Ухвала суду № 54631925, 25.12.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

25 грудня 2015 року м. Київ К/800/50596/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Пасічник С.С., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24 жовтня 2015 року позов задоволено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2015 року постанову суду першої інстанції скасовано та ухвалено нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи таке рішення, апеляційний суд, зважаючи на позицію Верховного Суду України, викладену останнім в постановах від 15 жовтня 2013 року (№21-368а13) та від 15 липня 2014 року (№21-234а14), прийшов до висновку, що щомісячна додаткова грошова винагорода, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України №889 від 22 вересня 2010 року (з наступними змінами) та яку позивач просить врахувати при встановленні розміру його пенсії, здійснивши відповідний перерахунок, має тимчасовий характер, оскільки виплата такої винагороди, відповідно до вимог Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністра оборони України №595 від 15 листопада 2010 року, дозволена за наявності наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації) або вищого командира (начальника) залежно від настання спеціальних обставин (з урахуванням конкретної військової частини, займаної посади та особливостей умов проходження служби у межах видатків на грошове забезпечення), її розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, тому вона не може бути підставою для перерахунку пенсії військовослужбовцям згідно із ч.3 ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 02 грудня 2015 року касаційна скарга, з урахуванням, зокрема, положень ст.ст.213,214 КАС України, залишалась без руху в зв'язку з недоданням до неї документа про сплату судового збору або доказів в підтвердження звільнення від сплати останнього.

Вимоги зазначеної ухвали суду позивачем виконано, витребовувані документи подано.

Разом з тим, дослідивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, у відкритті провадження за касаційною скаргою необхідно відмовити з наступних підстав.

Відповідно до п.5 ч.5 ст.214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, зокрема, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (а у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Виходячи із змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, дана касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки не містить належних доводів в підтвердження незаконності прийнятих судами попередніх інстанцій рішень, а тому, з врахуванням наведених приписів п.5 ч.5 ст.214 КАС України, не викликає необхідності перевірки судом касаційної інстанції матеріалів справи, що в свою чергу, є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и л а :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Додані до касаційної скарги матеріали повернути позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Вищого адміністративного суду України С.С. Пасічник