Ухвала суду № 54616909, 21.12.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/10867/15 Справа № 185/7245/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Петешенкова М.Ю.

Категорія 81

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2015 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Петешенкової М.Ю.

суддів - Черненкової Л.А., Глущенко Н.Г.

при секретарі - Хлус Ю.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 листопада 2015 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_2 за участю заінтересованих осіб: відділу державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, органу опіки та піклування Павлоградської міської ради про визнання неправомірними дій державного виконавця Кошеварової О.А. працівника відділу державної виконавчої служби по проведенню електронних торгів по реалізації арештованого майна від 07 вересня 2015 року та визнання недійсними результатів проведення електронних торгів, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про визнання неправомірними дій державного виконавця по проведенню електронних торгів та визнання недійсними результатів електронних торгів (а.с.3-5).

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 листопада 2015 року у задоволенні заяви відмовлено (а.с.71).

Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_2 звернулася з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу про задоволення заяви (а.с. 74а-76).

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а ухвалу суду залишити без змін з наступних підстав.

Судом встановлено, що на виконанні у відділу ДВС Павлоградського міськрайонного управління юстиції у Дніпропетровської області знаходився виконавчий лист № 185/7245/14-ц від 18 вересня 2014 року, виданий Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 заборгованості у розмірі 81 939,93 грн.

17 жовтня 2014 року державним виконавцем було складено акт опису і арешту майна боржника, а саме, належного їй на праві власності будинку по вул. Макаренко, 74 в м. Павлограді Дніпропетровську (а.с. 51.)

Як вбачається із матеріалів справ, 02 грудня 2014 року ОСОБА_2 направлявся лист з копією висновку експерта про ринкову вартість домоволодіння № 74 по вул. Макаренко в м. Павлограді Дніпропетровської області та одночасно повідомлено про реалізацію вказаного домоволодіння (а.с. 40).

Згідна листа відділу ДВС Павлоградського міськрайонного управління юстиції у Дніпропетровської області від 15 грудня 2014 року, копії матеріалів виконавчого провадження були передані до начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області (а.с. 41).

Як вбачається з акту державного виконавця про проведення електронних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна від 25 вересня 2015 року, складеного державним виконавцем відділу ДВС Павлоградського міськрайонного управління юстиції у Дніпропетровській області, 07 вересня 2015 року державним підприємством «Інформаційний центр» міністерства юстиції України проведено прилюдні торги з реалізації вищевказаного арештованого майна (а.с.6).

Крім того, в рамках дій виконавчого провадження, що передували передачі арештованого майна на реалізацію спеціалізованій організацій, держаний виконавець провів всі необхідні дії щодо з»ясування кола осіб, зареєстрованих за вищевказаною адресою.

Згідно довідки квартального комітету від 27 лютого 2015 року за вищевказаною адресою зареєстрована та проживає одна особа ОСОБА_2 (а.с. 55).

Лише під час реалізації арештованого нерухомого майна на електронних торгах, ОСОБА_2 повідомила про реєстрацію за вищевказаною адресою малолітньої дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відмовляючи у задоволенні заявлених вимог, суд першої інстанції виходив із дотримання державним виконавцем порядку реалізації спірного майна, передбаченого положеннями ст.ст.58,62,63 Закону України «Про виконавче провадження» та відсутності підстав для визнання неправомірними дій державного виконавця по проведенню електронних торгів через реєстрацію малолітньої дитини у реалізованому домоволодінні.

Колегія суддів погоджується з вищезазначеними висновками, виходячи з наступного.

Згідно із ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно частин 2,3 статті 387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобовязує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Якщо оскаржуване рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову у задоволенні скарги.

Отже за змістом вказаних норм закону, обовязковою умовою для задоволення скарги сторони виконавчого провадження, є встановлення факту порушення прав заявника.

Звертаючись до суду з заявою про визнання неправомірними дій державного виконавця, ОСОБА_2 посилалась на порушення прав її малолітньої дитини, проте вищезазначені доводи не можуть прийматися судом до уваги, оскільки є безпідставними та надуманими.

Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність порушень майнових прав дитини, зважаючи на те, що спірний обєкт нерухомості було реалізовано в порядку примусового виконання рішення суду про стягнення заборгованості відповідно до визначеної процедури, а права користування дитини, є похідним від батьків на підставі ч. 4 ст. 29 ЦК України.

Колегія суддів вважає, що ухвала суду є законною та обґрунтованою і відповідає по своєму змісту нормам чинного законодавства, оскільки факту порушення прав заявниці ОСОБА_2 не встановлено.

Доводи апеляційної скарги про невірне застосування норм матеріального права та порушення прав малолітньої дитини, не заслуговують на увагу, оскільки є надуманими та не спростовують наведених судом першої інстанції мотивів, якими обґрунтована ухвала, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

Ухвала суду відповідає вимогам процесуального закону та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.

Судді: М.Ю. Петешенкова

ОСОБА_8

ОСОБА_9