Рішення № 54611875, 03.12.2015, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

02099, м. Київ, вул. Севастопольська, 14

справа № 753/14045/15-ц

провадження № 2/753/6784/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

"03" грудня 2015 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді КАЛІУШКА Ф.А.

при секретарі ДЕАК Ю.В.

за участю

представника позивача ОСОБА_1;

відповідач не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва до ОСОБА_2 про стягнення надміру виплачених коштів

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва (далі по тексту - позивач, УПФУ в Дарницькому районі) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_2.) про стягнення надміру виплачених коштів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ОСОБА_2 перебуває на пенсійному обліку в УПФУ в Дарницькому районі та отримує пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування». Починаючи з 01.09.2014 року по 31.03.2015 року відповідачу було надміру виплачено кошти у розмірі 515,98 грн. У зв'язку із зазначеними обставинами, позивач просив стягнути з відповідача кошти у зазначеному розмірі.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, вважала їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Крім того, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи у його відсутність до суду не надходило.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача та ухвалити заочне рішення відповідно до стст. 169 ч. 4, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України), оскільки представник позивача не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 перебуває на пенсійному обліку в УПФУ в Дарницькому районі та отримує пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування». Як зазначає позивач, починаючи з 01.09.2014 року по 31.03.2015 року виникла переплата пенсії в сумі 515,98 грн. у зв'язку з рахунковою помилкою при механізованому перерахунку. Про факт переплати свідчить лист Головного управління ПФУ в м. Києві від 23.05.2015 року №383.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Частиною 1 ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, регулюється Порядком відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 року № 6-4.

Згідно п. 3 цього Порядку, повернення коштів проводиться відповідно до ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у випадках виявлення подання громадянами недостовірних відомостей про заробітну плату чи інший дохід, стаж роботи, несвоєчасного подання відомостей про зміну у складі сім'ї тощо.

Факт підроблення документів або представлення органу Пенсійного фонду завідомо неправдивих даних, які стали підставою для призначення пенсії відповідачу, не встановлений відповідним судовим рішенням. Крім того, органом пенсійного фонду не те щоб не доведено, а й взагалі не наведено зловживань з боку пенсіонера або подання ОСОБА_2 недостовірних даних, які слугували підставою для переплати призначеної пенсії.

Таким чином, відсутні докази зловживань з боку відповідача, як пенсіонера, що відповідно до ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» могли б бути визнані підставою для стягнення в судовому порядку надміру виплачених сум пенсії.

За змістом ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Стаття 1215 ЦК України встановлює випадки, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Так, не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача (частина перша статті 1215 ЦК України).

Отже, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.

При цьому дані виключення з'єднані сполучником «і», що вказує на те, що повинні аналізуватися виключно в єдиному контексті, оскільки в противному разі законодавець роз'єднав би їх сполучниками «або» чи «та».

Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у статті 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 22.01.2014 року та від 02.07.2014 року.

Як вище зазначалося недобросовісності з боку набувача немає, що не заперечувалось представниками УПФУ в Дарницькому районі. Не надано було також доказів, що з боку позивача було допущено саме рахункову помилку у нарахуванні пенсії.

Поняття «рахункова помилка» в чинному законодавстві не визначено. Проте, в п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» надається роз'яснення поняття лічильної (рахункової) помилки - це помилка, яка була допущена під час проведення арифметичних підрахунків.

З матеріалів справи слідує, що позивачем не встановлений сам факт наявності рахункової помилки, що становить предмет доказування у даному спорі, а саме: відсутні висновки ревізії, акти перевірок чи службового розслідування, по інформації яких можна було б відстежити шлях та причину виникнення помилки при нарахуванні пенсії та з'ясувати, що дана помилка є безпосередньо рахунковою помилкою, а не помилкою, пов'язаною з неналежним виконанням обов'язків службовими особами, відповідальними за обчислення та нарахування пенсії, а також здійснення контрольних функцій. До таких помилок допущених посадовими особами відносяться також помилки при нарахуванні пенсії пов'язані з неправильним застосуванням службовими особами нормативних актів, якими регулюються обчислення та нарахування пенсії для певних категорій пенсіонерів.

При цьому, навіть збій програми технічного забезпечення не можна, відповідно до вищезазначеного чинного законодавства, вважати рахунковою помилкою, тим більше за тих обставин, що помилка при нарахуванні пенсії була непоодинокою, а повторювалася щомісяця протягом 11 місяців (з 01.09.2014 року по 31.03.2015 року).

Отже, переплата по пенсії нараховувалась ОСОБА_2 саме через неуважність працівників УПФУ в Дарницькому районі м. Києва, що жодним чином не може розцінюватись як рахункова помилка.

Таким чином, з огляду на недоведеність вимог позивача та їх безпідставністю, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись стст. 10, 11, 15, 57, 60, 61, 88, 169, 208, 209, 212-215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України, відповідно до якого рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.