Рішення № 5463186, 17.07.2009, Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 2-3089/

2009 рік

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2009 року Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

в складі: головуючої судді – Самойлової О.В.,

при секретарі – Ушак Ю.С.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Науково-дослідний інститут аеропружних систем» про стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

в с т а н о в и в:

18.05.2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Державного підприємства «Науково-дослідний інститут аеропружних систем», в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі у сумі 44580,97 грн., компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати у сумі 15185,16 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за час з 01.08.2008 року по день розгляду справи судом.

Вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 працювала у відповідача з 01.07.1998 року на посаді бухгалтера, з липня 2006 року їй не виплачують заробітну плату, заборгованість склала 44580,97 грн., саме цю суму просить стягнути з відповідача, а також компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати у сумі 15185,16 грн. і середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.

В судове засідання позивачка не з’явилася, надала заяву, в якої просить розглянути справу за її відсутність, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить поштове повідомлення, причину неявки суду не повідомив. При таких обставинах суд вважає можливим розглянути справу у заочному порядку, позивачка не заперечує проти такого розгляду справи.

Суд, вивчивши матеріали даної справи, всебічно з’ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає установленими такі факти та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що позивачка працювала на ДП «Науково-дослідний інститут аеропружних систем» з 01.07.1998 року на посаді бухгалтера, 31.07.2008 року ОСОБА_1 звільнена за власним бажанням у зв’язку із виходом на пенсію, що підтверджується відповідним записом у трудовій книжці позивачки (а.с. 4), з липня 2006 року по вересень 2008 року їй не виплатили заробітну плату на загальну суму 44580,97 грн., про що свідчить довідка № 241 від 15.09.2008 року (а.с. 5), розрахунок при звільненні з позивачкою проведений не був.

Статті 21, 24 Закону України «Про оплату праці», ст. 115 КЗпП України передбачають, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством. Закон України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків її виплати» передбачає, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу.

Згідно наданого розрахунку, компенсація боргів по заробітній платі станом на 01.05.2009 року складає 15185,16 грн., таким чином, сума заборгованості по заробітній платі і компенсації з урахуванням приросту індексів споживчих цін складає 59766,13 грн.

Стаття 116 КЗпроП України передбачає, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Відповідальність за порушення зазначеного правила встановлена статтею 117 КЗпроП України, де передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

П. 2.3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення середньої заробітної плати» № 100 від 08 лютого 1995 року встановлено, що «… середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата».

Відповідно до п. 8 цієї постанови нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

При обчисленні розміру середньої заробітної плати позивачки, що підлягає виплаті їй, суд приймає до уваги кількість відпрацьованих позивачкою робочих днів за останні два місяці, що складає 43 дні, а також заробітну плату, яка виплачувалася їй за останні два місяці – 4561,87 грн., отже середньоденна заробітна плата ОСОБА_1, визначена з урахуванням страхових та інших обов’язкових виплат складає 106,09 грн. В подальшому при розрахунку заборгованості відповідача перед ОСОБА_1 враховуються усі робочі дні за період з дня її звільнення по день ухвалення рішення судом, кількість яких складає 245 днів. Таким чином, середній заробіток за час затримки розрахунку з ОСОБА_1 визначений у сумі 25992,05 (245*106,09) грн. з урахуванням страхових та інших обов’язкових виплат.

Відповідно до ст. 367 ч. 1 п.п. 2, 4 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

З урахуванням вищезазначеного, суд находить права позивача ОСОБА_1 порушеними, а тому її позовні вимоги є обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ч.3 ст.88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Таким чином з відповідача підлягає стягненню сума судового збору в дохід держави у розмірі 857,58 грн.

Витраті на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи необхідне визначити у розмірі 30 грн. та стягнути їх також з відповідача на користь позивачки, яка сплатила зазначену суму відповідно до квитанції, яка знаходиться у матеріалах справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 60, 209, 212, 214, 215, 224-226, 367 ЦПК України, ст.ст. 115, 116, 117 КЗпП України, ст. ст. 21, 24, 33, 34 Закону України «Про оплату праці»,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Науково-дослідний інститут аеропружних систем» (м. Феодосія вул. Гарнаєва, 85, код 16502169) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість по заробітній платі у сумі 44580,97 грн., компенсацію за затримку виплати заробітної плати у сумі 15185,16 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 25992,05 грн., а всього – 85758 (вісімдесят п’ять тисяч сімсот п’ятдесят вісім) грн. 18 коп.

Стягнути з Державного підприємства «Науково-дослідний інститут аеропружних систем» (м. Феодосія вул. Гарнаєва, 85, код 16502169) судовий збір на користь держави у розмірі 857 (вісімсот п’ятдесят сім) грн. 58 коп.

Стягнути з Державного підприємства «Науково-дослідний інститут аеропружних систем» (м. Феодосія вул. Гарнаєва, 85, код 16502169) на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30,00 грн.

Рішення суду в межах стягнення заробітної плати за один місяць допустити до негайного виконання.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя О.В. Самойлова