Рішення № 54666513, 25.12.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 345/2561/15-ц

Провадження № 22-ц/779/2758/2015

Категорія 30

Головуючий у 1 інстанції Якимів Р. В.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Меленко О.Є.

суддів Девляшевського В.А.,Малєєва А.Ю.

секретаря Яковин М.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди завданої злочином, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Калуського міськрайонного суду від 30 вересня 2015 року, -

в с т а н о в и л а :

В липні 2015 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди. Свої вимоги обґрунтував тим, що внаслідок скоєння відповідачем злочину передбаченого ч.1 ст. 296 КК України (порушення правил дорожнього руху України), йому було заподіяно тілесні ушкодження середньої тяжкості. У звязку з ушкодженням здоровя, ним було затрачено кошти на лікування в сумі 6000 грн., які просив стягнути з відповідача. Заподіяну моральну шкоду оцінив в 20 000 грн.

Рішенням Калуського міськрайонного суду від 30 вересня 2015 року частково задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди завданої злочином.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 6000 грн. матеріальної шкоди та 3000 грн. моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави 243,60 грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду в частині стягнення матеріальної шкоди ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне зясування судом обставин справи та порушення норм матеріального і процесуального права.

Зазначає, що позивачем не доведено розмір понесених на лікування витрат, як і не надано жодних квитанцій та чеків, які б підтверджували призначене лікарем лікування. Крім того, вироком Долинського районного суду від 26.08.2014 року на користь позивача вже було стягнуто витрати на лікування в розмірі 1018.77 грн.

Суд першої інстанції не звернув уваги на вказані факти та прийшов до необґрунтованого висновку про стягнення матеріальної шкоди в сумі 6000 грн.

З цих підстав рішення суду першої інстанції в частині стягнення матеріальної шкоди апелянт просив скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення - про відмову в задоволенні вимог.

В судове засідання сторони, будучи належно повідомленими про розгляд справи, не зявилися.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково, виходячи з наступного.

За змістом ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Зважаючи на те, що провадження у справі в частині оскарження рішення про стягнення моральної шкоди Апеляційним судом не відкривалось, оскільки при подачі апеляційної скарги, апелянт відмовся від оскарження рішення в цій частині, то воно судом апеляційної інстанції в цій частині не переглядається.

Що стосується судового рішення про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальної шкоди в сумі 6000 грн., колегія суддів виходить з наступного.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що вироком Долинського районного суду від 26.08.2014 року ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 286 КК України (а.с. 8-9).

Судом також вірно встановлено, що внаслідок скоєного відповідачем кримінального правопорушення, позивач ОСОБА_2 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження, що підтверджується медичною довідкою, випискою з історії хвороби та листком непрацездатності (а.с. 5-7).

Відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана особистим немайновим правам фізичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням транспортних засобів, а згідно з ч. 2 цієї статті, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій основі володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про стягнення з відповідача матеріальної шкоди.

Однак, погоджуючись з розміром матеріальної шкоди, що заявлений позивачем, суд першої інстанції не врахував наступного.

Виходячи з вимог ст. ст.10, 60 ЦПК кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно ст.59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підтвердження заподіяння матеріальної шкоди позивачем ОСОБА_2 надано тільки квитанцію №2473 від 23.03.2015 року на суму 3950 грн. про проходження ним МРТ головного мозку (а.с.38).

Доказів, якими б було підтверджено решту заявленої суми, позивачем на надано.

За таких обставин, на переконання колегії суддів Апеляційного суду саме вказана сума відшкодування матеріальної шкоди підлягає до стягнення.

Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення скарги у звязку із неповним зясуванням судом першої інстанції фактичних обставин, що мають значення для справи. Тому рішення в частині визначення судом розміру стягнення матеріальної шкоди слід змінити, стягнувши з відповідача 3 950 гривень.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія судів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Калуського міськрайонного суду від 30 вересня 2015 року в частині стягнення матеріальної шкоди змінити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 3 954 (три тисячі девятсот пятдесят чотири) гривні матеріальної шкоди.

В решті рішення Калуського міськрайонного суду від 30 вересня 2015 року залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.Є. Меленко

Судді: В.А. Девляшевський

ОСОБА_4