Ухвала суду № 54659267, 23.12.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/22307/15-ц Провадження № 22-ц/772/3625/2015Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 39Доповідач Іванюк М. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2015 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі : головуючого судді Іванюка М.В, суддів ПанасюкаО.С. та ОСОБА_2, з участю секретаря МельниковоїА.І, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу, подану в інтересах ОСОБА_3 його представниками ОСОБА_4 і ОСОБА_5, на ухвалу Вінницького міського суду від 09 листопада 2015р. щодо забезпечення позову ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 до ОСОБА_3 (третя особа ОСОБА_12) про встановлення додаткового строку на прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И Л А :

УхвалоюВінницького міського суду від 09 листопада 2015р. було задоволено заяву адвоката ОСОБА_13, який діяв в інтересах ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 про забезпечення їх позову до ОСОБА_3 (третя особа ОСОБА_12) про встановлення додаткового строку на прийняття спадщини. Вказаний позов забезпечено шляхом накладення арешту на будинок №28 по вул.Зубриліна у м.Вінниці, що належить відповідачу ОСОБА_3.

Як зазначається у позовній заяві, відповідач ОСОБА_3. оформив право власності на цей будинок в порядку спадкування за законом після смерті в квітні 1996р. спадкодавця ОСОБА_14 вже після того, як спадкоємці за заповітом ОСОБА_15. і ОСОБА_16. відмовилися від прийняття спадщини, не вказавши у своїй відмові, на чию користь вони це зробили. Також зазначено, що відповідач у своїй заяві про прийняття спадщини не повідомив нотаріуса про наявність інших спадкоємців першої черги за законом, якими є позивачі.

В апеляційній скарзі, яку подали представники ОСОБА_3. ОСОБА_4. і ОСОБА_5, ставиться питання про скасування даної ухвали про забезпечення позову. Апелянти вважають, що при вирішенні цього питання судом не враховано вимоги процесуального законодавства, оскільки у даному випадку має місце накладення арешту на майно у спорі, який не є майновим. Також, на їх думку, суд не мав достатніх підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

В суді апеляційної інстанції представники ОСОБА_3. ОСОБА_4. і ОСОБА_5. підтримали апеляційну скаргу з наведених у ній підстав. Додатково пояснили, що обраний судом захід забезпечення позову не співмірний заявленим вимогам.

Вислухавши зазначених осіб, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав :

При вирішенні питання про забезпечення позову суд першої інстанції правильно виходив з того, що у даному випадку позивачами ставиться питання про встановлення їм додаткового строку на прийняття спадщини, до складу якої входить вказаний житловий будинок. Також колегія суддів звертає увагу на те, що від вирішення цього спору у подальшому залежить наступний захист можливих майнових прав позивачів. А в разі відчуження відповідачем зазначеного будинку до закінчення вирішення даного спору наступний захист їх прав буде суттєво утруднено. Посилання представників ОСОБА_3. на те, що це є лише бездоказовим припущенням, не може братися до уваги, адже в разі незабезпечення такого позову відповідач матиме реальну можливість розпорядитися вказаним майном на власний розсуд ще до закінчення розгляду справи, що є очевидним.

За таких обставин не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що судом нібито порушено положення ст.ст. 151ч.ч.1,3; 152ч.1 п.п.1,2ЦПК України та проігноровано розяснення, які містяться у п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», у п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009р. «Про застосування норм цивільного законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» і в п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.06.2009р. «Про застосування норм цивільного законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду». Адже у скарзі лише абстрактно наведено узагальнений зміст цих актів цивільного законодавства без відповідної конкретизації, у чому саме оскаржувана ухвала їм суперечить.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, наведених в ухвалі про забезпечення позову.

За таких обставин підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст.303, 304, 305ч.2, 307ч.2 п.1, 312ч.1 п.1, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, --

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відхилити.

Ухвалу Вінницького міського суду від 09 листопада 2015р. щодо забезпечення позову у даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :