Ухвала суду № 54672213, 09.12.2015, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/39242/15-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2015 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Гладун Х.А., при секретарі Кулаковій І.О., за участю прокурора Ковіна Д.О., підозрюваного ОСОБА_1, захисника підозрюваного - адвоката Сахнацького О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах п'ятого слідчого відділу управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Суса Д.М., погоджене начальником першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України Тищенко Я.І., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 189, ст. 257, ч. 4 ст. 187 КК України:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю міста Києва, українцю, громадянину України, освіта вища, одруженому, проживаючому за адресою: АДРЕСА_2, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимому.

В С Т А Н О В И В :

старший слідчий в особливо важливих справах п'ятого слідчого відділу управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Сус Д.М. звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням, погодженим із начальником першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України Тищенко Я.І., про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави, в обґрунтування якого зазначив наступне.

П'ятим слідчим відділом управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000000597 від 03.04.2015, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 296 та ч. 3 ст. 15, п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 діючи умисно, організованою групою, а саме з ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, за вказаних обставин 17.05.2014 вчинив викрадення ОСОБА_8 та незаконно позбавив його волі з корисливих мотивів, що супроводжувалося заподіянням потерпілому фізичних страждань, із застосуванням зброї, що здійснювалося протягом тривалого часу, приблизно з 18 години 30 хвилин по 23 годину 00 хвилин, крім того вимагання, а саме висловлення вимоги до ОСОБА_8 передати майно, висловлюючи йому погрози насильством над ним та його близькими родичами, вбивством та заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.

Крім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1, 31 травня 2014 року о 05 годині 33 хвилин, діючи у групі осіб з ОСОБА_7 та невстановленою досудовим розслідуванням особою, перебуваючи біля приміщенні ресторану «Джаст», що по вулиці Богдана Хмельницького, 39 у місті Києві, керуючись раптово виниклим умислом, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, тобто неповаги, що є очевидною, безсумнівною як для нього самого, так і для очевидців його дій, прагнучи показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, з особливою зухвалістю, вчинив хуліганські дії, у тому числі стосовно ОСОБА_9, пов'язані з опором громадянам, які припиняли хуліганські дії, із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, а саме ножа, крім того, у зв'язку з раптово виниклим умислом через раптово виниклі неприязні стосунки, з хуліганських мотивів вчинив замах на умисне вбивство ОСОБА_9, тобто на умисне протиправне заподіяння смерті.

Враховуючи, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні насильницьких тяжких та особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком понад 5 років та довічне позбавлення волі, що вже саме по собі є мотивом для підозрюваного переховуватись від слідства та суду, а аналіз матеріалів кримінального провадження та фактичних обставин справи свідчить про те, що він, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення істини у справі, незаконно впливати на свідків, експертів, в кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або продовжити злочинну діяльність.

На наявність вказаних ризиків вказує, зокрема, те, що ОСОБА_1 31.05.2014 після вчинення ним інкримінованих кримінальних правопорушень з місця пригоди зник, за неодноразовими викликами до органу досудового розслідування не з'являвся, у зв'язку з чим з 29.09.2014 до моменту його затримання 16.11.2014 перебував у розшуку, незважаючи на покази свідків (очевидців), заперечував факт використання ножа при вчиненні хуліганства та замаху на вчинення умисного вбивства ОСОБА_9 з хуліганських мотивів, що вказує на його схильність перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні. За таких обставин, застосування до підозрюваного ОСОБА_1 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, є недоцільним.

Заслухавши пояснення прокурора в обґрунтування внесеного клопотання, підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника, які просили відмовити в задоволенні клопотання, посилаючись на недотримання органом досудового розслідування порядку вручення ОСОБА_1 повідомлення про підозру, безпідставність висновку про ймовірну причетність ОСОБА_1 до вчинення злочинів за викладених в клопотанні обставин, позитивні дані про особу підозрюваного та відсутність в кримінальному провадженні ризиків, з якими законодавець пов'язує можливість застосування до особи виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя, вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього документи, приходить до наступного висновку.

З матеріалів клопотання вбачається, що 14.08.2014 старшим слідчим СУ ГУ МВС України в Києві Баранюком Є.В. в рамках здійснення досудового розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014100080000067 від 05.04.2014, винесено повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, яке було вручено ОСОБА_1 в день його затримання на підставі ухвали слідчого судді в порядку ст. 208 КПК України 16.11.2014.

18.11.2014 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

20.11.2014, за наслідками проведення досудового розслідування та аналізу його матеріалів, Генеральною прокуратурою України до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України.

24.11.2014 слідчим в особливо важливих справах п'ятого слідчого відділу управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Сус Д.М. винесено повідомлення про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри, у відповідності до якого ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296 та ч. 3 ст. 15, п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 25.11.2014 ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18.11.2014 про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою скасовано, в задоволенні відповідного клопотання органу досудового розслідування відмовлено. Колегія суддів мотивувала своє рішення тим, що прокурором недоведена наявність в кримінальному провадженні ризиків, які б обумовлювали необхідність застосування до ОСОБА_1 виняткового запобіжного заходу, а також вказала на недотримання органом досудового розслідування вимог ст. ст. 135, 276-279 КПК України в частині здійснення повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, враховуючи відсутність в матеріалах справи відомостей про проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, на яку було надіслано повідомлення про підозру та відсутність даних про вручення його ОСОБА_1 на час внесення клопотання про застосування запобіжного заходу.

09.12.2014 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1, відмовлено.

30.12.2014 строк досудового розслідування у даному кримінальному проваджені постановою першого заступника Генерального прокурора України продовжений до шести місяців.

10.02.2015 досудове розслідування у кримінальному провадженні було зупинене, однією з підстав чого було захворювання на тяжку хворобу підозрюваного ОСОБА_1, яка перешкоджала його участі у кримінальному провадженні, що передбачено п. 1 ч. 1 ст. 280 КПК України.

12.03.2015 досудове розслідування у кримінальному провадженні було відновлене у зв'язку з необхідністю проведення слідчих дій.

29.04.2015 старшим слідчим в особливо важливих справах п'ятого слідчого відділу управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Сус Д.М. в рамках здійснення досудового розслідування в кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014100000001003 від 15.07.2014, винесено повідомлення про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри, у відповідності до якого дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 4 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України.

Постановою начальника першого слідчого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України Тищенка Я.І. з матеріалів кримінального провадження № 12014100000001003 від 15.07.2014 в окреме провадження виділено матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України, якому присвоєно № 42015000000000597.

Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань в кримінальному провадженні № 42015000000000597, досудове розслідування здійснюється за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 187, ст. 257 КК України. Строк досудового розслідування в даному провадженні встановлено до 31.12.2015 р.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильності кваліфікації дій ОСОБА_1 за вищевказаними статтями КК України, а виходячи лише з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_1 до вчинення злочинів за викладених у клопотанні обставин. Перевіряючи достатність доказів для такого висновку, слідчий суддя, наряду з положеннями КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини ( зокрема, рішення «Чеботарь проти Молдови»), у відповідності до якої слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин. Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів на даній стадії кримінального судочинства, слідчий суддя позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті. Отже, посилання захисників на необґрунтованість висунутої ОСОБА_1 підозри слідчим суддею до уваги не приймається.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Згідно з ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).

Сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Органом досудового розслідування шляхом внесення відповідного клопотання ініційовано питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Між тим, доводи клопотання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ст. 177 КПК України, на наявність яких міститься посилання в клопотанні, не підтвердженні належними та об'єктивними даними і прокурором в судовому засіданні не доведені.

Незважаючи на те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжких та особливо тяжкого злочину, він вперше притягується до кримінальної відповідальності, має визначене місце реєстрації та проживання, володіє вищою освітою та міцними соціальними зв'язками.

Посилання слідчого з приводу наявності ризику перешкоджання кримінальному провадженню з тих підстав, що ОСОБА_1 не визнає вину у вчиненні інкримінованих злочинів і відмовляється від дачі показань, безпідставне оскільки зазначене право гарантоване ст. 63 Конституції України і не може нести для особи жодних обтяжень.

Твердження органу досудового розслідування, що підозрюваний ОСОБА_1 може впливати на свідків та потерпілих не заслуговує на увагу. Так, в своєму рішенні «Москаленко проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що ризик того, що заявник примушуватиме свідків давати неправдиві показання має вимірюватися наявністю достатніх підтверджуючих даних, які в кримінальному провадженні відсутні.

Враховуючи характер висунутої підозри, позитивні дані про особу підозрюваного ОСОБА_1, а також відсутність даних про наявність з його сторони спроб перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування до ОСОБА_1 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не викликано об'єктивною необхідністю і не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи ОСОБА_1, про який йдеться в клопотанні слідчого, а відтак відмовляє задоволенні клопотання.

Оцінивши в сукупності всі вищезгадані обставини, слідчий суддя приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 600 мінімальних заробітних плат буде співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного ОСОБА_1 та тяжкості висунутої йому підозри і зможе забезпечити належне виконання ним процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 183, 193, 194, 376 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ :

клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах п'ятого слідчого відділу управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Суса Д.М. у кримінальному провадженні № 42015000000000597 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без задоволення.

Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Києва, українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 189, ст. 257, ч. 4 ст. 187 КК у кримінальному провадженні №42015000000000597, - запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 600 мінімальних заробітних плат в сумі 826 800, 00 гривень.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Підозрюваний або заставодавець мають право внести заставу у визначеному розмірі на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:

р/р 373 110 010 028 07;

МФО (код банку) 820019;

ЗКПО 02 896 745;

ЄДРПОУ банку: 38004897;

Банк одержувача: УДКСУ в Печерському районі ГУ ДКСУ в м. Києві.

Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суд у визначені ними час та дати;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає (м. Київ) без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов'язків, покладених судом, визначити з часу покладення вказаних обов'язків ухвалою слідчого судді в межах строку досудового розслідування до 31.12.2015 р.

У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.

Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, звільнити з-під варти в залі суду.

Ухвала слідчого судді в частині застосування запобіжного заходу у виді застави, оскарженню не підлягає, набирає законної сили та підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення.

В частині відмови в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: Х.А. Гладун