Рішення № 54627660, 25.12.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

судова палата з розгляду цивільних справ

___

Україна, 69005,м.Запоріжжя, пр.Леніна,162

Суддя 1-ї інстанції Апаллонова Ю.В. Суддя доповідач Бондар М.С

Є.у.№ 335/571/15

22 грудня 2015 року Справа № 22ц/778/6055/15

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

Коллегія судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючий - суддя: Бондар М.С., судді: Подліянова Г.С., Дашковська А.В.

секретар - Мельник З.П.

при участі: прокурора - адвоката

_________________

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за

апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства "Акцент Банк" та ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 22.09.2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Акцент Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а :

У січні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Акцент Банк" (далі-Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що за кредитно-заставним договором № ABZIAА00000005 від 24.01.2008 року відповідач отримав в Банку 22 723,48 доларів США до 21.01.2011 року зі сплатою 14,28% річних. Проте, свої зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту та відсотків за користування кредитом не виконував. У зв'язку з цим станом на 24.10.2014 року виникла заборгованість на загальну суму 32 241,27 доларів США, із яких: 10804,76 доларів США заборгованість за кредитом, 64,48 долара США - заборгованість за процентами, 9,02 доларів США несплачена комісія, 15 585,32 доларів США пеня, 19,31 доларів США штраф (фіксована частина), 1322,73 долара США штраф (процентна складова). Тому Банк просив задовольнити заявлені вимоги.

Відповідач заявив зустрічні вимоги про визнання припиненим зобов'язання за спірним договором, оскільки на його думку умови договору ним виконані у повному обсязі.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 22.09.2015 року всі заявлені вимоги у справі відхилені.

В апеляційній скарзі, як Банк так і відповідач, кожен окремо, прохали скасувати ухвалене рішення, посилаючись на невідповідність висновків суду наданим доказам та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права.

Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палаті з розгляду цивільних справ апеляційного суду дійшла до висновку, що скарга Банку підлягає задоволенню, а скарга відповідача має бути відхилена, з таких підстав.

Відповідно до ст.309 ЦПК суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції і ухвалює нове рішення в звязку з порушенням або неправильним застосуванням норм матеріального права

Відповідно до ст.308 ЦПК суд апеляційної інстанції відхиляє скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що за кредитним договором № ABZIAА00000005 від 24.01.2008 року відповідач отримав в Банку 22 723,48 доларів США до 21.01.2011 року зі сплатою 14,28% річних (т-1 а.с.6).

У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За нормами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Під виконанням сторонами зобов'язання слід розуміти здійснення ними дій з реалізації прав і обов'язків, що випливають із зобов'язання, передбаченого договором. Отже, "основне зобов'язання" - це не зміст кредитного договору, а реально існуючі правовідносини, зміст яких складають права та обов'язки сторін кредитного договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У відповідності до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Позичальник не сумлінно виконував прийняті зобов'язання й на 24.10.2014 року виникла заборгованість на загальну суму 27806,06 доларів США, із яких: 10804,76 доларів США заборгованість за кредитом, 64,48 долара США - заборгованість за процентами, 9,02 доларів США несплачена комісія, 15 585,32 доларів США пеня, 19,31 долара США штраф (фіксована частина), 1322,73 долара США штраф (процентна складова) (т-2 а.с.112,114).

Таким чином, за правилами ст.1050 ЦК боржник зобов'язаний мав би сплатити позивачу всі нараховані і несплачені суми за умовами договору.

Свою позицію у зустрічних вимогах та апеляційній скарзі відповідач обстоює тим, що трирічний строк для звернення до суду сплив, а отже вимоги до його заявлені з пропуском строку визначеного у ст.256 ЦК, й, окрім того, він повністю розрахувався з Банком за кредитним договором.

Пунктом 4.4 умов Договору визначено, що погашення кредиту повинно здійснюватись щомісяця за графіком Додатку №1 Договору (а.с.6).

Отже, поряд з установленням строку дії договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобовязань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.

Строк виконання кожного щомісячного зобовязання згідно із частиною третьою статті 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 253 ЦК України).

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина пята статті 261 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252-255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Як суд зазначав, у справі, згідно з умовами кредитного договору позичальник зобовязаний здійснювати повернення кредиту частинами (щомісячними платежами) у розмірі та в строки, визначені договором, і щомісяця сплачувати проценти за користування кредитом, а також сплатити пеню за порушення строків повернення кредиту та процентів за користування ним.

Оскільки умовами договору передбачені окремі самостійні зобовязання, які деталізують обовязок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обовязку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а отже і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Таким чином, ураховуючи, що за умовами договору погашення кредиту повинно здійснюватись позичальником частинами до 28 числа кожного місяця, наступного за звітним, у рахунок якого вносяться кошти, то початок перебігу позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобовязань.

Судом установлено, що позичальник перестав виконувати щомісячні зобовязання з погашення кредиту та процентів за користування кредитом з 22.01.2012 року.

У ст.264 ЦК йдеться, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею боргу або обовязку.

Із наданих банком фінансових документів слідує, що відповідач 10.05.2012 року на погашення заборгованості за спірним кредитним договором сплатив 2476,56 доларів США й саме цей факт свідчить про переривання строку позовної давності (т-1 а.с.170).

З вимогами до позичальника Банк звернувся 26 січня 2015 року, що в межах строку дозволеного цивільним законодавством.

Поряд з наведеним, суд зауважує, що для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За розрахунком, який наданий позивачем однорічний період отримання штрафних санкцій визначений з 17.09.2014 року по 17.09.2015 року (т-2 а.с.114).

Втім, до нього включена сума пені, яка виникла до 17.09.2014 року, що суперечить згаданому закону.

Окремо, Банк повідомив, що заборгованість пені за рік становить 4991,62 доларів США.

В такому разі, заявник маже претендувати до присудження несплаченої пені саме у згаданому розмірі, тому загальна сума заборгованості за кредитним договором має бути зменшена.

Щодо заявлених вимог відповідачем про припинення зобовязання за спірним договором.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК).

Перевіркою обставин справи зясовано, що грошове зобов'язання за укладеною кредитною угодою не виконане належним чином, оскільки заборгованість за кредитом не погашена, кредитний договір не припинився, а тому майнові права позивача порушені, у зв'язку з чим, доводи зустрічного позову є неприйнятними, рішення суду в цій частині скасуванню не підлягає.

Заборгованість за кредитним договором, підлягає стягненню на користь Банку, згідно наданого позивачем розрахунку з урахуванням обставин раніше викладених.

В аспекті викладеного, суд першої інстанції прийшов до не правильних висновків у справі за первісним позовом.

Керуючись ст.307,309,313,314,316,317 ЦПК України, судова колегія, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акцент Банк" задовольнити частково.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 22.09.2015 року у цій справі в частині відмови у задоволені вимог Публічного акціонерного товариства "Акцент Банк" скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Заявлені у справі позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Акцент Банк" задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Акцент Банк" в рахунок заборгованості за кредитним договором 17202,89 доларів США.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Решту рішення залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Акцент Банк" витрати пов'язані з оплатою судового збору у розмірі 5302 грн. 45 коп..

Рішення судової колегії може бути оскаржена безпосередньо до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: Судді: