Рішення № 54617018, 21.12.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/10760/15 Справа № 203/3738/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Варенко О.П.

Категорія 81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Варенко О.П.,

суддів Городничої В.С., Лаченкової О.В.,

при секретарі - Порубай М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу

за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Транспортування покупної теплової енергії «Теплотранс» Дніпропетровської міської ради

на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 листопада 2015 року

у справі за позовом Комунального підприємства «Транспортування покупної теплової енергії «Теплотранс» Дніпропетровської міської ради до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Транспортування покупної теплової енергії «Теплотранс» Дніпропетровської міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, про зобовязання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2015 року позивач звернувся з зазначеним позовом до відповідачів, посилаючись на те, що між сторонами існують правовідносини, за якими позивач надає, а відповідачі отримують послуги з теплопостачання за адресою місця проживання останніх: АДРЕСА_1. Однак, оскільки відповідачі такі послуги не оплачують належним чином, утворилась заборгованість за період з листопада 2007 року по грудень 2013 року в розмірі 4492,54 гривень, яку просив суд стягнути з відповідачів, поклавши на останніх і судові витрати.

Відповідач ОСОБА_2, який є одночасно і представником за довіреністю відповідача ОСОБА_3, проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав їх необґрунтованості, подав до суду заяву про застосування строків позовної давності, внаслідок чого позов КП «ТПТЕ «Теплотранс» не підлягає задоволенню в частині вимог про стягнення заборгованості, яка виникла до 28 квітня 2012 року. Також ОСОБА_2 подав до суду зустрічний позов, в якому просив суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом КП «ТПТЕ «Теплотранс» в якості відшкодування матеріальної шкоди 50000 гривень та таку саму суму в якості відшкодування моральної шкоди, а також зобовязати зустрічного відповідача оформити акт про відключення відповідачів від централізованого опалення, виключивши квартиру відповідачів з відповідного обліку споживачів послуг КП «ТПТЕ «Теплотранс». В обґрунтування своїх зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 послався на те, що через неякісне надання КП «ТПТЕ «Теплотранс» послуг з теплопостачання він змушений був в листопаді 2007 року здійснити відключення від системи центрального теплопостачання за допомогою працівників ремонтно-експлуатаційної дільниці №4, отримавши для цього в березні 2007 року відповідний дозвіл від міської постійної комісії з розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води. Після цього, на підставі укладених між ним та ВАТ «Дніпрогаз» договорів було здійснено встановлення в його квартирі автономного опалення (побутового газового лічильника, газового котла, до якого підключено батареї обігріву). Він неодноразово звертався до КП «Теплотранс» із заявою про відмову від послуг останнього з теплопостачання та про складення акту про відключення, однак такі звернення залишились без відповідей.

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 листопада 2015 року Комунальному підприємству «Транспортування покупної теплової енергії «Теплотранс» Дніпропетровської міської радиу задоволенні позовних вимог - відмовлено. ОСОБА_2 у задоволенні зустрічних позовних вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач за первісним позовом - Комунальне підприємство «Транспортування покупної теплової енергії «Теплотранс» Дніпропетровської міської ради, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити, а саме стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, які мешкають АДРЕСА_2, на користь Комунального підприємства «Транспортування покупної теплової енергії «Теплотранс» Дніпропетровської міської ради заборгованість з оплати за теплову енергію в сумі 4492 грн. 54 коп., а з урахуванням строків позовної давності стягнути у сумі 2546,69 грн.

Вислухавши учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в оскаржуваній частині, районний суд виходив із того, що існування між сторонами договірних відносин у вказаній сфері має оформлюватись окремим письмовим договором, який містить істотні умови, визначені законом для такого виду договорів. Таким чином, оскільки між сторонами у справі відсутній договір, який є підставою виникнення в сторін прав та обовязків з приводу надання та отримання, оплати житлово-комунальних послуг, самі послуги КП «ТПТЕ «Теплотранс» з постачання теплової енергії (централізоване опалення та постачання гарячої води) відповідачам, починаючи з листопада 2007 року і до теперішнього часу, фактично не надавались і не надаються, а відповідачами, в свою чергу, не отримуються і не використовуються, внаслідок встановлення останніми в своїй квартирі автономного опалення, до того ж відповідачі отримувати послуги КП «ТПТЕ «Теплотранс» наразі не мають наміру, та прийшов до висновку, що відповідачі за первісним позовом з часу встановлення в своїй квартирі автономного опалення не є споживачами послуг КП «ТПТЕ «Теплотранс», а останнім нараховано відповідачам борг за фактично не існуючі, не надані, не отримані послуги, що унеможливлює виникнення у відповідачів обовязку їх оплачувати, а відтак і сплачувати нарахований борг. При цьому, дотримання чи недотримання відповідачами порядку встановлення в квартирі автономного опалення, його документального оформлення не є підставою для сплати ними боргу, нарахованого за фактично неіснуючі послуги.

Проте, з висновками суду першої інстанції в зазначеній частині погодитись неможливо з огляду на наступне:

Судом встановлено, що відповідачі за первісним позовом мешкають та зареєстровані з 1988 року в приватизованій квартирі АДРЕСА_3, і обліковуються в КП «ТПТЕ «Теплотранс» за цією адресою як споживачі послуг первісного позивача з теплопостачання (централізоване опалення та постачання гарячої води), договір на надання послуг централізованого опалення та обслуговування внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення між КП «Транспортування покупної теплової енергії «Теплотранс» Дніпропетровської міської радита відповідачами не укладався, але теплова енергія у квартиру АДРЕСА_4, в якій мешкають та фактично зареєстровані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надавалась, тобто сторони знаходились у фактичних договірних відносинах.

В період з 01 листопада 2007 року по 01 грудня 2013 року платежі за послуги по опаленню відповідачі не сплачували, в звязку з чим утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідачів солідарно в сумі 4492,54 гривень. (а.с.3,4,23,24), оскільки згідно зі ст.162 ЖК України, Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 року № 630, наймач зобовязаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги, а споживачі зобов'язані своєчасно, в установлений термін оплачувати надані послуги. Згідно ст.160 ЖК України повнолітні члени сімї наймача несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобовязаннями, що випливають з договору найму.

В той же час, суд вважає необхідим виключити з суми заборгованості частину суми, яка утворилась з 01листопада 2007 року по 06 лютого 2011 року, оскільки зазначена сума заборгованості позивачем заявлена з пропуском строку позовної давності, про що відповідачами подано відповідну заяву.

Згідно ст.257 ЦК України встановлено трирічний строк позовної давності предявлення вимог про стягнення заборгованості.

Відповідно до ч.2 ст.264 ЦК України позовна давність переривається у разі предявлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимог, право на яку має позивач.

06 лютого 2014 року позивач звертався до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з відповідачів. За заявою відповідача ОСОБА_2 ухвалою суду від 29 грудня 2014 року судовий наказ від 05 березня 2014 року було скасовано (а.с.2).

Колегія суддів вважає, що позовна давність перервалася подачею позивачем до суду заяви про видачу судового наказу про стягнення з відповідачів заборгованості за надані послуги станом на 06.02.11, оскільки заява про видачу наказу тотожна позовній заяві, до неї, як і до позовної заяви застосовуються певні вимоги, до неналежно оформленої заяви застосовуються положення ст.121 ЦПК України, як і до позовної заяви; відмова у прийнятті заяви унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Колегія суддів вважає, що заперечення відповідачів в тій частині, що з листопада 2007 року вони не користуються послугами позивача з теплопостачання, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки порядок відключення нагрівальних приладів від центральної системи опалення в багатоповерхових житлових будинках регулюється Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 року № 630 та Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та ЖКГ України від 22.11.2005 року № 4.

