Ухвала суду № 54631963, 23.12.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2015 року м. Київ К/800/30562/15

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі - Інспекція)

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.11.2014

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2015

у справі № 811/3813/13-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сілікон" (далі - Товариство)

до Інспекції

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.11.2014, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2015, позов задоволено; визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення від 12.11.2013 № 0002652204, згідно з яким Товариству збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на 2 213 381 грн. за основним платежем та на 1 106 690,50 грн. за штрафними санкціями, а також податкове повідомлення-рішення від 12.11.2013 № 0002672204, за яким позивачеві визначено суму завищення від'ємного значення ПДВ за вересень 2013 року у розмірі 2 340 843 грн.

Судові акти зі спору мотивовані тим, що за відсутності узгоджених в установленому порядку податкових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом за наслідками проведення попередніх податкових перевірок, власне висновки таких перевірок не підлягають врахуванню платником при формуванні даних податкового обліку. Також суди зазначили, що об'єктивна наявність у позивача від'ємного значення ПДВ в оспорюваній сумі засвідчена рішеннями судів, які набрали законної сили.

Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у зв'язку з касаційною скаргою Інспекції, в якій вона просить скасувати ухвалені у справі судові акти та відмовити у позові. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, зокрема, про протиправне включення платником до податкового кредиту залишку від'ємного значення ПДВ з терміном виникнення понад 1095 днів.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги та поданих заперечень, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення розглядуваних касаційних вимог з урахуванням такого.

Під час розгляду даної справи попередніми судовими інстанціями встановлено, що оспорювані податкове повідомлення-рішення були прийнято Інспекцією за наслідками проведення камеральної (електронної) перевірки даних, задекларованих у податковій звітності Товариства з ПДВ за вересень 2013 року. Результати цієї перевірки відображені в акті від 24.10.2013 № 131/2204/31377828, в якому викладено висновок Інспекції про протиправне неврахування платником висновків попередніх податкових перевірок, згідно з якими з податкового обліку Товариства виключено від'ємне значення ПДВ у сумі 2 372 419 грн. з терміном виникнення понад 1095 днів.

Втім суди попередніх інстанцій цілком об'єктивно відхилили наведений висновок Інспекції як необґрунтований, адже, виходячи зі змісту положень статті 86 Податкового кодексу України, акт перевірки призначений для оформлення результаті податкової перевірки та є лише відображенням фактичних дій податкових інспекторів-ревізорів та їх особистої думки з приводу відповідності поведінки платника у сфері податкових правовідносин вимогам чинного законодавства. Такий акт має констатуючий, а не владно-зобов'язуючий характер, позаяк не містить обов'язкових приписів, розпоряджень, що породжують юридичні наслідки для платника. У зв'язку з цим, як правильно зазначили суди попередніх інстанцій, самі по собі висновки акта перевірки не породжують у платника будь-яких обов'язків у сфері оподаткування та не підлягають врахуванню платником при формуванні даних податкової звітності.

Також суди встановили, що податкові повідомлення-рішення від 24.10.2013 № 0002262204 та № 0002272204, прийняті Інспекцію за наслідками проведення попередньої податкової перевірки, були скасовані в судовому порядку.

Не заслуговують на увагу й посилання Інспекції на протиправне включення до податкового кредиту залишку від'ємного значення ПДВ, строк виникнення якого перевищує 1095 днів, адже чинне податкове законодавство не передбачає відповідних обмежень.

Так, згідно з пунктами 200.1 - 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Аналізовані законодавчі положення, які цілком відповідають приписам підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не обмежують у часі право платника на перенесення залишку від'ємного значення ПДВ до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Не дають підстави для висновку про існування відповідних обмежень і положення пункту 102.5 статті 102 ПК, який встановлює, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Адже цим приписом встановлено граничний строк для подання заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування; підстави для поширення цього строку на порядок перенесення платником залишку від'ємного значення ПДВ, що після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, відсутні; інше розуміння податковим органом розглядуваного положення Закону не ґрунтується на його змісті та є проявом довільного тлумачення Інспекцією податкових норм.

З урахуванням викладеного слід погодитися з висновком судів про незаконність оспорюваних податкових повідомлень рішень та, відповідно, з обґрунтованістю позовних вимог Товариства.

Норми права при вирішенні спору застосовані судами правильно. Порушень процесуальних норм, що тягнуть скасування судових актів, не виявлено. У зв'язку з цим підстав для скасування оскаржуваних постанови та ухвали судів першої і апеляційної інстанцій зі спору не вбачається.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області залишити без задоволення.

2. Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.11.2014 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2015 у справі № 811/3813/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько