Ухвала суду № 54669253, 25.12.2015, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/2233/14-к

Номер провадження 1-кп/629/10/15

У Х В А Л А

25.12.2015 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Помазан В.А.,

при секретарі Фальковій І.М.,

за участю прокурора Решетняк В.О.,

захисту адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Лозова, Харківської області справу за обвинувальним актом по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судимого 10.10.2001 року судом Жовтневого району м. Дніпропетровськ за ст. 185 ч. 3 КК України до 2 років позбавлення волі; 21.11.2001 року судом Жовтневого району м. Дніпропетровськ за ст. 185 ч. 3, 70 ч. 4 КК України до 3 років позбавлення волі; 25.10.2004 року Красногвардійским районним судом м. Дніпропетровськ за ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 185 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі; 28.10.2013 року Красногвардійским районним судом м. Дніпропетровськ за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 194 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Лозівського міськрайонного суду Харківськоїобласті знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 194 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_2 подав письмове клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш мякий захід, в якому зазначає, що він має постійне місце проживання, характеризується позитивно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, не одружений, докази, які прямо чи непрямо підтверджують його вину відсутні, обвинувачення вважає необґрунтованим, оскільки він не скоював даний злочин, ні одних даних та обставин, що він буде переховуватися від суду, сховати чи знищити яку-небудь із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших обвинувачених, експерта, спеціаліста, скоїти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому він обвинувачується, органом досудового розслідування і прокурором не задокументовано і відповідні докази суду не надані. Вважає можливим змінити йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на особисту поруку та покласти обовязки на його дівчину ОСОБА_3 і його бабусю ОСОБА_4.

Захисник ОСОБА_1 підтримала клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 та вважала за необхідним змінити йому міру запобіжного заходу з тримання під вартою на більш мякий захід, оскільки обвинувачений має постійне місце проживання, характеризується позитивно, не має наміру переховуватися від суду, зобовязується зявлятися на виклики суду.

Прокурор заперечувала проти зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на більш мякий захід та просила продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_2, враховуючи наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_2 може продовжити свою злочинну діяльність, переховуватись від суду, впливати на свідків та потерпілого. Також враховуючи той факт, що по справі був визначений повний порядок дослідження доказів та свідки і потерпілий в судовому засіданні не допитані, є ризик того, що ОСОБА_2 може незаконно впливати на них та їхні свідчення в подальшому. Крім того, строк тримання під вартою ОСОБА_2 спливає 11.01.2016 року виникла необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2 на 60 днів.

Відповідно до ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобовязаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобовязаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, але і високі стандарти охорони загальногромадянських прав та інтересів потерпілих. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд по правам людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 19.06.2015 року було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківському слідчому ізоляторі щодо обвинуваченого ОСОБА_2 до 17 серпня 2015 року. Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 10.08.2015 року продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2 до 14.10.2015 року. Ухвалами Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 06.10.2015 року та від 23.10.2015 року продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2 до 05.12.2015 року. Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 12.11.2015 року продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2 до 11.01.2016 року.

Заслухавши думку учасників процесу, суд приходить до висновку, що обраний обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити, оскільки ОСОБА_2 оголошено про підозру у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 194 КК України, підстав для скасування та зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не має.

Крім того, суд вважає встановленим існування ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема того, що ОСОБА_2 може переховуватися від суду та вчинити нові злочини, оскільки він раніше судимий, відбував покарання, повязане із позбавленням волі за вироком Красногвардійского районного суду м. Дніпропетровськ від 28.10.2013 року за ч. 3 ст. 185 КК України, скоїв ряд тяжких корисливих злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, може вчините інше кримінальне правопорушення.

Суд також оцінює суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, які йому інкримінуютьсята імовірність продовження обвинуваченим протиправної поведінки у подальшому, відсутність міцних соціальних звязків обвинуваченого в місці його постійного проживання та постійного місця роботи. Окрім цього, обвинувачений посилається на те, що при зміні запобіжного заходу з тримання під вартою його можуть взяти на особисту поруку його дівчина ОСОБА_3 і бабуся ОСОБА_4, однак письмових зобовязань, що вони поручаються за виконання обвинуваченим покладених на нього обовязків, відповідно до ст. 194 КПК України, і зобовязуються за необхідності доставити його до суду, обвинуваченим не надано.

Таким чином, виходячи з діючих норм кримінально-процесуального кодексу України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи матеріали кримінального провадження, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи,суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_2 необхідно продовжити строк тримання під вартою на 60 днів.

Крім того, в судове засідання не зявилися свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які неодноразово викликалися до суду, ухвали про їх привід не виконані в повному обсязі.

Відповідно до ст. 142 КПК України, слідчий суддя або суд, встановивши, що особа, яка зобов'язана з'явитися на виклик слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, була викликана у встановленому цим Кодексом порядку (зокрема, наявне підтвердження отримання нею повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), та не з'явилася без поважних причин або не повідомила про причини свого неприбуття, постановляє ухвалу про здійснення приводу такої особи.

Статтею 327 КПК України передбачено, що якщо в судове засідання не прибув за викликом свідок, суд має право постановити ухвалу про його привід.

За вказаних обставин, враховуючи те, що свідкибез поважних причин не з'явилися неодноразово у судові засідання на 04.08.2015 року, 10.08.2015 року, 02.09.2015 року, 06.10.2015 року, 12.11.2015 року, 23.12.2015 року, а тому суд приходить до висновку, про необхідність застосувати до них привід через органи внутрішніх справ та встановити місце їх знаходження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 142, 327, 331, 371-372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш мякий захід відмовити.

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2, дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області строком на два місяці по 23.02.2016 року.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, направити начальнику Харківської установи виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області.

Застосувати привід до свідків та встановити місце їх знаходження:

- ОСОБА_5, який мешкає за адресою:Харківська область, м. Лозова, вул. Ломоносова, буд. 1;

- ОСОБА_6, який мешкає за адресою:Харківська область, м. Лозова, м-н 9АДРЕСА_1;

- ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, який мешкає за адресою:Харківська область, м. Лозова, м-н 5АДРЕСА_2;

Слухання справи відкласти на 25 січня 2016 року на 08-30 годину в приміщенні Лозівського міськрайонного суду Харківської області.

Привід здійснити на 08-30 годину 25 січня 2016 року в приміщення Лозівського міськрайонного суду Харківської областіза адресою: Харківська область, м. Лозова, вул. Я. Мудрого, 9.

Копію ухвали направити для виконання до Лозівського відділення поліції ГУНП в Харківській області та ГУНП в Харківській області.

Копію ухвали направити прокурору Лозівської місцевої прокуратури Харківської області та прокуратурі Харківської області для здійснення контролю за виконанням приводу.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя: