Постанова № 54675414, 30.06.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2015 р. Справа № 804/5812/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербізнессервіс» до Дніпропетровської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2015 року ТОВ «Інтербізнессервіс» (далі позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі відповідача) в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.09.2014 року форми «В4» № НОМЕР_1 про зменшення розміру відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 150 517,00 гривень та № НОМЕР_2 форми «Р», яким збільшено суму грошового зобовязання на суму 119 643,00 гривень, прийняті Дніпропетровською обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі висновків, викладених у акті від 20.08.2014 року № 123/04-17-15-01/35622123, відповідачем 30.09.2014 року прийнято податкові повідомлення-рішення форми форми «В4» № НОМЕР_1 про зменшення розміру відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 150 517,00 гривень та № НОМЕР_2 форми «Р», яким збільшено суму грошового зобовязання на суму 119 643,00 гривень. Позивач з зазначеними рішеннями не погоджується, вважає їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки висновки, викладені в акті перевірки, є такими, що не відповідають положенням діючого податкового законодавства, тому вимушений звернутись до суду з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Представник позивача у судове засідання не зявилась, надала клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав письмові заперечення, у яких зазначено, що а результатами камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2014 року встановлено безпідставне включення позивачем до складу податкового кредиту червня 2014 року суми ПДВ по ВМД березня 2014 року в розмірі 246 230,96 грн., так як право на віднесення вказаної суми виникло у березні 2014 року. З урахуванням викладених обставин відсутні підстави для задоволення позову.

Згідно з ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Частиною 6 ст. 128 КАС України встановлено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд прийшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за необхідне адміністративний позов задовольнити виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Інтербізнессервіс» зареєстроване як юридична особа та перебуває на податковому обліку в Дніпропетровській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

У серпні 2014 року Дніпропетровською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за червень 2014 року ТОВ «Інтербізнессервіс».

За результатами перевірки, Дніпропетровською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області складено акт № 123/04-17-15-01/35622123 від 20.08.2014 року.

У ході проведення камеральної (електронної) перевірки податкової звітності ТОВ «Інтербізнессервіс», встановлено: порушення п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 р. (далі ПК України), п. 4.6.8 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість № 678 від 13.11.2013 року, що призвело до завищення рядка 21 залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду) на суму 246 231,00 грн., завищення рядка 24 (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту) наступного податкового періоду (рядок 22 - 23) (значення цього рядка переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду) на суму 150 517,00 грн., та заниження рядку 25 декларації (суми податку а додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку відємного значення попереднього звітного періоду за червень 2014 року на суму 95 714,00 грн. та рядка 25.1 (сплачується до загального/спеціального фонду державного бюджету) на суму 95 714,00 грн.

Отже, податковий орган вважає, що платником не вірно відображені наступні рядки в декларації з ПДВ за червень 2014 року, а саме:

- рядок 21 (залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду), а саме: відображено 343 232,00 грн., необхідно - 97 001,00 грн.;

- рядок 22 (залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, а саме: відображено 343 232,00 грн., необхідно - 97 001,00 грн.;

- рядок 24 (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22 - рядок 23) (значення цього рядка переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду), а саме: відображено 150 517,00 грн., необхідно - 0 грн.

- рядок 25 (сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, а саме: відображено 0 грн., необхідно - 95 714,00 грн.

- рядок 25.1(сума податку на додану вартість, сплачується до загального/спеціального фонду державного бюджету), а саме: відображено 0 грн., необхідно - 95 714,00 грн.

Таким чином, за висновками податкового органу, підприємство має право на суму від'ємного значення попереднього звітного періоду у сумі 97 001,00 грн. та повинно сплатити ПДВ до бюджету 95 714,00 грн.

Крім того, платником не враховано акт камеральної перевірки Дніпропетровської ОДПІ від 18.07.14р. № 309/22-03/35622123, що призвело, до завищення рядка 24 (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22 - рядок 23) (значення цього рядка переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду) на суму 150 517,00 грн. та заниження рядка 25 декларації (суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з рахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду на суму 95 714,00 грн. та рядка 25.1 (сплачується до загального/спеціального фонду державного бюджету) на суму 95 714,00 грн.

За наслідками акту перевірки, Дніпропетровською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 30.09.2014 року форми «В4» № НОМЕР_1 про зменшення розміру відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 150 517,00 грн. та форми «Р» №0010031501, яким збільшено суму грошового зобовязання на суму 119 643,00 грн., в тому числі за основним платежем 95 714,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 23 929,00 грн.

Проте, вказаний висновок суд вважає безпідставним та необґрунтованим з огляду на наступне.

Підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень від 30.09.2014 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, стали наступні обставини.

09.07.2014 року позивачем подано до податкового органу податкову декларації з податку на додану вартість за червень 2014 року з додатками, в якій відображено суму податкового кредиту з податку на додану вартість всього в розмірі 0 грн.

Як встановлено під час розгляду справи, розрахунки за звітний період (рядок 18) складають: (податкове зобовязання 192 715,00 грн. - (податковий кредит) 0 грн. = + 192 715,00 грн. позитивне значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового періоду).

Так, залишок відємного значення попереднього звітного (податкового) періоду включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду рядок 21 та складає: 343 232,00 грн. Утому числі значення рядка 20.2 декларації попереднього звітного (податкового) періоду (податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2014 року) - 343 232,00 грн.

Залишок відємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням позитивного значення різниці між сумою податкого зобовязання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 21 рядок 18) (рядок 22) складає: 150 517,00 грн.

Залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22 - рядок 23) рядок 24) складає: 150 517,00 грн.

Відповідно до п. 198.1, 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Абзацами 2,3 п.198.5 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що платник податку може включити на підставі бухгалтерської довідки до податкового кредиту виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, суми податку, сплачені (нараховані) у вартості товарів/послуг, необоротних активів, що не були включені до складу податкового кредиту при придбанні або виготовленні таких товарів/послуг, необоротних активів, та/або з яких були визначені податкові зобов'язання відповідно до цього пункту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів.

З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання і податковий кредит визначаються на дату початку фактичного використання товарів/послуг, необоротних активів, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до вимог абз. 1-3 п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Пунктом 201.12 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Суд зазначає, що за платником податків зберігається право на включення до податкового кредиту сум сплаченого податку на додану вартість протягом 365 днів після виникнення права на віднесення таких сум до податкового кредиту, що не суперечить нормам Податкового кодексу України.

Отже, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення від 30.09.2014 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 є протиправними і такими, що підлягають скасуванню.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд не може вважати, що рішення відповідача є такими, що прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Інтербізнессервіс» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Виходячи з цього, сплачений позивачем судовий збір, що підтверджується платіжним дорученням, яке міститься в матеріалах справи, підлягає компенсації з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 11, 71, 72, 86, 94, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербізнессервіс» до Дніпропетровської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпропетровської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форми «В4» № НОМЕР_1 від 30.09.2014 року про зменшення розміру відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 150 517,00 гривень.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпропетровської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форми «Р» № НОМЕР_2 від 30.09.2014 року про збільшення суми грошового зобовязання в розмірі 119 643,00 гривень.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербізнессервіс» судові витрати повязані зі сплатою судового збору у сумі 239,29 (двісті тридцять девять гривень двадцять девять копійок) грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1