Ухвала суду № 54623968, 21.12.2015, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 668/6596/15

Номер провадження 22ц 791/2672/2015 Головуючий в І інстанції: Гонтар Д.О.

Категорія 27 Доповідач: Бугрик В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого Бугрика В.В.

Суддів: Прокопчук Л.П., Семиженка Г.В.,

секретарь Пляс Н.М.,

розглянула відкритому судовому засіданні в місті Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду міста Херсона від 20 серпня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Агромир-СТ», треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Агромир-СТ» про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 22.11.2013 року між нею та відповідачем укладено договір поворотної фінансової допомоги, в рамках якого відповідач протягом листопада 2013 - вересня 2014 року отримав від позивачки 607993,78 грн. поворотної фінансової допомоги. У жовтні 2014 року, у відповідності до пунктів 2.4, 7.1 договору від 22.11.2013 року позивачка звернулась до ТОВ "Агромир-СТ" з вимогою повернути кошти до 01 листопада 2014 року. Оскільки відповідач порушив взяті на себе зобовязання щодо своєчасного повернення коштів, на теперішній час заборгованість ним не погашена, позивач просила суд стягнути з ТОВ "Агромир-СТ" на її користь 882668,67 грн. у тому числі 875068,75 грн. - сума боргу з урахуванням індексу інфляції та 7599,92 грн. - 3% річних та судові витрати.

Рішенням суду позов задоволено.

Стягнуто з ТОВ "Агромир-СТ" на користь ОСОБА_2, заборгованість з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в розмірі 882668,67грн. (вісімсот вісімдесят дві тисячі шістсот шістдесят вісім гривень шістдесят сім шість копійок) і судовий збір в розмірі 3654грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позову посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Так, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами склалися цивільно-правові відносини, які витікають із договору позики, і оскільки, всупереч вимогам закону та в порушення умов договору, відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав, у зв'язку з чим у нього перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 882668,67 грн, а тому зазначена сума боргу підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з наступних підстав.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що відповідно до копії договору від 22.11.2013 року між ОСОБА_2 та ТОВ "Агромир-СТ, укладено договір поворотної фінансової допомоги, в рамках якого відповідач протягом листопада 2013 - вересня 2014 року отримав від позивачки 607993,78 грн. поворотної фінансової допомоги, що підтверджується квитанціями, які містяться в матеріалах справи.

У жовтні 2014 року, у відповідності до пунктів 2.4, 7.1 договору від 22.11.2013 року позивачка звернулась до ТОВ "Агромир-СТ" з вимогою повернути позивачеві кошти до 01 листопада 2014 року.

Сторонами не заперечувалося надходження коштів до ТОВ "Агромир-СТ" в обумовленому розмірі, а саме: 607993,78 грн. (шістсот сім тисяч дев'ятсот дев'яносто три грн. 78 копійок), що також вбачається з акту звірки між сторонами станом на 25.10.2014 р. Вказані кошти підприємством позивачу не поверталися на момент розгляду справи, що також не заперечувалося сторонами. Крім того, перерахунок коштів на виконання договору №1 про надання поворотної фінансової допомоги підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів про внесення готівки, з вказівкою призначення платежу - внесення фінансової допомоги згідно договору №1 від 22.11.2013 року, копії яких долучені до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Згідно зі ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передавання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до правової позиції, викладеній у постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року, договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права. За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей. Отже, досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, незалежно від найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

За таких обставин колегія суддів вважає, що у відповідності до ст.ст. 1046,1047 ЦК України, суд правомірно встановив факт боргового зобов'язання, за яким позикодавцем є ОСОБА_2, а позичальником ТОВ «Агромир-СТ» та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення основного позову про стягнення боргу за договором позики у загальному розмірі 882668,67 грн.

Доводи апеляційної скарги щодо не підписання ОСОБА_1 спірного договору поворотної фінансової допомоги від 22.11.2013 року та сумнівів щодо реального, а не фіктивного надходження грошових коштів на підприємство, не ґрунтуються на належних доказах, і як такі, що висновки суду не спростовують, підлягають відхиленню.

Оскільки порушень норм матеріального і процесуального права, що можуть слугувати підставою для скасування чи зміни судового рішення, колегією суддів не встановлено, то підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається, рішення законне та обґрунтоване, скасуванню не підлягає.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Суворовського районного суду міста Херсона від 20 серпня 2015 року по даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий Бугрик В.В.

Судді: Прокопчук Л.П.,

ОСОБА_4