Головуючий суду 1 інстанції - ОСОБА_1
Доповідач - Орлов І.В.
Справа № 431/1654/15-ц
Провадження № 22ц/782/707/15
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2015 року
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючого Орлова І.В.,
суддів: Коротких О.Г., Борисова Є.А.
за участю секретаря: Коротенка С.В.
представника відповідача: адвоката ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Сєвєродонецьку Луганської області апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 банк «Приватбанк» на рішення Старобільського міського суду Луганської області від 20 жовтня 2015 року у цивільній справі за позовами:
Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 банк «Приватбанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ПАТ КБ «Приватбанк» про припинення виконання кредитно-заставного договору, -
в с т а н о в и л а :
20 квітня 2015 року представник Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 банк «Приватбанк» (далі ПАТ КБ «Приватбанк» або позивач) звернувся до ОСОБА_4 (далі відповідач) з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 09.07.2008 року між сторонами був укладений Кредитний договір № LGBОAN20310116 (далі Договір від 09.07.2008 року). Відповідно до умов Договору від 09.07.2008 року ПАТ КБ «Приватбанк» зобов'язався надати відповідачу кредит у розмірі 27.429,37 доларів США терміном до 09.07.2015 року. Відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, що встановлені вказаним договором. ОСОБА_4 свої зобов'язання належним чином не виконав, станом на 01.04.2015 року має загальну заборгованість в розмірі 75.889,72 доларів США, яка складається:
заборгованість за кредитом 17.841,80 доларів США; заборгованість по процентам за користування кредитом 10.048,11 доларів США; заборгованість по комісії за користування кредитом 3.066,31 доларів США; пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором 41.309,55 доларів США; а також штрафів відповідно до умов Договору: 10,66 доларів США - штраф (фіксована частина); 3.613,29 доларів США - штраф (процентна складова).
Посилаючись на вимоги статей 526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України, позивач просив стягнути з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за Договором від 09.07.2008 року у розмірі 75.889,72 доларів США, що за курсом 23,45 відповідно до розпорядження НБУ від 01.04.2015 року складає 1.779.613,92 гривень.
Рішенням Старобільського міського суду Луганської області від 20 жовтня 2015 року у задоволенні позову відмовлено за необґрунтованістю.
Вищевказаним рішенням у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ПАТ КБ «Приватбанк» про припинення зобовязання також відмовлено за необґрунтованістю.
В апеляційній скарзі представник ПАТ КБ «Приватбанк», посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, просив: рішення від 20.10.2015 року скасувати; ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.
Відмову у задоволенні позову ОСОБА_4 про припинення виконання кредитно-заставного договору сторони не оскаржували. Згідно з вимогами статті 303 ЦПК України, у цій частині рішення суду першої інстанції не переглядається.
Заслухавши доповідача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає,що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні первісного позову суд першої інстанції дійшов висновків про те, що ПАТ КБ «Приватбанк» не довів ціну реалізованого автомобілю, не надав суду й відповідачу жодних документів щодо способу та ціни реалізації автомобіля або прийняття його банком у власність, не виконав ухвалу суду щодо надання доказів. Ця обставина унеможливила суду першої інстанції зробити висновок щодо наявності або відсутності заборгованості ОСОБА_4 за кредитним договором з урахуванням реалізації заставного майна. Також ПАТ КБ «Приватбанк» не надав підтвердження того, що відповідачу взагалі було направлено повідомлення від 14.01.2010 року. За таких обставин докази, що підтверджують позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк», зокрема - ціну позову, відсутні.
Колегія суддів не погоджується з зазначеними висновками, оскільки вони не відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального права.
Так, судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 09.07.2008 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_4 був укладений Кредитно-заставний договір № LGBOAN20310116. Відповідно до умов цього договору відповідач отримав кредит у розмірі 27.429,37 доларів США терміном до 09.07.2015 року. Договір був забезпечений заставою, предметом якої був автомобіль «DADI», 2008 року випуску (а.с.4-16).
Відповідно до передбаченої умовами Договору процедури звернення стягнення на предмет застави 22.10.2009 року ОСОБА_4 передав позивачу автомобіль «DADI», 2008 року випуску, видав довіреність на її відчуження що підтверджується даними Акту приймання автомобілю та фотокопією довіреності (а.с.33, 55,56);
Сторони визнали, що заставний автомобіль був реалізований банком в рахунок погашення заборгованості відповідача за кредитно-заставним договором від 09.07.2008 року.
З даних розрахунку заборгованості за договором вбачається, що 3.12.2009 року грошові кошти від реалізації заставного автомобілю в сумі 10.054,98 доларів США були направлені на погашення кредитної заборгованості.
261,00 (отримана комісія) + 123,93 (пеня отримана) + 658,55 (погашені відсотки) + 1.947,59 (погашення простроченої заборгованості) + 7.063,91 (24.615,76 -17.551,85 = 7.063,91 (погашення тіла кредиту)) = 10.054,98 доларів США (загальна сума погашеної заборгованості після реалізації заставного автомобілю). ( а.с.4 зворот).
За рахунок продажу заставного майна не вдалося погасити всю суму заборгованості за Договором від 09.07.2008 року.
23.06.2011 року ПАТ КБ «Приватбанк» звертався до ОСОБА_4 з позовом про стягнення заборгованості за Договором від 09.07.2008 року (справа №2-722/2011). Ухвалою Старобільського районного суду Луганської області від 17 жовтня 2011 року вищевказану позовну заяву було залишено без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 207 ЦПК України.
04.01.2012 року ПАТ КБ «Приватбанк» повторно звертався до ОСОБА_4 з позовом про стягнення заборгованості за Договором від 09.07.2008 року (справа №2-1230/119/2012). Ухвалою Старобільського районного суду Луганської області від 02 квітня 2012 року вищевказану позовну заяву також було залишено без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 207 ЦПК України.
Таким чином, за наявністю наданого Банком розрахунку заборгованості, який підтверджує обставини направлення грошей від реалізації заставного автомобілю на погашення заборгованості за Договором від 09.07.2008 року, суд першої інстанції помилково дійшов висновку про недоведеність заявлених до ОСОБА_4 позовних вимог.
Між сторонами виник спір з приводу виконання кредитно-заставного договору. Правовідносини сторін врегульовані нормами цивільного законодавства України.
Так, відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до частини 1 статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Пунктом 2.1 укладеного між сторонами кредитно-заставного договору № LGBОAN20310116 від 09.07.2008 року передбачено, що ОСОБА_3 зобов'язується надати Позичальникові кредит у розмірі та на умовах, встановлених у цьому договорі, а Позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі відповідно до умов договору. Кредит надається на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною 2 статті 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Заперечуючи проти заявленого позову, представник відповідача під час розгляду справи серед інших підстав також посилався й на приписи статей 256,258 ЦК України та просив відмовити у задоволенні позову у звязку із спливом строків позовної давності, який розпочався з 03.01.2010 року.
Частиною 2 статті 258 ЦК України передбачено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Відповідно до частини 1статті 259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.
Пунктом 14.11 Кредитно-заставного договору № LGBОAN20310116 від 09.07.2008 року передбачено, що сторони встановили строки позовної давності за вимогами по кредиту, винагороди та процентів за користування кредитом, неустойки тривалістю у 5 (пять) років.
Матеріалами справи встановлено, що з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся 20.04.2015 року. Ця обставина підтверджується даними штампу вхідної кореспонденції Старобільського районного суду Луганської області (а.с.2);
За даними Національного банку України офіційний курс гривні щодо долару США на 24.12.2015 року склав 2299.7289 гривень за 100 доларів США.
В межах встановленого Договором пятирічного строку позовної давності за період з 20 квітня 2010 року до 01 квітня 2015 року з відповідача на користь Банку підлягає стягненню заборгованість в сумі 29.158,59 доларів США ( 670.355,98 гривень за курсом Національного Банку України станом на 24.12.2015 року) , яка відповідно з даними наданого розрахунку за договором № LGBОAN20310116 від 09.07.2008 року складається:
Тіло кредиту (в тому числі прострочене тіло кредиту): - 17.841,80 доларів США (заборгованість станом на 01.04.2015 року) - 0,00 доларів США (заборгованість станом на 08.05.2010 року) = 17,841,80 доларів США, що за курсом Національного Банку України станом на 24.12.2015 року (1 долар США = 22,99 гривень) = 410.182,98 гривень.
Відсотки за користування кредитом (у тому числі прострочені відсотки): 10.048,11 доларів США (заборгованість станом на 01.04.2015 року) 1.382,81 доларів США (заборгованість станом на 08.05.2010 року) = 8665,3 доларів США, що за курсом Національного Банку України станом на 24.12.2015 року (1 долар США = 22,99 гривень) = 199.215,25 гривень.
Комісія (у тому числі прострочена комісія) - 3.066,31 доларів США (заборгованість станом на 01.04.2015 року) - 414,82 доларів США (заборгованість станом на 08.05.2010 року) = 2.651,49 доларів США, що за курсом Національного Банку України станом на 24.12.2015 року (1 долар США = 22,99 гривень) = 60.957,75 гривень
З наданого позивачем доказу - розрахунку заборгованості (а.с.4-6), встановити розмір пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за Договором в межах встановленого законом строку позовної давності за період з 01.04.2014 року по 01.04.2015 року не можливо. Інших доказів на підтвердження розміру пені позивач не надав, про існування таких доказів не заявляв. За таких обставин, в частині стягнення пені у розмірі 41.309,55 доларів США позовна заява задоволенню не підлягає за недоведеністью стосовно розміру.
Що стосується стягнення штрафів відповідно до Договору від 09.08.2007 року - 10,66 доларів США (фіксована частина) та 3.613,29 доларів США (процентна складова), то колегія суддів вважає за необхідне відмовити в стягненні вищевказаних сум, оскільки позивачем не доведено, за яке порушення вони нараховані; умовами Договору, а саме п. 14.4; 14.5; 14.6; 14.7; 14.8; 14.9 передбачені різні види та розмір штрафів, а ПАТ КБ «Приватбанк» в розрахунку до позовної заяви не вказав, на підставі чого нараховані вказані штрафи. Умовами договору штрафи у розмірі, зазначеному у позовній заяві, не передбачені.
Таким чином, апеляційна скарга ПАТ КБ «Приватбанк» підлягає частковому задоволенню, а рішення Старобільського районного суду від 20 жовтня 2015 року скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення, в сумі 29.158,59 доларів США (що за офіційним курсом Національного Банку України станом на 24.12.2015 року становить 670.355,98 гривень) заявлених до ОСОБА_4 позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитно-заставним договором від 09.07.2008 року.
Відповідно до частини 1 статті 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Згідно зі ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (із змінами), пропорційно розміру заявлених вимог, з відповідача на користь ПАТ КБ «Приватбанк» підлягають стягненню судові витрати у загальному розмірі 2.915,89 гривень, виходячи з наступного розрахунку:
3654,00 грн. + 4019,40 грн. = 7.673,4 грн. ( загальна сума сплаченого позивачем судового збору). Із заявленої ціни позову - 1.779.613,92 гривень сума задоволених вимог склала 670.355,98 гривень, тобто - 38% ( 670.355,98 : 1.799.613,92 х 100% = 37,66% = 38%); 7.673,4 гривень х 0,38 = 2.915,89 гривень.
Керуючись статтями 303, 307, 309, 316, 319, 325 ЦПК України, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 «Приватбанк», - задовольнити частково.
Рішення Старобільського міського суду Луганської області від 20 жовтня 2015 року, - скасувати. Постановити нове рішення наступного змісту:
Позов Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 банк «Приватбанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитно-заставним договором № LGBОAN20310116 від 09 липня 2008 року, а саме :
- заборгованість за тілом кредиту (в тому числі прострочене тіло кредиту) за період з 20 квітня 2010 року до 01 квітня 2015 року у розмірі 17.841,80 доларів США, що за курсом Національного Банку України станом на 24.12.2015 року становить 410.182,98 гривень;
- відсотки за користування кредитом (у тому числі прострочені відсотки) за період з 20 квітня 2010 року до 01 квітня 2015 року 8.665,3 доларів США, що за курсом Національного Банку України станом на 24.12.2015 року становить 199.215,25 гривень;
- комісію (у тому числі прострочену комісію) за період з 20 квітня 2010 року до 01 квітня 2015 року у розмірі 2.651,49 доларів США, що за курсом Національного Банку України станом на 24.12.2015 року становить - 60.957,75 гривень,
а всього - 29.158 (двадцять дев'ять тисяч сто пятдесят вісім) доларів 59 центів США, що за курсом Національного Банку України станом на 23.12.2015 року становить - 670.355 ( шістсот сімдесят тисяч триста пятдесят пять) гривень 98 (девяносто вісім) копійок.
В іншій частині у задоволені заявлених вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» судові витрати у розмірі 2.915 гривень 89 копійок.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене протягом двадцяти днів в касаційному порядку, шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий:
Судді:
Судове рішення № 54609323, Апеляційний суд Луганської області було прийнято 24.12.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 431/1654/15-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: