Ухвала суду № 546754, 23.01.2007, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

УХВАЛА

23.01.07 Справа № 3/147

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії

головуючого-судді Галушко Н. А.

суддів Процик Т.С.

Юрченко Я.О.

розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «ХХХ», м. Рівне від 28.08.2006 року (далі ТзОВ Фірма «ХХХ», м. Рівне)

на постанову Господарського суду Рівненської області від 27.07.2006 року

у справі № 3/147

за позовом: Державної податкової інспекції у м. Рівне, м. Рівне (далі ДПІ у м. Рівне)

до відповідача: ТзОВ Фірма «ХХХ», м. Рівне

про стягнення податкової заборгованості

за участю представників сторін:

від позивача – ХХХ –державний податковий інспектор юридичного відділу

від відповідача –не з’явився

Права та обов’язки представнику позивача відповідно до ст.ст. 49, 51 КАС України роз’яснено.

Представник відповідача належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи, однак у судове засідання не з’явився. Виходячи з приписів ч. 4 ст. 196 КАС України, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Постановою Господарського суду Рівненської області від 27.07.2006 року у справі № 3/147 задоволено позовні вимоги ДПІ у м. Рівне: стягнуто з ТзОВ Фірми «ХХХ», м. Рівне до державного бюджету м. Рівне податкову заборгованість з податку на додану вартість в сумі 28056,22 грн. за рахунок активів боржника.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що відповідач самостійно визначив податкове зобов’язання по податку на додану вартість, подававши відповідні податкові декларації по податку на додану вартість до податкового органу; податковий борг відповідача перед державним бюджетом з податку на додану вартість на суму 28056,22 грн. підтверджується копіями акту перевірки, податковими повідомленнями - рішеннями, податковими вимогами, витягом з облікової картки платника податку, розрахунком суми податкового боргу, іншими доказами, що знаходяться в матеріалах справи.

ТзОВ Фірма «ХХХ», м. Рівне звернулась із апеляційною скаргою від 28.08.2006 року, в якій просить скасувати постанову суду та у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення норм процесуального права. Зокрема, скаржник вважає, що судом першої інстанції при винесенні постанови неповно з’ясовано обставини, які мають значення для справи та невірно застосовано норми ст. ст. 33, 35, 167, Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення та заперечення представника позивача, суд апеляційної інстанції встановив наступне:

ТзОВ фірма «ХХХ»зареєстрована в якості суб’єкта підприємницької діяльності –юридична особа виконавчим комітетом Рівненської міської ради від 07.11.2002 року за № 5312 і включено до ЄДРПОУ як юридична особа, що підтверджується довідкою Рівненського облуправління статистики від 26.05.2006 року.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач в установленому порядку самостійно визначав податкові зобов’язання з податку на додану вартість в поданих ним до податкової інспекції податкових деклараціях (а. с. 39 - 46). Однак, задекларовані платником в податкових деклараціях суми податку на додану вартість у законодавчо визначені терміни та в повному обсязі не сплачені.

Як вбачається з матеріалів справи, Рівненською ОДПІ проведена планова документальна перевірка з дотримання вимог податкового законодавства ТзОВ фірмою «ХХХ»за період з 01.11.2002 року по 31.03.2004 року, про що складено акт перевірки № 770/23-100/32230417 від 19.08.2004 року.

Документальною перевіркою встановлено порушення товариством пп. 7.4.5 п. 7.4 та пп. 7.2.1 п. 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», які відображені в акті документальної перевірки.

На підставі акту перевірки від 19.08.2004 р. та за результатами адміністративного оскарження відповідачем податкових повідомлень - рішень до податкових органів вищого рівня, податковим органом прийняті податкові повідомлення - рішення № 000512341/3/23-124 від 08.02.2005 року, яким ТзОВ фірмі «ХХХ» визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість на суму 22813,00 грн. та № 000712341/3/23-1224 від 08.02.2005 року, яким визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість на суму 5261,00 грн.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 10.03.2005 року у справі № 3/29, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.06.2005 року, відмовлено в позові ТзОВ фірмі «ХХХ»до Рівненської ОДПІ про визнання недійсними вищезазначених податкових повідомлень - рішень від 08.02.2005 року № 000512341/3/23-124 та № 0000712341/3/23-1124.

Отже, судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок, що податкові повідомлення - рішення, якими відповідачу визначені податкові зобов’язання з податку на додану вартість в установленому порядку не скасовані, а відтак, визначені податковим органом суми податкових зобов’язань вважаються узгодженими і підлягають погашенню відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно даних податкового обліку ДПІ у м. Рівне, станом на 01.06.2006 року за ТзОВ фірмою «ХХХ»рахується податкова заборгованість з податку на додану вартість на загальну суму 28056,22 грн.

З метою погашення податкового боргу, відповідно до п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»на узгоджені суми податкового боргу відповідача податковим органом були виставлені перша податкова вимога № 1/767 від 31.08.2005 року на суму 28005,32 грн. та друга податкова вимога № 2/1095 від 07.12.2005 року на суму 28033,59 грн.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідачем податкові вимоги в адміністративному та судовому порядку не оскаржувалися.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковий борг відповідача перед державним бюджетом з податку на додану вартість на суму 28056,22 грн. підтверджується копіями акту перевірки, податковими повідомленнями - рішеннями, податковими вимогами, витягом з облікової картки платника податку, розрахунком суми податкового боргу, іншими доказами, що знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Посилання скаржника в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині неповідомлення відповідача про розгляд справи, є безпідставним, оскільки повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 53) підтверджується вручення судової повістки у справі № 3/147 20.06.2006 року представнику ТзОВ «ХХХ»п. Мосійчуку А.С..

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Скаржником не подано судовій колегії доказів, які б стали підставою для скасування судового рішення.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що постанова Господарського суду Рівненської області прийнята з дотримання норм податкового законодавства та у відповідності до обставин справи, а тому підстав для її зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 69, 71, 86, 198, 200, 205, 206 КАС України, -

Львівський апеляційний господарський суд У Х В А Л И В:

1. Постанову Господарського суду Рівненської області від 27.07.2006 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку, згідно ст. 212 КАС України.

Головуючий-суддя Галушко Н.А.

Суддя Процик Т.С.

Суддя Юрченко Я.О.