Ухвала суду № 54659418, 25.12.2015, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/28507/15-ц

Провадження № 2/127/8579/15

25.12.2015

У Х В А Л А

25.12.2015 року суддя Вінницького міського суду Вінницької області Федчишен С.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сімєю жінки і чоловіка без реєстрації шлюбу та поділ майна, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сімєю жінки і чоловіка без реєстрації шлюбу та поділ майна.

Зазначена позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст. 119 ЦПК України, а тому є підстави для залишення її без руху з метою усунення недоліків.

Відповідно до п.п. 3, 5, 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог, виклад обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги та зазначення доказів по кожній наведеній обставині. З поданої позовної заяви вбачається, що позивачем предявлено позовні вимоги про визнання права власності на невизначений обсяг спірного майна (майнових прав), у тому числі набутого сторонами в період часу з 2002 року по 2012 рік, при цьому в обґрунтування майнових вимог не зазначає обставин з посиланням на докази наявності такого спірного майна у праві власності, зокрема за відповідачем, та щодо якого між сторонами існує спір. Розглядаючи позовні вимоги в цій частині слід звернути увагу позивача на загальні принципи та правила судового розгляду в порядку позовного цивільного судочинства, визначених ст. 11 ЦПК України щодо меж судового розгляду справ, а тому, позивачеві слід визначитись із змістом предявлених майнових вимог. Крім того, враховуючи, що позовні вимоги про визнання права власності є вимогами майнового характеру, позовна заява не містить зазначення загальної вартості спірного майна (майнових прав) в грошовому еквіваленті, а відповідно позовна заява не містить і зазначення ціни позову щодо вимог майнового характеру, що не відповідає положенням п. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України, до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

В п.п. 12, 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" зазначено, що у випадках обєднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьоюстатті 6 Закону №3674- VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру, наприклад, зняття арешту з майна та визнання права власності на це майно. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами. Якщо в позовній заяві обєднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, повязані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою), наприклад, за вимогами про усунення перешкод у користуванні власністю та відшкодування моральної шкоди. Якщо в позовній заяві обєднано кілька самостійних вимог майнового характеру, повязаних між собою, то, враховуючи, що обєктом справляння судового збору є позовна заява, максимальний розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог (пункт 10 частини першої статті 80 ЦПК). При цьому судовий збір може бути сплачено окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

З позовної заяви вбачається, що позивачем предявлено позов, який одночасно містить вимоги майнового та немайнового характеру. За подання до суду зазначеної позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в розмірі 3960 грн. відповідно до квитанцій №№ 177107513325358, 177107513325436, 177107513325099 від 31 серпня 2015 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (487,2 грн.) та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати (6090 грн.). За подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (487,2 грн.).

Позовна заява не містить ціни позову щодо вимог майнового характеру, а відповідно позивачем не сплачено судовий збір за подання позовної заяви майнового характеру, розмір якого у даному випадку залежить від ціни позову та становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати. Тобто, позивачем не в повному обсязі сплачена ставка судового збору за подання до суду відповідної позовної заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі, якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Враховуючи, що позивачем предявлено позов також майнового характеру, при цьому не визначена ціна позову щодо вимог майнового характеру, жодних доказів щодо дійсної вартості майна суду не надано та відсутність можливості встановлення такої ціни на день подання позову, суд вважає за необхідне попередньо визначити розмір судового збору у сумі 6090 грн. При цьому, позивачеві слід визначити ціну позову.

Крім того, до матеріалів позовної заяви надано заяви про забезпечення позову та про витребування доказів.

Згідно положення ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з 01.09.2015 року розмір ставки судового збору за предявлення заяви про забезпечення доказів або позову, які подано фізичною особою становить 0,2 розміру мінімальної заробітної плати 243,60гривень.

Згідно ст. 133 ЦПК України одним із способів забезпечення судом доказів є витребування та (або) огляд доказів.

З викладеного вбачається, що позивачем подано дві заяви про забезпечення позову та витребування доказів, яка є одним із способів забезпечення доказів, за які згідно ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» необхідно сплатити по 243,60 грн. за кожну.

Відповідно до вимог ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 119 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення заяви без руху, про що повідомляє позивачу і надає йому строк для усунення недоліків.

Вищевказане не позбавляє права на звернення до суду із позовною заявою, однак вимагає усунення зазначених у ній недоліків.

Таким чином, суд вказує позивачу про необхідність усунення недоліків та розяснює, що у разі виправлення зазначених недоліків в межах строку, визначеного суддею, позовна заява вважатиметься поданою в день первісного її подання. Інакше позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернена позивачу.

Враховуючи викладене, керуючись Законом України «Про судовий збір», ст. ст. 80, 119, 121, 209, 210 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сімєю жінки і чоловіка без реєстрації шлюбу та поділ майна - залишити без руху та надати позивачу пятиденний строк з дня отримання даної ухвали суду, для усунення недоліків зазначених в ухвалі.

У випадку невиконання вказаних в ухвалі вимог, дана позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.

Ухвала суду остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя: