Ухвала суду № 54631333, 08.12.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2015 року м. Київ К/800/19623/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Костенка М.І., Цвіркуна Ю.І.,

при секретарі Бруй О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2015 року

у справі №815/5313/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гросленд» (надалі - ТОВ «Гросленд»)

до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (надалі - ДПІ у Малиновському районі м.Одеси)

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Малиновському районі м.Одеси від 10.09.2014р. №0002632205 та №0002642205.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14.10.2014р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2015р., позов задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу ТОВ «Гросленд» зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, контролюючим органом проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Гросленд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013р. по 31.12.2013р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013р. по 31.12.2013р., за результатами якої складно акт №000105/15-32-22-05/34443746 від 26.08.2014р.

Проведеною перевіркою, на думку податкового органу, встановлено порушення позивачем п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.п. 138.10.5 п.138.10 ст. 138, п.п. 153.1.3 п. 153.1 ст. 153, п. 138.4 ст.138, п. 138.8 ст. 138, п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст.138 та п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України.

На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 10.09.2014р. №0002632205, згідно з яким визначено зобов'язання з податку на прибуток та №0002642205, згідно з яким визначено зобов'язання з податку на додану вартість у відповідному розмірі.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якими погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.

В силу приписів ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи, в тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо, мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної/контрактної вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін та складається з сум податків, нарахованих/сплачених платником податку за встановленою ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів, у тому числі при їх імпорті, та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.135.1. ст.135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно з п.135.2. ст.135 Податкового кодексу України доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу.

У відповідності до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Дані положення врегульовані ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Виходячи з наведених правових норм, можливо зробити висновок, що вони дозволяють платнику податку формувати податковий кредит та валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів/робіт/послуг та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з акту перевірки, податковий орган вважає безоплатно отриманими послугами суму перевищення доходу, отриманого TOB «Гросленд» від суборендарів нежитлових приміщень, розташованих в громадсько-торгівельному центрі «Аркадія» по вул. Дніпровська набережна, 33 в м. Києві, як відшкодування комунальних та експлуатаційних послуг за період січень-квітень 2013р., над сумою коштів, сплачених власнику об'єкта нерухомості на відшкодування комунальних та експлуатаційних послуг за цей же період.

Разом з тим, відповідно до умов укладених договорів суборенди № 4714-КО від 05.08.2013р., № 465-КО від 30.04.2013р. та № 419-КО від 10.01.2013р. відшкодування комунальних послуг, до яких входять: витрати на опалення, електроенергію, газ, інші енергоносії, воду, водовідведення, приймання стічних вод, вивезення побутових відходів та інші комунальні послуги; та експлуатаційних послуг, до яких входять: витрати на охорону громадського порядку в будівлі, прибирання площ загального користування будівлі, технічних та допоміжних приміщень в ній, її фасадів та прилеглої території, забезпечення санітарної, епідеміологічної, протипожежної безпеки, обслуговування паркувальних місць, обслуговування та ремонт інженерних систем та мереж будівлі здійснюється суборендарями на підставі окремих рахунків.

Вартість комунальних послуг, в перевіряємому періоді, відшкодованих суборендарями, повністю відповідає фактичним документально підтвердженим витратам на такі послуги, що підтверджується порівнянням відповідних розшифровок видатків, наданих власником об'єкту нерухомості, та даними бухгалтерського обліку по рахунку 361 за відповідні періоди.

Таким чином, спірна сума фактично є перевищенням доходу підприємства від відшкодування суборендарями експлуатаційних послуг над видатками підприємства на оплату цих послуг, які сплачені власнику об'єкта нерухомості. Вказана сума включена до складу інших доходів підприємства в періоді, що перевірявся, та з неї сплачено податок на прибуток підприємства, що не заперечувалося відповідачем. Повторне ж включення тієї ж самої суми до складу доходів підприємства, але вже в якості вартості «безкоштовно отриманих послуг», що призведе до подвійного оподаткування тієї ж самої суми доходу.

В свою чергу, податковим органом в порушення п.6 Порядку оформлення результатів перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984, зареєстрованим в Міністерства юстиції України 12.01.2011р. за № 34/18772, не викладено в акті перевірки які саме комунально-експлуатаційні послуги отримані позивачем безоплатно та від яких постачальників, якими саме первинними бухгалтерськими документами підтверджується факт надання таких послуг, яким підприємствами виконані роботи, надані послуги без висування компенсації їх вартості, чи укладались TOB «Гросленд» договори дарування, інші договори, якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості отриманих товарів (послуг).

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про протиправність повторного включення ТОВ «Гросленд» до складу інших доходів підприємства в якості безкоштовно отриманих послуг раніше оподатковуваного доходу підприємства від надання експлуатаційних послуг.

Судами також встановлено, що TOB «Гросленд» включило до складу витрат платника податку відсотків в сумі 623399грн., нарахованих за кредитним договором №АС2012-00001 від 04.01.2012р., укладеним з ПАТ «Акціонерний Банк «Південний», предметом якого є надання Позичальнику кредиту в сумі 36480000 доларів США з терміном повернення до 30.12.2019р. Цільове призначення кредиту: оплата згідно контракту №128/13-BR від 26.12.2011р.

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Господарська діяльність TOB «Гросленд» в частині, пов'язаній з отриманням та використанням кредитних коштів за договором № АС2012-00001 від 04.01.2012р. включала наступні етапи:

1) укладено контракт № 128/13-BR від 26.12.2011р. між TOB «Гросленд» (Комісіонер) та UKRAINIAN FOOD MARKET LLP (Комітент), відповідно до умов якого Комісіонер зобов'язався в інтересах за дорученням та за рахунок Комітента від свого імені укласти ряд угод на купівлю товару (соняшникової олії), а Комітент зобов'язався прийняти такий Товар та виплатити Комісіонеру комісійну винагороду;

2) 29.12.2011р. Комітентом UKRAINIAN FOOD MARKET LLP відповідно до умов Контракту перераховано на банківський рахунок позивача грошові кошти в сумі 37000000 доларів США на придбання товару;

3) отримані грошові кошти використані на придбання права вимоги за рядом договорів про відступлення права вимоги по кредитному договору №АС210-00258 від 15.12.2010р.;

4) Додатковою угодою від 03.01.2012р. на вимогу Комітента UKRAINIAN FOOD MARKET LLP розірвано контракт № 128/13-BR від 26.12.2011р.;

5) укладено кредитний договір №АС2012-00001 від 04.01.2012р. з ПАТ АБ «Південний» на суму 36480000 доларів США з метою повернення грошових коштів Комітенту UKRAINIAN FOOD MARKET LLP відповідно до умов Додаткової угоди про розірвання контракту № 128/13-BR від 26.12.2011p.;

6) 04.01.2012р. повернено грошові кошти Комітенту UKRAINIAN FOOD MARKET LLP.

Додатковим економічним ефектом отримання суми кредиту для погашення заборгованості перед Комітентом UKRAINIAN FOOD MARKET LLP є уникнення нарахування та сплати пені, передбаченої п.6.2 Контракту № 128/13-BR від 26.12.2011р.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про наявність в діях позивача ділової мети та їх спрямованості на отримання прибутку в майбутньому від погашення боржниками сум заборгованості, які більш ніж вдвічі перевищують витрати TOB «Гросленд» на придбання у банківської установи права вимоги за кредитними договорами, у зв'язку з чим включення відповідачем відсотків у сумі 623399грн., нарахованих за кредитним договором №АС2012-00001 від 04.01.2012р., укладеним з ПАТ АТ «Південний», зі складу інших витрат ТОВ «Гросленд» є необґрунтованим.

Крім того, за наслідками проведеної перевірки, контролюючий орган дійшов висновку, що позивачем не включено до складу формування доходів вартість послуг оренди, у зв'язку з чим такі витрати не враховуються при визначенні об'єкта оподаткування.

Такі висновки ґрунтуються на тому, що позивачем в декларації з податку на прибуток підприємства за 2013р. від 20.06.2014 № 9091408788 витрати на операції оренди/лізингу, отримані від TOB «Грівлад», включені до складу інших витрат (Додаток IB, p.06.4.21) і в подальшому відображено у р.06.4 «Інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати» без формування собівартості придбаних та в подальшому проданих послуг, чим порушено вимоги порядку ведення бухгалтерського обліку (ПБО 16 затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318) та Наказом МДЗУ 30.12.2013р. №872 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства».

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в своїй господарській діяльності TOB «Гросленд», пов'язаній з наданням в оренду та експлуатацією власного та орендованого нерухомого майна, використовувалось не лише приміщення громадсько-торгівельного центру «Аркадія» по вул. Борщагівській, 154-а в м. Києві. В цілому господарська діяльність TOB «Гросленд» є прибутковою, що було задекларовано при складанні Декларації з податку на прибуток підприємства за 2013р., та сплачено до бюджету податок в сумі 38206грн.

Однак, не всі приміщення, орендовані на підставі договорів оренди, укладених з TOB «Грівлад», використовуються позивачем з метою подальшого надання в суборенду фізичним особам-підприємцям та юридичним особам. Частина зазначених приміщень використовується для розміщення персоналу (працівників) зв'язку з чим не може бути переданою в суборенду іншим особам. Використання позивачем частини орендованих приміщень для розміщення власного персоналу також є використанням таких приміщень у господарській діяльності підприємства.

Аналіз положень Податкового кодексу України, які врегульовують порядок визначення витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, зокрема, п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України не дає підстави для висновку, що до витрат платника податку не включаються витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (в тому числі - орендна плата), якщо у певних звітних періодах такі витрати перевищують суму доходу платника податку від використання саме цього об'єкту основних фондів. Ознаки не пов'язаності таких витрат з провадженням підприємством господарської діяльності, наведені в п.п.139.1.1 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, зазначені суми витрат не містять.

Суми податку на додану вартість, сплачені на користь TOB «Грівлад» у складі орендної плати за період, що перевірявся, підтверджені належним чином оформленими та зареєстрованими податковими накладними, що податковим органом не заперечується. Також не заперечується й реальність здійснення зазначеної господарської операції.

Таким чином, висновок контролюючого органу про завищення витрат TOB «Гросленд», а також неправомірність формування податкового кредиту, у зв'язку із сплатою орендної плати на користь TOB «Грівлад», є необґрунтованим.

Крім того, за наслідками проведеної перевірки відповідач не визнав включення позивачем до складу інших витрат платника податків вартість представницьких послуг, отриманих від ТОВ «Коллієрз Інтернешнл» відповідно до договору про надання послуг №б/н від 02.10.2013р., оскільки укладення та виконання цього договору не пов'язано з господарською діяльністю.

Судами також встановлено, що одним з основних видів діяльності TOB «Гросленд» є надання в оренду та експлуатація власного та орендованого нерухомого майна, а саме: нежитлових приміщень громадсько-торгівельних центрів «Аркадія», розташованих в м.Києві по вул. Борщагівській, 154-а та по вул. Дніпровська набережна, 33.

Вказані об'єкти використовуються підприємством на підставі наступних договорів: договору оренди № 2604 від 06.03.2012р., укладеного з TOB «Грівлад» (орендовані приміщення площею 8704, 4 кв.м. по вул. Борщагівській, 154-а в м. Києві); договору оренди б/н від 28.06.2012р., укладеного з TOB «Грівлад» (орендовані приміщення площею 17415,7 кв.м. по вул. Борщагівській, 154-а в м. Києві); договору оренди № 2603 від 06.03.2012р., укладеного з TOB «Вінстер» (орендована частина будівлі площею 9991,20 кв.м. по вул. Дніпровській набережній, 33 в м. Києві); договору оренди б/н від 28.06.2012р., укладеного з TOB «Вінстер» (орендовані приміщення площею 22255,40 кв.м. по вул. Дніпровській набережній, 33 в м. Києві).

За наслідками проведеної роботи спеціалістами консалтингової компанії ТОВ «Коллієрз Інтернешнл» було укладено два договори суборенди приміщень з орендарями, які представляють продукцію торгівельної марки «Ювелірна компанія «Золотой Век», а саме: договір суборенди №406-КБ від 07.10.2013р. з ФОП ОСОБА_1, на підставі якого передано в суборенду приміщення площею 225 кв.м. в будівлі Громадсько-торгівельного центру «Аркадія» по АДРЕСА_1 договір суборенди №478-КО від 07.10.2013 року з ФОП ОСОБА_1, на підставі якого передано в суборенду приміщення площею 142,50 кв.м. в будівлі Громадсько-торгівельного центру «Аркадія» по АДРЕСА_2

Факт виконання умов договору про надання послуг від 01.10.2013р. підтверджується актом виконаних робіт від 21.11.2013р., а також листом орендаря ФОП ОСОБА_1 від 21.11.2013р. та листом орендаря ФОП ОСОБА_1 від 22.11.2013р., які підтвердили участь TOB «Коллієрз Інтернешнл» у переговорах з укладання договорів суборенди.

Сума податку на додану вартість, сплаченого у зв'язку з придбанням послуг у TOB «Коллієрз Інтернешнл», підтверджена податковою накладною №372 від 21.11.2013р., яка належним чином зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

TOB «Гросленд» в результаті проведення господарської операції отримало реальний економічний результат у вигляді укладання зазначених вище договорів суборенди з «якірним орендарем», що підвищує привабливість торгівельних центрів для відвідувачів та інших орендарів, а також у вигляді додаткового прибутку від орендної плати, яка надходить від вказаних орендарів.

Враховуючи викладене, висновки податкового органу за результатами проведеної перевірки про порушення вимог податкового законодавства спростовуються встановленими під час розгляду даної справи обставинами, у зв'язку з чим колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог та скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ Ю.І. Цвіркун