Ухвала суду № 54659834, 22.09.2015, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 234/14790/15-к

Номер провадження 11-сс/775/181/2015

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2015 року місто Артемівськ

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Шигірта Ф.С.,

суддів Стародуба О.Г., Калашникова В.М.,

за участю:

секретаря Гриценко Я.І.,

підозрюваного ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

прокурора Погорєлова О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду Донецької області апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 10 вересня 2015 року, якою у кримінальному провадженні №42015000000000945 продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_1 підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ст. 368 ч.3 КК України,

В С Т А Н О В И В:

16 липня 2015 року органом досудового розслідування ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України за таких обставин.

ОСОБА_1, будучи службовою особою яка займає відповідальне становище та обіймаючи посаду начальника відділу Державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції, вступив у попередню змову з начальником Сєвєродонецького міського управління юстиції ОСОБА_3, який являється його безпосереднім керівником, про одержання неправомірної вигоди з використанням їх службового становища.

9 липня 2008 року директор ТОВ «Каліта» ОСОБА_4 уклав кредитний договір з ПАТ «УкрСиббанк» під заставу належного йому нерухомого майна - медичного центру по проспекту Гвардійський, 35 у м. Сєвєродонецьку строком на 3 роки. Однак, ОСОБА_5 умови кредитного договору не виконував, своєчасно кредит не погасив.

23 листопада 2011 року Сєверодонецьким міським судом Луганської області прийнято рішення, яким задоволено позов ПАТ «УкрСиббанк» та вирішено стягнути солідарно з ТОВ «Каліта» та ОСОБА_5 заборгованість за наведеним кредитним договором від 9 липня 200 року в розмірі 124440,99 доларів США (за курсом НБУ станом на 23 листопада 2011 року становить 994134 грн. 18 коп.

13 липня 2012 року постановою державного виконавця відділом державної виконавчої служби Сєверодонецького міського управління юстиції Головного територіального управління юстиції у Луганській області ОСОБА_6 на виконання зазначеного рішення суду накладено арешт на житловий будинок на житловий будинок за адресою: Луганська область, м. Сєверодонецьк, с. Щедрищеве, вул. Кірова, 77, який належить ОСОБА_5 на праві приватної власності.

7 травня 2015 року у службовому кабінеті № 10 Головного територіального управління юстиції в Луганській по вул. 8 Березня, 1, у м. Сєверодонецьк, ОСОБА_5 звернувся до начальника даного управління ОСОБА_3 з приводу зняття арешту з належного йому будинку. У даний період часу у вказаному службовому кабінеті також перебував начальник відділу державної виконавчої служби Сєверодонецького міського управління юстиції Головного територіального управління юстиції у Луганській області ОСОБА_1

У цей час ОСОБА_5 у ході спілкування з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 зясував у них можливість вирішення питання щодо зняття арешту, накладеного на належний йому будинок за адресою: Луганська область, м. Сєверодонецьк, с. Щедрищеве, вул. Кірова, 77, який не являється предметом кредитного договору від 9 липня 2008 року. У свою чергу ОСОБА_3 та ОСОБА_1 повідомили ОСОБА_5, що вказане питання можливо вирішити та домовились про проведення зустрічі у визначений ними час.

Після цього, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в один із днів з 7 по 12 травня 2015 року вступили у злочинну змову для одержання за вказаних обставин неправомірної вигоди від ОСОБА_5 та розробили спільний план своїх злочинних дій. Зокрема, ОСОБА_3 відповідно до визначеної ролі мав висунути вимогу ОСОБА_5 та одержати для себе та ОСОБА_1 неправомірну вигоду в сумі 250000 грн., а останній відповідно - надати вказівку підлеглому працівнику про винесення постанови про звільнення майна боржника з-під арешту.

12 травня 2015 року ОСОБА_3, реалізовуючи спільний план на отримання неправомірної вигоди, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_1, зустрівся з ОСОБА_5 на вул. Донецькій у м. Сєверодонецьк. У ході вказаної зустрічі ОСОБА_3 висунув ОСОБА_5 незаконну вимогу щодо передачі йому та ОСОБА_1 неправомірної вигоди в сумі 250000 грн. за вчинення дій щодо зняття арешту, накладеного на будинок по вул. Кірова, 77 в с. Щедрищеве, м. Сєверодонецьк Луганської області, що належить останньому. Також, ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_5, що із зазначеної суми неправомірної вигоди, грошові кошти в сумі 125000 гривень він повинен передати йому відразу, а решту суми після зняття арешту.

21 травня 2015 року ОСОБА_5 усвідомлюючи протиправність дій ОСОБА_3 та ОСОБА_1 звернувся до правоохоронних органів із заявою про вимагання від нього неправомірної вигоди в сумі 250000 грн.

17 червня 2015 року близько 18.00 год. ОСОБА_3, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи умисно, з корисливих мотивів та за попередньою змовою з ОСОБА_1, у дворі поблизу будинку по вул. Науки, 13 у місті Сєверодонецьку Луганської області одержав від ОСОБА_5 на свою незаконну вимогу першу частину з визначеної ним неправомірної вигоди матеріального характеру у вигляді грошових коштів у розмірі 80000 грн. за сприяння шляхом використання свого службового становища, як безпосереднього начальника ОСОБА_1, у вирішенні питання щодо зняття арешту з вищевказаного житлового будинку по вул. Кірова, 77 в с. Щедрищеве Луганської області.

