Рішення № 54625049, 24.12.2015, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 689/332/15-ц

Провадження № 22-ц/792/1000/15

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

24 грудня 2015 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої судді Матковської Л.О.,

суддів: Баса О.Г., Карпусь С.А.,

при секретарі: Кошельнику В.М.,

за участю: сторін

розглянула у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом комунального підприємства "Комунальник-2011" до ОСОБА_1 про стягнення штрафу за безоблікове споживання комунальних послуг та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства "Комунальник-2011" про стягнення моральної шкоди.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами заяви, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

Рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 01 квітня 2015 року позов КП "Комунальник-2011" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП "Комунальник-2011" 2549,12грн. за безоблікове споживання комунальних послуг. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП "Комунальник-2011" 243,60грн. судового збору.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до КП "Комунальник-2011" про стягнення моральної шкоди відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 08 вересня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 01 квітня 2015 року в частині задоволення позовних вимог комунального підприємства "Комунальник-2011" скасовано. В позові комунального підприємства "Комунальник-2011" до ОСОБА_1 про стягнення штрафу за __________________

Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_2 Провадження № 22-ц/792/1000/15

Доповідач: Матковська Л.О. Категорія: 19,24

безоблікове споживання комунальних послуг відмовлено. В решті рішення залишено без змін.

09 грудня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення посилаючись на те, що судом не вирішено питання про судові витрати, які відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України підлягають присудженню стороні на користь якої ухвалено рішення.

Колегія суддів вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів.

За змістом п.4 ч.1 ст.220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно матеріалів справи ОСОБА_1 сплатив 243,60грн. судового збору за предявлення зустрічного позову в задоволенні якого йому відмовлено та 126грн. 80коп. судового збору при подачі апеляційної скарги, де просив рішення скасувати в повному обємі.

Відповідно до ч.5 ст.88 ЦПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції чи Верховний Суд України, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційна скарга ОСОБА_1 була задоволена частково, то на його користь з КП "Комунальник-2011" підлягають стягненню судові витрати в сумі 63грн. 40коп.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про державний бюджет на 2015 рік» мінімальна заробітна плата складає у місячному розмірі 1218грн., з яких 40% становить 487грн. 20коп.

Згідно роз'яснень, що містяться у п.48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 10 жовтня 2014 року, підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у пункті 2 частини третьої статті 79, статтях 84, 88, 89 ЦПК України.

Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).

Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

З матеріалів справи вбачається, що до апеляційної скарги ОСОБА_1 був наданий договір про надання правової допомоги адвокатом ОСОБА_3 відповідно до якого клієнт набув права та обовязку провести оплату праці адвоката в сумі 2000грн. (а.с.45). Будь-які фінансові документи відсутні і пояснення щодо проведення такої оплати апелянтом не надавались, не були предметом розгляду апеляційного суду, тому інші витрати не можуть бути стягнуті.

Крім цього, з врахуванням викладених положень законодавства не можуть бути відшкодовані витрати сторони понесені нею після ухвалення судового рішення.

Додаткове рішення не може бути ухвалене на підставі додатково поданих доказів про розмір та склад судових витрат, оскільки не допускається подання документів, якими підтверджується розмір витрат на правову допомогу і їх включення до складу судових витрат після ухвалення рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 307, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задоволити частково.

Стягнути з комунального підприємства "Комунальник-2011" на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 63грн. 40коп.

Додаткове рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду Л.О.Матковська