14 березня 2007 року Дніпропетровською міською постійною комісією з розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води надано згоду ОСОБА_2 на відключення його помешкання, розташованого за адресою: пр. Кірова, 102/6 в м. Дніпропетровську, від мереж централізованого опалення та постачання води при виконанні умов балансоутримувача будинку, де знаходиться квартира ОСОБА_2, умов теплопостачального підприємства (КП «ТПТЕ «Теплотранс»), ВАТ по газопостачанню та газифікації «Дніпрогаз», міської санітарно-епідеміологічної станції, головного архітектурно-планувального управління. Також зобовязано ОСОБА_2 отримати технічні умови із їх узгодженням у вказаних підприємствах.

12 вересня 2007 року між ОСОБА_2 та ВАТ «Дніпрогаз» укладено договір №70/9586/2 на проектувальні роботи з газифікації обєкту. На підставі даного договору ВАТ «Дніпрогаз» розробило для ОСОБА_2 проектну документацію для встановлення опалювального газового котла в квартирі АДРЕСА_4.

В листопаді 2007 року на підставі вищевказаної проектної документації працівниками ВАТ «Дніпрогаз» та Ремонтно-експлуатаційної дільниці № 4 здійснено роботи зі встановлення в квартирі АДРЕСА_3 побутового газового лічильника, газового опалювального котла, до якого підключено батареї опалення, а також виконано відключення квартири від мережі теплопостачання КП «ТПТЕ «Теплотранс».

З 04 січня 2008 року за адресою квартири АДРЕСА_3 в базі даних ПАТ «Дніпрогаз», який є правонаступником ВАТ «Дніпрогаз», обліковується опалювальний прилад і газовий водонагрівач, а нарахування плати за постачання природного газу здійснюється мешканцям вказаної квартири відповідно до показань побутового газового лічильника. Оплату таких рахунків здійснює ОСОБА_2

Крім вищевикладених дій, ОСОБА_2 подальше документальне оформлення встановленого в його квартирі автономного опалення не здійснював, зокрема не звертався безпосередньо до КП «ТПТЕ «Теплотранс» задля отримання та узгодження технічних умов відключення від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води. Відповідний акт про відключення від мережі теплопостачання не складався, на затвердження до Дніпропетровської міської постійної комісії з розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води не подавався. В матеріалах справи наявні лише докази звернення ОСОБА_2 27 червня 2008 року до заступника голови Дніпропетровської міської ради з проханням скласти акт про відключення та про відмову від послуг КП «ТПТЕ «Теплотранс», на що КП «ТПТЕ «Теплотранс» надало відповідь заступнику міського голови та ОСОБА_2 про недоцільниість відключення окремих квартир від систем централізованого опалення через можливий негативний вплив цього на систему опалення будинку, яка для автономного опалення не пристосована.

За положеннями частини першої статті 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Згідно пунктів 25, 26, 30 пункту 3 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється, відключення споживача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення повинно бути підтримане всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у житловому будинку (п.2.1 наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06.11.2007 року № 169 «Про затвердження Змін до наказу Мінбуду України від 22.11.2005 року №4»).

При цьому обов'язково враховуються технічні можливості існуючих мереж газопостачання, водопостачання та електропостачання даного населеного пункту або окремого мікрорайону щодо забезпечення живлення запропонованої власником (власниками) системи теплопостачання (п. 2.2 наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06.11.2007 року № 169 «Про затвердження Змін до наказу Мінбуду України від 22.11.2005 року № 4»).

Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Порядком відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 (надалі Порядок), установлено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади.

Відповідно до п.2.1 Порядку, для вирішення питання відключення житлового будинку(будинків) від мереж централізованого опалення його власник (власники) повинен (повинні) звернутися до Комісії з письмовою заявою про відключення від мереж ЦО і ГВП.

Згідно п.2.2.1 Порядку, при позитивному рішенні Комісії заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж ЦО і ГВП.

Відповідно до п.2.4.2, проект узгоджується з усіма організаціями, які видали технічні умови на підключення будинку до зовнішніх мереж.

За змістом п. 2.5, відключення приміщень від внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця послуг з ЦО і ГВП та власника, наймача (орендаря) квартири (нежитлового приміщення) або уповноваженої ними особи.

За п. 2.6, по закінченні робіт складається акт про відключення будинку від мереж ЦО і ГВП (додаток 4) і в десятиденний термін подається заявником до Комісії на затвердження.

Однак, у судовому засіданні було зясовано, що відповідач за отриманням та узгодженням технічних умов не звертався. Акт про відключення від мереж ЦО та ГВП комісією не складався.

Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2007 року № 169 було внесено зміни, які унеможливлюють відключення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку і дозволяють таке відключення лише будинку в цілому.

Матеріали справи не містять доказів, зокрема копії відповідної проектної документації, які б засвідчували факт відключення квартири від мереж центрального теплопостачання та ненадання відповідачам послуг з постачання тепла. Відсутній також акт про відключення від мереж ЦО та ГПВ, затверджений комісією.

Крім того, відповідно до статті 1 Закону України «Про теплопостачання» місцева (розподільча) теплова мережа - сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача.

Згідно пункту 22 Правил № 630 Точками розподілу у багатоквартирному будинку, в яких здійснюється передача послуги централізованого опалення від виконавця споживачеві, є відгалуження від стояків у межах квартири.

Підведення централізованого опалення до стояка в межах квартири свідчить про виконання послуг позивачем. Таким чином, КП «Транспортування покупної теплової енергії «Теплотранс» Дніпропетровської міської радивиконало свої зобов'язання щодо надання послуг централізованого опалення, а відповідачі зобов'язані оплатити надані послуги. У разі наміру споживача припинити надання послуг з централізованого теплопостачання, останній не позбавлений можливості у передбачений законом спосіб провести відключення квартири від мереж теплопостачання.

Отже, самовільне відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення від оплати за послуги теплопостачання (дана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладеними, зокрема, в постановах від 11 листопада 2015 року у справах № 6-1192 ц 15 та № 6-1706 ц 15).

Суд першої інстанції не звернув увагу на доводи позивача з цього питання, та не надав вказаним доказам оцінки, у звязку з чим безпідставно відмовив у задоволенні позову в оскаржуваній частині.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу позивача задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати в оскаржуваній частині та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги Комунального підприємства «Транспортування покупної теплової енергії «Теплотранс» Дніпропетровської міської ради задовольнити частково, стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Транспортування покупної теплової енергії «Теплотранс» Дніпропетровської міської ради заборгованість з оплати за теплову енергію в період з 06.02.2011 року по 01.12.2013 року у сумі 2546 грн. 69 коп., в задоволенні решти позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Згідно зі ст.88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі по 255 грн. 78 коп. з кожного.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Транспортування покупної теплової енергії «Теплотранс» Дніпропетровської міської ради задовольнити частково.

Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 листопада 2015 року в частині відмови у задоволенні позову Комунального підприємства «Транспортування покупної теплової енергії «Теплотранс» Дніпропетровської міської ради до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення. Позовні вимоги Комунального підприємства «Транспортування покупної теплової енергії «Теплотранс» Дніпропетровської міської ради задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, на користь Комунального підприємства «Транспортування покупної теплової енергії «Теплотранс» Дніпропетровської міської ради заборгованість з оплати за теплову енергію в період з 06.02.2011 року по 01.12.2013 року у сумі 2546 (дві тисячі пятсот сорок шість) грн. 69 коп.

У задоволенні решти позовних вимог в цій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Транспортування покупної теплової енергії «Теплотранс» Дніпропетровської міської ради понесені судові витрати у розмірі по 255 грн. 78 коп. з кожного.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.П.Варенко

Судді: В.С.Городнича

ОСОБА_4