Рішення № 5462219, 23.06.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.06.09 р. Справа № 17/98пн

Гос по дар ський суд До не цької об лас ті у скла ді суд ді Та тен ко В.М. роз гля нув у від кри то му су до во му за сі дан ні спра ву, по ру ше ну:

за по зо вом: Субєкта під при єм ни цької ді яль но сті ОСОБА_1, м. Ма ріу поль,

до від по ві да ча: Жит ло во-бу ді вель но го коо пе ра ти ву «Луч», м. Ма ріу поль

про зобовязання вчинити певні дії.

за уча стю пред став ни ків сто рін

від по зи ва ча: ОСОБА_2. - до ві ре ність

від від по ві да ча: Сит ні ко ва А.М. про то кол, Ша по ва лов М.І. до ві ре ність, Гур то вой М.Б. - до ві ре ність

Субєкт під при єм ни цької ді яль но сті ОСОБА_1 (да лі «СПД») звер ну лось з по зо вом до Жит ло во-бу ді вель но го коо пе ра ти ву «Луч» (да лі «Коо пе ра тив») про зо бовязання Коо пе ра ти ву на да ти до звіл на пе ре ве ден ня жит ло во го при мі щен ня АДРЕСА_1, у не жит ло ве приміщення.

В об ґрун ту ван ня ви мог СПД по си ла є ть ся на те, що во на є влас ни ком за зна че ної ква ти ри, як влас ник має пра во ви ко ри сто ву ва ти її на влас ний роз суд, у то му чис лі для здій снен ня під при єм ни цької ді яль но сті. Коо пе ра тив, згід но йо го ста ту ту мо же здій сню ва ти об слу го ву ван ня бу дин ку, у яко му зна хо дить ся зга да на квар ти ра. Од нак, в по ру шен ня при пи сів «Пра вил ко ри сту ван ня при мі щен ня ми жит ло вих бу дин ків і гур то жит ків» (да лі «Пра ви ла»), за твер дже них пос та но вою Ка бі не ту Мі ні ст рів Ук ра ї ни № 572 від 08.10.1992р. Коо пе ра тив не на дає СПД зго ду на пе ре пла ну ван ня квар ти ри та її пе ре ве ден ня у не жит ло ве при мі щен ня, що пе ре шко джає СПД у реа лі за ції її пра ва влас но сті.

Коо пе ра тив про ти по зо ву за пе ре чує. По си лаю чись на те, що:

ьЦей спір не під ля гає роз гля ду гос по дар сь ки ми су да ми Ук ра ї ни, ос кіль ки СПД при дба ла спір ну квар ти ру як фі зич на осо ба,

ьдію чий Жит ло вий ко декс УРСР (да лі «ЖКУ») за бо ро няє ви ко ри сто ву ва ти при дат ні для про жи ван ня квар ти ри у жит ло вих бу дин ках для ін ших ці лей,

ьспір на квар ти ра є при дат ною для про жи ван ня,

ьст. 8 ЖКУ за бо ро няє пе ре ве ден ня жит ло вих бу дин ків жит ло во-бу ді вель них коо пе ра ти вів у не жит ло ві,

ьст.. 383 Ци віль но го ко дек су («ЦК») Ук ра ї ни не на дає пра во ви ко ри стан ня жит ла для ін ших ці лей.

До слі див ши ма те ріа ли спра ви, за слу хав ши по яс нен ня пред став ни ків сто рін, гос по дар ський суд вва жає по зов та ким, що під ля гає за до во лен ню у пов но му об ся зі, ви хо дя чи з на ступ но го.

Су дом вста нов ле но, що у 1967 році був створений житлово-будівельний кооператив «Луч»; рішенням виконкому Маріупольської ради народних депутатів № 344/1 від 29.11.1967р. був зареєстрований його статут. (а.с. 93). На підставі того-самого рішення (п.2) за договором між Кооперативом та УКБ міськвиконкому у 1968 році був збудований 5ти поверховий 90 квартирний будинок № 9 у мікрорайоні-12 Жовтневого району м. Маріуполь. Рішенням виконкому Маріупольської ради народних депутатів № 324/6 від 30.11.1968р. (а.с. 92) був затверджений акт державної комісії щодо прийняття зазначений будинку (а.с. 86-91) та зобовязано Кооператив прийняти будинок в експлуатацію.

За поясненням представників Кооперативу згодом будинку була присвоєна адреса АДРЕСА_1

За ч. 1 ст. 384 ЦК України, який за п. 4 його «Перехідних положень» має застосовуватись до спірних правовідносин будинок, споруджений або придбаний житлово-будівельним (житловим) кооперативом, є його власністю.

Згідно договору купівлі-продажу квартири (а.с. 6), засвідченого 25.06.2007р. приватним нотаріусом ОСОБА_3 та витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с. 115) ОСОБА_1 остання є власником АДРЕСА_1.

Абзацом 4 п. 4 Правил власник квартири у житловому приміщенні має право на переобладнання і перепланування житлових і підсобних приміщень за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, гуртожитку, з дозволу власника будинку (квартири), власника гуртожитку (житлового приміщення у гуртожитку) та органу місцевого самоврядування, що видається в установленому порядку.

Таким чином, без наявності дозволу на це власника відповідного будинку, яким у цьому випадку є Кооператив, здійснення переобладнання (перепланування), відтак і переведення житлового приміщення у статус нежитлового за приписами Правил є неможливим. Надання зазначеного дозволу на переобладнання (перепланування) житлового приміщення (квартири) є однією із складових реалізації власником відповідного будинку права власності.

За ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Виходячи з чч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Діючим законодавством встановлені певні обмеження задля недопущення зловживання власником своїм правом. Зокрема, ч.5 ст. 319 ЦК України встановлено що власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

З метою переобладнання та перепланування для подальшого використання спірної квартири для власної підприємницької діяльності СПД неодноразово зверталася до Кооперативу з проханням надати дозвіл на переведення згаданого приміщення з житлового на нежитлове.

Кооператив згоди на таке переобладнання не надав, що й стало підставою для звернення СПД до господарського суду.

Стверджуючи про безпідставність вимог СПД Кооператив посилається, зокрема, на приписи ст.ст. 7, 8 ЖК УРСР, якими, на думку Кооперативу, встановлено обмеження щодо можливості у переведенні житлового приміщення у не житлове. Проте з таким твердженням погодитись не можна.

Стаття 7 ЖК УРСР регулює питання виключення з житлового фонду жилих будинків і жилих приміщень, непридатних для проживання. В даному випадку спірна квартира, що належить СПД, у встановленому порядку непридатною для проживання не визнана.

Виходячи з ч.1 ст. 8 ЖК УРСР, переведення придатних для проживання жилих будинків і жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду в нежилі, як правило, не допускається. Будинок, в якому знаходиться спірна квартира, не належить ні до державного, ані до громадського житлового фонду. Відтак приписи ч. 1 ст. 8 ЖК УРСР не стосуються ні АДРЕСА_1, ані до вбудованої у нього квартири № 18.

Будинок, в якому знаходиться спірна квартира № 18, за усіма ознаками, визначеними ЖК УРСР належить до будинків житлово-будівельних кооперативів (що, до речі, не оспорюється й сторонами).

Частина 4 ст. 8 ЖК УРСР, на яку посилається Кооператив, встановлює заборону переведення у не жилі лише щодо будинків житлово-будівельних кооперативів, але жодним чином не містить таких обмежень щодо житлових приміщень (квартир) у цих будинках.

Поняття житловий будинок та житлове приміщення чи квартира не є тотожними. Це підтверджується як приписами Державної будівельної норми України «Будинки і споруди ЖИТЛОВІ БУДИНКИ ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ» ДБН В.2.2-15-2005, затвердженої наказом Держбуду України від 18 травня 2005 р. N 80,погодженої Міністерством охорони здоров'я України від 29 липня 2004 р. N 05.03.02-07/30603, Державним департаментом пожежної безпеки МНС України від 6 липня 2004 р. N 21/3/2234, Держжитлокомунгоспом України від 13 травня 2004 р. N 4/3-888; надано чинності наказом Держбуду України від 28 вересня 2005 р. N 175(далі «ДБН В.2.2-15-2005»), додатком «Б» до якої визначено, що:

-під житловим приміщенням розуміється опалюване приміщення, розташоване у надземному поверсі, призначене для цілорічного проживання і яке відповідає санітарно-епідеміологічним вимогам щодо мікроклімату і повітряного середовища, природного освітлення, допустимих рівнів нормованих параметрів відносно шуму, вібрації, ультразвуку та інфразвуку, електричних та електромагнітних полів та іонізуючого випромінювання;

