Ухвала суду № 54671994, 10.12.2015, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/46661/15-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2015 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Шапутько С. В.,

за участю секретаря Бєляєва Б. В.

прокурора Приходька І. С.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2

підозрюваного ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу управління процесуального управління та нагляду за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність Головної військової прокуратури України Генеральної прокуратури України Приходька І. С., про продовження строків тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1., уродженця с. Головно, Любомльського району Волинської області, громадянина України, з вищою освітою, проживає за адресою АДРЕСА_2, не судимого,підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Прокурор відділу Генеральної прокуратури України Приходько І. С. звернувся до слідчого судді із вказаним клопотанням про продовження строків тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3

Обґрунтовуючи клопотання, прокурор зазначає, що Слідчим відділом слідчого управління Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000001368, відомості про яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.07.2015 за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що 23.12.2014 ОСОБА_3 призначений на посаду заступника начальника 6 управління Головного управління військової контррозвідки Департаменту контррозвідки Служби безпеки України (далі - ГУ ВКР ДКР СБ України) з місцем дислокації у місті Львові, має військове звання полковник.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» ОСОБА_3 є працівником державного правоохоронного органу - Служби безпеки України.

Перебуваючи на посаді заступника начальника 6 управління ГУ ВКР ДКР СБ України, ОСОБА_3 здійснював функції представника влади, виконував організаційно-розпорядчі обов'язки, тобто відповідно до ч. 3 ст. 18 та п.1 Примітки до ст. 364 КК України був службовою особою, яка займає відповідальне становище.

ОСОБА_3, будучи представником влади та службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи з прямим умислом та з корисливих мотивів, використовуючи надану йому владу та службове становище, вирішив шляхом вимагання систематично отримувати неправомірну вигоду від свого підлеглого - начальника 7 відділу 6 управління ГУ ВКР ДКР СБ України ОСОБА_5

Так, основним обов'язками ГУ ВКР ДКР СБ України відповідно до положень Законів України «Про Службу безпеки України», «Про контррозвідувальну діяльність» являється контррозвідувальне забезпечення Збройних Сил України і Державної прикордонної служби України та інших військових формувань, дислокованих на території України здійснювати контррозвідувальні заходи з метою попередження, виявлення, припинення і розкриття будь-яких форм розвідувально-підривної діяльності проти України.

До складу 6 управління ГУ ВКР ДКР СБ України входить декілька територіальних відділів, у тому числі 7 відділ з дислокацією у місті Чернівці, начальником якого являється ОСОБА_5

Відповідно до покладених на ОСОБА_3 посадових обов'язків, він як заступник начальника 6 управління (з дислокацією у місті Львові) Головного управління військової контррозвідки Департаменту контррозвідки Служби безпеки України, безпосередньо здійснює кураторство роботи 2, 3, 4, 5 та 7 відділів 6 управління, а також координує роботу відділів та секторів управління, здійснює постійний контроль за станом та результатами оперативно-службової діяльності підлеглих та підсумками виконання планових заходів; контролює організацію підлеглими керівниками оперативних відділів відповідних заходів; здійснює контроль за дотриманням встановленого порядку проходження служби співробітниками управління; вносить пропозиції щодо комплектування управління, розстановки кадрів; приймає керівну участь у проведенні в управлінні підведень підсумків стану оперативно-службової діяльності, військової дисципліни.

Також, в силу займаної посади, ОСОБА_3 має право стосовно підлеглих працівників та військовослужбовців користуватися повноваженнями командира/начальника згідно із Кодексом законів про працю, Дисциплінарним статутом та Статутом Внутрішньої служби Збройних Сил України.

Водночас, будучи військовослужбовцем, у відповідності до ст.ст. 9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ОСОБА_3 зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги та військової дисципліни; сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бездоганно і неухильно додержуватися порядку та правил, встановлених військовими статутами та іншими законодавчими актами щодо проходження військової служби

Згідно із ст. 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовці повинні постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей.

