персей», ТОВ «Дніпро Тренд Менеджмент», ТОВ «Моноліт ОСОБА_6 Системс», ТОВ «Юг ОСОБА_5», ТОВ «Горстон», ТОВ «Твінінг Тайм», ПП «Восток», ТОВ «Стройбуд-2013», ТОВ «ОСОБА_6 Компані» своїх договірних зобовязань, мало наслідком безтоварність операцій між позивачем та ТОВ «Персей», ТОВ «Дніпро Тренд Менеджмент», ТОВ «Моноліт ОСОБА_6 Системс», ТОВ «Юг ОСОБА_5», ТОВ «Горстон», ТОВ «Твінінг Тайм», ПП «Восток», ТОВ «Стройбуд-2013», ТОВ «ОСОБА_6 Компані».

Суд також зазначає, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та у праві на формування витрат порушення податкової дисципліни, вчинені ТОВ «Персей», ТОВ «Дніпро Тренд Менеджмент», ТОВ «Моноліт ОСОБА_6 Системс», ТОВ «Юг ОСОБА_5», ТОВ «Горстон», ТОВ «Твінінг Тайм», ПП «Восток», ТОВ «Стройбуд-2013», ТОВ «ОСОБА_6 Компані» (аналогічну позицію займає Верховний Суд України у постанові від 13.01.2009 року, номер судового рішення в ЄДРСР 3060678) та не знаходження ТОВ «Персей», ТОВ «Дніпро Тренд Менеджмент», ТОВ «Моноліт ОСОБА_6 Системс», ТОВ «Юг ОСОБА_5», ТОВ «Горстон», ТОВ «Твінінг Тайм», ПП «Восток», ТОВ «Стройбуд-2013», ТОВ «ОСОБА_6 Компані» за юридичною адресою.

Отже, судом підлягає дослідженню факт реальності господарської операції між позивачем та ТОВ «Персей», ТОВ «Дніпро Тренд Менеджмент», ТОВ «Моноліт ОСОБА_6 Системс», ТОВ «Юг ОСОБА_5», ТОВ «Горстон», ТОВ «Твінінг Тайм», ПП «Восток», ТОВ «Стройбуд-2013», ТОВ «ОСОБА_6 Компані».

Між позивачем та вказаними вище підприємствами укладено договори поставки, копії яких містяться у матеріалах справи, у відповідності до умов яких ТОВ «Персей», ТОВ «Дніпро Тренд Менеджмент», ТОВ «Моноліт ОСОБА_6 Системс», ТОВ «Юг ОСОБА_5», ТОВ «Горстон», ТОВ «Твінінг Тайм», ПП «Восток», ТОВ «Стройбуд-2013», ТОВ «ОСОБА_6 Компані» зобовязувались поставити позивачу товар, а останній зобовязувався його оплатити.

Факт поставки ТОВ «Персей», ТОВ «Дніпро Тренд Менеджмент», ТОВ «Моноліт ОСОБА_6 Системс», ТОВ «Юг ОСОБА_5», ТОВ «Горстон», ТОВ «Твінінг Тайм», ПП «Восток», ТОВ «Стройбуд-2013», ТОВ «ОСОБА_6 Компані» позивачу товарів підтверджується копіями видаткових накладних, які містяться у матеріалах справи.

Видаткові накладні відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Судом встановлено, що ТОВ «Персей», ТОВ «Дніпро Тренд Менеджмент», ТОВ «Моноліт ОСОБА_6 Системс», ТОВ «Юг ОСОБА_5», ТОВ «Горстон», ТОВ «Твінінг Тайм», ПП «Восток», ТОВ «Стройбуд-2013», ТОВ «ОСОБА_6 Компані» виписало позивачу податкові накладні, копії яких знаходяться у матеріалах справи, та які оформлені у відповідності до норм Податкового кодексу України.

У відповідності до відомостей з офіційного сайту Державної фіскальної служби України ТОВ «Персей», ТОВ «Дніпро Тренд Менеджмент», ТОВ «Моноліт ОСОБА_6 Системс», ТОВ «Юг ОСОБА_5», ТОВ «Горстон», ТОВ «Твінінг Тайм», ПП «Восток», ТОВ «Стройбуд-2013», ТОВ «ОСОБА_6 Компані» були платниками ПДВ на момент виниски податкових накладних для позивача.

Судом встановлено, що ТОВ «Персей», ТОВ «Дніпро Тренд Менеджмент», ТОВ «Моноліт ОСОБА_6 Системс», ТОВ «Юг ОСОБА_5», ТОВ «Горстон», ТОВ «Твінінг Тайм», ПП «Восток», ТОВ «Стройбуд-2013», ТОВ «ОСОБА_6 Компані» на момент здійснення з позивачем господарських операцій були юридичною особою.

У матеріалах справи містяться також копії товарно-транспортних накладних на підтвердження фактів транспортування товарів від ТОВ «Персей», ТОВ «Дніпро Тренд Менеджмент», ТОВ «Моноліт ОСОБА_6 Системс», ТОВ «Юг ОСОБА_5», ТОВ «Горстон», ТОВ «Твінінг Тайм», ПП «Восток», ТОВ «Стройбуд-2013», ТОВ «ОСОБА_6 Компані» до позивача.

Також судом встановлено, що отриманий позивачем від ТОВ «Персей», ТОВ «Дніпро Тренд Менеджмент», ТОВ «Моноліт ОСОБА_6 Системс», ТОВ «Юг ОСОБА_5», ТОВ «Горстон», ТОВ «Твінінг Тайм», ПП «Восток», ТОВ «Стройбуд-2013», ТОВ «ОСОБА_6 Компані» товар використаний у господарській діяльності позивача, а саме: під час виготовлення власної продукції, а також перепроданий третім особам, що підтверджується також відомостями, які вказані у акті перевірки.

За вказаних обставин судом встановлено рух активів від ТОВ «Персей», ТОВ «Дніпро Тренд Менеджмент», ТОВ «Моноліт ОСОБА_6 Системс», ТОВ «Юг ОСОБА_5», ТОВ «Горстон», ТОВ «Твінінг Тайм», ПП «Восток», ТОВ «Стройбуд-2013», ТОВ «ОСОБА_6 Компані» до позивача.

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 1936/11/13-11 від 01.11.2011 року «Щодо підтвердження даних податкового обліку» документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Згідно листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» судам слід ураховувати, що для підтвердження права платника податку на формування витрат та/або податкового кредиту з податку на додану вартість достатньо наявності мети використання товарів та послуг, що ним придбані, незалежно від фактичних результатів такого використання.

У звязку з викладеним протиправними та такими, що підлягають скасуванню є наступні податкові повідомлення рішення від 24.09.2015 року № НОМЕР_2 про збільшення суми грошового зобовязання з ПДВ у розмірі 962 635,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 481 317,50 грн. та від 18.09.2015 року № НОМЕР_5 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 510,00 грн. з податку на доходи фізичних осіб.

Податкове повідомлення рішення від 24.09.2015 року № НОМЕР_1 є частково протиправними та підлягає скасуванню в частині суми грошового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 893 211,32 грн. та в частині штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 223 302,83 грн.; в іншій частині оскаржуване податкове повідомлення рішення винесено правомірно.

Згідно частин 1 та 3 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись статтями 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Криворізької південної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області:

- від 24.09.2015 року № НОМЕР_2 про збільшення суми грошового зобовязання з ПДВ у розмірі 962 635,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 481 317,50 грн.;

- від 18.09.2015 року № НОМЕР_5 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 510,00 грн. з податку на доходи фізичних осіб.

Визнати частково протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Криворізької південної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 24.09.2015 року № НОМЕР_1 в частині визначення суми грошового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 893 211,32 грн. та в частині штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 223 302,83 грн.

В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.

Стягнути з Криворізької південної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ТОВ «Ексімтрейд» судовий збір у розмірі 38 414,67 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 28 грудня 2015 року

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 28.12.2015 року Суддя З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_1 ОСОБА_1 ОСОБА_11