Рішення № 5461156, 25.06.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.06.09р.Справа № 31/130-09 За позовомСубєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ до відповідача 1Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

відповідача 2Комунального виробничого житлово-експлуатаційного підприємства Ленінського району, м. Дніпропетровськ

про визнання договору недійсним

Суддя Єременко А.В.

Представники:

Від позивачаОСОБА_1, пасп. НОМЕР_2 вид. Ленінським РВ УМВС Украіни у Дніпр. обл. 29.12.97 р.;

ОСОБА_2, дов. від 20.08.07 р.;

Від відповідача 1ОСОБА_3, дов. 30.12.08 р., № 3/8061

Від відповідача 2не зявився СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом та просить визнати недійсним договір оренди комунального майна № 529 від 03.04.2006 року, укладений між Управлінням житлового господарства міської ради та Субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_1.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що укладання договору оренди неподільного майна житлового комплексу заперечує Закону України „Про обєднання співвласників багатоквартирного будинку”. Позивач зазначає, що допоміжні приміщення багатоквартирного будинку, які призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку, а саме: коридори і санвузли не підпадають під категорію обєктів оренди державного та комунального майна, які визначені в ст. 4 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Відповідач 1 відзив на позов та витребувані судом документи не надав, у судових засіданнях 02.06.09 р. та 23.06.09 р. проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивач використовує орендоване приміщення не за його цільовим призначенням.

Відповідач 2 проти позову заперечує та зазначає, що він є балансоутримувачем переданого в оренду приміщення та забезпечує, як балансоутримувач, управління житловим комплексом.

По справі оголошувалась перерва з 23.06.09 р. по 24.06.09 р.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача 1, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

03.04.2006 року між Управлінням житлового господарства міської ради (Орендодавець) та Суб`єктом підприємницької ОСОБА_1 (Орендар) був укладений договір оренди комунального майна (далі - Договір оренди), відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення по вул. Метробудівський, 1, яке перебуває на балансі КВ ЖРЕП Ленінського району (Рішення ВК ДМР від 03.04.06 № 1533) для використання під місця загального користування - 22,3 кв.м.

Згідно п. 2.1. Договору оренди вступ Орендаря в користування майном настає одночасно з підписанням сторонами цього договору та акта приймання-передачі зазначеного майна.

Пунктом 10.1 Договору оренди встановлено, що він діє з 03.04.06 р. до 27.03.07 р.

У відповідності до ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Сторонами не надано суду доказів існування заяви з однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, тому він вважається подовженим на той самий термін та на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 3351366, виданого комунальним підприємством „Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації” 15.04.2004 року ОСОБА_1 є власником нежилого приміщення по вул. Метробудівська, буд. 1 у м. Дніпропетровську. Підстава виникнення права власності договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за № 401 28.01.04 р.

За вказаним договором купівлі-продажу позивач придбав у власність в житловому будинку літ. А-14 на першому поверсі частину нежитлового приміщення № 84 поз. 6., загальною площею 27,4 кв. м. В загальному користуванні: на першому поверсі частина не- житлового вбудованого приміщення № 84 поз. 1,2, 4, 5, загальною площею 26,2 кв.м., а ганок, за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Метробудівська, 1 А-14.

Отже, позивач є власником нежитлового приміщення в житловому будинку, місяця загального користування якого площею 22,3 кв.м. передані йому в оренду за договором оренди комунального майна від 03.04.06 р. відповідачем-1.

Сторонами в матеріали не наданий акт приймання - передачі майна, зазначеного у п.1.1. Договору оренди, разом з цим, сторони не заперечують щодо фактичного прийняття цього майна у користування позивачем від відповідача 1.

Із технічного паспорту, виданого позивачу на частину нежитлового приміщення № 84 поз. 6 комунальним підприємством „Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації” станом на 14.10.03 р. вбачається, що будинок по вул. Метробудівський , 1 є чотирнадцятиповерховою жилою спорудою (літера А-14).

Відповідно до преамбули Закону України „Про обєднання співвласників багатоквартирного будинку” цей Закон визначає правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку. Згідно ст. 2 цього Закону названий Закон регулює порядок створення, реєстрації, реорганізації, діяльності і ліквідації об'єднань, асоціацій; відносини суб'єктів права власності щодо користування та розпорядження нерухомим майном у об'єднанні, асоціації; відносини між об'єднаннями та асоціаціями; відносини між об'єднаннями, асоціаціями і органами державної влади та органами місцевого самоврядування; відносини між об'єднаннями і господарюючими суб'єктами.

В контексті приведених норм Закон України „Про обєднання співвласників багатоквартирного будинку” може бути застосований з метою захисту прав власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку за умови створення ними об'єднання співвласників.

Позивачем не надано доказів створення обєднання співвласників багатоквартирного будинку по вул. Метробудівський , 1 у м. Дніпропетровську.

Разом з цим, суд враховує, що ч. 2 ст. 382 ЦК України передбачено, що власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку.

Відповідно до п. 2 ст. 10 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду” власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобовязані брати участь у загальних витратах, повязаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Положенням частини першої статті 1, п.2 ст. 10 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду” надане офіційне тлумачення Конституційним Судом України (в аспекті конституційного звернення і конституційного подання) рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004р. у справі № 1-2/2004 за конституційним зверненням ОСОБА_5 та інших громадян про офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та за конституційним поданням 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень статей 1, 10 цього Закону (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків).

Згідно резолютивної частини названого рішення допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього. Власник (власники) неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир. Питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на надбудову поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо) вирішується відповідно до законів України, які визначають правовий режим власності.

Статтею 761 ЦК України передбачено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Відповідачем 1 не надано доказів, що місця загального користування -22,3 кв.м., які передані в оренду позивачу за оспорюваним правочином є власністю територіальної громади м. Дніпропетровська, у особі Дніпропетровської міської ради, а тому не доведено наявності повноважень на передачу зазначеного приміщення в оренду позивачу.

Отже, суд дійшов висновку, що оспорюваний правочин суперечить ст.ст. 382, 761 ЦК України, п.2 ст. 10 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду” і підлягає визнанню недійсним, виходячи з норм ч. 3 ст. 215 ЦК України, якою встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідач 1 не надав доказів, які б спростовували викладені вище висновки суду.

Враховуючи вищенаведене, суд вбачає підстави для визнання недійсним договору оренди комунального майна від 03.04.06 р.

В частині позовних вимог заявлених до відповідача 2 слід відмовити, оскільки відповідач 2 не був стороною оспорюваного правочину.

Судові витрати по справі на підставі ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача 1.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Визнати недійсним договір оренди комунального майна від 03 квітня 2006 року, укладений між Управлінням житлового господарства Дніпропетровської міської ради та Субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_1.

Стягнути з Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 16, р/р 35429008000067 УДРУ Дніпропетровській обл., МФО 805012, ЄДРПОУ 21927994) на користь Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (49018, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) витрати по сплаті державного мита в сумі 85 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312 грн. 50 грн.

В позові до Комунального виробничого житлово-експлуатаційного підприємства Ленінського району відмовити.

Суддя А.В.Єременко