Вирок № 54620029, 24.12.2015, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/4919/15-к

Номер провадження 1-кп/629/426/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.2015 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Мішуровської С.Т.,

при секретарі судових засідань ОСОБА_1,

за участю прокурора Корінного Р.В.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лозова Харківської області матеріали кримінального провадження за підозрою:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований та мешкає за адресою: м. Лозова Харківської області, мікр. 9 АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 21.09.2000 року Лозівським міським судом Харківської області за ст. 140 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 46-1 КК України - відстрочкою виконання вироку на 2 роки;

- 18.10.2005 року Лозівським міським судом Харківської області за ст. 289 ч. 2 КК України до 5 років позбавлення волі , із застосуванням ст. 75 КК України - з випробувальним терміном 3 роки;

- 24.11.2006 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.ст. 289 ч.2, 71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі з конфіскацією майна,

- 28.09.2010 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.ст. 391, 71 КК України до 1 року 4 місяців 21 дня позбавлення волі, звільнений 11.11.2011 року з Стрижавської ВК Винницької області (№ 81) по відбуттю покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

у с т а н о в и в:

В ході судового слідства установлено, що маючи не зняту та не погашену в законному порядку судимість, ОСОБА_2 24 жовтня 2015 року знаходився в кафе «Берізка», розташованому по вул. Червоних Артилеристів в м. Лозова Харківської області, де вживав спиртні напої. Далі, близько 03.00 години ОСОБА_2 побачив, що за одним із столиків в даному кафе спить ОСОБА_3, після чого, діючи в результаті раптово виниклого умислу на таємне викрадення чужого майна, повторно, з корисливого мотиву та з метою наживи, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння майнової шкоди ОСОБА_3 та бажаючи їх настання, скориставшись тим, що ОСОБА_3 спить та що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав з руки ОСОБА_4 мобільний телефон марки «LG» моделі «G3S D690 Stylus» вартістю 3239,00 грн., з захисною плівкою UTTY LG G3 STYLUS DUAL D690169,00, вартістю 69,00 грн., в якому знаходилась сім-картка оператора мобільного звязку «МТС», яка для потерпілого не представляє матеріальної цінності, після чого з місця злочину зник та викраденим розпорядився на власний розсуд, заподіявши ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 3308,00 грн.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винним себе визнав повністю та пояснив, що дійсно скоїв інкримінований йому злочини при зазначених обставинах. Пояснив, що він знаходився в кафе «Берізка», де вживав спиртні напої. За одним із столиків побачив парня, який спав, а в руках у нього був мобільний телефон. Впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає, він забрав з руки парня мобільний телефон і пішов з кафе. В скоєному щиро розкаявся.

Враховуючи показання обвинуваченого, а також те, що учасники судового провадження не оскаржують фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні інших доказів у справі, розуміють неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та істинності їх позицій.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, тому суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого та дослідженням даних, які характеризують його особистість, матеріалів, що стосуються судових витрат та речових доказів.

Суд вважає, дії ОСОБА_2 по факту викрадення мобільного телефону у гр. ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

При призначенні покарання відповідно до статей 65-69 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність усіх обставин, що його характеризують (форма вини, мотив, спосіб і характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винного й обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він громадянин України, раніше судимий, на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває, військовозобовязаний, не одружений, за місцем проживання характеризується формально, не працює.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що помякшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, суд визнає щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення злочину особою, що перебувала у стані алкогольного спяніння.

Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 ст. 69, 69-1 КК України суд не вбачає.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, обставин, які помякшують покарання, та обставин, які обтяжують покарання, даних про особу ОСОБА_2, обставин вчинення злочину і ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, із застосуванням ст. 75 КК України звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Підстав для обрання запобіжного заходу обвинуваченому суд не вбачає.

Цивільний позов по справі не заявлений.

У кримінальному провадженні є судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 4735 від 16.11.2015 року в сумі 184,14 грн., тому суд вважає за необхідне стягнути витрати за проведення зазначеної експертизи з обвинуваченого.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 370, 374 КПК України, суд

з а с у д и в:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити покарання - 1 (один) рік позбавлення волі.

Відповідно до ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не скоїть новий злочин та виконає покладені на нього судом обовязки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 обовязки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично зявлятися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 не обирався.

Стягнути з засудженого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, не працюючого, який зареєстрований та мешкає за адресою: м. Лозова Харківської області, мікр. 9 АДРЕСА_1, на користь держави судові витрати в сумі 184,14 (сто вісімдесят чотири грн. 14 коп.) гривень за проведення товарознавчої експертизи № 4735 від 16.11.2015, перерахував на р/р 31419544700005 в УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, код доходів 24060300, МФО 851011, код банку 37999680.

Після набрання вироком законної сили речовий доказ: мобільний телефон марки «LG» моделі «G3S D690 Stylus», який належить ОСОБА_3 вважати повернутим потерпілому.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя С.Т.Мішуровська