Ухвала суду № 54610775, 19.11.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 640/19132/15-к Головуючий суддя І інстанції Муратова

Провадження № 11-сс/790/1621/15 Суддя доповідач Чопенко Я.В.

Категорія: В порядку КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючогосудді - Чопенко Я.В.,

суддів - Цілюрика В.П. та Яковлевої В.С.,

секретаря - Безчасної О.Л.,

прокурора - Лимар В.Л.,

захисника - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляцією захисника на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 11 листопада 2015 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 11 листопада 2015 року задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важних справах 1-го відділення слідчого відділу УСБУ в Харківській області капітана юстиції ОСОБА_2 по кримінальному провадженню № 22015220000000386 від 09.11.2015 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, із визначенням застави.

Як зазначено в ухвалі суду першої інстанції, 11.11.2015 до Київського районного суду м. Харкова надійшло вказане клопотання слідчого, погоджене з прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, прокурором відділу 04/4 прокуратури Харківської області ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_3 із визначенням застави у розмірі 1000 мінімальних заробітних плат та покладанням на підозрюваного додаткових обовязків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На обґрунтування клопотання слідчий вказує, що ОСОБА_3 за невстановлених в ході досудового слідства обставин, але не пізніше 08.11.2015 налагодив контакт із невстановленою в ході досудового слідства особою, яка мала у своєму розпорядженні на території Російської Федерації (далі - РФ) вогнепальну зброю, бойові припаси та вибухові речовини. Згідно досягнутої між ними домовленості, вказана особа в заздалегідь обумовленому місці в районі інформаційно - попереджувального знаку № 1239 (Дергачівський район Харківської області, поза межами населеного пункту) на лінії державного кордону України з Російською Федерацією мала передати ОСОБА_3 з території РФ на територію України вогнепальну зброю, бойові припаси та вибухові речовини.

Реалізуючи виниклий злочинний умисел, направлений на переміщення через митний кордон України поза митним контролем вогнепальної зброї, боєприпасів та вибухових речовин, ОСОБА_3 не пізніше 22 год. 00 хв. 08.11.2015 прибув в район інформаційно-попереджувального знаку № 1239, де на лінії державного кордону України з РФ зустрівся із вказаною невстановленою особою та отримав від неї на території РФ для подальшого переміщення через митний кордон України поза митним контролем наступну зброю, бойові припаси та вибухові речовини: 1 автомат АКС-74 із 120 набоями калібру 5,45x39 до нього, 4 тротилові шашки вагою по 200 грамів кожна, 2 підривна типу ЕДП, 1 ручний протитанковий гранатомет РПГ-7Н2 із оптичним прицілом, 1 реактивну протитанкову гранату РПГ-26, 3 спеціальні снайперські гвинтівки «ВСС Гвинторіз» та 240 набоїв СП-5 до них.

В подальшому приблизно о 22 год. 00 хв. 08.11.2015 вищеперелічені предмети були переміщені ОСОБА_3 разом із невстановленою в ході досудового слідства особою через митний І кордон України з Російської Федерації поза митним контролем в районі інформаційно- попереджувального знаку № 1239 поза межами населеного пункту в Дергачівському районі : Харківської області.

Однак одразу після вчинення вказаних дій ОСОБА_3 був виявлений співробітниками СБ ; України та затриманий співробітниками Державної прикордонної служби. В ході огляду місця події при ньому були виявлені та вилучені вищеперелічені вогнепальна зброя, бойові припаси та вибухові речовини.

Згідно висновку спеціаліста - старшого викладача спеціальної кафедри №4 (кафедра № тактико-спеціальної, вогневої та спеціальної фізичної підготовки) Інституту підготовки Щ юридичних кадрів для Служби безпеки України Національного університету «Юридична академія ; імені ОСОБА_5» ОСОБА_6, наданому в ході огляду від 10.11.2015, вказані гвинтівки ВСС «Гвинторіз» та набої СП-5 є, відповідно, нарізною вогнепальною зброєю спеціального призначення - гвинтівкою снайперською спеціальною 6П29 «ВСС Гвинторіз» та бойовими припасами до неї - спеціальними патронами СП-5. Вказані вогнепальна зброя та бойові припаси є придатними до стрільби.

Крім того, ОСОБА_3 приблизно о 22 год. 00 хв. 08.11.2015 на державному кордоні України з РФ в районі інформаційно -попереджувального знаку № 1239 (Дергачівський район Харківської області, поза межами населеного пункту) без передбаченого законом дозволу отримав від невстановленої в ході досудового слідства особи зброю, бойові припаси та вибухові речовини: 1 автомат АКС-74 із 120 набоями калібру 5,45x39 до нього, 4 тротилові шашки вагою по 200 грамів кожна, 2 підривача типу ЕДП, 1 ручний протитанковий гранатомет РПГ-7Н2 із оптичним прицілом, 1 реактивну протитанкову гранату РПГ-26, 3 спеціальні снайперські гвинтівки «ВСС Гвинторіз» та 240 набоїв СП-5 до них.

В подальшому ОСОБА_3, усвідомлюючи, що вказані предмети відносяться до категорії зброї, бойових припасів та вибухових речовин, а також що він не має відповідного дозволу для поводження із ними, перемістив їх від лінії державного кордону України з РФ вглиб території України на відстань 7-10 метрів, після чого був виявлений співробітниками СБУ.

Згідно висновку спеціаліста - старшого викладача спеціальної кафедри № 4 (кафедра тактико-спеціальної, вогневої та спеціальної фізичної підготовки) Інституту підготовки юридичних кадрів для Служби безпеки України Національного університету «Юридична академія імені ОСОБА_5» ОСОБА_6, наданому в ході огляду від 10.11.2015, вказані гвинтівки ВСС «Гвинторіз» та набої СП-5 є, відповідно, нарізною вогнепальною зброєю спеціального і призначення - гвинтівкою снайперською спеціальною 6П29 «ВСС Гвинторіз» та бойовими .- припасами до неї - спеціальними патронами СП-5. Вказані вогнепальна зброя та бойові припаси є придатними до стрільби.

Викладені обставини та повідомлену ОСОБА_3 підозру орган досудового розслідування обґрунтовує сукупністю зібраних в ході даного провадження доказів, наданими органом досудового розслідування.

Крім того, сторона обвинувачення зазначає, що в ході досудового розслідування . встановлено, що ОСОБА_3 приймав участь у проросійських мітингах та є членом проросійської організації «Юго-восток», що дає підстави вважати, що вказані предмети могли переміщуватись на територію України з метою їх подальшого застосування для діяльності, повязаної із вчиненням терористичних актів та дій з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України. Вказані обставини також підтверджуються характером переміщуваних предметів - згідно вказаного висновку спеціаліста, серед них була зброя спеціального призначення, яка використовується розвідувально - диверсійними підрозділами.

Також, згідно відомостей Державної прикордонної служби України, ОСОБА_3 більшу частину поточного року перебував за межами України (приблизно 236 днів, переважно на території Російської Федерації), що свідчить про те, що він не має стійких соціальних звязків на території України, а також що має можливість для проживання та переховування на території Російської Федерації. Крім того, згідно вказаних відомостей, ОСОБА_3 останній раз перетнув державний кордон України в напрямку виїзду 13.10.2015 та більше офіційно на територію України на вїздив. Дані обставини свідчать про те, що вказана особа має можливість перетину державного кордону України поза пунктами пропуску або без внесення до відповідної бази даних, що може дозволити йому покинути територію України навіть за наявності відповідних обмежень.

Перераховані фактичні дані, а також те, що особа обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів дають достатні підстави органу досудового розслідування вважати, що ОСОБА_3 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, у тому числі проти основ національної безпеки України, тобто про наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КК України. Запобігти вказаним ризикам можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки інші запобіжні заходи, зважаючи на вищевикладені обставини, не зможуть завадити вказаній особі покинути територію України.

Орган досудового розслідування зазначає, що викладені обставини свідчать про те, що розмір застави, визначений п. З ч. 5 ст. 182 КПК України, не здатний забезпечити виконання ОСОБА_3 покладених на нього обовязків, у звязку із чим слід порушити клопотання про визначення ОСОБА_3 в порядку ч. З ст. 183 КПК України застави у розмірі 1000 (одна тисяча) розмірів мінімальної заробітної плати з додатковим покладенням обовязків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.

При розгляді клопотання в судовому засіданні прокурор, слідчий підтримали клопотання.

В судовому засіданні захисники просили відмовити в задоволенні клопотання слідчого, посилаючись на недоведеність ризиків, та застосувати до їх підзахисного запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою. Зазначили, що в разі визначення судом розміру застави, просили визначити мінімальний розмір застави.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисників, на підставі ст. 63 Конституції України відмовився давати пояснення, просив застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.

При розгляді клопотання слідчим суддею з пояснень підозрюваного ОСОБА_3 встановлено, що він показання дає добровільно, до нього не застосовується насильство у даному кримінальному провадженні.

Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження та дослідивши надані докази, встановив, що слідчим відділом Управління СБУ в Харківській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні №22015220000000386 від 09.11.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 201, ч. 1 ст. 263 КК України.

11.11.2015 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 201 КК України, тобто переміщення через митний кордон України поза митним контролем вибухових речовин, зброї та боєприпасів за попередньою змовою групою осіб, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, тобто носіння та зберігання вогнепальної зброї, бойових припасів та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.

Надані сторонами кримінального провадження докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 201, ч. 1 ст. 263 КК України, що підтверджується протоколом огляду місця події від 08.11.2015, згідно якого у безпосередній близькості від державного кордону України в районі інформаційно- попереджувального знаку № 1239 (Дергачівський район Харківської області, поза межами населеного пункту) був виявлений ОСОБА_3, при якому знаходились вищеперелічені предмети; протоколом огляду речей від 10.11.2015, в ході якого частина із вилучених предметів (3 гвинтівки «ВСС Гвинторіз», магазини та набої до неї) були оглянуті спеціалістом, який зробив висновок про те, вони відносяться до категорії вогнепальної зброї та бойових припасів; постановою Дергачівського районного суду Харківської області, згідно якої ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП України, яке виразилось у тому, що ОСОБА_3 08.11.2015 о 22 год. 00 хв. незаконно перетнув державний кордон України з РФ до України.

Слідчий суддя також вважає встановленим та доведеним прокурором існування ризиків,

передбачених п.1, п. 2, п. 5 ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та суду; знищення, сховання або спотворення будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинення іншого кримінального правопорушення.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_3 більш мякого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен : забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи існування ризиків, передбачених п. 1, п. 2, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення проти громадської безпеки, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, ті обставини, що ОСОБА_3 не має постійного місця роботи та офіційних джерел отримання прибутку, застосування більш мяких запобіжних заходів є неможливим, а тому обирає йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із визначенням застави.

Відповідно до вимог ст.182 КПК України, суд з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, його віку, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, визначає заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених КПК України - в розмірі 800 (вісімсот) мінімальних заробітних плат в сумі 974400 грн. ( 1218гр.х800=974400 гр.), оскільки застава в розмірі визначеному п. З ч. 5 ст. 182 КПК України не здатна забезпечити виконання останнім процесуальних обовязків.

Захисник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та обрати у відношенні ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю або зменшити розмір застави до розміру 200 мінімальних заробітних плат.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на допущену неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Вважає, що в матеріалах, наданих суду відсутні наявні докази вчинення ОСОБА_3і. кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 201, ч. 1 ст. 263 КПК України, що висновок суду про наявність обґрунтованої підозри, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 201 КПК України не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження. Крім того зазначає, що в судовому засіданні не встановлено, а слідчим не надано доказів того, що ОСОБА_3 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, що може продовжити вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Заслухавши доповідь судді, захисника адвоката ОСОБА_1, який наполягав на задоволенні своєї апеляційної скарги, прокурора що заперечував проти задоволення апеляції та наполягав на законності та обґрунтованості ухвали слідчого судді, дослідивши матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляції захисника, виходячи з наступного.

Слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку щодо доведеності обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 201, ч. 1 ст. 263 КК України та наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України і з цим погоджується колегія суддів.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 г- Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобовязана мати докази, достатні для предявлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обовязково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, предявлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Виклавши мотиви свого рішення в ухвалі, слідчий суддя врахував положення ст.ст. 176,178,183 КПК України та дійшов обґрунтованого висновку про необхідність застосування у відношенні підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Що стосується доводів апеляції захисника щодо міцних соціальних звязків ОСОБА_3, колегія суддів вважає їх такими, що не спростовують законність висновків слідчого судді, викладених в оскарженій ухвалі.

Посилання в апеляційній скарзі захисника на те, що в судовому засіданні слідчим суддею не були встановлені обставини скоєння ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 201, ч. 1 ст. 263 КК України, колегія суддів вважає також безпідставним оскільки фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєнні кримінального правопорушення, вірності кваліфікації а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

Більш того, ст.198 КПК України чітко регламентує, що висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиційного значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального провадження.

Що стосується доводів апеляційної скарги щодо зменшення розміру застави, колегія суддів також не вбачає підстав для її задоволення в цій частині, оскільки при викладенні апеляційних вимог необхідно враховувати які процессуальні рішення має право винести апеляційний суд у відповідності до ч.3 ст.407 КПК України.

За викладених обставин, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді законною, обґрунтованою та вмотивованою, підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги не вбачає.

Керуючись ст. ст. 392, 404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И ЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 11 листопада 2015 року щодо обрання у відношенні ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й відповідно до вимог ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: