Рішення № 5465829, 14.09.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2009 р. Справа № 27/246-09

вх. № 6276/1-27

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Біловус Р.В. - дов. відповідача - ОСОБА_2 - особисто

2-го відповідача - ОСОБА_3 - голова.

розглянувши справу за позовом Громадська організація "Громадський Центр "Громада", с. Бригадирівка

до СПДФО ОСОБА_2, с. Бригадирівка

та до Бригадирівської сільської ради

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Позивач, громадська організація «ГРОМАДСЬКИЙ ЦЕНТР «ГРОМАДА» звернувся до господарського суду з позовом до ТОВ "Компанія з управління активами «Форвард», в якому прохає визнати недійсним договір оренди землі від 05 липня 2004 року, укладений між Бригадирівською сільською радою в особі Хухрянської Світлани Федорівни з однієї сторони, та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 з другої сторони.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що на орендованій першим відповідачем земельній ділянці знаходиться ставок площею 16,7900га, який на перший відповідач використовує для рибогосподарських потреб. Позивач вказує, що в результаті укладення оскарженого договору оренди землі, відносно жителів села Бригадирівка, під час задоволення ними своїх потреб на водоймищі, стали застосовуватися обтяження, які виходили за всі законодавчо встановлені межі, а позивач, на підставі свого стауту, представляє та захищає законні інтереси та права своїх членів, які являються мешканцями с. Бригадирівка, тобто громадою села.

Позивач вказує, що порядок укладення вищевказаного договору оренди землі не відповідають вимогам чинного законодавства України, а тому цей договір оренди повинен бути визнаний недійсним. Позивач наполягає на тому, що можливість здачі в оренду земельної ділянки одночасно з водоймищем можлива лише в одному випадку: коли орендодавець земельної ділянки має права (компетенцію) здати в оренду не тільки земельну ділянку у відповідності з земельним законодавством, але наділений такими повноваженнями у відповідності зі ст. 51 Водного кодексу України.

Позивач стверджує, що ставки, що знаходяться в басейнах річок загальнодержавного значення мають право здавати в оренду Кабінет Міністрів України і місцеві державні адміністрації. Отже, коли в оренду здаються землі водного фонду, які знаходяться в державній власності за межами населеного пункту, то місцеві державні адміністрації мають право укласти один договір оренди, як земельної ділянки, так і водного об'єкта, який на ній знаходиться. У всіх інших випадках, при здачі в оренду ставків, що знаходяться в басейнах річок загальнодержавного значення необхідне укладення двох договорів оренди (земель водного фонду та водного об'єкта).

Отже, на погляд позивача, Бригадирівська сільська рада перевищила свої повноваження, надавши в оренду разом зі земельною ділянкою і ставок площею 16,7900га.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Перший відповідач фізична особа підприємець ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечує. Відповідач зазначає, що згідно договору оренди землі від 5 липня 2004 року, зареєстрованого в Ізюмській районній філії Харківського регіонального центру ДЗК за № 2, орендарю СПДФО ОСОБА_2 передана в оренду земельна ділянка, категорії водного фонду, а саме земельна ділянка без водного об'єкту. Відповідач відзначає, що Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який є невід'ємною частиною договору оренди погоджений районним відділом земельних ресурсів, відділом містобудування, архітектури та житло-комунального господарства, районною СЕС, інспекцією з охорони природного середовища в районі, відділом культури району та отримав позитивний висновок державної землевпорядної експертизи. Предметом вищезазначеного договору оренди землі є саме земельна ділянка водного фонду. Згідно ст. 59 Земельного кодексу України Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування з земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг зодних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб... Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідач вказує, що згідно рішення X сесії XXIV скликання Бригадирівської сільської ради від 26 листопада 2003 року "Про надання земельної ділянки, зайнятої під ставком, розташованої на території Бригадирівської сільської ради, в користування на умовах оренди СПД ФО ОСОБА_2 для рибогосподарських потреб", затверджено Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного фонду... та передано в оренду земельну ділянку загальною площею 16,7900 га, а щодо передачі ставка, як водного об'єкту у рішенні сільської ради не значиться.

З таких підстав відповідач вважає спірний договір таким, що укладено відповідно до вимог Земельного кодексу України та таким, що не суперечить вимогам водного законодавства України.

Представник другого відповідача - Бригадирівської сільської ради в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечує, підтримує аргументи, викладені першим відповідачем. Другий відповідач робить наголос на тому, що Бригадирівська сільська рада не перевищувала своїх повноважень, так, як передача земельної ділянки була здійснена на підставі вищевказаного рішення Бригадирівської сільської ради, рішення прийнято на підставі технічних матеріалів (проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки...) та у відповідності до статей 17, 59, 124, 186, п. 12 перехідних положень Земельного кодексу України.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень на позов, в звязку з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами справи.

Суд вислухавши пояснення уповноважених представників сторін, дослідивши надані до матеріалів справи документи, встановив наступне.

05 липня 2004 року між Бригадирівською сільською радою в особі Хухрянської Світлани Федорівни з однієї сторони, та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 з другої сторони, було укладено договір оренди землі. В розділі «Предмет договору» відповідачами зазначено, що:

«1. Орендодавець надає, а орендар приймає в довгострокове платне користування земельну ділянку зі ставком площею 16,7900 га для ведення рибогосподарчих потреб, із земель загального користування, які розташовані на території Бригадирівської сільської ради.».

Відповідно до ст. 47 Водного Кодексу України загальне водокористування здійснюється громадянами для задоволення їх потреб (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об'єктів без застосування споруд або технічних пристроїв та з криниць) безкоштовно, без закріплення водних об'єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів.

В статті 51 Водного Кодексу України чітко вказується, що умови, строк і збір за оренду водних об'єктів встановлюються договором за згодою сторін. Тому між сторонами повинен бути укладений договір оренди водного об'єкта, а також договір оренди земельної ділянки (земель водного фонду), яку займає водний об'єкт, так як водні об'єкти і землі водного фонду являються окремими, самостійними об'єктами права.

Можливість здачі в оренду земельної ділянки одночасно з водоймищем можлива лише у випадку, коли орендодавець земельної ділянки має права (компетенцію) надати в оренду не тільки земельну ділянку у відповідності з земельним законодавством, але наділений такими повноваженнями у відповідності зі ст.51 Водного кодексу України. Відповідно положень цієї статті, у користування на умовах оренди водні об'єкти (їх частини) місцевого значення та ставки, що знаходяться в басейнах річок загальнодержавного значення, можуть надаватися водокористувачам лише для риборозведення, виробництва сільськогосподарської і промислової продукції, а також у лікувальних і оздоровчих цілях.

Передача орендарем права на оренду водного об'єкта (чи його частини) іншим суб'єктам господарювання забороняється. Орендодавцями водних об'єктів (їх частин) місцевого значення є Верховна Рада Автономної Республіки Крим і обласні Ради. Окремі повноваження щодо надання водних об'єктів (їх частин) місцевого значення в користування Верховна Рада Автономної Республіки Крим та обласні Ради можуть передавати відповідним органам виконавчої влади на місцях чи іншим державним органам. Орендодавцями водних об'єктів загальнодержавного значення є Кабінет Міністрів України та місцеві державні адміністрації. Розподіл повноважень щодо передачі водних об'єктів загальнодержавного значення визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Право водокористування на умовах оренди оформляється договором, погодженим з державними органами охорони навколишнього природного середовища та водного господарства.

Умови, строки і збір за оренду водних об'єктів (їх частин) визначаються в договорі оренди за згодою сторін.

Отже, ставки, що знаходяться в басейнах річок загальнодержавного значення мають право здавати в оренду Кабінет Міністрів України і місцеві державні адміністрації. Таким чином, коли в оренду здаються землі водного фонду, які знаходяться в державній власності за межами населеного пункту, то місцеві державні адміністрації мають право укласти один договір оренди, як земельної ділянки, так і водного об'єкта, який на ній знаходиться. У всіх інших випадках, при здачі в оренду ставків, що знаходяться в басейнах річок загальнодержавного значення необхідне укладення двох договорів оренди (земель водного фонду та водного об'єкта).

Відповідно до п. 1 ч. 2 статті 5 Водного кодексу України до водних об'єктів місцевого значення належать поверхневі води, що знаходяться і використовуються в межах однієї області і які не віднесені до водних об'єктів загальнодержавного значення.

З урахуванням наданих документів в користування згідно договору оренди від 5 липня 2004р. здана земельна ділянка та ставок площею 16,7900 га. Відповідно до Наказу Державного комітету України по водному господарству України від 03.06.1997р. «Про твердження переліку річок і водойм, які віднесені до водних обєктів місцевого значення», в Харківській області відсутні поверхові водні об'єкти місцевого значення. Тому всі ставки Харківської області можуть надаватися в користування на умовах оренди тільки відповідними районними державними адміністраціями згідно ст. 51 Водного кодексу України.

Отже, земельну ділянку сільська рада може надавати в користування, так як вона знаходиться в межах населеного пункту. Таке право їй надано п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України, а ставок повинна надавати в оренду районна державна адміністрація.

Отже, Бригадирівська сільська рада перевищила свої повноваження, надавши в оренду разом із земельною ділянкою і ставок площею 16,7900га., а це, в свою чергу, свідчить, що договір оренди укладено неналежною стороною.

Підписання особою (органом юридичної особи) угоди (правочину) без відповідних повноважень, а також з порушенням наданих їй повноважень є, згідно зі статтями 203 та 215 Цивільного кодексу України, підставою для визнання укладеної угоди (правочину) недійсною як такої, що не відповідає вимогам закону.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими, підтвердженими наданими до матеріалів справи документами та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідачів витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44 - 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити. Визнати недійсним договір оренди землі від 05 липня 2004 року, укладений між Бригадирівською сільською радою в особі Хухрянської Світлани Федорівни з однієї сторони, та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 з другої сторони.

2. Стягнути з Бригадирівської сільської ради (64330, Харківська область, Ізюмський район с. Бригадирівка, вул. Шкільна,1, код 04397810) на користь позивача громадської організації «ГРОМАДСЬКІЙ ЦЕНТР «ГРОМАДА» (64330, Харківська область, Ізюмський район с. Бригадирівка, вул. Гомоненка,39, код 34793965) 42,50 грн. державного мита та 157,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 код НОМЕР_1) на користь позивача громадської організації «ГРОМАДСЬКІЙ ЦЕНТР «ГРОМАДА» (64330, Харківська область, Ізюмський район с. Бригадирівка, вул. Гомоненка,39, код 34793965) 42,50 грн. державного мита та 157,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 21.09.2009 року.

Суддя