Рішення № 5466943, 08.09.2009, Підволочиський районний суд Тернопільської області

№ 2 – 229/09 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2009 року Підволочиський районний суд Тернопільської області

в складі : головуючого судді Могачевської В.Й.

при секретарі Максимів О. М. Реєнт Г. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Підволочиськ цивільну справу за позовною заявою закритого акціонерного товариства комерційного банку « ПриватБанк » до ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитом та позовною заявою закритого акціонерного товариства комерційний банк « Приватбанк » про зміну позовних вимог і звернення стягнення заборгованості за кредитним договором на предмет застави, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач ЗАТ « ПриватБанк » звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в якій просив постановити рішення суду про стягнення з відповідачів солідарно заборгованості за кредитним договором № 02/ 08/ 1118 М від 05 лютого 2008 року в розмірі 831799,82 грн – суму еквівалентну 108025,95 дол. США ( за курсом 7.70 за долар відповідно до службового розпорядження НБУ № 417/44 від 04.02. 2009 року ).

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилався на те, що згідно п. 1.2 кредитного договору банк зобов”язався надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 110000.00 ( сто десять тисяч дол. США на термін до 05.02.2013 року, а відповідачка зобов”язалася повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, які встановлені кредитним договором, а у випадку порушення термінів оплати відсотків, взяв зобов”язання сплатити пеню в розмірі 0.2 відсотки від суми простроченного платежу.

Взяті на себе зобов”язання за кредитним договором банк виконав повністю, в відповідачка ОСОБА_1 не виконує, у зв”язку з чим станом на 16. 01. 2009 року утворилася заборгованість на суму 108025,95 дол. США, яка складається з наступного : 102337,42 дол США – заборгованість за кредитом; 5086,87 дол США – заборгованість по процентах за користування кредитом; 601,66 дол. США – пеня за несвоєчасність виконання зобов”язань за договором, а також нараховані штрафи відповідно до п. 6.6 кредитного договору, згідно якого при порушенні позичальником будь – якого з грошових зобов”язань більш як на 120 днів, у зв”язку з чим банк змушений буде звернутися до суду , позичальник зобов”язаний сплатити банку штраф у розмірі 250 грн. + 5% від суми позову, що становить 41589, 99 грн.

Крім того, зобов”язання за вказаним договором забезпечено договорами застави автотранспорту укладеного 05 лютого 2008 року між ОСОБА_3 і ЗАТ КБ « Приватбанк » та договором застави товару в обороті № 02/08/ 1118 М, укладеного 05. 02. 2008 року між ЗАТ КБ « Приватбанк » та ОСОБА_4 згідно яких поручителі відповідають перед кредитором за виконання обов”язків за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, відсотків, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків, а тому просили стягнути з відповідачів заборговану їм суму в солідарному порядку.

Під час вирішення справи, позивач змінив позовні вимоги і просить в в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 02/08/1118 М від 05. 02. 2008 року в розмірі 113459, 71 дол. США, що становить 873639 грн.80 коп звернути стягнення на : автобус VAN HOOL ( модель ТD 824, рік випуску: 2000, тип ТЗ ; автобус –D № кузова / шасі YE 28403N30M19820, реєстраційний номер ВO02292 КМ), що належить на праві власності ОСОБА_3 і бруківку литу та пресовану в асортименті ( товар зазначено в договорі застави товару в обороті « 02/08/1118М ), що належить на праві власності ОСОБА_4 шляхом безпосередньго продажу конкретному покупцю з правом укладання ЗАТ КБ « Приватбанк» договору купівлі – продажу предмету застави від імені заставодавця, а також стягнути з відповідачів судові витрати – судовий збір в сумі 1700 грн. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду судового процесу в розмірі 30 грн.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 змінені позовні вимоги підтримав і пояснив, що відповідачі ОСОБА_3 і ОСОБА_2 в забезпечення виконання зобов”язань за кредитним договором 05.02. 2008 року уклали договори застави, згідно з якими передали в заставу належне їм майно, зазначене в заяві, на яке й просить звернути стягнення.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3, явка яких судом була визнана обов”язковою і про день і час слухання справи вони були повідомлені належним чином, що стверджується повідомлення про вручення їм поштового відправлення, черговий раз в суд не з”явилися, причини неявки не повідомили, а тому, вислухавши думку представника позивача, який настоює на вирішенні справи, суд керуючись вимогами ч.1 ст 224 ЦПК України вважає за можливе постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку що позов слід задовольнити, виходячи з таких міркувань.

05 лютого 2008 року між ЗАТ КБ « Приватбанк » і відповідачкою ОСОБА_1 було укладено кредитну угоду № 02/08/1118М, згідно якого банк видав відповідачці кредит на суму 110000.00 ( сто десять тисяч ) доларів США, які остання відповідно до п. 1.3 даного договору, разом з відсотками і винагородою, що є невід”ємними додатками до договорів про видачу траншів, зобов”язалася погасити не пізніше 05. 02. 2013 року.

За користування кредитними коштами в період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення траншу кредиту повинна була сплачувати відсотки за користування кредитом в сумі 16 ( шістнадцять ) відсотків річних ( п. 4.1 кредитного договору ) .

Відповідно до п. 2.3.3 кредитного договору – у випадку погіршення, на думку банку, фінансового стану позичальника , а також виникнення інших обставин, що ставлять під загрозу своєчасність повернення кредиту, банк, на свій розсуд має право – вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов”язань за данною угодою і договорами про видачу траншів у повному обсязі шляхом направлення повідомлення. При цьому, згідно ст. ст. 212, 611, 651 ЦК України, по зобов”язаннях, терміни виконання яких не наступили, терміни вважаються, що наступили згідно вказаної в повідомленні дати. В цю дату позичальник зобов”язується по всіх договорах про видачу траншів повернути банку суму кредиту в повному обсязі , відсотки за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов”язання за данною угодою і договорами про видачу траншів.

Крім того, в п. 6.6 кредитного договору зазначено,що у випадку порушення позичальником будь – якого з грошових зобов”язань, передбачених данною угодою, більше як на 120 ( сто двадцять ) днів, у зв”язку з чим банк змушений буде звернутися до суду, позичальник зобов”язаний сплатити банку штраф у розмірі 250 грн. + 5 відсотків від суми позову.

В судовому засіданні встановлено, що у терміни, встановлені кредитним договором, взяті на себе зобов”язання відповідачка належним чином не виконала, внаслідок чого у неї виникла заборгованість за даним договором у розмірі 108025,95 дол США ( 831799,82 грн. ).

На день вирішення судом справи заборгованість ОСОБА_1 становить 113459,71 дол США, що в перерахунку на гривні становить 873639.80 грн ( офіційний курс гривні до іноземних валют, встановлений відповідно до службового розпорядження НБУ № 417/44 від 04.02. 2009 року ), куди ввійшла : заборгованість за кредитом; заборгованість по процентах за користування кредитом; пеня за несвоєчасність виконання зобов”язань за договором, та штрафи за порушення умов виконання договору більш як на 120 ( сто двадцять днів ).

На вимогу позивача добровільно повернути зазначену суму боргу, відповідач не реагує.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов”язок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням ) в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів належних йому.

Судом також встановлено, що для забезпечення виконання зобов”язаня за кредитним договором 05 лютого 2008 року між ЗАТ КБ « Приватбанк» і ОСОБА_3, який виступив майновим поручителем було укладено договір застави належного йому автобуса марки VAN HOOL ( модель ТD 824, рік випуску: 2000, тип ТЗ ; автобус –D № кузова / шасі YE 28403N30M19820, реєстраційний номер ВO02292 КМ), вартість якого була визначена в сумі 618800 ( шістсот вісімнадцять тисяч вісімсот ) гривень та з ОСОБА_4, який являвся суб”єктом підприємницької діяльності, що стверджувалося свідоцтвом виданим Торгово-реєстраційною палатою Підволочиської міської ради і знаходився за адресою м. Скалат, вул. Л. Україники, 8 Підволочиського району Тернопільської області 05 лютого 2007 року було підписано договір застави товару в обороті № 02/08/118М згідно якого ОСОБА_4 заставив бруківку литу та пресовану в асортименті заставна вартість якої становила 93600 ( дев”яносто три тисячі шістсот ) гривень.

Згідно з вимогами ст.. ст.. 19, 20 Закону України « Про заставу » та п. п. 15.8.1 і 15.9 договорів застави від 05.02. 2007 року з метою задоволення своїх вимог заставодержатель має право звернути звернення на предмет застави у випадку, якщо в момент настання термінів виконання будь – якого із зобов”язань, передбачених Кредитним договором вони не будуть виконані. Має право звернути стягнення на предмет застави і в разі дострокового розірвання Кредитного договору або зміни його умов, при наявності невиконаних зобов”язань на момент розірвання або внесення змін...

Відповідно до вимог ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, а в ст. 25 Закону України « Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень » зазначено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави у рішенні суду зазаначаються також спосіб реалізації предмета застави, в тому числі і шляхом укладення договору купівлі – продажу з іншою особою – покупцем.

Враховуючи вимоги вищезазначених Законів і порушення відповідачами своїх кредитних зобов”язань, суд вважає, що вимоги позивача про звернення стягнення на предмет застави підлягають до задоволення повністю, а також підлягають до задоволення вимоги позивача про стягнення судових витрат в солідарному порядку з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, оскільки всі вони відповідають перед кредитором в одинаковому розмірі, включаючи сплату кредиту, відсотків, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

На підставі наведеного, керуючись ст.57, 64, 88, 204, 212, 213, 224 -226 ЦПК України, ст. 546, 5672, 575, 589, 590, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 25, 26 Закону України « Про заставу », суд, -

ВИРІШИВ :

Позов закритого акціонерного товариства комерційного банку « Приватбанк » задовільнити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 02/08/ 1118 М від 05 лютого 2008 року в розмірі 113459 ( сто тринадцять тисяч чотириста п”ятдесят дев”ять ), 71 доларів США ( 873639 ( вісімсот сімдесят три тисячі шістсот тридцять дев”ять ) гривень 80 копійок укладеного між ЗАТ КБ « Приватбанк » та ОСОБА_1 звернути стягнення на предмети застави : автобус марки VAN HOOL ( модель ТD 824, рік випуску: 2000, тип ТЗ ; автобус –D № кузова / шасі YE 28403N30M19820, реєстраційний номер ВO02292 КМ), який належить ОСОБА_3, вартість якого була визначена в сумі 618800 ( шістсот вісімнадцять тисяч вісімсот ) гривень і на бруківку литу та пресовану в асортименті заставна вартість якої становила 93600 ( дев”яносто три тисячі шістсот ) гривень, що належала ОСОБА_4, який являвся суб”єктом підприємницької діяльності, що стверджувалося свідоцтвом виданим Торгово-реєстраційною палатою Підволочиської міської ради і знаходився за адресою м. Скалат, вул. Л. Україники, 8 Підволочиського району Тернопільської області шляхом безпосереднього продажу вказаних предметів застави закритим акціонерним товариством комерційним банком « Приватбанк » ( 49094, м. Дніпропетровськ, вул.. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570 ).

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_6 і ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь позивача 1700 ( одну тисячу сімсот ) гривень для відшкодування судового збору та 30 ( тридцять ) гривень витрат з інформаційно – технічного забезпечення розгляду цивільних справ, а всього 1730 ( одну тисячу сімсот тридцять ) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти дні з дня отримання його копії..

Суддя: