Рішення № 5464149, 14.07.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.07.09 р. Справа № 29/51пд

Господарський суд Донецької області у складі Джарти В.В. (головуючий), суддів Морщагіна Н.С., Попков Д.О.

при секретарі судового засідання Косенко Ю.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Індустрія цінних паперів” м.Донецьк

До відповідача: Акціонерного товариства закритого типу „Донецьке акціонерне науково-комерційне товариство ДАНКО” м. Донецьк

За участю третьої сторони, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2 м. Донецьк

Предмет спору: розірвання договору купівлі-продажу цінних паперів № Д200407/6 від 20.04.2007р.

За участю

Представників сторін:

від позивача: не зявився

від відповідача: Ротко О.В., довіреність від 12.01.09

Від третьої особи: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Індустрія цінних паперів” м.Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Акціонерного товариства закритого типу „Донецьке акціонерне науково-комерційне товариство ДАНКО” м. Донецьк про розірвання договору купівлі-продажу цінних паперів №Д200407/6 від 20.04.2007р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу цінних паперів № Д200407/6 від 20.04.07, акт прийому-передачі цінних паперів до договору від 13.07.07, платіжні доручення № 3267 від 24.04.07, № 3275 від 25.04.07, №3285 від 27.04.07, довідка від 03.02.09, лист ТОВ „ІЦП”.

Відповідач надав заяву, якою повідомив, що АТ „ДАНКО” знаходиться у стадії припинення. Позивач знав про це і не скористався наданим йому строком для пред”явлення вимог. Зазначив, що АТ „ДАНКО” ще не виключено з ЄДРПОУ, але вже не має відокремленого майна і самостійного балансу. Також заявою відповідач заперечує проти позову, посилаючись на той факт, що спірний договір був виконаний в повному обсязі, тобто акції було продано і списано з рахунку в день укладання договору 20.04.2007 р. Покупцем оплата за отримані акції була проведена протягом з 23.04.2007 р. по 27.04.2007 р.

Представник позивача надав заяву, якою просить залучити в якості третіх осіб на стороні відповідача ТОВ „Науково-комерційна компанія „Сигма-Сервіс” м. Донецьк, ТОВ „Науково-комерційне товариство „ДАНКО” м. Донецьк, ТОВ „Фактор-2008” м. Донецьк”, які виступають правонаступниками відповідача після його реорганізаці.

Оскільки Акціонерне товариство закритого типу „Донецьке акціонерне науково-комерційне товариство ДАНКО” м. Донецьк ще не припинило свою діяльністю як юридична особа та не виключено з ЄДРПОУ, а тільки знаходиться на стадії припинення, суд не задовольняє зазначену заяву про залучення третіх осіб за її недоцільністю.

Ухвалою суду від 19.02.09, в порядку ст. 27 ГПК України, було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 м. Донецьк, яка до судових засідань не зявилась.

Ухвалою суду від 09.06.09, в порядку ст. 30 ГПК України, було викликано для дачі пояснень Генерального директора Акціонерного товариства закритого типу „Донецьке акціонерне науково-комерційне товариство „ДАНКО” Новокшонова В.Г., який до судового засідання не зявився.

Господарським судом Донецької області 09.04.09 було направлено повідомлення до Прокуратури Донецької області.

Ухвалою суду від 09.04.09, відповідно до ст. 69 ГПК України, строк розгляду справи продовжений заступником голови господарського суду Донецької області на один місяць.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 19.05.2009 р. справу передано на розгляд колегії суддів.

Заслухавши у судовому засіданні представників сторін, розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Індустрія цінних паперів” м.Донецьк (далі - покупець) та Акціонерним товариством закритого типу „Донецьке акціонерне науково-комерційне товариство ДАНКО” м. Донецьк (далі - продавець) укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № Д200407/6 від 20.04.2007 р.

Дослідивши Договір, з якого виникли цивільні права та обовязки продавця та покупця, суд дійшов висновку, що укладена між сторонами угода за своїм змістом та своєю правовою природою є договором купівлі-продажу цінних паперів, який підпадає під правове регулювання норм статей 655-697 ЦК України.

Таким чином, в силу статті 655 ЦК України, а також п. 1.1 Договору, продавець зобовязується передати у власність покупця, а покупець зобовязується прийняти та оплатити цінні папери, що зазначені в п. 1.1.

Відповідно до п. 3.1 Договору продавець зобовязаний оплатити цінні папери шляхом безготівкового перерахування на рахунок продавця суми, вказаної в п. 1.2 договору, не пізніше 5 робочих днів з дати підписання сторонами договору.

Сума договору складає 59476148,00 грн. (п. 1.2 договору)

Право власності на цінні папери переходить від продавця до покупця з моменту зарахування цінних паперів на рахунок у цінних паперах покупця у зберігача відповідно до чинного законодавства України. (п. 2.1 договору)

У позові позивач зазначає, що 09.08.07 загальними зборами учасників ТОВ „ІЦП” звільнена з посади генерального директора підприємства ОСОБА_2. Але вона відмовилась передавати новому директору печатку та бухгалтерські документи, у звязку з чим позивач звернувся до ОСОБА_2 та в правоохоронні органи з проханням повернути бухгалтерську документацію за 2007 р. В подальшому позивач був змушений самостійно відновлювати документацію.

Позивач вважає, що спірний договір підлягає розірванню з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2.2 Договору зазначено, що продавець зобовязаний забезпечити зарахування цінних паперів на рахунок у цінних паперів покупця у зберігача (рахунок №001120 в ТОВ „ІЦП”, код ЄДРПОУ 31762536, рахунок в МФО № 1120) не пізніше 15 робочих днів з дати підписання сторонами договору.

Платіжними дорученнями № 3267 від 24.04.07, № 3275 від 25.04.07, № 3285 від 27.04.07 позивач перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 39383099,00 грн.

Але до теперішнього часу відповідач не зарахував набуті ТОВ „ІЦП” цінні папери на розрахунковий рахунок ТОВ „ІЦП”, що підтверджується довідкою зберігача, яка міститься в матеріалах справи.

Як зазначає позивач, не дивлячись на це, у ТОВ „ІЦП” виявився акт приймання-передачі від 13.07.07, підписаний з боку ТОВ „ІЦП” Генеральним директором ОСОБА_2 та Генеральним директором АТЗТ „ДАНКО” Новокшоновим В.Г., згідно якого, ТОВ „ІЦП” нібито прийняло у власність цінні папери 5-ти емітентів, які склали предмет договору купівлі-продажу від 20.04.07, але нібито отримані ОСОБА_2 цінні папери так і не були зараховані на рахунок позивача.

Також позивач зазначив, що в акті приймання-передачі від 13.07.07 в ТОВ „ІЦП” нібито передавались цінні папери на 59476148 грн., не дивлячись на те, що фактично оплачено було лише 39000000 грн., у зв”язку з чим, юридично АТЗТ „ДАНКО” має право вимагати від ТОВ „ІЦП” ще коло 20000000 грн. необґрунтованих платежів.

Позивач посилається також на те, що по невідомим причинам ОСОБА_2, будучи в 2007 р. єдиним робітником та виконуючи зобовязання генерального директора, начальника депозитарного відділу та бухгалтера ТОВ „ІЦП” одночасно, вказала в бухгалтерській та звітності по цінним паперам про повне виконання спірного договору, чим ускладнила можливість отримання від АТЗТ „ДАНКО” і цінних паперів, і грошових коштів.

З цього приводу господарським судом Донецької області 09.04.2009 р. на адресу прокуратури Донецької області було направлено повідомлення відносно зазначеної ситуації.

Відповідь на момент винесення рішення від прокуратури не надійшла.

В матеріалах справи містяться акт прийому-передачі цінних паперів від 13.07.2007 р., що наданий позивачем разом із позовною заявою та акт прийму-передачі цінних паперів від 20.04.2007 р., що залучений до матеріалів справи відповідачем.

З зазначених документів вбачається, що акт прийому-передачі цінних паперів від 13.07.2007 р. сторонами підписаний, але не скріплений печатками підприємств. Акт від 20.04.2007 р. підписаний сторонами та скріплений печатками обох підприємств.

Таким чином, суд приймає до розгляду акт прийому-передачі цінних паперів від 20.04.2007 р, оскільки він оформлений належним чином та є доказом по справі.

Відповідач в письмових зауваженнях від 09.04.09 зазначив, що умова договору, а саме п. 2.2, є недійсною в силу вимог законодавства, а саме ст. 215 ЦК України, якою визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Пунктом 3 статті 16 ЗУ „Про цінні папери і фондовий ринок” встановлено, що зарахування або списання, або зберігання цінних паперів це діяльність на фондовому ринку, яку має право здійснювати тільки фінансова установа, що має на це відповідну ліцензію.

Таким чином, відповідач не мав можливості її виконати.

Але ж, у відповідності до ст. 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсності частини.

Також, як передбачено ст. 197 Цивільного кодексу України, права, посвідчені іменним цінним папером, передаються у порядку, встановленому для відступлення права вимоги (цєсії). Особа, яка передає право за цінним папером (індосант), відповідає лише за недійсність відповідної вимоги і не відповідає за її невиконання. Тобто, для передання цих прав достатньо укладення договору у простій письмовій формі.

Таким чином, АТ ДАНКО, передавши цінні папери за актом приймання-передачі уповноваженій особі покупця, яка прийняла ці папери, про що свідчить належним чином оформлений акт приймання-передачі від 20.04.07 і належним чином здійснена оплата за отримані акції, у повному обсязі виконав умови договору купівлі-продажу цінних паперів.

Також відповідач у клопотанні від 14.05.2009 р. посилається на ЗУ „Про цінні папери” та зазначає, що ч.1 ст. 4 зазначеного закону встановлено, що до особи, яка набула право власності на цінний папір, переходять усі посвідчені ним права. Обмеження обігу та/або реалізації прав за цінними паперами може бути встановлено тільки у випадку, передбачених законом.

Частиною 3 цієї ж статті передбачено, що права, посвідчені іменним цінним папером, передаються в порядку, встановленому законами України.

У відповідності до абз. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ „Про особливості електронного обігу” права на участь в управлінні, одержання доходу тощо, які випливають з іменних паперів, можуть бути реалізовані з моменту внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів.

Відповідно до абзаців 2, 3 частини 4 статті 9 Закону "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" підставою для внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів є документи, згідно з якими переходить право власності на відповідні іменні цінні папери. Реєстратор зобов'язаний протягом трьох робочих днів від дати прийняття документів у порядку, визначеному Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, внести зміни до реєстру власників іменних цінних паперів або надати мотивовану відповідь про відмову у внесенні таких змін.

Розглядаючи поняття "реєстр власників іменних цінних паперів" потрібно брати до уваги поняття "система реєстру власників іменних цінних паперів" яке відображає зміст реєстру. У відповідності до п. 1 розділу І Порядку ведення реєстрів система реєстру власників іменних цінних паперів - це сукупність даних, що забезпечує ідентифікацію зареєстрованих у цій системі власників, номінальних утримувачів та емітента, а також іменних цінних паперів, зареєстрованих на їх ім'я, облік усіх змін інформації щодо вищевказаних осіб та цінних паперів. одержання та надання інформації цим особам і складання реєстру власників іменних цінних паперів.

Враховуючи зміст Порядку ведення реєстрів та норми Закону про особливості електронного обігу реєстр власників іменних цінних паперів, інформація з відповідного реєстру покликана саме на реалізацію та підтвердження права на реалізацію своїх прав, які випливають з іменного цінного паперу, а саме: права на участь в управлінні, одержання доходу тощо, які випливають з іменних цінних паперів і можуть бути реалізовані з моменту внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів.

Таким чином, аналізуючи системно норми вищезазначених нормативно-правових актів, поняття власник іменних цінних паперів як в ЗУ „Про особливості електронного обігу” та в Порядку ведення реєстрів вживається виключно в розумінні особи яка отримала і реалізовує свої права, які випливають з іменного цінного паперу, передбачені абзацом третім частини 1 статті 5 Закону про особливості електронного обігу.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку встановила порядок ведення системи реєстру та внесення до неї змін у розділі VII Порядку ведення реєстрів, який має назву "Порядок ведення системи реєстру та внесення до неї змін".

Пунктом 14 цього розділу передбачений перелік документів, на підставі яких здійснюється унесення у систему реєстру записів про перехід прав власності за цінними паперами за наслідками цивільно-правових договорів, серед яких зазначено і заповнення передавального розпорядження.

Таким чином, у відповідності до вищезазначеного, право власності на цінні папери переходить в порядку встановленому для відступлення права вимоги (цесії), а права які випливають з іменних цінних паперів, можуть бути реалізовані власником (або уповноваженою ним особою) з моменту внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів. При цьому закон зазначає, що підставою для внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів є документи, згідно з якими переходить право власності на відповідні іменні цінні папери. Передавальне розпорядження не є документом що свідчить про перехід права власності на іменний цінний папір, а є процедурним ініціюючим документом, щодо вчинення запису у відповідному реєстрі власників іменних цінних паперів, наслідком вчинення якого є отримання новим власником іменного цінного паперу права на участь в управлінні, одержання доходу тощо.

Крім того, значення та функції передавального розпорядження потрібно трактувати беручи до уваги та виходячи зі змісту пункт 14 розділу VII Порядку ведення реєстрів, а саме: "унесення у систему реєстру записів про перехід прав власності за цінними паперами за наслідками цивільно-правових договорів".

Оцінюючи в сукупності норми Закону про особливості електронного обігу, Закону про державне регулювання ринку, робимо висновок про те, що передавальне розпорядження - це письмове розпорядження власника, номінального утримувача або особи, що діє за його дорученням, яким дається розпорядження реєстроутримувачу внести зміни до реєстру власників іменних цінних паперів в зв'язку з передачею іменних цінних паперів іншій

Відповідно до частини 4 статті 5 Закону України „Про особливості електронного обігу”, підтвердженням права власності на цінні папери є сертифікат, а в разі знерухомлення цінних паперів чи їх емісії в бездокументарній формі - виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігач зобов'язаний надавати власнику цінних паперів.

Враховуючи вищезазначене, позивач не надав відомості про реєстроутримувачів емітентів цінних паперів, що є предметом купівлі-продажу за спірним договором.

Представник позивача у судовому засіданні 11.03.09 заявив усне клопотання про витребування у ЗАТ „Донгорбанк”, який був на момент укладення спірного договору депозитарієм цінних паперів відповідача, довідки про рух цінних паперів підприємства відповідача.

На що листами № 3506 від 25.03.09, № 4497 від 17.04.09 ЗАТ „Донгорбанк” повідомив, що операції з цінними паперами за договором купівлі-продажу № Д200407/6 від 20.04.07 не проводились.

Представник позивача заявою просив витребувати від відповідача копію довіреності № ДОВ-24 від 04.12.06, на підставі якої Генеральний директор Новокшонов В.Г. в якості повноважної особи АТЗТ „ДАНКО” підписав акт приймання-передачі від 20.04.07 та 13.07.07.

Ухвалою суду від 09.06.09 було зобовязано Новокшонова В.Г. надати вищезазначені документи, які підтверджують його повноваження. Але останній до судового засідання не зявився та витребувані документи не надав.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення відповідача, у суду не виникло сумнівів щодо повноважень Генерального директора Новокшонова В.Г., оскільки з реєстраційної справи АТЗТ „Донецьке акціонерне науково-комерційне товариство „ДАНКО”, яка витребувана на запит суду, вбачається, що в період підписання спірного договору Новокшонов В.Г. був Генеральним директором зазначеного підприємства.

Зі Статуту відповідача, а саме п. 17.4 вбачається, що Генеральний директор товариства вправі без довіреності діяти від імені товариства у відносинах з підприємствами, організаціями, державними і громадськими органами й організаціями, іншими юридичними особами та громадянами.

Також слід зазначити, що продавцем спірний договір було виконано у повному обсязі, тобто акції було продано і списано з рахунку АТ „ДАНКО” в день укладення договору купівлі-продажу 20.04.2007 р., що підтверджується актом приймання-передачі від 20.04.2007 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Договір купівлі-продажу цінних паперів № Д200407/6 від 20.04.07 набуває чинності з дати його підписання сторонами та діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобовязань за договором.

Відповідно до ст. 654 ЦК України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Покупцем оплата за отримані акції була проведена протягом з 23.04.07 по 27.04.07.

Вищенаведене свідчить, що сторони виконали свої обовязки у повному обсязі, тому, виходячи з п. 6.1 договір припинив свою дію у звязку з виконанням сторонами покладених на них обовязків і відповідно до ст. 651 ЦК України, розірваним не може бути.

Частиною 2 статті 651 ЦК України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як вбачається з вищевикладеного, позивач не довів, що цінні папери не передавались відповідачем, а також те, що договір купівлі-продажу цінних паперів № Д200407/6 від 20.04.07 не виконаний.

З огляду на наведене, позовні вимоги щодо розірвання Договору не обґрунтовані та не доведені, тому суд відмовляє Товариству з обмеженою відповідальністю „Індустрія цінних паперів” м.Донецьк у вимогах щодо розірвання договору купівлі-продажу цінних паперів № Д200407/6 від 20.04.2007р.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено повний текст рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.ст. 197, 215, 217, ч. 1 ст. 631, ст. 651, 654, 655-697 Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закон України „Про цінні папери”, Закон України „Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні”, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 27, 30, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Індустрія цінних паперів” м.Донецьк до Акціонерного товариства закритого типу „Донецьке акціонерне науково-комерційне товариство ДАНКО” м. Донецьк, за участю третьої сторони, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2 м.Донецьк, про розірвання договору купівлі-продажу цінних паперів №Д200407/6 від 20.04.2007р. відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя

Суддя Н.С. Морщагіна

Суддя Д.О. Попков