Ухвала суду № 54627654, 22.12.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний 310/3495/15-ц

Провадження № 22- ц/778/5174/15

Головуючий у 1 інстанції: Полянчук Б.І.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Бондаря М.С.

суддів: Подліянової Г.С.

ОСОБА_2

при секретарі: Мельник З.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 27 травня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4, про звернення стягнення на предмет іпотеки, зобовязання здійснити дії,-

ВСТАНОВИЛА:

ПАТ АБ «Укргазбанк» звернулось з позовом до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки,зобов'язання здійснити дії, вказуючи, що 22.06.2007 р. між ВАТ акціонерний банк «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк», та ОСОБА_5 укладено кредитний договір №158/04/6 від 22.06.2007 року про надання кредиту у розмірі 300 000 грн. на строк з 22.06.2007 року по 21.06.2019 року зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 16,5 % річних.

У забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між позивачем та третьою особою ОСОБА_4 укладено договір іпотеки № 158/04/6/1 від 22.06.2007 року, за умовами якого предметом іпотеки є домоволодіння № 31 по вул. 17 Вересня в м. Бердянську, яке належало іпотекодавцю на підставі Дубліката свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 02.06.2007 року виконкомом Бердянської міської ради.

17.05.2010 року за ОСОБА_6 зареєстровано право власності на 3/4 частки будинку №31 по вул. 17 Вересня в м. Бердянську, тому вона набула статус іпотекодавця і має всі його права та несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття нею права власності па предмет іпотеки.

У зв'язку з невиконанням зобов'язань за кредитним договором позичальником ОСОБА_5 1. просили звернути стягнення на предмет іпотеки, визначити спосіб реалізації іпотечного майна, стягнути понесені по справі судові витрати та зобов'язати реєстраційну службу здійснити дії.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 27 травня 2015 року позов задоволено частково.

У рахунок погашення заборгованості перед ПАТ акціонерний банк «Укргазбанк» за кредитним договором №158/04/6 від 22.06.2007 року, яка станом 09.04.2014 року становить 247 404,69 грн., що складається з: Заборгованість по кредиту строкова -110 265,00 гри.; Заборгованість но кредиту прострочена - 8 519,50 грн.; Заборгованість по процентах поточна - 2 161,40 грн.; Заборгованість по процентах прострочена - 60 531,38 грн.; Пеня за несвоєчасне погашення кредиту в межах строку позовної давності - 30 103,84 грн.; Заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів - 32 823,57 грн.; Штраф - 3000,00 грн. звернуто стягнення на предмет іпотеки -нерухоме майно - 3/4 частини домоволодіння за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. 17 Вересня, буд.31, що розташоване на земельній ділянці 1068,72 кв.м., яке зареєстроване за ОСОБА_3 па праві власності.

Визначено спосіб реалізації зазначеного нерухомого майна, що є предметом іпотеки, а саме 3/4 частини домоволодіння за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. 17 Вересня, буд. 31, що розташоване на земельній ділянці 1068,72 кв.м., шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною па підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, визначеної шляхом його оцінки відповідно до вимог с т. 43 ЗУ «Про іпотеку».

У задоволенні інших вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3, подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню наступних підстав.

ОСОБА_7 зі ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

ОСОБА_7 зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що договір іпотеки є способом забезпечення виконання зобов'язання за укладеним між сторонами кредитним договором, тобто є похідним від основного кредитного зобов'язання і діє до припинення основного зобов'язання, що прямо передбачено ч. 5 ст. 3 Закону України "Про іпотеку", згідно з якою іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Позов підляга задоволенню, оскільки ОСОБА_5 не повернув кредитні кошти банку.В задоволені позову про звернення стягнення на частину предмета іпотеки, що належить ОСОБА_4 суд відмовив у звязку з тим, що позивач визначив ОСОБА_4 як третю особу у справі .

З таким висновком можна погодитися.

Судом встановлено, що 22.06.2007 р. між ВАТ акціонерний банк «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк», та ОСОБА_5 укладено кредитний договір №158/04/6 від 22.06.2007 року про надання кредиту у розмірі 300 000 грн. на строк з 22.06.2007 року по 21.06.2019 року зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 16,5 % річних.

В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_4 Є І. укладено договір іпотеки № 158/04/6/1 від 22.06.2007 року, за умовами якого предметом іпотеки є домоволодіння № 31 по вул. 17 Вересня в м. Бердянську, яке належало іпотекодавцю на праві власності .

Зазначений договір було посвідчено 22 червня 2007 року приватним нотаріусом Бердянського міського нотаріального округу ОСОБА_8, зареєстровано в реєстрі за № 1494, накладено заборону відчуження зазначеного в договорі володіння до припинення чи розірвання договору, зареєстровано в реєстрі за № 1495 ( а.с. 26-32).

Із копії заяви від 22.06.2007 року видно, що ОСОБА_3 дала свою згоду на укладення її чоловіком ОСОБА_4 договору іпотеки домоволодіння № 31 по вул. 17 Вересня у м. Бердянську. В заяві також зазначено, що домоволодіння є обєктом права їх з чоловіком спільної сумісної власності, а договір іпотеки укладається її чоловіком в інтересах сімї на умовах, які вони попередньо обговорили ( а.с. 24).

ОСОБА_5 не виконав обов'язків, покладених на нього умовами договору. Станом на 09.04.2014 року має заборгованість в розмірі 247 404,69 грн., що складається з: заборгованість по кредиту строкова -110 265,00 гри.; заборгованість но кредиту прострочена - 8 519,50 грн.; заборгованість по процентах поточна - 2 161,40 грн.; заборгованість по процентах прострочена - 60 531,38 грн.; пеня за несвоєчасне погашення кредиту в межах строку позовної давності - 30 103,84 грн.; заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів - 32 823,57 грн.; штраф - 3000,00 грн.

ОСОБА_7 з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

ОСОБА_7 про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 17.05.2010 року за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на 3/4 частки вищезазначеного будинку на підставі рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 20.04.2006 року.

Правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого іпотекою, передбачені Законом України "Про іпотеку".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотекою визнається вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Отже, іпотека як майновий спосіб забезпечення виконання зобов'язання є особливим (додатковим) забезпечувальним зобов'язанням, що має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов'язання та запобігти негативним наслідкам порушення боржником своїх зобов'язань або зменшити їх.

Забезпечувальне зобов'язання (взаємні права й обов'язки) виникає між іпотекодержателем (кредитором за основним зобов'язанням) та іпотекодавцем (боржником за основним зобов'язанням).

Виконання забезпечувального зобов'язання, що виникає з іпотеки, полягає в реалізації іпотекодержателем (кредитором) права одержати задоволення за рахунок переданого боржником в іпотеку майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. Сутність цього права полягає в тому, що воно дозволяє задовольнити вимоги кредитора навіть у разі невиконання боржником свого зобов'язання в силу компенсаційності цього права за рахунок іпотечного майна та встановленого законом механізму здійснення кредитором свого преважного права, незалежно від переходу права власності на це майно від іпотекодавця до іншої особи (в тому числі й у випадку недоведення до цієї особи інформації про обтяження майна).

Частиною п'ятою статті 3 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Закінчення строку дії кредитного договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення (частина четверта статті 631 Цивільного Кодексу України).

Суд встановив, що строк дії договору на час звернення кредитора до суду не сплинув, основне зобов'язання боржником не виконане.

Статтею 23 Закону України "Про іпотеку" визначено, що в разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця та має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі та на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Пунктом 2.3.7 договору іпотеки також передбачено, що при переході права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи іпотека є дійсною для набувача предмета іпотеки.

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за цим договором, повинні здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.

Установивши у справі, яка переглядається, факт переходу до ОСОБА_3 права власності на 3\4 частини домоволодіння , суд дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин статті 23 Закону України "Про іпотеку" та поширення її дії на відповідачку.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд не перевірив суму дійсної заборгованості перед позивачем не заслуговують на увагу, оскільки ОСОБА_3 не надала іншого розрахунку заборгованості, який би спростовував розрахунок заборгованості наданого позивачем.

Ураховуючи, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судом встановлені належним чином, норми матеріального та процесуального права не порушені, судове рішення відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, що в силу ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги та залишення рішення без змін.

Інші аргументи апеляційної скарги не є виправданими та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 27 травня 2015 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: