Ухвала суду № 54665404, 22.12.2015, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 295/1460/15-ц

2/296/3555/15

У Х В А Л А

про встановлення строку для усунення недоліків позову

"22" грудня 2015 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючої судді Шалоти К.В.,

за участі секретаря судового засідання Яковенко О.В.,

представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу недійсним та витребування нерухомого майна з чужого володіння,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2015 року ОСОБА_2 звернулась до Богунського районного суду м. Житомира з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями та земельної ділянки за адресою: м. Житомир, пров. 2-й Західний, 14 від 26 березня 2008 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з моменту його вчинення та витребування вказаного нерухомого майна в ОСОБА_4

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 30.03.2015 відкрито провадження в цивільній справі №295/1460/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу недійсним та витребування нерухомого майна з чужого володіння та призначено судовий розгляд на 25.05.2015 р.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 15 жовтня 2015 року задоволено самовідвід головуючому судді на підставі п. 4 ч. 1 ст. 20 ЦПК України, а справу передано на розгляд до Корольовського районного суду м. Житомира.

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 22 жовтня 2015 року цивільну справу №295/1460/15-ц прийнято до провадження головуючого судді Шалоти К.В. та призначено судовий розгляд на 26.11.2015 р. з викликом осіб, що беруть участь у справі.

У судовому засіданні 26.11.2015 р. до початку розгляду цивільної справи №295/1460/15-ц судом встановлено, що позовна заява, на підставі якої відкрито провадження у справі, не відповідає вимогам статті 119 Цивільного процесуального кодексу України.

Так, відповідно до частини пятої статті 119 Цивільного процесуального кодексу України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Статтею 9 Закону України Про судовий збір визначено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Проте, в матеріалах справи докази сплати позивачем судового збору у порядку та розмірі, передбаченому Закону України Про судовий збір відсутні.

У позовній заяві позивач просила відстрочити сплату судового збору посилаючись на те, що є особою похилого віку, має ряд захворювань, що вказує на її скрутний матеріальний стан.

Частиною 1 статті 82 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення.

У клопотанні про відстрочення або звільнення від сплати судового збору сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище та подати суду відповідні докази.

Суд вважає, що в задоволенні вказаного клопотання слід відмовити, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження свого майнового стану, а пенсійний вік особи не є підставою для звільнення від сплати судового збору та не свідчить про її майновий стан.

Щодо посилань позивача на винесену раніше ухвалу Богунського районного суду м.Житомира від 22 серпня 2008 року про відстрочення сплати судового збору у аналогічній справі, то вказана ухвала судом до уваги не береться, оскільки остання винесена судом ще у 2008 року у іншій справі, має процесуальний характер та стосується тієї справи у якій її було постановлено, та не має жодного преюдиційного значення для цього суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 79 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції на час звернення із позовною заявою) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач звернувся одночасно з позовними вимогами про визнання договору купівлі-продажу недійсним, що відносяться до вимог немайнового характеру та витребування нерухомого майна з чужого володіння, що відносяться до вимог майнового характеру.

Згідно із пунктом 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції на час звернення із позовною заявою) із позовних заяв майнового характеру стягується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати (243,60 грн.) та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати (3654 грн).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 80 ЦПК України ціна позову визначається, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Тобто судовий збір з позовної заяви про витребування майна із чужого незаконного володіння (віндикаційний позов) визначається з урахуванням його реальної вартості, тобто як зі спору майнового характеру.

Зазначаючи ціну позову, позивач повинен обґрунтувати у позовній заяві наведену ним оцінку, оскільки на ці обставини поширюється вимога ч. 3 ст. 10 ЦПК України про те, що кожна особа повинна довести обставини, на які вона покликається.

Разом з тим, суд звертає увагу, що ціна позову визначається з реальної вартості майна, якою є грошова сума, за яку це майно може бути придбане в даний час у даній місцевості, тобто повинна відповідати критеріям дійсності (реальності) на час подання позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції на час звернення із позовною заявою) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру стягується судовий збір у розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати (243,60 грн).

Отже, позивачеві необхідно усунути вказаний недолік позову і сплатити судовий збір (сукупно за вимогами майнового та немайнового характеру) відповідно до приписів Закону України «Про судовий збір» як за звернення до Корольовського районного суду м. Житомира за наступними платіжними реквізитами: отримувач коштів УДКСУ у м. Житомирі Житомирської області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38035726, банк отримувача ГУ ДКСУ у Житомирській області, код банку отримувача (МФО) 811039, розрахунковий рахунок № 31217206700004, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ позивача), до (ПІБ відповідачів), Корольовський районний суд м. Житомира, код ЄДРПОУ 02895998.

Перелічені недоліки повинні бути усунуті позивачем шляхом подання до суду з посиланням на реквізити даної ухвали оригіналу документу про сплату судового збору із відміткою банку про зарахування судового збору до бюджету.

Наголосити позивачеві, що у разі, якщо недоліки позову не будуть усунуті в строк, встановлений судом, наступають наслідки, визначені пунктом 8 частини першої статті 207 Цивільного процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 199, 207, 210 Цивільного процесуального кодексу України, Корольовський районний суд м. Житомира

У Х В А Л И В:

1. Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні клопотання щодо відстрочення від сплати судового збору.

2. Встановити позивачу триденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії цієї ухвали.

3. Попередити позивача про наслідки невиконання вимог ухвали про встановлення строку для усунення недоліків позову, що передбачені пунктом 8 частини першої статті 207 Цивільного процесуального кодексу України.

Ухвала набуває законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя К. В. Шалота