Ухвала суду № 54631456, 14.12.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2015 року м. Київ К/800/23769/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Нечитайло О.М.Судді:Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2013 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2014 року

у справі №804/12398/13-а

за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників Міжрегіонального головного управління Міндоходів

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобілочка»

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобілочка» (далі - відповідачі) про стягнення заборгованості.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 24 жовтня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2014 року, позовні вимоги задовольнив частково, стягнув з відповідача залишок нарахованих штрафних 9фінансових) санкцій, визначених у рішенні позивача від 23 вересня 2010 року №0000808821/0 у розмірі 18 717,28 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанції прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу позивача на адресу суду касаційної інстанції не надіслав.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Посадовими особами контролюючого органу проведено планову виїзну перевірку відповідача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого закон6одавства за період з 01 жовтня 2008 року по 31 березня 2010 року, про що складено акт від 13 вересня 2010 року №2028/08-03/1-24426502,

Податковим повідомлення-рішення від 23 вересня 2010 року № 0000808821/0, прийнятим за результатами проведеної перевірки, за порушення вимог абзацу 23 пункту 1.2, частини 2 пункту 2.2, пункту 2.6, пункту 2.9, пункту 2.11, пункту 3.1, пункту 7.39, пункту 7.41, пункту 7.43 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15 грудня 2004 року №637, до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 54 799,53 грн.

У зв'язку з несплатою у встановлений законом строк застосованих вказаним податковим повідомленням-рішенням штрафних (фінансових) санкцій позивач звернувся з позовом про стягнення їх у судовому порядку.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2012 року у справі № 2а/0470/1405/11 скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2011 року та прийнято нову, якою позов задоволено, рішення позивача про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23 вересня 2010 року № 0000808821/0 визнано протиправним та скасовано в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 36 082,25 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у частині стягнення боргу у розмірі 36 082,25 грн., суди попередніх інстанцій виходили з того, що відсутні підстави для стягнення з відповідача вказаної суми санкцій, оскільки рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, на підставі якого суб'єкт владних повноважень звернувся з даним позовом, визнано у цій частині протиправним та скасовано судовим рішенням, яке на час вирішення даної справи набрало законної сили.

Згідно частини першої статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи факти, встановлені під час розгляду справи № 2а/0470/1405/11, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку стосовно відсутності підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 36 082,25 грн., оскільки рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23 вересня 2010 року № 0000808821/0, на підставі якого податковим органом заявлено вимоги, в цій частині визнано протиправним та скасовано в судовому порядку.

Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію судів попередніх інстанцій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2014 року у справі №804/12398/13-а залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. Судді:Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.