Ухвала суду № 54631410, 15.12.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 грудня 2015 року м. Київ К/800/4391/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Ситникова О.Ф.(суддя-доповідач),

Малиніна В.В.

Швеця В.В.,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Першого державного пожежно-рятувального загону Головного Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду шляхом знеструмлення електромережі та опечатування вхідних дверей за касаційною скаргою Першого державного пожежно-рятувального загону Головного Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2013 року, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду шляхом знеструмлення електромережі та опечатування вхідних дверей.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року адміністративний позов - задоволено. Застосовано заходи реагування у сфері державного нагляду до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 розташованого за адресою: м. Донецьк вул. Ревякіна,20 шляхом їх знеструмлення з опечатуванням пристроїв відключення джерел електропостачання, у зв'язку з загрозою життю та здоров'ю людей.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2013 року скасовано постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року та прийнято нову про відмову у задоволенні позову.

Не погоджуючись з постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року та постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2013 року, Перший державний пожежно-рятувальний загін Головного Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області, звернувся з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та змінити постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, суд, в межах ст. 220 КАС України, прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 зареєстрований у якості фізичної особи за ідентифікаційним номером фізичної особи НОМЕР_1 виконавчим комітетом Донецької міської ради - платник податків та інших обов'язкових платежів 23.07.2003 року.

Відповідно плану-графіку планових перевірок суб'єктів господарювання особовим складом Донецького міського управління ГУ ДСНС України у Донецькій області на ІІІ квартал 2013 року призначено проведення планової перевірки Фізичної особи-підприємця у період з 02.09.2013 року по 20.09.2013 року.

На підставі наказу №82 від 16.08.2013 року про проведення перевірок проведена перевірка з 03.09.2013 року по 19.09.2013 року, за результатами якої складений акт перевірки суб'єкта господарювання №328 від 19.09.2013 року. В зазначеному акті перевірки №328 від 19.09.2013 року відображені 30 порушень статті 14 Закону України «Про охорону праці» та Про затвердження Правил пожежної безпеки в Україні затверджених наказом МНС України від 19.10.2004 № 126.

Вказаний акт складено у присутності заступника директора ОСОБА_5 - представника ФОП ОСОБА_4, яким акт підписано без зауважень.

Вказана перевірка проводилась за місцем здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_4.

Під час проведення перевірки посадовими особами позивача виявлено 30 порушень нормативно-правових актів з охорони праці, 19 з яких, на думку позивача, створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

За наслідками перевірки до адміністративної відповідальності притягнуто заступника директора ОСОБА_6 за ст.175 КУпАП у вигляді штрафу.

Вирішуючи спір, суд першої інстанцій дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та застосував до відповідача заходи реагування у сфері державного нагляду до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 розташованого за адресою: м. Донецьк вул. Ревякіна, 20 шляхом їх знеструмлення з опечатуванням пристроїв відключення джерел електропостачання, у зв'язку з загрозою життю та здоров'ю людей.

Скасовуючи рішення суду першої інстанцій, апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що звертаючись до суду з вимогою про здійснення заходів реагування шляхом повної заборони експлуатації адміністративної будівлі та будівлі цеху відповідача шляхом знеструмлення електромережі та опечатування вхідних дверей та негайне припинення господарської діяльності у будівлях та приміщеннях відповідача, Перший державний пожежно-рятувальний загін Головного Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області невірно визначив спосіб захисту порушених, на його думку, прав.

Свої висновки суд апеляційної інстанції обґрунтовував наступними правовими нормами.

Відповідно до ст. 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить:

- складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень;

- звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Виходячи із системного аналізу та правового змісту зазначених положень, статті 4 Закону № 877-V, законодавством визначений механізм державного регулювання, та надана позивачу правова можливість та необхідність звернення з позовом до суду у випадку виявлених порушень вимог законодавства в сфері техногенної та пожежної безпеки, із вимогами про застосування відповідних заходів реагування шляхом вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

За змістом частини 5 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007, № 877-V передбачена можливість застосування судом заходів реагування, які полягають у повному або частковому зупиненні виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.

Згідно ст..70 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Як зазначено вище, в даному випадку позивачем в позовних вимогах визначені такі заходи реагування, як повна заборона експлуатації адміністративної будівлі та будівлі цеху відповідача шляхом знеструмлення електромережи та опечатування вхідних дверей та негайне припинення господарської діяльності у будівлях та приміщеннях відповідача.

Виходячи з наведеного, суд касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного адміністративного суду, що вищезазначені заходи реагування, визначені позивачем. не узгоджуються з нормами матеріального права, а саме п.12 ч.1 ст.67 та ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, оскільки заходи, які визначені позивачем, не передбачені даними нормами, тобто заборона експлуатації стосується тільки машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, а не будівель, а припинення господарської діяльності взагалі не передбачено даними нормами матеріального права.

Крім того суд апеляційної інстанції вірно вказав, що судом першої інстанції помилково застосовані заходи реагування, які не заявлялись у позовній заяві, а саме - «…Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 розташованого за адресою: м. Донецьк, вул. Ревякіна 20, шляхом їх знеструмлення з опечатуванням пристроїв відключення джерел електропостачання, у зв'язку з загрозою життю та здоров'ю людей..»

Виходячи з наведеного колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції правильно встановив обставини справи, повно дослідив докази по справі та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, тому підстави для скасування або зміни рішення відсутні.

Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2013 року без змін, оскільки суд апеляційної інстанцій не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення.

Керуючись ст.ст. 222, 224, 231 КАС України, -

у х в а л и в :

Касаційну скаргу Першого державного пожежно-рятувального загону Головного Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Судді О.Ф. Ситников

В.В. Малинін

В.В. Швець