Ухвала суду № 54631372, 15.12.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 грудня 2015 року м. Київ К/800/1092/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Ситникова О.Ф.(суддя-доповідач),

Малиніна В.В.,

Швеця В.В.,

провівши попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Дніпровського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м.Києві, Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, т.о. - начальника Дніпровського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м.Києві - Чайки Віталія Миколайовича, начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві - Коряк Валерія Володимировича про скасування наказів та поновлення на роботі за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 серпня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління МВС України в м. Києві від 21.02.2013р. № 92 в частині п.1 щодо звільнення позивача; визнання незаконним та скасування наказу Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 04.03.2013р. №144 о/с; поновлення його на роботі на посаді інспектора патрульної служби 2-го взводу батальйону патрульної служби Дніпровського районного управління та стягнення з Дніпровського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві на користь позивача суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 6 586,56грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 серпня 2013 року у задоволені позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2013 року залишено без змін постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 серпня 2013 року.

ОСОБА_4 не погодився з постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 серпня 2013 року та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2013 року і звернувся до суду з касаційною скаргою, в який просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове яким задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, суд, в межах ст. 220 КАС України, прийшов до висновку про залишення касаційних скарг без задоволення з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлені наступні обставини.

Позивач прийнятий з 22.01.2010р. на роботу в органи внутрішніх справ Дніпровське РУ ГУ МВС України, відповідно до наказу №14 о/с від 22.01.2010р.

13.02.2013р. працівниками УГБ ГУМВС України в м. Києві здійснено контроль за роботою автопатрульного наряду «Дніпро-44» батальйону ПС Дніпровського районного управління у складі інспекторів патрульної служби: прапорщика міліції Палія Ю.В. та сержантів міліції Голованя Ю.М. та Опанасенка Л.Г., за результатами якого складено рапорт від 15.02.2013р.

На підставі рапорту працівників УГБ ГУМВС України в м. Києві від 15.02.2013р., 16.02.2013р., з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, призначено службове розслідування, за результатами якого складено висновок від 21.02.2013р.

В ході проведення службового розслідування встановлено, що командування батальйону ПС Дніпровського районного управління до виконання своїх функціональних обов'язків в частині організації контролю за несенням служби підпорядкованих нарядів віднеслось безвідповідально, у зв'язку з чим, автопатрульний наряд «Дніпро-44» службу несли пасивно.

Під час спостереження за несенням служби зазначеного наряду, встановлено, що наряд самоусунувся від виконання своїх функціональних обов'язків. Так, під час зупинок по вул. Воз`єднання, 6 та Гродненській,1/35 бульвару Давидова, 2/17 та 19, до наряду підходили громадяни, які здійснювали торгівлю з рук на вулицях біля будинку, при цьому наряд на стихійну торгівлю з рук не реагував.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до доручення Головного управління МВС України в м. Києві від 10.01.2013р. №1/205-ПС про заходи щодо попередження і припинення незаконної стихійної торгівлі на території міста Києва, доручено заступникам начальників - начальникам міліції громадської безпеки, ВДІМ районних управлінь, ЛУ в метрополітені та командирові полку ПС: провести комплексне відпрацювання місць стихійної торгівлі.

Відповідно до листа Департаменту промисловості та розвитку підприємництва Виконавчого органу Київської міської ради, 13.02.2013р. в Дніпровському районі м. Києва на проспекті Возз'єднання, 6 сільськогосподарський ярмарок не проводився. Вказане засвідчила Дніпровська районна в м. Києві державна адміністрація, листом від 10.06.2013р. №3375/22/3/103.

Згідно із п.1 Наказу Головного управління МВС України в м. Києві від 21.02.2013р. №92 про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників міліції Головного управління, за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився в невиконанні вимог п.п. «б», «в», «і» п.124 розділу ІV Статуту ППСМ України, затвердженого наказом МВС України від 28.07.1994р. №404, та ігноруванні вимог доручення Головного управління від 10.01.2013р. №1/205-ПС «Про заходи щодо попередження і припинення незаконної стихійної торгівлі на території міста Києва», а також недотримання Етичного кодексу працівника органів внутрішніх справ України, вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України на інспекторів патрульної служби батальйону патрульної служби Дніпровського районного управління на старшого сержанта міліції ОСОБА_4 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ.

Наказом Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 04.03.2013р. №144 о/с, на підставі Наказу Головного управління МВС України в м. Києві від 21.02.2013р. №92, позивача звільнено з органів внутрішніх справ.

Суть спірних правовідносин полягає у правомірності прийняття вищевказаних наказів Головного управління МВС України в м. Києві від 21.02.2013р. № 92 в частині п.1 щодо звільнення позивача та Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 04.03.2013р. №144 о/с про звільнення ОСОБА_4 з органів внутрішніх справ у запас Збройних сил України ( з постановкою на військовий облік) згідно пп. «е» п. 63 (за порушення дисципліни).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що при прийнятті вищевказаних наказів щодо звільнення позивача з органів внутрішніх спав за порушення дисципліни, відповідачами дотримані вимоги Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України та Інструкції щодо порядку проведення службових розслідувань, що призвели до законного звільнення позивача.

З таким висновком погоджується і колегія суддів Вищого адміністративного суду України, на підставі наступного.

Відповідно до пункту 63 «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ особи рядового і молодшого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.

Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Згідно зі статтею 2 Статуту дисциплінарним проступком є невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Частиною 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни може бути накладено такий вид дисциплінарного стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ.

Порядок накладення дисциплінарного стягнення встановлений статтею 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, який визначає, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.

За висновком службового розслідування за фактами виявлених порушень службової дисципліни з боку працівників патрульної служби Дніпровського районного управління від 21.02.2013 року вбачається, що на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у невиконанні ним вимог підпункту «б», «в», «і» пункту 124 розділу IV Статуту ППСМ України затвердженого наказом МВС України від 28.07.1994 № 404 та ігноруванні вимог доручення Головного управління від 10.01.2013 № 1/205-ПС «Про заходи щодо попередження і припинення незаконної стихійної торгівлі на території міста Києва», а також не дотримування Етичного кодексу та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

З урахуванням зазначеного, суди першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи по суті встановили, що відповідачем при звільненні позивача з органів внутрішніх справ не допущено порушень вимог Дисциплінарного статуту щодо порядку накладення дисциплінарних стягнень, які би давали підстави вважати звільнення незаконним, та прийшли до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог позивача. При цьому вид дисциплінарного стягнення є пропорційним ступеню скоєного проступку.

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, вважає, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 серпня 2013 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2013 року ґрунтуються на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, доводи викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків суду, тому підстави для скасування або зміни рішень відсутні.

Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст.220, 220-1, 223, 224, 231 КАС України, -

у х в а л и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 серпня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Судді: О.Ф. Ситников

В.В. Малинін

В.В. Швець