Ухвала суду № 54624018, 21.12.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/10501/15 Справа № 175/5032/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Черненкова Л.А.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Черненкової Л.А.

суддів - Осіяна О.М., Петешенкової М.Ю.

при секретарі - Хлус Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 11 листопада 2015 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг» до ОСОБА_2, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Днепрогазсервиспромойл» про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг», третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Днепрогазсервиспромойл» про визнання недійсним пунктів договору фінансового лізингу, -

В С Т А Н О В И Л А:

20 листопада 2014 року ТОВ «УніКредит Лізинг» звернулися до суду з зазначеним позовом, за яким просили суд стягнути з ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 54 253,24 грн., а також судовий збір у розмірі 542,53 грн. В січні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою, за якою просив суд визнати недійсними пункт 12.1.2 та пункт 12.7 договору фінансового лізингу № 4792L13/00-LD від 23 вересня 2013 року.

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 11 березня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 травня 2015 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 липня 2015 року, - у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено; позовні вимоги ТОВ «УніКредит Лізинг» задоволено та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «УніКредит Лізинг» заборгованість у розмірі 54 253 грн. 24 коп., яка складається з суми основного боргу 44574,45 грн.; пені за несвоєчасну сплату лізингових платежів у розмірі 3790,89 грн.; 3% річних 478,58 грн.; інфляційних витрат 2409,32 грн.; збитків 3000 грн.; вирішено питання щодо судових витрат.

Таким чином, рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 11 березня 2015 року набрало законної сили.

28 жовтня 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28 вересня 2015 року були встановлені обставини, що у спірному періоду у Лізінгоодержувача існувала значно менша заборгованість. В звязку з чим просив суд скасувати рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 11 березня 2015 року; прийняти нове рішення, яким задовольнити частково позов ТОВ «УніКредит Лізинг», стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «УніКредит Лізинг» заборгованість у загальному розмірі 20205,14 грн., з яких 3000 грн., які були сплачені за вчинення виконавчого напису нотаріуса, 14880,94 грн. основний борг, 1125,48 грн. пеня, 149,88 грн. 3% річних, 1048,84 грн. інфляційні витрати; у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити; судові витрати покласти на ТОВ «УніКредит Лізинг».

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 11 листопада 2015 року заяву ОСОБА_2 про перегляд рішення у звязку з нововиявленими обставинами залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 ОСОБА_3 просить ухвалу суду скасувати, та постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву ОСОБА_2 про перегляд рішення у звязку з нововиявленими обставинами, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «УніКредит Лізинг» просить відхилити апеляційну скаргу ОСОБА_2 та залишити ухвалу суду без змін, посилаючись на те, що ухвала суду винесена з дотриманням вимог процесуального та матеріального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК Українирішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам судове рішення не відповідає.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами, суд першої інстанції виходив з того, що не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення обставини ( п. 5 Постанови Пленуму ВСУ № 1 від 27.02.1981 року «Про практику перегляду судами у звязку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанову цивільних справах, що набрали законної сили»), таким чином, наведені заявником обставинами не можуть вважатися нововиявленими і не є підставою для перегляду судового рішення, а тому подана заява задоволенню не підлягає.

Проте погодитись з таким висновком суду першої інстанції не можна з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 361 ЦПК України рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 21) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 4) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Відповідно до ст. 361 ЦПК Українирішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами. Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК України, на які, як на підставу своєї заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, посилався ОСОБА_2, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.

При цьому слід мати на увазі, що встановлення перелічених в пунктах 1, 2, 4 ст. 361 ЦПК обставин є підставою для скасування рішення, ухвали, постанови, коли від їх наявності чи відсутності залежали наслідки справи.

Колегія суддів встановила та це підтверджується матеріалами справи, що 07 жовтня 2014 року ТОВ «УніКредит Лізинг» звернулись із позовом до господарського суду, за яким просили суд стягнути з ТОВ «Компанія Днепрогазсервиспромойл» на їх користь заборгованість за договором фінансового лізингу № 4792L13/00-LD від 23 вересня 2013 року у сумі 52179,59 грн.

17 листопада 2014 року ТОВ «УніКредит Лізинг» звернулися до суду із позовом, за яким просили суд стягнути ОСОБА_2, як поручителя, заборгованість у розмірі 54 253,24 грн. за договором фінансового лізингу № 4792L13/00-LD від 23 вересня 2013 року.

Тобто, ТОВ «УніКредит Лізинг» звернулись майже одночасно з позовами до різних судів, до суду загальної юрисдикції з позовними вимогами до поручителя, а до господарського суду з позовними вимогами до боржника за одним і тим же договором фінансового лізингу № 4792L13/00-LD від 23 вересня 2013 року.

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 11 березня 2015 року по справі було задоволено позов ТОВ «УніКредит Лізинг», та відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 Задовольняючі позовні вимоги ТОВ «УніКредит Лізинг» суд керувався умовами договору фінансового лізингу № 4792L13/00-LD від 23 вересня 2013 року, які передбачають строк та порядок сплати лізингових платежів. Зокрема пунктами 12.1.2 та 12.7 даного договору, які просив визнати недійсним ОСОБА_2, передбачено сплату лізингових платежів до дати припинення договору.

Тоді як рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28 вересня 2015 року за позовом ТОВ «УніКредит Лізинг» до ТОВ «Компанія Днепрогазсервиспромойл», що набрало законної сили, було визнано недійсними вищевказані умови договору фінансового лізингу.

Відповідно до ч. 1 ст. 236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Аналізуючи положення зазначеної норми права на момент вирішення даної справи по суті пункти 12.1.2 та 12.7 були недійсними. Дані обставини могли вплинути на ухвалене судом рішення, а саме те що у лізингоодержувача та поручителя відсутні були зобовязання щодо сплати такої складової лізингового платежу як відшкодування вартості предмету лізингу.

Зазначеним рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28 вересня 2015 року, зокрема, стягнуто з боржника ТОВ «Компанія Днепрогазсервиспромойл» на користь ТОВ «УніКредит Лізинг» 20205,14 грн., з яких 3000 грн., які були сплачені за вчинення виконавчого напису нотаріуса; 14880,94 грн. основний борг; 1125,48 грн. пеня; 149,88 грн. 3% річних; 1048,84 грн. інфляційні втрати.

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 11 березня 2015 року стягнуто з поручителя ОСОБА_2 на користь ТОВ «УніКредит Лізинг» заборгованість у розмірі 54253,24 грн., яка складається з суми основного боргу 44574,45 грн.; пені за несвоєчасну сплату лізингових платежів у розмірі 3790,89 грн.; 3% річних 478,58 грн.; інфляційних витрат 2409,32 грн.; збитків 3000 грн.

Відповідно до статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, стягнуті суми з боржника і поручителя за одним і тим же договором не можуть бути різними. Оскільки за рішенням господарського суду стягнуті суми з боржника не відповідають сумам стягнутих з поручителя за рішенням суду загальною юрисдикції, яке переглядається, то обставини, на які посилається заявник, впливають на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.

Висновки суду першої інстанції, що обставини не є нововиявленими, є необґрунтованими, оскільки ці обставини виникли після прийняття рішення суду по цій справі, проте існували на час ухвалення цього рішення, та вже встановлені господарським судом в ході розгляду справи.

Наведене вище свідчить про те, що суд першої інстанції, мотивуючи своє судове рішення, неправильно проаналізував норми закону та дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні заяви про перегляд рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами тому, що обставини, які встановлені за рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28 вересня 2015 року, - є істотними для цієї справи обставинами, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи та які існували на час постановлення рішення суду, але про них не знали і не могли знати заявник і суд у звязку з тим, що рішення господарського суду ухвалено після ухваленого рішення суду по цій справі, та від наявності чи відсутності зазначених обставин, а саме: визнання недійсними пунктів спірного договору та стягнення суми заборгованості за цим договором з боржника в значно меншій сумі, аніж суми які стягнуті з поручителя за тим же самим договором - залежали наслідки справи.

Крім того, з урахуванням положень п.п.14,17 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. за N 4 від 30 березня 2012 року "Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами», - вирішуючи питання про відкриття провадження у зв'язку з нововиявленими обставинами, суд має перевірити відповідність заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинам як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим статтею 119 ЦПК, змісту судового наказу, встановленого статтею 103 ЦПК, так і вимогам щодо змісту, передбаченим статтею 364 ЦПК; перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами має здійснюватись із дотриманням вимог статей 3641, 365 ЦПКта загальних засад цивільного судочинства. Відкривши провадження у зв'язку з нововиявленими обставинами, суддя постановляє ухвалу, якою призначає дату, час і місце судового засідання, про що повідомляє осіб, які беруть участь у справі, надсилає їм копії заяви про перегляд.

З матеріалів справи не вбачається, що суд першої інстанції виконав зазначені вимоги закону, а саме: відсутня ухвала суду про відкриття провадження у зв'язку з нововиявленими обставинами, не постановлена ухвала суду, якою призначає суд дату, час і місце судового засідання, про що повідомляє осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до п.3 ст.312 ЦПК України, - розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд: скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Керуючись ст.ст.304,307, п.3 ст.312, ч.1 ст.218 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 11 листопада 2015 року скасувати, справу направити до цього ж суду на новий розгляд питання про перегляд рішення у звязку нововиявленими обставинами.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий суддя Л.А. Черненкова

Судді О.М. Осіян

ОСОБА_4