Ухвала суду № 54669377, 25.12.2015, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Комінтернівський районний суд м.Харкова

Провадження № 2-з/641/145/2015 Справа № 641/4438/15-ц

У Х В А Л А

25 грудня 2015 року м. Харків

Комінтернівський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - Онупко М.Ю.,

за участю секретаря - Нагорної М.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові заяву відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Державного підприємства «Завод ім. В.О. Малишева» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання осіб такими, що втратила право користування житловим приміщенням,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 підприємство «Завод ім. В.О. Малишева» (далі ДП «Завод ім. В.О. Малишева») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, в якому просить визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою: м. Харків, вул. Киргизька,2, к. 43.

25 грудня 2015 року відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надали до суду заяву про забезпечення позову, в якій просять заборонити позивачу виконання заочного рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 06.08.2015 року, а у випадку відкриття виконавчого провадження заборонити його виконання виконавчій службі в Комінтернівському районі м. Харкова.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову відповідачі вказали про те, що 27.11.2015 року їм стало відомо, що заочним рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 06.07.2015 року відповідачів визнано такими, що втратили право користування житловим приміщенням кімнати № 43 по вул. Киргизькій, 2 в м. Харкові. Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідачі звернулися до суду з заявою про перегляд заочного рішення від 06.07.2015 року. Враховуючи викладені обставини відповідачі вважають, що до розгляду справи по суті необхідно забезпечити позов та заборонити виконання заочного рішення від 06.07.2015 року.

Розглянувши зазначену заяву та доводи в її обґрунтування, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про забезпечення позову з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно до ч.2 ст. 151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини у звязку з чим потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтування його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Частинами 1-3 ст. 152 ЦПК України встановлено, що Позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Враховуючи вищевикладене, відповідачами в заяві про забезпечення позову вибрано не передбачений спосіб захисту своїх прав, тобто положеннями ст. 152 ЦПК України не передбачено забезпечення позову шляхом заборони виконання рішення суду.

Як вбачається з заяви заявники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 посилаються лише на загальні підстави для забезпечення позову не забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання майбутнього рішення, при цьому переконливих доводів щодо причин, у звязку з якими необхідно забезпечити позов, обґрунтувань його необхідності, тощо, не наводять.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17.12.2015 року заочне рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 06.07.2015 року по цивільній справі за позовом ДП «Завод ім. В.О. Малишева» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання осіб такими, що втратила право користування житловим приміщенням було скасовано.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у звязку із застосуванням відповідних заходів.

Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Пунктом 6 зазначеної постанови передбачено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Клопотання про забезпечення позову не містить посилання на беззаперечні мотиви, за якими відповідачі вважають, що захист їх прав, свобод та інтересів буде неможливим без вжиття відповідних заходів і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також не вказано в чому полягає значимість таких зусиль і наскільки значні витрати будуть відповідачами при цьому понесені.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову, а тому відповідна заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.151-153 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Державного підприємства «Завод ім. В.О. Малишева» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання осіб такими, що втратила право користування житловим приміщенням - відмовити.

Копію ухвали направити заявникам ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення апеляційної скарги, а у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи , яка її оскаржує, протягом 5- ти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя -ОСОБА_4