Однак, ОСОБА_3 хибно вважаючи, що ОСОБА_5 перебуваючи на посаді начальника 7 відділу 6 управління ГУ ВКР ДКР СБ України, в силу своєї посади, володіє оперативною інформацією щодо вчинення на території Чернівецької області правопорушень пов'язаних із контрабандою тютюнових виробів та, у зв'язку з цим, систематично отримує грошові кошти від підлеглих йому співробітників за невжиття відповідних заходів реагування, та що повідомлення ОСОБА_5 відомостей про факт начебто володіння ним такою інформацією спонукатиме останнього до давання йому неправомірної вигоди, ОСОБА_3 вирішив систематично незаконно отримувати від ОСОБА_5 неправомірну вигоду за нібито невжиття щодо нього заходів дисциплінарного характеру, що у результаті призведуть до звільнення ОСОБА_5 із займаної посади.

Реалізуючи свій злочинний намір на отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_5 у вигляді частини грошових коштів, які останній начебто отримує від співробітників Державної прикордонної служби України, на початку квітня 2015 року в приміщенні готельно-туристичного комплексу «Буковина», за адресою: м. Чернівці, вул. Головна, 141, ОСОБА_3 висунув ОСОБА_5 незаконну вимогу щодо систематичної передачі йому (ОСОБА_3) грошових коштів.

Крім того, бажаючи довести свій злочинний намір до кінця, ОСОБА_3 використовуючи своє службове становище та владні повноваження, за вказаних обставин, маючи намір остаточно переконати ОСОБА_5 у обов'язковості та невідворотності надання йому неправомірної вигоди через загрозу настання шкідливих наслідків, висловив погрозу ОСОБА_5, що у разі відмови передавати йому грошові кошти, він (ОСОБА_3), як вищестоящий керівник, буде вживати в силу займаної ним посади заходи щодо притягнення ОСОБА_5 до дисциплінарної відповідальності та ініціювати звільнення останнього з займаної посади.

Вказану незаконну вимогу із зазначеного змісту погрозою, упродовж квітня-липня 2015 року ОСОБА_3 неодноразово висловлював ОСОБА_5 під час робочих зустрічей у місті Львові та, діючи з вищевказаною метою, необґрунтовано при цьому звинуватив останнього в отриманні неправомірної вигоди від співробітників Державної прикордонної служби України.

Таким чином, за вищевказаних обставин заступник начальника 6 управління ГУ ВКР ДКР СБ України ОСОБА_3 висловив пряму вимогу та створив за вищевказаних обставин, передумови за яких ОСОБА_5 вимушений був дати ОСОБА_3 неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів.

Зважаючи на висловлені йому неодноразові погрози ОСОБА_3 та будучи поставленим тим в умови, при яких порушуватимуся його права та законні інтереси, ОСОБА_5 бажаючи уникнути настання негативних наслідків для себе у вигляді безпідставного притягнення до дисциплінарної відповідальності та подальшого незаконного звільнення із займаної посади, усвідомлюючи протиправність дій заступника начальника 6 управління ГУ ВКР ДКР СБ України ОСОБА_3, повідомив про вимагання у нього неправомірної вигоди до управління внутрішньої безпеки СБ України, після чого почав всебічно сприяти органу досудового розслідування та вчиняти ряд дій з метою викриття злочинної діяльності останнього.

У той же час, заступник начальника 6 управління ГУ ВКР ДКР СБ України ОСОБА_3, реалізуючи свій злочинний намір на систематичне отримання від ОСОБА_5 неправомірної вигоди, 08.07.2015 о 13 год. 20 хв. у службовому кабінеті, розташованому в приміщенні 6 управління ГУ ВКР ДКР СБ України, за адресою: м. Львів, вул. Лисенка, 15, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою незаконного особистого збагачення, отримав на свою вищевказану вимогу від ОСОБА_5 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 100 доларів США, 100 євро та 400 грн., на загальну суму згідно з курсом Національного банку України (далі - НБУ) 4 942 грн., які після цього поклав до своєї сумочки та в подальшому розпорядився ними на власний розсуд.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 14.08.2015 о 23 год. 08 хв. біля приміщення пабу «Гойра», розташованого за адресою: м. Чернівці, Парковий проїзд, 2А, ОСОБА_3 діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою незаконного особистого збагачення, отримав на свою вищевказану незаконну вимогу від ОСОБА_5 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 300 доларів США, що згідно з курсом НБУ дорівнює 6 417 грн., які поклав до кишені верхнього одягу та в подальшому використав на власний розсуд.

12.09.2015 о 17 год. 12 хв. у приміщенні службового кабінету 7 відділу 6 управління ГУ ВКР ДКР СБ України, за адресою: м. Чернівці, вул. Герцена, 2А, продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_3 діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою незаконного особистого збагачення за рахунок підлеглого йому працівника, отримав від ОСОБА_5 200 доларів США, що згідно з курсу НБУ дорівнює 4346 грн., які поклав до себе в кишеню піджаку, згодом переклавши до своєї валізи та в подальшому розпорядився ними на власний розсуд.

Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_3 17.09.2015 близько 8 год. 50 хв., перебуваючи на території внутрішнього двору приміщення ГУ ВКР ДКР СБ України, що за адресою: м. Київ, вул. Тарасівська, 7, знаходячись на задньому сидінні у салоні автомобіля, на якому прибув до міста Києва, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою незаконного особистого збагачення, отримав від ОСОБА_5 на свою вищевказану вимогу неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 500 доларів США, що згідно курсу НБУ дорівнює 10911,30 грн., які поклав до внутрішньої кишені піджака та мав реальну можливість розпорядитися цими коштами на власний розсуд, однак був затриманий, у порядку ст. 208 КПК України співробітниками Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України, у зв'язку із чим у останнього вилучено передані йому ОСОБА_5 як неправомірну вигоду грошові кошти у сумі 500 доларів США.

Усього упродовж липня-вересня 2015 року ОСОБА_3 вимагав та отримав від ОСОБА_5 неправомірну вигоду на загальну суму 1100 доларів США, 100 євро та 400 гривень, що згідно з курсом Національного банку України дорівнює 26616,30 грн., за не начебто невжиття ОСОБА_3 з використанням наданої йому влади та службового становища заходів щодо незаконного притягнення ОСОБА_5 до дисциплінарної відповідальності та звільнення останнього із займаної посади.

17.09.2015 ОСОБА_3 затримано у порядку ст. 208 КПК України та того ж дня йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

19.09.2015 рішенням слідчого судді Печерського районного суду міста Києва підозрюваному ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який 28.09.2015 рішенням Апеляційного суду міста Києва залишено без змін.

10.11.2015 постановою заступника Генерального прокурора України - Головного військового прокурора Матіоса А.В. строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42015000000001368 продовжено до 3-х місяців, тобто до 17.12.2015 року.

11.11.2015 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва, продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання відносно підозрюваного ОСОБА_3 до 17.12.2015, яку рішенням Апеляційного суду міста Києва залишено без змін.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_3 своєї вини у вчиненні інкримінованого йому протиправного діяння, повідомлена ОСОБА_3 підозра у повному обсязі обґрунтовується матеріалами досудового розслідування.

Водночас, у кримінальному провадженні необхідно провести наступні процесуальні і слідчі дії: отримати висновки експертизи звуковідеозапису, судово-портретної експертизи, за результатами яких, за наявності підстав, вирішити питання щодо зміни раніше повідомленої ОСОБА_3 підозри, у порядку ст. 290 КПК України ознайомити сторону захисту з матеріалами кримінального провадження, виконати інші необхідні процесуальні і слідчі дії для закінчення досудового розслідування, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів, звернутися до суду з обвинувальним актом.

Обставинами, що перешкоджали здійснити ці процесуальні дії раніше, є особлива складність кримінального провадження, необхідність проведення слідчих та процесуальних дій на всій території України, тривалі строки розсекречування носіїв інформації, отриманих за результатами проведених у кримінальному провадженні негласних слідчих (розшукових) дій, тривалі строки проведення експертиз, які обумовлені їх складністю; проведення допитів ряду службових осіб у тому числі під час проведення досудового розслідування у судовому засіданні.

Також, досудовим розслідуванням досліджуються обставини зберігання, придбання ОСОБА_3 бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.

У той же час що заявлені ризики не зменшилися та продовжують мати місце, оскільки перебуваючи на волі ОСОБА_3 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, використовуючи при цьому свої можливості та зв'язки набуті під час проходження служби в органах Служби безпеки України, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про існування ризиків, передбачених ч.ч. 2, 3, 4, ст. 177 КПК України.

