Постанова № 54621662, 25.12.2015, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/6741/15-а

Провадження № 2-а/591/364/15

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2015 року

Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Прокудіної Н.Г.

при секретарі Різниченко Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними, зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 свої вимоги мотивує тим, що після звільнення в запас у 2004 р. йому була призначена пенсія за вислугу років, основний розмір якої складав 80 % грошового забезпечення за вислугу 30 років. На виконання рішення Зарічного районного суду міста Суми від 08.08.2014 р. по справі № 591/3690/14-а та Харківського апеляційного адмінсуду від 24.09.2014 року йому було проведено перерахунок пенсії на підставі наказу МО України № 814 від 27.11.2013 р. внаслідок якого розмір раніше призначеної пенсії зменшено до 70%, тобто зменшено основний розмір пенсії на 10%. При проведенні перерахунку раніше призначеної йому пенсії на виконання рішення Зарічного районного суду міста Суми від 08.08.2014 р. відповідач вдруге перебрав на себе повноваження і зменшив пенсію за вислугу років до 70%. Він неодноразово звертався до відповідача щодо перерахунку його пенсії з застосуванням 80% грошового забезпечення, але йому відповідач відмовляє. Вказує, що відповідач не правильно застосував ст. 13 Закону № 2262, застосувавши норму в редакції, яка діє з 01.05.2014 р. Вважає, що зменшення основного розміру його раніше призначеної пенсії з 80 % до 70% від грошового забезпечення є протиправним і просив суд: зобов'язати визнати дії відповідача протиправними, щодо зниження основного розміру пенсії під час перерахунку раніше нарахованої пенсії з 80% до 70% від розміру грошового забезпечення, та такими, що суперечать ст.ст. 22, 24, ч. 1 ст. 58 Конституції України та ст. 13 Закону України № 2262, що була чинною в редакції 2004 року; зобов'язати відповідача провести перерахунок раніше нарахованої пенсії з 30.01.2015 р. не порушуючи вимог ст. 58 Конституції України та визначити основний її розмір 80% грошового забезпечення при вислуги 28 років, відповідно до вимог ст.13 Закону № 2262, що діяла до 01.05.2014 року.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги з наведених підстав підтримав у повному обсязі. Зазначив, що іншого способу захистити порушене право ніж звернення з новим позовом не має.

У судовому засіданні представник відповідача позов не визнала і в його задоволенні просила відмовити. В обґрунтування заперечень зазначила, що дійсно на виконання постанов Зарічного районного суду міста Суми від 08.08.2014 р. по справі № 591/3690/14-а та Харківського апеляційного адмінсуду від 24.09.2014 року проведено перерахунки пенсії позивачу. Позивач порушує питання, що стосується судового контролю, визначеного ст. 267 КАС України. Зазначила, що з 01.05.2014 р. набрали чинності зміни, внесені Законом України від 27.03.2014 р. № 1166 «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов до економічного зростання в Україні» до

ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ), відповідно до яких максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Отже на час проведення перерахунку пенсії позивачу діяла норма ст. 13 Закону № 2262-ХІІ, редакція якої передбачала обчислення максимально можливого розміру пенсії 70% відповідних сум грошового забезпечення. Просить провадження у справі закрити.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вважає адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою Зарічного районного суду міста Суми від 08.08.2014 р. по справі № 591/3690/14-а та Харківського апеляційного адмінсуду від 24.09.2014 року, ОСОБА_1 було проведено перерахунок пенсії на підставі наказу МО України № 814 від 27.11.2013 р. внаслідок якого розмір раніше призначеної пенсії зменшено до 70%, тобто зменшено основний розмір пенсії на 10%.

На виконання вказаного рішення суду ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії та визначено 70% грошового забезпечення (вислуга 30 років) (а.с. 49).

30.07.2015 р. ОСОБА_1 звернувся до відповідача зі скаргою на порушення положень ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» при здійсненні перерахунку його пенсії та зменшення її розміру до 70 % грошового забезпечення (а.с. 46).

На вказане звернення позивача листом від 17.08.2015 р. № 374/П-11 відповідач роз'яснив, що ОСОБА_1 проведені перерахунки пенсії на виконання рішення суду у справі № 591/3690/14-а, які набрали законної сили та проведені у листопаді 2014 року відповідно. На момент їх виконання, статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статі не повинен перевищувати 70 % (на серпень та грудень 2014 р.) відповідних сум грошового забезпечення (а.с. 46).

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, визначено Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і проводиться в порядку і розмірах, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою ст. 51 цього Закону.

Згідно висновку Верховного Суду України, викладеному у постанові від 24.04.2012 р. у справі № 21-84а12, який відповідно до вимог ч. 1 ст. 244-2 КАС України є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права, та має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права, частина третя ст. 63 Закону № 2262-ХІІ не вказує на рішення суб'єкта владних

повноважень про зміну видів грошового забезпечення військовослужбовців як на підставу для перерахунку пенсії, а пов'язує її перерахунок з фактичною зміною видів грошового забезпечення.

З розрахунку пенсії ОСОБА_1 вбачається, що йому призначено пенсію з 01.01.2015 р. за вислугу 30 років у розмірі 70 % від грошового забезпечення (а.с. 49).

Здійснюючи перерахунок пенсії позивачу, відповідач нарахував її розмір 70 % від грошового забезпечення ОСОБА_1 з посиланням на ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у редакції Закону, яка діяла на час перерахунку пенсії і здійснює виплату пенсії у такому розмірі.

Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 р. № 1166, який набрав чинності з 01.05.2014 р. внесено зміни до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відповідно до яких максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення.

Разом з тим, відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції Закону, яка діяла станом на момент призначення позивачу пенсії) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Крім того, відповідно до ст. ст. 22 та 64 Конституції України, право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України (в тому числі і Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб») є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню. Тому звуження та обмеження змісту й обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до ст. 22 Конституції України не допускається.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 09.02.1999 р. по справі № 1-рп/99 у п. 2 мотивувальної частини висловив правову позицію, що принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

А отже, з огляду на викладене, суд вважає, що позивачу пенсія має бути перерахована, виходячи з 80 % відповідних сум грошового забезпечення, оскільки стаття 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у редакції Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 р. № 1166, не повинна застосовуватися до вже призначених пенсій.

Твердження відповідача, що положення ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо обмеження розміру пенсії позивача на рівні 70 % від грошового забезпечення застосовуються як при призначенні, так і при перерахунку пенсії, є необґрунтованими.

Крім того суд зазначає, що між сторонами існує саме новий публічно-правовий спір щодо застосування ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» предметом якого є зменшення основного розміру грошового забезпечення ОСОБА_1, який

повинен вирішуватися саме шляхом подання нового позову, а не шляхом подання заяви у порядку ч. 9 ст. 267 КАС України, зокрема враховуючи строки здійснення судового контролю за виконанням судових рішень.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що необхідно визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо зменшення основного розміру грошового забезпечення при здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1.

Зобовязати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, відповідно до вимог ст..13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» в редакції, що діяла до 01.04.2014 р. в розмірі 80 % грошового забезпечення, за період з 30.07.2015 р. .

Керуючись ст. ст. 9, 11, 17, 71, 94, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити .

Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо зменшення основного розміру грошового забезпечення при здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1.

Зобовязати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, відповідно до вимог ст..13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» в редакції, що діяла до 01.04.2014 р. в розмірі 80 % грошового забезпечення, за період з 30.07.2015 р. .

Стягнути з Державного бюджету України на користь держави 487 грн.20 коп. судового збору.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня ї ї проголошення.

Повний текст виготовлено та підписано 25 грудня 2015 року.

Суддя Н.Г.Прокудіна