Рішення № 54624049, 25.12.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/7056/15 Справа № 172/1165/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Свистунова О.В.

Категорія 23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Свистунової О.В.

суддів Красвітної Т.П., Ремеза В.А.

за участю секретаря Самокиші О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську цивільну справу

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроагропрогрес»

на заочне рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2015 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроагропрогрес» про розірвання договору оренди землі, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2014 року позивач ОСОБА_2 звернувся до Васильківського районного суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроагропрогрес» про розірвання договору оренди землі. Сплативши судовий збір, згідно чинного законодавства.

У позовній заяві позивач посилається на ті обставини, що згіднодержавного акту про право приватної власності на землю IV-ДП № 047599 він євласником земельної ділянки.

Крім того, 18 листопада 2010 року ним було укладено договір оренди земельної ділянки з ТОВ Дніпроагропрогрес, який зареєстровано у книзі державної реєстрації договорів оренди землі у відділі Держкомзему Васильківського району Дніпропетровської області за № 122078884000789 від 24.12.2010 року. Оскільки, відповідачем не виконуються вимоги ст. 24,25 ЗУ "Про оренду землі" та розділу 3 Договору оренди землі, позивач просить розірвати договір оренди земельної ділянки, зобов"язати товариство негайно передати йому земельну ділянку загальною площею 6,470га та стягнути судові витрати.

Заочним рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроагропрогрес» про розірвання договору оренди землі задоволено.

Розірвано договір оренди земельної ділянки від 18.11.2010 року, зареєстрованого у відділі Держкомзему Васильківського району Дніпропетровської області № 122078884000789 від 24.12.2011, укладений між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю Дніпроагропрогрес за Державним актом про право власності на земельну ділянку серії IV-ДП № 047599.

Зобов"язано Товариство з обмеженою відповідальністю Дніпроагропрогрес орендовану земельну ділянку ОСОБА_2 за Держвним актом про право власності на земельну ділянку серії IV-ДП № 047599 отриману відповідно до Договору оренди землі від 18 листопада 2010року та Акту приймання-передачі земельної ділянки привести у стан придатний для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та передати її власнику.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроагропрогрес" на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 243грн.60 коп.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроагропрогрес" на користь держави судовий збір в сумі 243грн.60 коп.

У травні 2015 року, відповідач, ТОВ «Дніпроагропрогрес» звернулося до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2015 року.

Ухвалою суду від 03 червня 2015 року заяву ТОВ «Дніпроагропрогрес» про перегляд заочного рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2015 року залишено без задоволення.

Ухвалою Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 28 листопада 2015 року у задоволені заяви представника позивача ОСОБА_2 ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення у справі було відмовлено.

У апеляційній скарзі ТОВ «Дніпроагропрогрес» просить заочне рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2015 року скасувати, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що згідно державного акту про право приватної власності на землю IV-ДП № 047599 позивач ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 6,470 га переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Шевченківської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області (а.с.5).

Між позивачем та відповідачем - ТОВ Дніпроагропрогрес 18.11.2010 року укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано у книзі державної реєстрації договорів оренди землі у відділі Держкомзему Васильківського району Дніпропетровської області за № 122078884000789 від 24.12.2011 року.

Згідно п.3.1 договору оренди землі за кожен рік використання землі Орендар виплачує орендну плату у грошовій формі в розмірі 4,48% від вартості земельної ділянки, що становить 3530 грн. Сплачується орендна плата один раз на рік не пізніше 20 числа місяці останнього календарного року, за який вноситься орендна плата за місцем знаходження Орендаря. Виплата орендної плати оформляється письмово (а.с.6-7).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, оскільки відповідачем не виконані обовязки щодо виплати належної позивачу орендної плати за користування земельною ділянкою, однак, погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки суд дійшов них у порушення норм матеріального права, що у відповідності до ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України змінаабо розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно п. 12.3 договору оренди землі, дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обовязків, передбачених договором.

Згідно з ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобовязаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобовязаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом ст. 21 Закону України «Про оренду землі» розмір та умови орендної плати, що зазначені в договорі оренди, не можуть суперечити чинному законодавству на час укладення договору оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обовязків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Як вбачається з матеріалів справи позивач, як на підставу для розірвання договору оренди посилався на порушення відповідачем п. 3.1 договору (не сплачена орендна плата за 2013 рік) та забруднення земельної ділянки буряном.

Відповідно до п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Позивачпосилався на те, що оренда плата за 2013 рік не була видана відповідачемта порушено відповідачем п. 3.1 договору (не сплачена орендна плата за 2013 рік), однак, одноразова несплата орендної плати не свідчить про систематичне порушення умов договору оренди, тому відсутні підстави для розірвання вказаного договору з цих підстав.

Також, позивач, як на підставу розірвання договору оренди, посилався на порушення відповідачем п. 9.4 договору оренди землі, оскільки земельна ділянка заросла буряном.

Відповідно до п. «б» ст.143 ЗК України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі не усунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару грунту, обєктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель способами, які завдають шкоди здоровю населення) в терміни, встановлені вказівками спеціально уповноважених органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Відповідно до акта обстеження земельної ділянки від 23 липня 2014 року встановлено, що при обстеженні земельної ділянки виділеної під товарне виробництво, загальною площею 685,6га, яка розташована на території Шевченківської сільської ради і знаходиться в оренді ТОВ "Дніпроагропрогрес" комісією у складі голови сільської ради, землевпорядника, начальника Управління агропромислового розвитку Васильківської РДА, агронома Управління агропромислового розвитку, провідного фахівця фітосанітарних процедур встановлено, що вказана земельна ділянка з весни 2014року не підлягала обробітку, в зв"язку з чим, заросла бур"яном (карантинними рослинами) (а.с.28). Земельна ділянка ОСОБА_2 входить до загальної площі землі, яка не оброблялася з весни 2014 року.

З матеріалів справи вбачається, що будь-яких доказів на підтвердження того, що спеціально уповноважені органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів надавали вказівки та встановлювали терміни відповідачу для усунення допущених порушень щодо усунення забруднення земельної ділянки буряном (карантинними рослинами) та такі порушення відповідачем усунуті, суду не було надано.

Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції залишив поза увагою положення п. «д» ч. 1 ст. 141, п. «б» ст.143 ЗК України та дійшов помилкового висновку про те, що одноразова невиплата за 2013 рік орендної плати позивачу у повному обсязі та забруднення земельної ділянки бурянами без належного повідомленняспеціально уповноваженими органами виконавчої влади з питань земельних ресурсіввідповідача про усунення таких порушень, є підставою для розірвання договору оренди землі.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене апеляційна скарга ТОВ «Дніпроагропрогрес» підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про розірвання договору оренди землі.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроагропрогрес» - задовольнити.

Заочне рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2015 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроагропрогрес» про розірвання договору оренди землі відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржене шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: О.В.Свистунова

Судді: Т.П.Красвітна

ОСОБА_4