Крім цього, слід враховувати, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна та зі спеціальною конфіскацією, у зв'язку із чим, перебуваючи на волі під страхом суворого покарання може почати переховуватися від слідства і суду, чим перешкоджатиме виконанню процесуальних рішень та встановленню істини у кримінальному проваджені.

Також необхідно звернути увагу на те, що за інформацією Управління внутрішньої безпеки СБ України, ОСОБА_3 підтримує стислі зв'язки із першою дружиною та донькою, які на постійній основі проживають і працюють за кордоном, що створює передумови для виїзду останнім за межі території України, у тому числі із використанням своїх зв'язків, набутих під час проходження служби в органах Служби безпеки України.

Крім того, відповідно до зазначеної вище інформації ОСОБА_3, перебуваючи у слідчому ізоляторі, неодноразово передавав дружині вказівки щодо встановлення зв'язків із деякими посадовими особами СБ України та інших правоохоронних формувань щодо отримання їх сприяння у вирішенні питання про уникнення кримінальної відповідальності.

Водночас, більшість свідків у даному кримінальному провадженні перебували у військовому службовому підпорядкуванні підозрюваного, у зв'язку з чим останній має можливість шляхом погроз, залякування та шантажу здійснювати вплив і примусити свідків змінити раніше надані ними показання.

Окрім того з'ясовано, що дружина затриманого постійно відвідує посадових осіб 6 управління, звертаючись до них з особистих питань сімейного та побутового характеру.

Додатково зафіксовано спробу здійснення морально-психологічного тиску та дискредитації співробітника СБ України ОСОБА_5 шляхом розповсюдження починаючи з 16.10.2015 в мережі Інтернет інформації негативного характеру щодо останнього.

Аналіз висвітлених матеріалів свідчить про можливу причетність до зазначеного факту окремих посадових осіб 6 управління ГУ ВКР ДКР СБ України, які підтримують стосунки з підозрюваним та які у зв'язку із своїми функціональними обов'язками мають доступ до матеріалів особової справи ОСОБА_5

У разі зміни обраного ОСОБА_3 запобіжного заходу на будь-який менш суворий, останній буде мати об'єктивну можливість спілкуватися із співробітниками 6 управління та територіальних підрозділів ВКР СБ України, доступу до матеріалів оперативно-службової діяльності зазначеного управління та зможе здійснювати з використанням своїх службових повноважень вплив на підлеглих та осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, що перешкоджатиме об'єктивності та всебічності досудового розслідування.

Так, за отриманою у ході досудового розслідування оперативною інформацією, начальник 6 Управління ГУ ВКР ДКР СБ України ОСОБА_6, неодноразово проводив зустрічі з керівним та особовим складом 6 Управління, у тому числі із начальниками регіональних відділів, на яких доводив до їх відома неправдиву інформацію щодо безперспективності кримінального провадження стосовно ОСОБА_3, а також запевняв останніх, що у найближчий час ОСОБА_3 повернеться до виконання службових обов'язків.

Враховуючи вищевикладене слід дійти до висновку, що передбачені ст. 177 КПК України ризики на даний час продовжують існувати, а тому менш суворі запобіжні заходи не достатні для їх уникнення.

У той же час, відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повинен бути визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.

Однак, відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, максимальний розмір застави не може перевищувати вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати, у зв'язку із чим слід дійти до висновку, що даний запобіжний захід, у разі його застосування, забезпечить належне та неухильне виконання підозрюваним ОСОБА_3 покладених на нього процесуальних обов'язків.

Так, із матеріалів кримінального провадження вбачається, що у власності родини ОСОБА_3 перебувають декілька квартир, розташованих у АДРЕСА_4 та АДРЕСА_1 (площею 37,4 кв.м.).

Враховуючи вищевикладене, орган досудового розслідування вважає, що застава у межах восьмидесяті розмірів мінімальної заробітної плати не здатна забезпечити виконання ОСОБА_3, покладених на нього процесуальних обов'язків, а тому достатнім розміром застави, що забезпечить виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, являється сума, що дорівнює 2 млн. грн.

У разі внесення застави, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, на підозрюваного, на думку прокурора, необхідно покласти наступні обов'язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

- не відлучатися із міста Львова без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю;

- утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_7, ОСОБА_6, іншими співробітниками 6 управління ГУ ВКР ДКР СБ України.

В судовому засіданні прокурор повністю підтримав вимоги клопотання, посилаючись на викладені в ньому обставини, зазначивши, що на час розгляду даного клопотання ризики, встановлені на час застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу, не зменшились, у з урахуванням знаходження у нього під час проведення обшуків зброї, яка зберігалась без встановленого дозволу - збільшились, та вважав неможливим запобігти встановленим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.

Підозрюваний, його захисники проти задоволення клопотання категорично заперечували, зазначаючи про відсутність обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину, необґрунтованість заявлених слідством відносно нього ризиків. Також при вирішенні клопотання просили врахувати стан здоров'я підозрюваного, який має ряд хронічних захворювань, перебуг яких загострився в умовах тримання під вартою, та в умовах ізолятора відсутня можливість щодо надання кваліфікованої медичної допомоги та проходження медичного обстеження. Підозрюваний зазначив, що ОСОБА_7 його оговорює, оскільки в нього були дані, що він отримує неправомірну вигоду від військовослужбовців Державної прикордонної служби України, крм того, що ОСОБА_7 підтримує приховані зв'язки з колишніми співробітникам УСБУ в Донецькій області, які перейшли на бік ворога.

Слідчий суддя, вислухавши доводи сторін, дослідивши матеріали, якими обґрунтовується клопотання, приходить до наступних висновків.

ОСОБА_3 є підозрюваним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України згідно повідомлення про підозру від 17.09.2015 /а. м. 15-20/.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.09.2015 до ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляд тримання під вартою до 15.11.2015 з визначенням розміру застави в сумі 2 млн.грн. та покладенням додаткових обовязків відповідно ч. 5 ст. 194 КПК України. Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 28.09.2015 зазначену ухвалу слідчого судді залишено без змін. /а. м. 182-184/.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11.11.2015 підозрюваному ОСОБА_3 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 17.12.2015. /а. м. 186-190/.

Постановою заступника Генерального прокурора України - Головного військового прокурора Матіоса А. від 08.12.2015 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 4-х місяців /а. м. 10-12/.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини (див рішення «Чеботарь проти Молдови»), та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалах клопотання даних у їх сукупності: протоколі одночасного допиту ОСОБА_5 та ОСОБА_3 від 14.10.2015 /а. м. 29-37/, протоколі свідка ОСОБА_6 від 17.09.2015 /а. м. 38-47/, висновку експерта №16970/17309-17320/15-34 від 29.09.2015 /а. м. 71-84/, протоколі огляду додатків до протоколу за результатами проведення негласного розшукового заходу від 23.09.2015 /а. м. 107-118/, протоколі огляду додатків до протоколу за результатами проведення негласного розшукового заходу від 22.09.2015 /а. м. 119-123/, протоколі огляду додатків до протоколу за результатами проведення негласного розшукового заходу від 08.10.2015 /а. м. 124-134/, протоколі огляду додатків до протоколу за результатами проведення негласного розшукового заходу від 10.10.2015 /а. м. 155-168/, заяві ОСОБА_8 та його поясненнях від від 21.10.2015 /а. м. 170-173, 174-177/.

Слідчий суддя насамперед виходить з положення ст. 95 КПК України, відповідно до якого суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Між тим, слідчий суддя з метою забезпечення повноти та об'єктивності дослідження всіх обставин, які мають значення для прийняття рішення про застосування запобіжного заходу вважає можливим оцінити вказані протоколи та пояснення з точки зору п.3 ч.2 ст. 99 КПК України як документи та інформацію, яка в них зафіксована - як дані, надані стороною обвинувачення для вирішення питання щодо застосування запобіжного заходу.

Приймаючи вказані дані як докази (в частині доведеності обґрунтованості підозри) з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, вважає їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри ОСОБА_3 в інкримінованому йому діянні на даній стадії досудового розслідування, чим спростовуються відповідні доводи сторони захисту. При цьому слідчий суддя не вдається до надання правової кваліфікації діям підозрюваного та до доведеності чи недоведеності винуватості останнього у вчиненні злочину, оскільки це є предметом розгляду кримінального провадження по суті.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.

Поряд із тим, слідчий суддя вважає доведеними в ході розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема можливість переховування підозрюваним від органів досудового розслідування, враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3, та суворість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним, що оцінені в сукупності з даними про особу підозрюваного, а також існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - можливість незаконно впливати на інших підозрюваних чи свідків у кримінальному провадженні, враховуючи, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні злочину, що, виходячи з обставин підозри, пов'язані із займаною ним посдою, та свідки у даному кримінальному провадженні можуть пребувати у підпорядкуванні підозрюваного.

Поряд із тим слідчим суддею встановлено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу завершити неможливо у зв'язку із необхідністю проведення по кримінальному провадженню ряду слідчих і процесуальних дій, що стало підставою для продовження постановою заступника Генерального прокурора України - Головного військового прокурора Матіоса А.В. від 10.11.2015 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42015000000001368 продовжено до 4-х місяців.

На підставі викладеного слідчий суддя вважає неможливим забезпечення контролю за поведінкою підозрюваного в умовах, які не пов'язані з триманням під вартою та відповідно запобігання вказаних в ухвалі ризиків, передбачених ст. 177 КПК України у разі застосування до нього більш м'яких запобіжних заходів, а тому вважає наявними обставини, які виправдовують подальше тримання ОСОБА_3 під вартою.

Слідчий суддя враховує при цьому стан здоров'я підозрюваного, проте вважає, що таких даних, які б виключали застосування до ОСОБА_3 означеного запобіжного заходу, не надано.

Інші доводи сторони захисту не спростовують висновків слідчого судді, що наведені вище.

При цьому на виконання ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя вважає необхідним поряд із продовженням строків тримання ОСОБА_3 під вартою визначити розмір застави як альтернативного запобіжного заходу. При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує тяжкість злочину, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_3, та конкретні обставини його вчинення згідно повідомленої підозри, майновий та сімейний стан підозрюваного, і вважає наявними підстави вийти за визначені ч.5 ст.182 КПК України межі і призначити заставу у розмірі 2000000 грн., який зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_3 покладених на нього обов'язків.

Крім того, виходячи з викладеного у клопотанні, вважаю за належне на підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_3 у разі звільнення його з-під варти внаслідок внесення застави наступні обов'язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

- не відлучатись із міста Львова без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утриматися від спілкування зі співробітниками Служби безпеки Уккраїни з приводу кримінального провадження;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утриматись від спілкування зі свідками ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 180, 182, 183, 184, 199, 309 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ :

Клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу управління процесуального управління та нагляду за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність Головної військової прокуратури України Генеральної прокуратури України Приходька І. С., про продовження строків тримання під вартою відносно ОСОБА_3 - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1., уродженця с. Головно, Любомльського району Волинської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_3, проживає за адресою АДРЕСА_2, не судимого, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України - до 17 січня 2016 року включно.

Одночасно визначити розмір застави для забезпечення виконання ОСОБА_3 обов'язків, визначених КПК України, - 2000000 грн.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент з дня обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою внести заставу у визначеному розмірі на відповідний рахунок суду та надати документ, що це підтверджує, слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні. Депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:

р/р 373 110 010 028 07;

МФО (код банку) 820019;

ЗКПО 02 896 745;

ЄДРПОУ банку: 38004897;

Банк одержувача: УДКСУ в Печерському районі ГУ ДКСУ в м. Києві.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_3 наступні обов'язки у разі звільнення його з-під варти внаслідок внесення застави:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

- не відлучатись із міста Львова без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утриматися від спілкування зі співробітниками Служби безпеки Уккраїни з приводу кримінального провадження;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утриматись від спілкування зі свідками ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Підозрюваний, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки.

Строк дії ухвали слідчого судді та термін дії обов'язків, покладених на ОСОБА_3 у разі звільнення з-під варти внаслідок внесенн застави, визначити в межах строків досудового розслідування у кримінальному провадженні - до 17 січня 2016 року.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні №42015000000001368.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення, може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя С. В. Шапутько