-під квартирою розуміється комплекс взаємопов'язаних приміщень, використовуваних для проживання однієї сім'ї різного чисельного складу або однієї людини, який включає (як мінімум): житлову (житлові) кімнату, кухню, ванну кімнату (душову), вбиральню (або суміщений санвузол), передпокій, комору чи вбудовану шафу;

так і нормами Цивільного кодексу України у ст..380 якого зазначено, що житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Квартирою ж за ч. 1 ст. 382 ЦК України є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання.

Таким чином, заборони для переведення житлових приміщень у будинках житлово-будівельних кооперативів у нежитлові діючим законодавством не встановлено.

Єдиним обмеженням щодо можливості такого переведення є приписи абзацу. 4 п. ч Правил, а саме якщо таке переведення буде обмежувати інтереси інших громадян, які проживають у такому будинку. Проте, Кооператив наявність таких обмежень суду належними доказами не довів, з матеріалів справи та з пояснень представників сторін цього не вбачається. Більш того, відсутність зазначених обмежень підтверджується висновками будівельно-технічної експертизи, зробленої ТОВ «Донбасспецмонтаж» (а.с. 12-22).

За таких обставин дії Кооперативу (як власника АДРЕСА_1), щодо відмови СПД у надані йому згоди на переведення спірної квартири у нежитлове приміщення є нічим іншим, як зловживання Кооперативом належним йому правом власності на житловий будинок, що є порушенням норми ч. 5 ст. 319 ЦК України.

Заперечення Кооперативу стосовно того, що даний спір не э підвідомчим господарському суду є безпідставним.

Виходячи с приписів ч. 1 ст. 1 ГПК України правом на звернення до господарського суду для захисту власних порушених прав та охоронюваних законом інтересів наділені підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі «підприємства та організації»).

За ст. 21 сторонами в судовому процесі позивачами і відповідачами можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Виходячи з свідоцтва про держану реєстрацію фізичної особи підприємця (а.с. 37) ОСОБА_1 з 20.07.1994р. зареєстрована приватним підприємцем. Тобто, на момент придбання спірного житлового приміщення остання вже була зареєстрована як підприємець. Згідно ч. 1 ст. 320 ЦК України остання має право використовувати будь-яке власне майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом. До такого майна належить й спірна квартира, адже норми діючого законодавства не містять обмежень щодо можливості використання фізичними особами підприємцями у власній підприємницькій діяльності квартир у житлових будинках. Крім того, за письмовим поясненням представника позивача (а.с 114) останній придбавав спірне приміщення саме для подальшого переобладнання і використання у власній підприємницькій діяльності. Жодного дня ні ОСОБА_1, ані члени її сімї спірне приміщення для проживання не використовувалось. Про придбання спірного приміщення саме з метою подальшого використання для підприємницької діяльності відповідач в особі його керівника був обізнаний.

Судо ві ви тра ти у спра ві суд від но сять ся на Коо пе ра тив.

На під ста ві ви кла де но го, ке рую чись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 ГПК Ук ра ї ни, гос по дар ський суд,-

ВИ РІ ШИВ:

По зов за до воль ни ти.

Зо бовязати Жит ло во-бу ді вель ний коо пе ра тив «Луч» (87556, міс то Ма ріу поль, про спект Бу ді вель ни ків, 100-100-А, ЄД РПОУ 23608885), на да ти Субєкту під при єм ни цької ді яль но сті ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, іден ти фі ка цій ний № НОМЕР_1) до звіл на пе ре ве ден ня жит ло во го при мі щен ня АДРЕСА_1, у не жит ло ве приміщення.

Стяг ну ти з Жит ло во-бу ді вель но го коо пе ра ти ву «Луч» (87556, міс то Ма ріу поль, про спект Бу ді вель ни ків, 100-100-А, ЄД РПОУ 23608885) на ко ристь Субєкта під при єм ни цької ді яль но сті ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, іден ти фі ка цій ний № НОМЕР_1) на відшкодування витрат по сплаченому держмиту 85 грн.; на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 118 грн.

Суддя

(повний текст рішення оформлений та підписаний 30.06.2009р.)