Ухвала суду № 54627794, 17.12.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Є.У. № 0808/5967/12 Головуючий у 1-й інстанції: Скользнєва Н.Г.

Провадження № 22-ц/778/2916/14 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Крилової О.В.

Суддів: Трофимової Д.А.

ОСОБА_2

При секретарі: Семенчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяви Управління Державної казначейської служби України у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області та ОСОБА_3 про розяснення рішення апеляційного суду Запорізької області від 04 липня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Національного заповідника «Хортиця», третя особа - генеральний директор Національного заповідника «Хортиця» ОСОБА_4, про визнання недійсним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди та зобовязання вчинити певну дію,

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Національного заповідника «Хортиця», третя особа - генеральний директор Національного заповідника «Хортиця» ОСОБА_4, про визнання недійсним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди та зобовязання вчинити певну дію.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 09 жовтня 2012 року в задоволенні позову було відмовлено (т. 1, а.с. 153-154).

Ухвалою колегії суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області від 04 грудня 2012 року рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 09.10.2012р. залишено без змін (т.1, а.с. 193-194).

Ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 травня 2013 року рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 09.10.2012 року та ухвала колегії суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області від 04.12.2012 року скасовані, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (т. 1, а.с. 219-221).

При новому розгляді справи рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 20 травня 2014 року в задоволенні позову відмовлено (т. 3, а.с. 40-47).

Рішенням колегії суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області від 04 липня 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 20 травня 2014 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_3 задоволено частково. Поновлено ОСОБА_3 на посаді головного інженера інженерно господарського відділу Національного заповідника «Хортиця». Стягнуто з Національного заповідника «Хортиця» на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 127256,22 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Рішення в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу допущено до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць (т. 3, а.с. 100-106).

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 червня 2015 року касаційні скарги Національного заповідника «Хортиця», що подана його представником ОСОБА_5, та ОСОБА_3, що подана його представником ОСОБА_6, відхилено. Рішення апеляційного суду Запорізької області від 4 липня 2014 року залишено без змін (т. 3, а.с. 179-181).

Управління Державної казначейської служби України у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області звернулось до апеляційного суду із заявою про роз'яснення рішення апеляційного суду Запорізької області від 04 липня 2014 року, в якій на підставі ст. 221 ЦПК України просило роз'яснити рішення в частині визначення:

- конкретної суми, яка підлягає примусовому стягненню з Національного заповідника «Хортиця» на користь ОСОБА_3;

- особи, яка має вирахувати та утримати зі стягуваної суми передбачені законом податки і збори (роботодавець, податковий орган тощо);

- порядку проведення вирахування, утримання та перерахування передбачених законом податків і зборів до бюджету та цільових фондів (т. 3, а.с. 184-185, 190-191).

ОСОБА_3 також звернувся до апеляційного суду із клопотаннями, в яких на підставі ст.ст. 217, 221 ЦПК України просив: надати розяснення відносно способу виконання рішення суду стосовно врахування обов'язкових платежів при стягненні з Національного заповідника «Хортиця» на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 127256,22 грн., "внести уточнення «з розбивкою по місяцях» в рішення суду" (т. 3, а.с. 201, 221).

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи та доводи заяви і клопотань, колегія суддів приходить до висновку, що вони підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1ст. 221 ЦПК України, якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

У пункті 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення» № 14 від 18 грудня 2009 року зазначено, що відповідно до статті 221 ЦПК роз'яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання.

Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.

За положеннямипункту 13 вищевказаної Постанови Пленуму, резолютивна частина повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають зі встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог і залежно від характеру справи давати відповіді на інші питання, зазначені у статтях 215-217 ЦПК України. У ній, зокрема, має бути зазначено: розмір грошових сум чи перелік майна, присуджених стороні; конкретні дії, які відповідач повинен вчинити на чию користь, або інший передбачений законом спосіб захисту порушеного права.

Як зазначалося вище, рішенням апеляційного суду Запорізької області від 04 липня 2014 року стягнуто з Національного заповідника «Хортиця» на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 127256,22 грн.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Як вбачається із матеріалів справи, у мотивувальній частині рішення апеляційного суду Запорізької області від 04 липня 2014 року наведено розрахунок суми, які підлягає стягненню на користь ОСОБА_3 з Національного заповідника «Хортиця». З метою недопущення кількох варіантів тлумачення змісту судового рішення судова колегія вважає необхідним роз'яснити, що сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 127256,22 грн. визначена без урахування податків та інших обов'язкових платежів, які підлягають утриманню відповідно до вимог чинного законодавства України з цієї суми. В цій частині заява Управління Державної казначейської служби України у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області та клопотання ОСОБА_3 підлягають задоволенню.

Далі, підпунктом 3 пункту 5 «Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників», затвердженогоПостановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 року, передбачено, що під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право безоплатно отримувати необхідні для виконання виконавчих документів судові рішення, пояснення, довідки, іншу інформацію.

Рішення апеляційного суду від 04 липня 2014 року є зрозумілим та доступним для сприйняття, в резолютивній частині зазначена конкретна сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка підлягає стягненню з Національного заповідника «Хортиця» на користь ОСОБА_3, яка визначена без урахування податків та інших обов'язкових платежів, які підлягають утриманню відповідно до вимог чинного законодавства України.

Враховуючи вищенаведені приписи «Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників», колегія суддів вважає, що під час виконання судового рішенняоргани казначейської служби мають певний правовий інструментарій, який дозволяє вирішити решту порушених в заяві Управління Державної казначейської служби України у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області від 06.02.2015 року питань самостійно, без звернення за роз'ясненнями до суду.

До того ж, визначення особи, яка має вирахувати та утримати зі стягуваної суми передбачені законом податки і збори, порядку проведення вирахування, утримання та перерахування передбачених законом податків і зборів до бюджету та цільових фондів до компетенції апеляційного суду не входить з огляду на норми діючогоЦПК України.

Колегія суддів наголошує, що питання щодо вирахування та утримання зі стягнутої суми передбачених законом податків і зборів не було предметом розгляду у суді та відноситься до компетенції податкового агента. Порядок утримання податків та інших обов'язкових платежів передбачений спеціальним законодавством, зокрема щодо оподаткування доходів фізичних осіб -Податковим кодексом України. Отже, за відсутності спору в суді ці питання, зазначені в заяві про роз'яснення рішення суду, не є компетенцією судових органів.

Тому колегія суддів приходить до висновку, що в частині визначення особи, яка має вирахувати та утримати зі стягуваної суми передбачені законом податки і збори, порядку проведення вирахування, утримання та перерахування передбачених законом податків і зборів до бюджету та цільових фондів відповідно до положеньст. 221 ЦПК Українивідсутні правові підстави для задоволення заяви Управління Державної казначейської служби України у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області про роз'яснення рішення апеляційного суду.

Щодо клопотання ОСОБА_3 "внести уточнення «з розбивкою по місяцях» в рішення суду", то воно не підлягає задоволенню, оскільки, як зазначалося вище, якщо фактично порушено питання про внесення в рішення нових даних, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про необхідність часткового задоволення заяв, роз'яснення рішення апеляційного суду Запорізької області від 04 липня 2014 року, а саме, необхідно вказати, що сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 127256,22 грн. визначена без урахування податків та інших обов'язкових платежів, які підлягають утриманню відповідно до вимог чинного законодавства України з цієї суми.

Керуючись ст.ст. 221, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Заяви Управління Державної казначейської служби України у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області та ОСОБА_3 задовольнити частково.

Роз'яснити, що рішенням апеляційного суду Запорізької області від 04 липня 2014 року сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 127256,22 грн. визначена без урахування податків та інших обов'язкових платежів, які підлягають утриманню відповідно до вимог чинного законодавства України з цієї суми.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: