Постанова № 546128, 13.03.2007, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2007 р.

Справа № 15/10-07-64А

10 год. 26 хв. м. Одеса

Господарський суд Одеської області у складі:

Судді Петрова В.С.

При секретарі Стойковій М.Д.

За участю представників сторін:

від прокуратури - не з'явився,

від позивача – Корольов Ю.О.,

від відповідача – Кісленко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Прокурора Ананьївського району Одеської області в інтересах держави в особі Любашівської міжрайонної податкової інспекції Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземною інвестицією „Агрохоней” про стягнення 35 109,93 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Ананьївського району Одеської області в інтересах держави в особі Любашівської міжрайонної податкової інспекції Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземною інвестицією „Агрохоней” податкової заборгованості в сумі 35 109,93 грн., яка складається з нарахованої на підставі ст. 4 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15 січня 2007 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 15/10-07-64А та призначено попереднє засідання.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01 лютого 2007 р. у справі № 15/10-07-64А закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду в засіданні суду.

Відповідач позовні вимоги не визнає з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву (а.с. 31-33). При цьому відповідач посилається на те, що позивачем пропущено строк на звернення до суду з позовом про стягнення з відповідача пені, встановлений в один рік згідно ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

У зв’язку з набранням 01 вересня 2005 р. чинності Кодексом адміністративного судочинства України господарський суд Одеської області зазначає, що згідно п. 6 розділу VII Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю підприємство з іноземною інвестицією „Агрохоней” зареєстровано 14.08.2003 р. Ананьївською районною державною адміністрацією Одеської області, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 278972.

Згідно довідки про взяття на облік платника податків від 11.12.2006 р. № 44 (а.с. 17) Товариство з обмеженою відповідальністю підприємство з іноземною інвестицією „Агрохоней” взято на облік у Любашівській міжрайонній державній податковій інспекції (Ананьївське відділення) 22 серпня 2003 р. за № 364.

Як вбачається з матеріалів справи, з 05.01.2005 року по 26.01.2005 року з перервою у роботі на підставі посвідчень від 05.01.2005 р. № 8/2300 та № 9/2300 працівниками Балтської міжрайонної державної податково інспекції в Одеській області була проведена тематична (позапланова) документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземною інвестицією „Агрохоней” з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій в частині повноти здійснення розрахунків в іноземній валюті згідно контракту № 1 від 10.08.2004 р. з фірмами „ТНЕ ІМРЕХ GROUP INC INTERNATIONAL MARKETING” та „KUYUMCU Tarim Ltd/STI” за період з 01.08.2004 р. по 26.01.2005 р. на підставі листів Одеської філії АКБ „Імексбанк” від 03.12.2004 р. № 4185 та від 05.01.2005 р. № 5. За результатами проведеної перевірки складено акт від 26.01.2005 р. № 8/2300/32037775 (№ 8/2300/32037775/154 від 11.02.2005 р.).

Так, проведеною вищезазначеною перевіркою ТОВ підприємства з іноземною інвестицією „Агрохоней” (м. Ананьїв) виявлено, що відповідачем на виконання контракту відвантажено нерезиденту мед натуральний у кількості 38 400 кг по ВМД №002571; 002572 від 27.08.2004 р. на загальну суму 46080 долл. США. Станом на 25.11.2004 р. дебіторська заборгованість ТОВ ПІІ „Агрохоней” по взаєморозрахунках з нерезидентом склала 152 68,40 дол. США., що підтверджено листом Одеської філії АКБ „Імексбанк” №4185 від 3.12.2004 року. Прострочка надходження валютної виручки склала 61 день. Також, на виконання цього контракту по ВМД №002720; №002721 від 13.09.2004 року на адресу нерезидента відвантажено мед натуральний в кількості 38400 кг. на загальну суму 46080 дол. США. Станом на 12.12.2004 р. валютна виручка від нерезидента не надійшла, що є порушенням ЗУ „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” (ст.1) яким визначено, що виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені у контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення продукції, що експортується. По ВМД від 13.09.2004 р. прострочка надходження валютної виручки склала 44 дні. Порушення резидентами термінів, передбачених ст.1 цього закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3% суми неодержаної виручки в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості (ст. 4 закону).

Додатком № 1 до акту перевірки від 26.01.2005 р. ДПІ здійснено розрахунок нарахування пені у сфері ЗЕД по контракту №1 від 10.08.2004 р., в якому визначено загальну суму пені 47098,99 грн. та суму простроченої дебіторської заборгованості –61348,40 грн. (а.с.5).

Так, на підставі вищезазначеного акту перевірки від 26.01.2005 р. Балтською МДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0000232300/0/120 від 28 січня 2005 р. щодо визначення відповідачу суми податкового зобов’язання за платежем „Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД” в сумі 47 098,99 грн. у зв'язку з порушенням відповідачем термінів розрахунків, передбачених ст. 1 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”.

Частиною 5 ст. 4 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

При цьому згідно п.п. 18.1.3 п. 18.1 ст. 18 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” списанню з платників податків підлягають пеня та штрафні санкції, нараховані на податковий борг, визначений у підпунктах 18.1.1 та 18.1.2 цього пункту, та не сплачені до дня набрання чинності цією статтею, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані у зв'язку з порушенням строків розрахунків під час здійснення операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Як зазначає позивач у поясненнях по справі (а.с. 30), відповідачем сума нарахованої пені була частково сплачена, у зв'язку з чим заборгованість відповідача складає 35 104,93 грн., тоді як прокурором заявлено у позовній заяві суму 35 109,93 грн. Доказів наявності у відповідача заборгованості саме в розмірі 35 109,93 грн. ні прокурор, ні позивач не надали.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу, що передбачає підстави для звільнення від доказування.

Більш того, оскільки відповідач посилається на пропуск позивачем строку на звернення до суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Проте, у зв’язку з набранням Кодексом адміністративного судочинства України чинності 01 вересня 2005 р. податковий орган мав право звернутися до адміністративного суду із позовом про стягнення з відповідача заборгованості лише з 01.09.2005 р. Відтак, строк на звернення податкового органу до суду із позовом до відповідача закінчився 01.09.2006 р.

Однак, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом 12.01.2007 р., тобто після сплину встановленого законом річного строку для звернення до суду з позовом про стягнення з відповідача суми заборгованості з нарахованої пені за порушення строків розрахунків під час здійснення операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до ст. 102 Кодексу адміністративного судочинства України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.

Однак, позивач не звертався до суду з клопотанням про поновлення пропущеного строку для звернення до суду з адміністративним позовом про стягнення з відповідача заявленої суми заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позов Прокурора Ананьївського району Одеської області в інтересах держави в особі Любашівської міжрайонної податкової інспекції Одеської області про стягнення з Військової Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземною інвестицією „Агрохоней” 35 109,93 грн. задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Прокурора Ананьївського району Одеської області в інтересах держави в особі Любашівської міжрайонної податкової інспекції Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземною інвестицією „Агрохоней” про стягнення 35 109,93 грн. відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку ст.254 КАС України.

Повний текст постанови складено 04.04.2007 р.

Суддя Петров В.С.