Вирок № 54616923, 24.12.2015, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/6860/14-к

Провадження № 1-кп/206/16/15

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" грудня 2015 р. Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Малихіної В.В.,

за участю секретаря - Сєдової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 42014041700000015 за обвинуваченням щодо

-ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 лютого місяця двадцять четвертого дня, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, одруженого та маючого на утриманні малолітнього сина ІНФОРМАЦІЯ_3, знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України та ч. 1 ст. 366 КК України,

-ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6 липня місяця вісімнадцятого дня, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_7, громадянина України, одруженого та маючого на утриманні малолітнього сина ІНФОРМАЦІЯ_8 та доньку ІНФОРМАЦІЯ_9, непрацюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_10,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,

сторони кримінального провадження:

прокурор - Очеретяний В.А., Двойнічна Л.М.,

потерпілий - ОСОБА_3,

представник потерпілого - ОСОБА_4,

захсники - ОСОБА_5, ОСОБА_6,

обвинувачені - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ:

Згідно обвинувального акта, ОСОБА_1 працюючи на посаді головного державного виконавця Самарського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, на яку його призначено згідно з наказом начальника головного управління юстиції у Дніпропетровській області № 1087-к від 30.04.2014 року та маючи 13 ранг державного службовця, присвоєний йому згідно наказом № 884-к від 10.04.2012 року, у звязку з чим він є посадовою особою та відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну виконавчу службу» від 24.03.1998 року є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом, в обовязки якого відповідно до посадової інструкції головного державного виконавця Самарського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, з якою він був ознайомлений 30.04.2014 року, входило: дотримуватися етики поведінки державного службовця; сумлінно виконувати службові обовязки, постійно вдосконалювати організацію своєї роботи і підвищувати професійну кваліфікацію, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України;

вживати заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Крім того, державний виконавець несе відповідальність за невиконання чи неналежне виконання службових обовязків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, повязаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює, порушення норм етики поведінки державного службовця, правил внутрішнього трудового розпорядку.

Однак, ОСОБА_1, являючись посадовою особою, грубо порушуючи вимоги ст.ст. 11, 17, 19, 25, 28, 41, 45 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року, вчинив злочин при наступних обставинах.

18.07.2007 було укладено кредитний договір між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3, згідно якого кредитор надав ОСОБА_3 кредит у розмірі 9415,58 грн. Однак, ОСОБА_3 не сплачував борг за вказаним кредитним договором. На підставі судового наказу № 2н-779 виданого 24.10.2008 Самарським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_3 боргу в сумі 9477,66 грн. на користь ЗАТ КБ «ПриватБанк» 28.01.2009 року головним державним виконавцем Самарського ВДВС ДМУЮ ОСОБА_7 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 11164031. В рамках даного виконавчого провадження було винесено постанову про розшук майна боржника ОСОБА_3, у т.ч. і автомобіля марки ВАЗ 21104, 2007 р.в., державний номерний знак НОМЕР_1, який належав останньому на праві власності. 16.12.2009 головним державним виконавцем Самарського ВДВС ДМУЮ ОСОБА_8 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві по вищезазначеному провадженні, яким в порушення вимог ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження» не прийнято рішення про зняття арешту, накладеного на майно ОСОБА_3

15.11.2011 співробітниками ДАІ було затримано автомобіль марки ВАЗ 21104, 2007 р.в., державний номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3, та складено акт передачі-приймання транспортного засобу, згідно якого ОСОБА_3 передав на зберігання ТОВ «Кей Стоун» вказаний автомобіль.

01.10.2008 ТОВ «Кебела» уклало договір відповідального зберігання з Самарським ВДВС Дніпропетровського МУЮ, згідно якого Самарський ВДВС ДМУЮ передає ТОВ «Кебела» на відповідальне зберігання майно, згідно актів прийому-передачі.

01.03.2012 згідно акту приймання-передачі директор ТОВ «КейСтоун» передав, а директор ТОВ «Кебела» прийняв автомобіль марки ВАЗ 21104, 2007 р.в., державний номерний знак НОМЕР_1 на відповідальне зберігання. Вказаний автомобіль зберігався на автостоянці, розташованій по вул. Береговій, 210 в м. Дніпропетровську, яку ТОВ «Кебела» орендує у ПАТ «Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11228».

З 2012 року ОСОБА_3 відновив платежі за кредитним договором з ПАТ КБ «ПриватБанк» та сплатив у повному обсязі заборгованість, таким чином заборгованість перед баком відсутня, тому підстав для утримання автомобіля марки ВАЗ 21104, 2007 р.в., державний номерний знак НОМЕР_1 не існувало.

З цих підстав, 15 та 29 травня 2014 року ОСОБА_3 звернувся до Самарського ВДВС Дніпропетровського МУЮ, з письмовими заявами з приводу ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, та щодо наявності боргу надання постанови про зняття розшуку з транспортного засобу. Розгляд заяви ОСОБА_3 доручено головному державному виконавцю Самарського ВДВС Дніпропетровського МУЮ ОСОБА_1

ОСОБА_1 в ході розгляду заяви ОСОБА_3 встановив той факт, що виконавче провадження № 11164031 втрачено, а також те, що у ОСОБА_3 відсутня заборгованість перед ПАТ КБ «ПриватБанк», і тому підстав для утримання автомобіля, який належить ОСОБА_3, немає, ОСОБА_1, достовірно знаючи, що існує встановлений порядок зберігання та повернення майна, яке вилучалось, сплати всіх витрат, в тому числі до Бюджету, не повідомив керівництво про ситуацію, яка склалася, в порушення вимог ст.ст. 17, 19, 41, 45, 59 ЗУ «Про виконавче провадження», п.п. 3.13.1., 3.13.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, п.п. 3.1, 3.2, 3.3, 3.6 Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, виконавчий документ постанову державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, повязаних з організацією та проведенням виконавчих дій, не виніс, виконавче провадження, не відкрив, замість цього, в нього виник злочинний умисел, використовуючи ситуацію, яка склалась, заволодіти майном ОСОБА_3, шахрайським шляхом.

Реалізуючи виниклий у нього злочинний умисел, ОСОБА_1, розповів ОСОБА_2, який є засновником ТОВ «Кебела» про те, що на зберіганні у ТОВ «Кебела» знаходиться автомобіль марки ВАЗ 21104, 2007 р.в., державний номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3, але на теперішній час підстав утримувати автомобіль, немає і цей автомобіль ніде, як майно боржника не обліковується. ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_2 ввести ОСОБА_3 в оману, та заволодіти його грошовими коштами у сумі 10000 грн. шахрайським шляхом, і вони злочинно домовились, що ОСОБА_1, складе неправдиві офіційні документи, а саме постанову про зняття обовязків відповідального зберігача та постанову про зняття розшуку майна боржника, для повернення ОСОБА_3 автомобіля, а ОСОБА_2, начебто на її підставі поверне автомобіль, а гроші вони розділять між собою. ОСОБА_2, усвідомлюючи злочинну пропозицію ОСОБА_1, умисно, з корисливих мотивів, дав свою згоду на скоєння злочину групою осіб з ОСОБА_1

На початку червня 2014 року, в робочий час, ОСОБА_3 прийшов на прийом до ОСОБА_1 і останній, реалізуючи свій злочинний умисел, на заволодіння майном ОСОБА_3 шляхом шахрайства, діючи умисно, з корисливих мотивів, групою осіб з ОСОБА_9, вводячи ОСОБА_3 в оману, повідомив його, що той повинен передати йому грошові кошти в сумі 10000 грн., за повернення йому автомобіля, для чого ОСОБА_1 винесе постанову про зняття обовязків відповідального зберігача та постанову про зняття розшуку майна боржника, на підставі яких ОСОБА_3 і отримає свій автомобіль. ОСОБА_3, будучи впевненим, що ОСОБА_1 являється посадовою особою, в компетенцію якого входить винесення вказаних документів, а також в тому, що іншого шляху повернути свій автомобіль, який належить йому на праві власності, ніж як передати головному державному виконавцю Самарського ВДВС ДМУЮ ОСОБА_1 гроші в розмірі 10000 грн. за стоянку автомобіля, в нього немає, тому ОСОБА_3 погодився на передачу грошових коштів ОСОБА_1

Далі, ОСОБА_1 26.06.2014 в робочий час перебуваючи у своєму службовому кабінеті, розташованому по вул. Космонавта Волкова, 6В в м. Дніпропетровську, реалізуючи свій злочинний умисел, на заволодіння майном ОСОБА_3 шляхом шахрайства, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою, групою осіб з ОСОБА_9, використовуючи службове становище, склав та підписав завідомо неправдивий офіційний документ постанову про зняття обовязків відповідального зберігача про зняття з ТОВ «Кебела» обовязків по відповідальному зберіганню автомобіля марки ВАЗ 21104, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2007 р.в. та передачу вказаного автомобіля власнику ОСОБА_3 Вказану постанову ОСОБА_1 надав ОСОБА_3, для передачі її представнику ТОВ «Кебела» ОСОБА_2, та повідомив, що він також повинен передати ОСОБА_2 грошові кошти, у розмірі 10000 грн. після чого ОСОБА_1 видасть йому постанову про зняття розшуку майна боржника.

27.06.2014 року приблизно о 09 годині 50 хвилин, реалізуючи свій злочинний умисел, на заволодіння майном ОСОБА_3 шляхом шахрайства, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою, групою осіб з ОСОБА_1, ОСОБА_2, знаходячись в автомобілі марки «Шкода Фабія» державний номерний знак НОМЕР_2, на перехресті пр. Кірова, біля буд. № 117 та вул. Вакуленчука в м. Дніпропетровську отримав від ОСОБА_3 постанову про зняття обовязків відповідального зберігача від 26.06.2014 за підписом головного державного виконавця Самарського ВДВС ДМУЮ ОСОБА_1 та грошові кошти в розмірі 10000 грн., з метою подальшої передачі, частини грошових коштів, головному державному виконавцю Самарського ВДВС ДМУЮ ОСОБА_1

Після отримання вказаних грошових коштів співвиконавець злочину ОСОБА_2 був затриманий співробітниками правоохоронних органів, та в нього були вилучені грошові кошти в сумі 10000 грн., купюрами номіналом по 100 грн. у кількості 100 шт. та постанова про зняття обовязків відповідального зберігача від 26.06.2014 за підписом головного державного виконавця Самарського ВДВС ДМУЮ ОСОБА_1

27.06.2014 ОСОБА_1 достовірно знаючи про встановлений порядок зняття розшуку майна боржника та повернення транспортного засобу марки ВАЗ 21104, 2007 р.в., державний номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3, а саме сплати всіх витрат, в установленому законом порядку, реалізуючи свій злочинний умисел, на заволодіння майном ОСОБА_3 шляхом шахрайства, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою, групою осіб з ОСОБА_9, використовуючи службове становище, перебуваючи у своєму службовому кабінеті, розташованому по вул. Космонавта Волкова 6В в м. Дніпропетровську, склав та підписав завідомо неправдивий офіційний документ.

Далі ОСОБА_1, 27.06.2014, в робочий час перебуваючи у своєму службовому кабінеті, розташованому по вул. Космонавта Волкова 6В в м. Дніпропетровську, реалізуючи свій злочинний умисел на заволодіння майном ОСОБА_3 шляхом шахрайства, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою, групою осіб з ОСОБА_9, використовуючи службове становище, склав та підписав завідомо неправдивий офіційний документ постанову про зняття розшуку майна боржника від 27.06.2014, в якій вказав про скасування розшуку майна, а саме автомобіля марки ВАЗ 21104, 2007 р.в., державний номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3

Після цього, 27 червня 2014 року приблизно об 11 годині 00 хвилин ОСОБА_3 прибув до Самарського ВДВС Дніпропетровського МУЮ, де зустрівся з головним державним виконавцем Самарського ВДВС ДМУЮ ОСОБА_1, який будучи обізнаним, що ОСОБА_3 вже передав співвиконавцю злочину ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 10000 грн., продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, на заволодіння майном ОСОБА_3 шляхом шахрайства, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою, групою осіб з ОСОБА_9, надав ОСОБА_3 завідомо неправдивий офіційний документ постанову про зняття розшуку майна боржника від 27.06.2014, згідно якої скасовано розшук автомобіля марки ВАЗ 21104, 2007 р.в., державний номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3

01.07.2014 року на підставі вказаної постанови про зняття розшуку майна боржника від 27.06.2014 ОСОБА_3 було знято розшук з автомобіля марки ВАЗ 21104, 2007 р.в., державний номерний знак НОМЕР_1.

Аналогічне обвинувачення предявлене ОСОБА_2

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 366 КК України.

Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 2 ст. 190 КК України.

Суд вважає, що висновки сторони обвинувачення у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 190 КК України та ОСОБА_9 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України - є необґрунтованими з наступних підстав.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у скоєнні вказаних злочинах не визнав та пояснив, що він дійсно працює на посаді головного державного виконавця Самарського ВДВС Дніпропетровського МУЮ з 2010 року. У червні 2014 року до нього звернувся ОСОБА_3, який просив допомогти знайти його автомобіль, на що він йому порадив звернутись до правоохоронних органів, оскільки даного виконавчого провадження на виконанні в нього не перебувало. Через деякий час ОСОБА_3 прийшов та повідомив йому, що розшукуваний транспортний засіб перебуває на зберіганні на майданчику Кей Стоун. Після чого він почав зясовувати де дійсно перебуває автомобіль ОСОБА_3, оскільки у 2009 році ТОВ Кей Стоун втратило право на реалізацію, зателефонував до представника ТОВ Кебела, яка займається з 1999 року реалізацією та зберіганням даного роду майна, а саме до ОСОБА_2 У телефонній розмові ОСОБА_2 повідомив, що даний транспортний засіб дійсно перебуває у них. Відповідно до акту приймання-передачі ТОВ Кей Стоун передало ТОВ Кебела транспортні засоби, так і було зясовано, як саме автомобіль ОСОБА_3 опинився на даному майданчику. Потім до нього знов звернувся ОСОБА_3, у якого було рішення суду про стягнення суми заборгованості, та він його направив до банку і на майданчик зберігання транспортних засобів, для того щоб ОСОБА_3 перевірив стан свого автомобіля. Після чого, ОСОБА_3 сказав що автомобіль у нормальному стані. ОСОБА_10, що є директором ТОВ Кебела повідомив, що за зберігання транспортного засобу необхідно сплатити 17 000 грн. ОСОБА_9 ТОВ Кебела дійшла згоди з ОСОБА_3 про зменшення суми до 10 000 грн. ОСОБА_3 19.06.2014 року приніс до нього гроші, які повинен був передати ОСОБА_2, оскільки ОСОБА_2 з його слів морозився. Після звернення ОСОБА_3 він надав дозвільний документ, щоб той забрав атомобіль. Потім до нього зателефонував ОСОБА_2 та сказав щоб він надав постанову про скасування розшуку для формування повного пакету документів ОСОБА_3, однак він повідомив, що немає начальника відділу ДВС, але запропонував підїхати на стоянку та надати супровідний лист, та 26.06.2014 року передача транспортного засобу не відбулась, з ініціативи ОСОБА_3. Потім він дізнався від ОСОБА_2, що ОСОБА_3 заїде до ОСОБА_2 наступного дня, а потім за постановою про зняття з розшуку та поїде на майданчик зберігання. Тож, наступного дня ОСОБА_3 передав ОСОБА_2 грошові кошти, а після цього приблизно об 11 годині приїхав у ВДВС де він надав йому постанову про скасування розшуку, після чого ОСОБА_3 вийшов та зайшли працівники прокуратури.

Також, ОСОБА_1 повідомив суду, що у Самарському ВДВС Дніпропетровського МУЮ відсутні виконавчі провадження за 2009 рік, він встановив, що дане виконавче провадження знищено, оскільки строк зберігання архівних справ складає три роки. Відновити виконавче провадження, що закрите у 2009 році він не міг оскільки його вже не було, а тому і винести постанову про стягнення витрат на проведення виконавчих дій, він теж не міг. Постанову про зміну відповідального зберігача виніс на підставі того, що даний автомобіль було затримано на підставі постанови державного виконавця про розшук майна, по виконавчому провадженні яке було завершено, однак заходи про розшук майна не були скасовані у відповідності до ст. 50 Закону України Про виконавче провадження, та він прийнявши дільницю попередника державного виконавця Сивокозова був відповідальним за прийняті відповідно до акту-приймання передачі виконавчі провадження.

В судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у вказаному злочині не визнав та пояснив, що є одним із учасників ТОВ Кебела, яке має відповідні договори на зберігання, транспортування майна, яке надається в кредит виконавчим службам. ОСОБА_1 дійсно телефонував з приводу автомобіля ОСОБА_3, та було зясовано що транспортний засіб перебуває на майданчику, та за зберігання, відповідно до повідомленої в телефонній розмові з бухгалтером організації суми необхідно сплатити 17 500 грн. Після цього ОСОБА_3 телефонував та приїжджав дивитись на автомобіль, після цього поцікавився, яка саме процедура оплати, на що він йому повідомив що надасть рахунок і необхідно надати документ з виконавчої служби про зміну відповідального зберігача, та він віддасть транспортний засіб. Наступного дня і ще два рази потому, до нього телефонував ОСОБА_3 та питав як йому сплатити готівкою, оскільки йому необхідно у відрядження, на що він повідомив що надасть рахунок, але в нього вдома його не має, оскільки він знаходиться на фірмі. У день затримання на перехресті пр. Кірова та вул. Вакуленчука у автомобілі, ОСОБА_3 передав йому гроші в сумі 10000 грн. та він поставив підпис на постанові про зміну відповідального зберігача, потім повернув постанову та надав квитанцію, після цього одразу був затриманий працівниками правоохоронних органів.

Потерпілий ОСОБА_3 пояснив суду, що він у 2007 році взяв у ОСОБА_11 автомобіль ВАЗ 21104, державний номерний знак НОМЕР_1 в кредит, однак у 2008 році у звязку з кризою перестав сплачувати. Водночас ще взяв кредит у ПАТ КБ Приватбанк. У листопаді 2011 року автомобіль було вилучено працівниками ДАЇ та залишено на стоянці на Запорізькому шосе. У 2012 році на стоянці автомобіля вже не було. Того ж року він звернувся до райвідділу, але отримав відповідь, що автомобіль був повернений ОСОБА_11 ще у 2011 році. У квітні 2014 року отримав з суду повідомлення, що йому присуджено до виплати 150000 грн. за автомобіль, у звязку з чим він поїхав до ОСОБА_12, за допомогою якого був придбаний автомобіль. У банку йому повідомили, що претензії до нього відсутні та їм з цього приводу нічого невідомо. У звязку з чим він звернувся до Самарського ВДВС ДМУЮ із письмовими заявами, щодо ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження за яким його транспортний засіб було оголошено у розшук та вимогою зняття з розшуку цього транспортного засобу. ОСОБА_12 до них довідку про відсутність заборгованості перед ПАТ КБ Приватбанк. Розглядом його звернень зайнявся головний державний виконавець відділу ОСОБА_1, який зясував де знаходиться даний автомобіль, та ненадавши жодних платіжних реквізитів повідомив, що це питання можна вирішити за 17 000 грн., однак він таку суму сплачувати відмовився. Під час наступної зустрічі, ОСОБА_1 повідомив, що необхідно сплатити 10 000 грн. за стоянку. 26.06.2014 року прийшов до ОСОБА_1 в службовий кабінет, та повідомив що гроші знайшов. Далі ОСОБА_1 повідомив йому, що необхідно ці гроші та постанову про зняття обовязків відповідального зберігача, яку він виписав, віддати ОСОБА_2, після чого можна буде забрати автомобіль. 27.06.2014 року на перехресті пр. Кірова та вул. Вакуленчука у м. Дніпропетровську, заздалегідь домовившись по телефону, передав ОСОБА_2 обумовлені гроші у сумі 10 000 грн., після чого він підписав постанову про зняття обовязків відповідального зберігача, при цьому жодних квитанцій не надав.

ОСОБА_12 направився у Самарський ВДВС Дніпропетровського МУЮ до ОСОБА_1, та надав йому підписану ОСОБА_9 постанову про зняття обовязків відповідального зберігача, після чого той надав постанову про зняття автомобіля з розшуку.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_14 показали суду, що у червні 2014 року, вони були запрошені у якості понятих до прокуратури Самарського району м. Дніпропетровська та були присутніми при огляді коштів, а саме в сумі 10000 гривень, купюрами номіналом по 100 грн. у кількості 100 шт., їх було оглянуто та переписано, потім вказані кошти було передано потерпілому ОСОБА_3, наступного дня працівниками правоохоронних органів було запропонавано бути присутніми при затриманні правопорушника, тож вони прибули на проспект Кірова у м. Дніпропетровську та бачили як ОСОБА_2 сів у автомобіль з ОСОБА_3, потім ОСОБА_2 було затримано та вилучено гроші і документ.

В судовому засіданні свідок сторони захисту ОСОБА_10 показав, що працює директором ТОВ «Кебела» та є його засновником з 2006 року, у двадцятих числах травня 2014 року йому подзвонили з невідомого номеру, представившись власником транспортного засобу, цікавились його станом, на що він повідомив, що поки не буде у власника автомобіля відповідних документів, він немає права з ним розмовляти. У середині червня 2014 року, на його телефон дзвонив ОСОБА_3 та просив показати його автомобіль, однак він був на лікарняному і у зв»язку з чим направив його до ОСОБА_2. Потім до нього ще раз дзвонив ОСОБА_3 та казав, що хоче розрахуватись за стоянку, оскільки він розрахувався з банком, однак він йому відмовив, та направив до ОСОБА_2. У 25-26 числах червня 2014 року він був свідком розмови ОСОБА_3 з ОСОБА_9, вони домовлялись що ОСОБА_3 приїде через годину забирати автомобіль, однак ОСОБА_3 повідомив що не встигає. Вказав, що надав команду ОСОБА_15 виписати рахунок на 3 червня 2014 року, хоча документів на підтвердження можливості повернення ОСОБА_3 автомобля не бачив, зробив це на підставі його телефонного дзвінка. Оскільки в ОСОБА_3 не було 17000 грн. прийняли рішення, щоб він сплатив 10000 грн.

У судовому засіданні свідок сторони захисту ОСОБА_15 повідомила суду, що вона є співзасновником ТОВ «Кебела», займається виписуванням рахунків та іншою документацією. Нею був виписаний рахунок по даному транспортному засобу на 17665 грн. за період з 2012 року по 2014 рік. Після цього ОСОБА_2 повідомив, що боржник може сплатити 10000 грн., у звязку з чим вирішили, що треба хоча би щось отримати.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_16 показав про те, що ним було завершене дане виконавче провадження у 2010 році, які саме процесуальні дії вживались у повному обсязі вказати не зміг. Також ваказав, що є відомості, що ним було відкрите дане виконавче провадження та було завершене у звязку з відсутністю фінансування оплат, покриття на витрати щодо проведення подальших виконавчих дій, також накладався арешт та оголошувався розшук, далі провадження було передано до архіву та знищене.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 повідомив суду, що він працює в ПАТ КБ «Приват Банк», йому відомо, що у ОСОБА_3 була заборгованість перед банком, у звязку з чим у 2009 році було відкрито виконавче провадження, у 2012 році заборгованість ОСОБА_3 була погашена. У 2014 році до нього у телефонному режимі звернувся державний виконавець Неопрятний В.О. упевнитись, що у ОСОБА_3 відсутня натепер заборгованість перед банком.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 показав суду, що він працює в Самарському ВДВС Дніпропетровського МУЮ на посаді державного виконавця. Бачив як до ОСОБА_1 приходив на прийом ОСОБА_3, на що ОСОБА_1 порадив йому звернутись з письмовою заявою. ОСОБА_1 зясував, що виконавче провадження у 2009 році було закрито, а від працівників канцелярії чув, що у 2012 році воно було знищене. Після цього ОСОБА_3 надав рішення суду в якому вказаний транспортний засіб був заставою, на що ОСОБА_1 повідомив йому, що той може забрати свій транспортний засіб, за умови сплати своїх боргових зобовязань, ОСОБА_3 повідомив що він їх сплатив та в нього є підтвердження. Також, ОСОБА_1 пропонував ОСОБА_3 передати його транспортний засіб на реалізацію, той не погоджувався, та бажав сплатити витрати за зберігання. ОСОБА_3 пропонував залишити кошти за зберігання ОСОБА_1 Також йому було відомо, що за зберігання транспортного засобу нарахували 17000 грн., ОСОБА_3 казав що в нього немає такої суми, ОСОБА_1 дав йому номер ОСОБА_2 для вирішення цього питання.

В судовому засіданні спеціаліст ОСОБА_19, яка працює головним спеціалістом відділу організації та контролю за виконанням рішень Управління державної виконавчої служби територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, показала суду, що державні виконавці при виконанні своїх службових повноважень керуються Законом України «Про виконавче провадження», Інструкцією з організації примусового виконання рішень, Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами які регулюють діяльність органів державної виконавчої служби України. Державний виконавець приймає рішення як в рамках виконавчого провадження, так і не позбавлений приймати рішення поза межами такого виконавчого провадження, відповідно до повноважень, розпоряджень свого керівника та посадових інструкцій. На час закінчення виконавчого провадження у 2009 році (по Закону України «Про виконавче провадження» який був чинний на той час) всі заходи примусового виконання рішень скасовувались постановою про закінчення виконавчого провадження і про

повернення виконавчого документу. На теперішній час при закінченні виконавчого провадження, окрім направлення виконавчого документу за належністю до іншого виконавчого органу - всі заходи примусового виконання рішень скасовуються, а при поверненні виконавчого документу всі заходи залишаються чинними. На момент завершенння данного виконавчого провадження, а воно було не закінчено, але було завершене, тому що там була винесена постанова про повернення виконавчого документу стягувачу, повинні були бути скасовані всі заходи примусового виконання рішення постановою державного виконавця, про що може бути зазначено як в постанові про завершення виконавчого провадження так і в окремій постанові. Якщо майно у такому виконавчому провадженні передано на відповідальне зберігання, такому зберігачу направляється постанова.

Так, по даному кримінальному провадженню, потерпіла особа звернулась до державної виконавчої служби, на що було зясовано, що заборгованість за даним виконавчим провадженням відсутня, підстав для подальшого затриманння транспортного засобу не існує, а для його отримання необхідна постанова. Тож, державний виконавець на підставі п. 1.5. Інструкції з організації примусового виконання рішень має право поза межами виконавчого провадження прийняти рішення шляхом винесення постанови на звернення потерпілого (відповідно до Закону України «Про звернення громадян»).

Щодо постанов наявних в матералах кримінального провадження т. 1 а.с. 65, 66 пояснила суду, що вони винесені на законних підставах.

Також, судом під час судового розгляду безпосередньо були досліджені письмові докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження.

Із заяви ОСОБА_3 до прокуратури Самарського району м. Дніпропетровська вбачається, що державний виконавиць Самарського ВДВС Дніпропетровського МУЮ ОСОБА_1 вимагає у нього грошові кошти в сумі 10000 гривень (т. 1 а.п. 3).

Дана заява зареєстрована прокуратурою ІНФОРМАЦІЯ_11 16.06.2014р.

Відповідно до витягу з кримінального провадження №42014041700000015 вбачається, що 16.06.2014 року до прокуратури Самарського району м. Дніпропетровська надійшла заява від громадянина К., який повідомив, що службові особи органів державної влади вимагають в нього грошові кошти в розмірі 10000грн. (т.1.а.п. 1).

Даний витяг був роздрукований 16.06.2014 р. прокурором прокуратури ОСОБА_20

Так судом встановлено, що судовим наказом № 2-н-779/08 від 24 жовтня 2008 року виданим Самарським районним судом м. Дніпропетровська, стягнуто із ОСОБА_3 на користь ЗАТ КБ «Приватбанк» заборгованість у розмірі 9415 грн. 58 коп., а також судові витрати: судовий збір у сумі 47 грн. 08 коп. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 15 грн. 00 коп. (т. 3 а.п. 68).

Відповідно до довідки ПАТ КБ «ПриватБанк» від 06.08.2014 року № 1691611 у ОСОБА_3 відсутня заборгованість перед банком (т. 1 а.п. 28).

Постанова про зняття розшуку майна боржника від 27.06.2014 року, яку виніс головний державний виконавець Самарського ВДВС ДМУЮ ОСОБА_1 затверджена начальником відділу із відбитком гербової печатки по виконавчому провадженні № 11164031 та якою скасовано розшук майна автомобіля ВАЗ 21104, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_21 (т. 1 а.с. 65).

Постановою про зняття обовязків відповідального зберігача від 26.06.2014 року за підписом головного державного виконавця Самарського ВДВС ДМУЮ ОСОБА_1, якою знято з ТОВ «Кебела» обовязки по відповідальному зберіганню автомобіля ВАЗ 21104, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску (т. 1 а.п. 66).

Оцінюючи в сукупності зібрані та безпосередньо дослідженні під час судового розгляду докази, суд приходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад злочину за ч. 1 ст. 366 та ч. 2 ст. 190 КК України та ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 190 КК України, з наступних підстав.

Відповідно до вимогст. 84 КПК Україниналежними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

З об'єктивної сторони службове підроблення полягає у таких діях, як: 1) складання завідомо неправдивих офіційних документів; 2) видача завідомо неправдивих офіційних документів 3) внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей; 4) інше підроблення офіційних документів.

Службове підроблення полягає у свідомому перекрученні істини в офіційному документі, здійсненому службовою особою, яка діяла при цьому з використанням свого службового становища.

Складання завідомо неправдивого офіційного документа означає внесення уповноваженим суб'єктом у документ, оформлений із зовнішнього боку правильно (справжній бланк, печатка, підпис, номер, реєстрація тощо) відомостей, які за своїм змістом повністю не відповідають дійсності.

Суд не може погодитися с версією обвинувачення про те, що ОСОБА_1 склав та підписав завідомо неправдиві офіційні документи постанову про зняття обовязків відповідального зберігача від 26.06.2014 про зняття з ТОВ «Кебела» обовязків по відповідальному зберіганню автомобіля марки ВАЗ 21104, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2007 р.в. та передачу вказаного автомобіля власнику ОСОБА_3 та постанову про зняття розшуку майна боржника від 27.06.2014р.

Як вбачається з постанови про зняття розшуку майна боржника від 27.06.2014 року, якою було скасовано розшук майна автомобіля ВАЗ 21104, що належить ОСОБА_21 затверджена начальником відділу Самарського ВДВС Дніпропетровського МУЮ ОСОБА_22 того ж дня. Тобто начальник Самарського ВДВС ДМЮ знав про надходження заяви ОСОБА_3 та затвердив постанову від 27.06.2014р.

Постанови винесені головним державним виконавцем Неопрятним В.О. про зняття обовязків відповідального зберігача від 26.06.2014 р. та про зняття розшуку майна від 27.06.2014 р. винесені відповідно до затвердженого додатку № 3 до пунктів 2.2.2, 2.3.2, 4.2.3, 4. 13.6 , 4.15.2, 4.16.1 Інструкції про проведення виконавчих дій.

Крім того в судовому засіданні спеціаліст ОСОБА_19 пояснила суду, що дії головного державного виконавця Неопрятного В.О. відповідали вимогам закону.

Відповідно до норми ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження в попередній редакції Законодавцем нормативно закріплено, що при завершенні виконавчого провадження з підстав, передбачених ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» заходи примусового виконання рішення скасовуються, що і було вчинено державним виконавцем Неопрятним В.О. при скасуванні розшуку з зазначеного транспортного засобу.

Крім того, сторона обвинувачення у обвинувальному акті від 21.10.2014 року взагалі не вказує, які саме «неправдиві» дані вніс державний виконавець Самарського ВДВС ДМУЮ ОСОБА_1 в постанові від 27.06.2014 року про зняття розшуку майна боржника та саме чому вони є «неправдивими». Сторона обвинувачення не виконала чіткі вимоги Кримінального Закону, а саме не розписано обєктивну сторону даного кримінального правопорушення в цілому. Якщо ж були внесені неправдиві дані у офіційний документ, то необхідно чітко визначити які це саме дані, чому вони саме не правдиві, та які дані необхідно було внести чи не вносити взагалі, й вказати про наслідки вчинення кримінального правопорушення.

В той же час, в обвинувальному акті необґрунтовано зазначено про ніби то неправомірне зняття розшуку. Крім того, в обвинувальному акті зазначається, що постанова державного виконавця про скасування розшуку є «неправдивим документом». В чому це виражено суду не зрозуміло.

Відповідно до статті 190 КК України шахрайство - це заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою.

Обман (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних обставин) чи зловживання довірою (недобросовісне використання довіри потерпілого) при шахрайстві застосовуються винною особою з метою викликати у потерпілого впевненість у вигідності чи обов'язковості передачі їй майна або права на нього. Обов'язковою ознакою шахрайства є добровільна передача потерпілим майна чи права на нього.

Як вбачається з протоколу про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, а саме контролю за телефонними розмовами від 16.07.2014 року розмова між ОСОБА_1 та ОСОБА_9 про 10000 гривень за розрахунок за стоянку відбулась лише 26.06.2014 року.

ОСОБА_3 в своїй заяві від 16.06.2014р. до прокуратури Самарського району м. Дніпропетровська вказав про вимагання ОСОБА_1 10000 грн. за зняття арешту з автомобіля НОМЕР_3, хоча на той час доказів про домовленість щодо сплати саме такої суми грошових коштів судом не встановлено та стороною обвинувачення не надано.

Викладене викликає сумніви в обєктивності показів потерпілого ОСОБА_3 і свідчить про можливу провокацію з його сторони.

Відповідно до відео, яке було проглянуто під час судового розгляду вбачається, що потерпілий ОСОБА_3 неодноразово приходив до кабінету державного виконавця Неопрятного В.О. та пропонував розрахуватися за стоянку, на що йому останній повторював, що розрахунок необхідно проводити з представником ТОВ «Кебела», де знаходився автомобіль, відповідно до акту передачі-приймання транспортних засобів від 15.11.2011 року, згідно до якого автомобіль ВАЗ 21104, державний номерний знак НОМЕР_1, санкцією Самарського ВДВС № 1233 від 15.12.2009 року оголошено у розшук, у звязку з чим ІДПС РДПС м. Дніпропетровська провів доставку вказаного транспортного засобу для збереження до філії «Кей Стоун Дніпропетровськ» ТОВ «Кей Стоун», відповідно до укладеного договору (т. 1 а.п. 26).

Після чого, автомобіль ВАЗ актом приймання-передачі від 01.03.2012 року був переданий з ТОВ «Кей Стоун» до ТОВ «Кебела» (т. 1 а.п. 168).

ОСОБА_2 не оспорює факт отримання 27.06.2014 року від ОСОБА_3 грошових коштів м. Дніпропетровську на перехресті вул. Вакуленчука та пр. Кірова в м. Дніпропетровську, оскільки ОСОБА_3 неодноразово телефонував йому та просив щоб він взяв гроші в якості розрахунку за стоянку.

Відповідно до довіреності ТОВ «Кебела» ОСОБА_2 був вправі вести від імені ТОВ ділові та інші переговори, узгоджувати та укладати від імені та в інтересах ТОВ «Кебела» договори, угоди та інші правочини, вчиняти будь які дії щодо їх виконання, приймати та передавати від імені та в інтересах ТОВ «Кебела» документи і товарно-матеріальні цінності, та грошові кошти, представляти ТОВ «Кебела», як відповідального зберігача у підрозділах державної виконавчої служби з питань зберігання арештованого та конфіскованого майна, виконувати будь які інші дії, якщо вони не суперечать статутним цілям ТОВ «Кебела» і проти них не суперечать статутним цілям ТОВ «Кебела» і проти них не заперечують органами ТОВ «Кебела» ( а.п. 140).

Як вбачається із свідоцтва державної податкової служби ТОВ «Кебела» є платником єдиного податку зі ставкою єдиного податку 5 (а.п. 139). Тобто представник ТОВ «Кебела» ОСОБА_2 мав право брати грошові кошти.

Вказані взаємовідносини між ОСОБА_9 та ОСОБА_3 свідчать про наявність цивільно правових відносин.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції від 21 квітня 1999 року - «якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника. В даному випадку в рамках виконавчого провадження відносно боржника ОСОБА_3 у 2009 році державний виконавець Самарського районного ВДВС ДМУЮ повернув виконавчий документ стягувачу на підставі положень п. 4 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року, яка діяла на момент винесення відповідної постанови. Повернення виконавчого документа з підстав передбачених п. 4 ч. 1 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження», а саме якщо стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснює авансування витрат на проведення виконавчих дій, якщо їх авансування передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого провадження не позбавляє стягувача повторно звернутись з відповідним виконавчим документом.

Тож встановивши, що транспортний засіб було вилучено у ОСОБА_3 ще у 2011 р., ОСОБА_1 усвідомив відсутність необхідності у подальшому розшуку зазначеного транспортного засобу.

В матеріалах кримінального провадження міститься договір відповідального зберігання від 01.10.2008 року укладений між ТОВ «Кебела» та Самарським ВДВС ДМУЮ (т. 1 а.п. 166).

Доводи потерпілого ОСОБА_3 про те, що він дзвонив декілька разів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а з керівництвом ТОВ «Кебела» не спілкувався - не знайшли свого підтвердження та спростовуються роздруківкою деталізації по локальним і роумінговим дзвінкам, показами свідка ОСОБА_10 та квитанцією ТОВ «Кебела» № 14 від 03.06.2014 року від на загальну суму 17565,00 грн. за автомобіль НОМЕР_4 за збереження з 01.03.2012 по 27.05.2014р (т. 1 а.п. 167) що підтверджує те, що ОСОБА_3 заздалегідь звертався до ТОВ «Кебела» та Самарського ВДВС ДМУЮ.

Крім того, стороною обвинувачення не зазначено умисел ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на заволодіння майна ОСОБА_3 та не встановлено механізм вчинення кримінальних правопорушень зазначених в обвинувальному акті.

Так, на момент винесення відповідного процесуального документа виконавче провадження, за яким вжито відповідних заходів примусового характеру було завершено та знищено, відновити знищене виконавче провадження неможливо, внести відповідні відомості до ЄДРВП без відповідного виконавчого провадження якого не існує технічно неможливо, оскільки виконавче провадження вже було знищено, інформація про виконавчу дію в ЄДРВП втратила актуальність, Інструкцією з організації примусового виконання рішень на момент винесення процесуального документа не зазначено порядок скасування заходів примусового виконання рішень по знищеному виконавчому провадженню. Тобто, єдиним законним способом по відновленню права власності за відсутності підстав, а саме права користування автомобілем гр. ОСОБА_3 було лише винесення відповідної постанови державного виконавця про скасування заходів примусового виконання виконавчого провадження розшуку майна боржника та поверненню автомобіля, оскільки після надходження заяви ОСОБА_3 про скасування заходів примусового виконання рішення з наданням відповідних підтверджень про сплату боргу за виконавчим документом, державним виконавцем Неопрятним В.О. скасовано розшук відповідного транспортного засобу, оскільки подальше утримання транспортного засобу суперечить ст. 41 Конституції України, та ст. 38 Закону України « Про виконавче провадження».

Суд визнає юридично не обґрунтованою позицію прокурора в судових дебатах, щодо доведення вини обвинуваченого доказами, які містяться в матеріалах кримінального провадження та безпосередньо досліджені судом.

Обєктивна сторона шахрайства полягає у заволодінні або придбанні права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. В результаті шахрайських дії потерпілий власник, володілець, особа, у віданні або під охороною якої знаходиться майно, добровільно передає майно або право на майно винній особі.

В даному випадку, як з обвинувального акту, так із показань потерпілого ОСОБА_3 вбачається, що потерпілий передав гроші ОСОБА_2 в розмірі 10000 грн. за стоянку транспортного засобу.

Крім того, ознакою відсутності складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України також є те, що не ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_3 з приводу отримання вказаної грошової винагороди, а саме потерпілий першим звернувся до ОСОБА_1

Також, суд звертає увагу, що чинний кримінальний закон при відсутності умислу виключає застосування ч. 2 ст. 190 КК України.

Виходячи з вищезазначеного, докази на які посилається сторона обвинувачення не можуть бути прийняті судом як достовірні, які в повній мірі підтверджують винуватість ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у пред'явленому їм обвинуваченні. Крім того, в обвинуваченні зазначено, що ОСОБА_2 повинен був передати частину отриманих грошових коштів ОСОБА_1, однак даний факт жодним доказом не підтверджується.

Так, покази свідків ОСОБА_10, ОСОБА_18, ОСОБА_15, підтверджують той факт, що саме ОСОБА_3 звернувся до ОСОБА_1 за допомогою отримати його транспортний засіб, та інші досліджені судом матеріали кримінального провадження свідчить про те, що у ОСОБА_23 та ОСОБА_2 відсутній склад у інкримінованих їм злочинах.

Суд не приймає позицію потерпілого та його представника, щодо наявності достатніх та належних доказів обвинувачення, бо така позиція не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду та спростовується сукупністю безпосередньо досліджених судом доказів по даному кримінальному провадженню, які об'єктивно узгоджуються між собою та повною мірою спростовують винуватість обвинувачених у скоєнні інкримінованих їм злочинів, так доводи представника потерпілого в частині того, що ОСОБА_3 взагалі не повинен був сплачувати жодних грошових коштів за зберігання його транспортного засобу відповідальному зберігачу, є необґрунтованими, оскільки даний транспортний засіб був вилучений за санкцією про оголошення у розшук Самарським ВДВС Дніпропетровського МУЮ, про що свідчить те, що дані відносини можуть бути вирішені у порядку цивільно-правових відносин.

Відповідно до ч.2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Згідно ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Обовязок щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, передбачених ст. 62 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннями ст.. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до вимог ч.1 ст. 9 Конституції України, ратифікована 17 липня 1997 року Законом України» Про ратифікацію Конвенції про захист прав та основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції» ( № 475/97-ВР). Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23.02.2006 року передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про практику Суду як джерело права». Так , у справі «Barbera Messegu and Jabardo v .Spain» від 06.12.1988 року( п. 146) Європейський Суд з прав людини встановив, що «принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обовязки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обовязок доказування лежить на обвинуваченні, і будь- який сумнів має тлумачитися на користь підсудного ( «Barbera Messegu and Jabardo v .Spain,judgment of 6 December 1988, Series A no. 146, р.33, 77).

В судовому засіданні не спростовані покази ОСОБА_10 про те, що отримані ОСОБА_9 грошові кошти є оплатою за тримання транспортного засобу належного ОСОБА_3 на відповідальному зберіганні у ТОВ «Кебела».

Прокурор, приймаючий участь у судовому розгляді, після дослідження всіх доказів по даному провадженню, перед оголошенням початку судових дебатів не скористався своїми правами, передбаченими ст.ст. 338-340 КПК України. Тому, суд вважає, виходячи із визначених меж висунутого обвинувачення, відповідно до ч. 1ст. 337 КПК України, необхідним виправдати обвинуваченого ОСОБА_1 по обвинуваченню у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України та ч. 1 ст. 366 КК України у звязку з відсутністю в його діях складу вказаних кримінальних правопорушень та виправдати обвинуваченого ОСОБА_2 по обвинуваченню у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України у звязку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.

Вирішуючи питання про відшкодування процесуальних витрат, пов'язаних з проведенням судових експертиз, суд приходить до висновку, що їх слід віднести на рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до ч. 2ст. 122 КПК Українита ч. 2ст. 15 ЗУ "Про судову експертизу".

Питання про долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати невинуватиму скоєння злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України та ч. 1 ст. 366 КК Українита виправдати його за вказаними статтями у звязку з відсутністю в його діях складу вказаних кримінальних правопорушень.

ОСОБА_2 визнати невинуватиму скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК Українита виправдати його за вказаною статтею у звязку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.

Речові докази:

Акт передачі приймання транспортних засобів від 15.11.2011 року, довідка № 348312 від 13.12.2012 року, Постанова про зняття розшуку майна боржника від 27.06.2014 року, Постанова про зняття обовязків відповідального зберігача від 26.06.2014 року, Постанова про зняття обовязків відповідального зберігача від 26.06.2014 року - зберігати при матеріалах кримінального провадження;

Грошові кошти у сумі 10000 гривень, купюри номіналом по 100 гривень кожна, які зберігаються в камері схову речових доказів Прокуратури Самарського району м. Дніпропетровська - повернути ОСОБА_3 за належністю;

Журнал обліку виконавчих проваджень переданих державному виконавцеві Самарського ВДВС ДМУЮ за 2013 рік коричневого кольору; системний блок чорного кольору інв. № 10482432 Самарський ВДВС; «Журнал № 3 реєстрації вихідної кореспонденції за 2014 рік»20 постанов, з них «Постанова про зняття арешту майна боржника» (1 шт.), Виконавче провадження № 3/242 номер за ЄДРВП 36486087; «Журнал № 3 реєстрації загальної вхідної кореспонденції Самарського ВДВС ДМУЮ за 2014 рік»; «Постанова про закінчення виконавчого провадження» (4 шт.), - повернути у Самарський ВДВС Дніпропетровського МУЮ;

Записник синього кольору на імя ОСОБА_1 - повернути за належністю ОСОБА_1;

Журнал обліку видачі документів з архіву Самарського ВДВС за 2012-2014 рр, червоного кольору; Журнал обліку видачі документів з архіву Самарського ВДВС за 2007-2011 рр, червоного кольору; «журнал» обліку виконавчих проваджень переданих державному виконавцеві Самарського ВДВС ДМУЮ за 2009 рік зеленого кольору; розпорядження начальника Самарського ВДВС № 4 від 04.01.2013 , акт «про вилучення виконавчих проваджень для знищення» від 15.03.2013 року, здавальний опис № 11 від 15.01.2010 року, які зберігаються в камері схову речових доказів Прокуратури Самарського району міста Дніпропетровська; «Постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві» (15 шт.); дві заяви від 03.06.2014 року № 7383, 03.06.2014 року № 7384 «Про видачу дублікату виконавчого листа»; Вісім чистих паперів формату А-4 з мокрою гербовою печаткою Міністерства юстиції Самарського ВДВС; - повернути у Самарський ВДВС Дніпропетровського МУЮ;

Постанову про зняття розшуку майна боржника ОСОБА_21 від 27.06.2014 р. залишити при матеріалах кримінального провадження;

Рожевий папірець з прізвищами та розмірами сум в гривнях; Чотири постанови без підпису ОСОБА_1 - повернути у Самарський ВДВС Дніпропетровського МУЮ.

В чохлі службового посвідчення на імя ОСОБА_1 тех. паспорт на автомобіль КІА церато д.з. АЕ1481 ВХ - повернути ОСОБА_1

Скрин-шот з ЄДРВП № 11164031 та три постанови до нього залишити при матеріалах кримінального провадження;

Особисту справу ОСОБА_1 на 62 аркушах повернути до ГУЮ у Дніпропетровській області;

Файл з копіями право установчих документів на ТОВ «КЕБЕЛА» - залишити при матеріалах кримінального провадження;

Блокнот синього кольору розміром 20Х40 см., який зберігається в камері схову речових доказів Прокуратури Самарського району міста Дніпропетровська - повернути за належністю ОСОБА_2;

Два мобільних телефони «Нокиа 105», «Самсунг»; Пять електронних носіїв інформації; Документи на 16 аркушах; монітор «LG» (вилучені в ході обшуку від 27.06.2014 року, автомобілю НОМЕР_5) - повернути власнику під розписку;

Виконавчі провадження Самарського ВДВС а саме: ЄДРВП № 03954616; 36488898; 7/363/13; 29410926; 29411053; 7/716/439/9767; 7/717/440/9768; 7/723/445/10018; 7/803/11492; 7/501/404/6148; 7/614/8336; ЄДРВП 25463001; ЄДРВП 27191427; 30441076; 7/226/74/783; 7/329/373/13/2099; 7/301/364/1453; ЄДРВП 30627464; ЄДРВП 29410857; ЄДРВП 29410729; ЄДРВП 31863279; ЄДРВП 29171710; ЄДРВП 28797181; ЄДРВП 31352385; ЄДРВП 33254065; ЄДРВП 33254315; ЄДРВП 28707696; 7/247/818; ЄДРВП 28368035; ЄДРВП 31351349; ЄДРВП 38863274; ЄДРВП 33077195; ЄДРВП 29409593; ЄДРВП 21767539; ЄДРВП 28077671; ЄДРВП 28078207; ЄДРВП 28077646, ЄДРВП 28077659; ЄДРВП 28077670; ЄДРВП 37004656; 4/2075/226/15214; 4/13467 - повернути до Самарського ВДВС Дніпропетровського МУЮ;

Системний блок який зберігається в камері схову речових доказів Прокуратури Самарського району міста Дніпропетровська повернути до Самарського ВДВС Дніпропетровського МУЮ;

Особова справа ОСОБА_1 в одному томі на 148 аркушах яка зберігається в камері схову речових доказів Прокуратури Самарського району міста Дніпропетровська - повернути до ГУЮ у Дніпропетровській області;

Журнал обліку показів з особового складу № 04-86 на 509 аркушах повернути до ГУЮ у Дніпропетровській області;

Копія квитанції № 14 від 03.06.2014 року на 1 арк.; Постанова про зняття обовязків відповідального зберігача на 1 арк.; Акт прийому-передачі від 01.03.2012 року на 1 арк.; Договір « 01.10.08 від 01.10.2008 року на 1 арк. залишити при матеріалах кримінального провадження;

Чернові записки на 4 арк.; Лист № 2100 від 01.03.2012 року на 1 арк.; Копія наказу № 2 від 01.12.2006 року; Накази № 1,2 від 08.12.2006 року; Зошит с записами реєстрації квитанцій ТОВ «Кебела»; Заява на 4 арк.; Два учнівські зошита з черновими записами; Скорозшивач з файлами в яких документи на 64 арк. № 011008 «Самарський район»; Папка з документами на 29 арк. «Исходящие»; Зошит учнівський (Исх.); ОСОБА_15 незаповнених бланка «Акт приема-передачи» з відбитком печатки ТОВ фірма «Ясон» 21914000, а також підпис та відбиток печатки «Красногвардійського ВДВС»; Папка-скорозшивач з файлами на 122 арк.; Папка-скорозшивач з документами на 278 арк.; Пять учнівських зошитів з черновими записами бухгалтерського обліку; Папка-скорозшивач з бланками взаємовідносин господарювання на 221 аркушах, що перебуває в камері схову речових доказів Прокуратури Самарського району міста Дніпропетровська - повернути ТОВ Кебела;

Постанова про відкриття виконавчого провадження; Постанова про розшук майна боржника; Постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві; Інформація про виконавчу дію, які додаються до протокол огляду від 01.08.2014 року залишити при матеріалах кримінального провадження;

Автомобіль марки ВАЗ 21104 держ. знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3 повернути ОСОБА_3 за належністю.

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд міста Дніпропетровська.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Суддя В.В. Малихіна