Ухвала суду № 54630811, 12.11.2015, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

12 листопада 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідача Самсіна І.Л.,

суддів: Коротких О.А.,

Панталієнка П.В., -

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінсо» (далі - Товариство) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 10 червня 2015 року у справі за його позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и л а:

Верховним Судом України отримано заяву Товариства про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 10 червня 2015 року з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) в зв'язку з тим, що ухвала винесена за результатом неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, зокрема, статей 138, 198 Податкового кодексу України, статей 203, 204, 207, 208, 215, 228 Цивільного кодексу України що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 КАС заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

На обґрунтування заяви додано копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 29 січня 2014 року (справа № К/9991/81114/11), від 22 січня 2014 року (справа № К/9991/37637/12), від 17 лютого 2014 року (справа № К/80050945/13), від 19 лютого 2014 року (справа № К/800/61338/13), від 11 березня 2014 року (справа № К/800/1128/14), від 3 березня 2014 року (справа № К/800/12888/13), від 22 квітня 2014 року (справа № К/9991/32697/12), від 20 травня 2014 року (справа № К/800/53111/13), від 5 червня 2014 року (справа № К/800/1816/13), від 11 листопада 2014 року (справа № К/800/1336/14), постанови Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року, від 1 червня 2010 року, від 31 січня 2011 року, які, на думку заявника, підтверджують неоднакове правозастосування.

Аналіз правозастосування у наведених рішеннях суду касаційної інстанції дозволяє дійти висновку, що йдеться про застосування одних і тих самих норм матеріального права, але різне вирішення справ зумовлене відмінними між собою фактичними обставинами справ.

Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи, перевірка правильності встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 червня 2015 року, про перегляд якої заявлено в порядку ст. 237 КАС, відмовлено у відкритті провадження за касаційною скаргою товариства, з підстав передбачених пунктом 5 частини п'ятої статті 214 КАС.

Надані для порівняння ухвали Вищого адміністративного суду України від 29 січня 2014 року (справа № К/9991/81114/11), від 22 січня 2014 року (справа № К/9991/37637/12), від 17 лютого 2014 року (справа № К/80050945/13), від 19 лютого 2014 року (справа № К/800/61338/13), від 11 березня 2014 року (справа № К/800/1128/14), від 3 березня 2014 року (справа № К/800/12888/13), від 22 квітня 2014 року (справа № К/9991/32697/12), від 20 травня 2014 року (справа № К/800/53111/13), від 5 червня 2014 року (справа № К/800/1816/13), від 11 листопада 2014 року (справа № К/800/1336/14), постанови Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року, від 1 червня 2010 року, від 31 січня 2011 року прийняті за інших фактичних обставин справи, установлених судами, тому підстав для висновку про неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах немає.

При цьому, питання про усунення розбіжностей у застосуванні пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України було предметом розгляду Верховним Судом України (постанова від 22 вересня 2015 року у справі № 21-1359а15). Згідно правового висновку Верховного Суду України у вказаній справі, господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Зазначене дає підстави для висновку про необґрунтованість поданої заяви.

За таких обставин колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд справи.

Керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінсо» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень до провадження Верховного Суду України за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінсо» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 10 червня 2015 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідачІ.Л. Самсін Судді: О.А. Коротких П.В. Панталієнко