Ухвала суду № 54659542, 25.12.2015, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/8831/14-к

Провадження №1-кп/127/42/15

УХВАЛА

25 грудня 2015 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі колегії:

головуючого судді Ковальчук Л.В.,

суддів Курбатової І.Л., Чезганової А.М.,

секретаря Гончарук А.М.,

за участю прокурора Шамалюка В.А.,

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

обвинувачених ОСОБА_5,ОСОБА_6,

потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3, 4 ст. 190, ч. 1, 4 ст. 358 КК України та ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3, 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває зазначене кримінальне провадження.

Обвинувачені ОСОБА_5, ОСОБА_6 утримуються під вартою, при цьому строк їх утримання закінчується 30.12.2015 р.

У звязку з тим, що справа розглядається колегіально, в ній беруть участь захисники, потерпілі та їх представники, не має змоги призначити розгляд провадження до вищезазначеної дати, то, у відповідності з ч. 3 ст. 331 КПК України, головуючим в судовому засіданні було поставлено на розгляд учасникам судового розгляду питання про доцільність продовження тримання обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_5 під вартою.

Прокурор Шамалюк В.А. просив продовжити ОСОБА_5 та ОСОБА_6 строк утримання під вартою, мотивуючи тим, що ризики, які існували на час досудового розслідування не зникли, під час досудового розслідування обидва обвинувачені ухилялися від слідства та перебували в розшуку, саме в звязку з тим їм було обрано запобіжний захід у вигляді утримання під вартою, в даний час обставини не змінилися, потерпілим заподіяна велика шкода понад 300 тисяч доларів США загалом, яка не відшкодована, про те, як вбачається із показань потерпілих в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 намагалася впливати на потерпілих, перебуваючи на волі. Крім того по справі не допитані всі свідки, а тому є підстави вважати, що обвинувачені, перебуваючи на волі зможуть впливати на потерпілих та свідків, продовжити свою злочинну діяльність та будуть ухилятися від суду.

В судовому засіданні захисники ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_14, та ОСОБА_6 просили суд змінити обвинуваченим запобіжні заходи з утримання під вартою на більш мякі, мотивуючи тим, що обвинувачені вже досить довгий час утримуються під вартою та підстав для продовження даного запобіжного заходу немає.

Захисник ОСОБА_2 просила при продовженні запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою визначити заставу в розмірі 1300000 грн., мотивуючи це вимогами законодавства.

Обвинувачена ОСОБА_5 також просила змінити їй запобіжний захід з утримання під вартою на домашній арешт або визначити розмір застави, достатній для забезпечення нею як обвинуваченою обовязків, передбачених КПК. При цьому зауважила, що ухвалою слідчого судді Михайленка А.В. їй при обранні запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою визначався розмір застави, в подальшому суд продовжував вказаний запобіжний захід без вказівки на альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, що на її думку є незаконним.

Потерпілі ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 підтримали думку прокурора, категорично заперечували проти зміни запобіжного заходу обвинуваченим, пояснили, що злочинними діями останніх їм була заподіяна велика шкода, яку обвинувачені не відшкодували, також зазначили, що обвинувачені тривалий час переховувались від них та слідства, а тому просили продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження суд приходить до наступного висновку.

ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обвинувачуються у скоєнні тяжких та особливо тяжких злочинів, якими вони завдали шкоду потерпілим у сумі понад три мільйони гривень. На даний час дана шкода потерпілим не відшкодована, а в разі визнання обвинувачених винуватими у скоєнні даних правопорушень їм загрожує покарання до дванадцяти років позбавлення волі.

ОСОБА_5 та ОСОБА_6 під час досудового розслідування обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого продовжувався у суді, із врахуванням всіх наявних ризиків та інших обставин, передбачених КПК при вирішені цього питання. На даний час підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченим суд не вбачає, судовий розгляд не завершено, не допитані всі свідки, що не виключає можливості обвинувачених незаконно впливати на них у будь-який спосіб, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Крім того, враховуючи те, що на досудовому слідстві обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ухилялися від органів досудового розслідування, у звязку з чим перебували у розшуку, є всі підстави вважати, що обвинувачені будуть переховуватися від суду, а тому жоден із більш мяких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинувачених.

Суд вважає, що доводи обвинуваченої ОСОБА_5 та її захисників щодо необхідності визначення розміру застави в разі продовження запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою не ґрунтується на вимогах закону з наступних підстав.

Ст. 183 КПК України визначено, що в разі застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під вартою суд зобовязаний визначити розмір застави. Вказаний припис закону говорить про те, що застава в даному випадку не є самостійним запобіжним заходом, а є альтернативою, якою має право скористатися особа при обраному запобіжному заході у вигляді тримання під вартою. КПК України передбачено строк можливості внесення застави протягом строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, якою розмір застави визначено.

Крім того, суд звертає увагу, що Законом визначено те, що підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. З моменту звільнення з-під варти у звязку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. ( ст. 202 КПК України)

Протягом зазначених 60 діб застава за ОСОБА_5 не внесена, що свідчить про те, що відносно неї не застосовано запобіжного заходу у вигляді застави.

Згідно із приписами ст. 331 КПК України суд під час судового розгляду може прийняти рішення про зміну застосованого запобіжного заходу або продовжити його дію.

Враховуючи вказані приписи Закону судом розглядається питання доцільності продовження тримання обвинуваченої під вартою, тобто питання продовження дії застосованого відносно неї запобіжного заходу утримання під вартою.

За таких обставин суд вважає, що сукупність ризиків у кримінальному провадженні, визначених ст. 177 КПК України є достатньою для застосування найсуворішого запобіжного заходу, оскільки навіть домашній арешт не досягне мети застосування запобіжного заходу, не запобігне можливості обвинувачених переховуватись від суду та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Саме тому запобіжний захід ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою слід продовжити на 60 днів.

На підставі викладеного, керуючись ст. 331 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Продовжити ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з 25.12.2015 р. до 22.02.2016 р. включно.

Продовжити ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з 25.12.2015 р. до 22.02.2016 р. включно.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Строк дії ухвали 60 днів.

Судді :