У свою чергу ОСОБА_3 одержані у вказаний злочинний спосіб грошові кошти розподілив з ОСОБА_1 та використав на власний розсуд.

15 липня 2015 року близько 12.00 год. ОСОБА_1, діючи на виконання спільного з ОСОБА_3 наведеного злочинного плану, згідно відведеної йому ролі, надав вказівку підлеглому йому працівнику, яким винесено постанову та знято накладений арешт з вказаного житлового будинку ОСОБА_5

Того ж дня близько 16.20 години ОСОБА_3, діючи з єдиним злочинним наміром та за попередньою змовою з ОСОБА_1, перебуваючи в салоні транспортного засобу марки «Toyota Camry» д.н.з. НОМЕР_1 поблизу будинку по вул. Науки, 13 у місті Сєверодонецьку Луганської області, на свою незаконну вимогу одержав від ОСОБА_5 останню частину з визначеної ним грошової суми у розмірі 170000,00 грн. за зняття арешту з наведеного житлового будинку по вул. Кірова, 77 в с. Щедрищеве Луганської області.

Ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 17 липня 2015 року до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, до 14 вересня 2015 р.

Ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 10 вересня 2015 року продовжено строк тримання під вартою, а саме з 10.08.2015 р. до 08.11.2015 р. до 17.36 год., призначено заставу у розмірі 1000 (одної тисячі) мінімальних заробітних плат, що складає 1 218 000 грн.

З ухвалою не погодився підозрюваний та оскаржив її в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі, посилаючись на необґрунтованість судового рішення, порушення норм процесуального права, просив вищезазначену ухвалу скасувати, як незаконну. В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказав, що слідчий суддя не дослідив матеріали кримінального провадження та безпідставно продовжив строк тримання під вартою. При цьому, не враховано дані про особу підозрюваного, той факт, що він потребує медичної допомоги, майновий стан при визнані розміру застави, відсутність ризиків передбачених ст.177 КК України.

В судовому засіданні апеляційного суду підозрюваний та його захисник підтримали апеляційну скаргу.

Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінально провадження, матеріали судової справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Виходячи зі змісту ст.177 ч.2 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії передбачені ст.177 ч.1 КПК України

Приймаючи рішення про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя правильно врахував тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, обставини його вчинення, його суспільну небезпечність, данні про особу підозрюваного (працює, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимий), тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні злочину, а тому суд апеляційної інстанції вважає висновки слідчого судді, щодо продовження строку тримання під вартою законними та обґрунтованими.

Доводи апелянта про недоведеність прокурором наявності ризиків не ґрунтуються на вимогах діючого кримінального процесуального законодавства та на практиці ЄСПЛ, оскільки сама тяжкість злочину вказує на наявність ризиків того, що підозрюваний спробує ухилитись від органів розслідування чи суду, знищити або спотворити речі, що мають істотне значення для встановлення істини у кримінальному провадженні, впливатиме на свідків злочину.

Разом з цим, на думку апеляційного суду, при визначені розміру застави слідчий суддя не в достатній мірі врахував вимоги ст.182 КПК України та обставини, які впливають на його розмір.

Так, в повідомлені про підозру йдеться мова про отримання ОСОБА_1 неправомірної вигоди в розмірі 250000 грн., доход отриманий ОСОБА_1 та його дружиною за 2014 рік складає 97752 грн., на утриманні ОСОБА_1 перебувають неповнолітні діти, на час розгляду клопотання ОСОБА_1 відсторонений від виконання повноважень за посадою, а тому розмір застави 1000 (одна тисяча) мінімальних заробітних плат для підозрюваного є завідомо непомірною.

Таким чином, в частині визначення розміру застави ухвала слідчого судді є незаконною, та підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали.

Постановляючи нову ухвалу, суд апеляційної інстанції частково задовольняє клопотання слідчого, продовжує строк тримання під вартою ОСОБА_1 до 08 листопада 2015 року до 17.36 год. та враховуючи наведені вище обставини визначає заставу в розмірі 400 мінімальних заробітних плат, що дорівнює 551200 грн., оскільки саме така сума відповідатиме вимогам ч.4 ст.182 КПК України.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, суд апеляційної інстанції

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 10 вересня 2015 року, якою у кримінальному провадженні №42015000000000945 продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 скасувати.

Клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 та визначення застави в сумі 2436000 грн. задовольнити частково.

Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 до 08 листопада 2015 року до 17.36 год.

Визначити ОСОБА_1 заставу в розмірі 400 мінімальних заробітних плат в сумі 551200 грн. яка може бути внесена на р/р 37317005000992 відкритий в ГУДКСУ у Донецькій області, код банку 834016, код ЄДРПОУ 02891428, отримувач Апеляційний суд Донецької області.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 обовязки:

- не відлучатись із с. Стара Краснянка Кремінського району Луганської області без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти орган досудового розслідування про зміну місця проживання, місця реєстрації, місця роботи;

- утримуватись від спілкування зі свідками та іншими особами з приводу обставин кримінального провадження;

Ухвала є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді: