Рішення № 54607982, 22.12.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 357/9601/15-ц Головуючий у І інстанції Дмитренко А. М.Провадження № 22-ц/780/6582/15 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 26 22.12.2015

РІШЕННЯ

Іменем України

22 грудня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Кашперської Т.Ц.,

суддів Фінагєєва В.О., Яворського М.А.,

за участю секретаря Нагорної Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ОСОБА_2 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 жовтня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

У липні 2015 року позивач ПАТ «КБ «Надра» звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором. Заявлені позов мотивував тим, що 04 березня 2008 року між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір в розмірі 59598,56 доларів США під 12,79 % річних; також 04 березня 2008 року між ПАТ «КБ «Надра» та окремо із ОСОБА_5, ОСОБА_4 було укладено договори поруки в забезпечення виконання позичальником умов даного кредитного договору. Станом на 08 січня 2015 року за позичальником наявна заборгованість по кредитному договору в сумі 88485,56 доларів США та 358964,10 грн. Просив стягнути із відповідачів солідарно на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 04 березня 2008 року в сумі 88485,56 доларів США та 358964,10 грн.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 жовтня 2015 року позов ПАТ «КБ «Надра» частково задоволено, стягнуто із ОСОБА_3 на користь позивача заборгованість в сумі 88485,56 доларів США та 358964,10 грн. та судові витрати, в частині позову до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відмовлено.

Позивач ПАТ «КБ «Надра», не погоджуючись із рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 жовтня 2015 року, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, посилався на те, що звернулися із позовом до поручителів в межах шестимісячного строку виконання основного зобовязання, крім того, сторонами погоджено збільшення строку позовної давності до десяти років.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Із матеріалів справи колегія суддів вбачає, що 04 березня 2008 року між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 173/П/33/2008/840, за умовами якого банк надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти у сумі 59598,56 доларів США під 12,79 % річних, кінцевий термін повернення кредиту 04 грудня 2014 року.

Згідно п. 3.3.3 кредитного договору, позичальник вносить мінімально необхідний платіж в розмірі 1105,36 доларів США, щомісячно до 10 числа поточного місяця, а банк здійснює списання з поточного рахунку на рахунок погашення заборгованості до 12 числа поточного місяця. У випадку, коли позичальник до 10 числа поточного місяця не вніс (повністю або частково) суми мінімально необхідних платежів, банк, починаючи з 13 числа поточного місяця, застосовує до позичальника штрафні санкції, передбачені цим договором.

Згідно з п. 5 кредитного договору, у випадку прострочення виконання зобовязань позичальника щодо повернення кредиту, сплати всіх нарахованих відсотків, комісій та можливих штрафних санкцій у строк, визначений у п. 3.3.3 цього договору, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення. У разі порушення позичальником вимог п. 4.3 за виключенням п. п. 4.3.3, 4.3.4 цього договору, позичальник зобовязаний сплатити банку штраф у розмірі 10 % від суми кредиту, визначеної у п. 1.1 цього договору.

П. 7.3 кредитного договору сторони дійшли згоди збільшити строк позовної давності до 10 років.

04 березня 2008 року ОСОБА_3 отримала суму кредиту згідно заяви на видачу готівки № 476.

04 березня 2008 року між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_4 укладено договір поруки, за яким поручитель поручається перед кредитором за належне виконання ОСОБА_3 взятих на себе зобовязань, що випливають із кредитного договору № 173/П/33/2008/840 від 04 березня 2008 року. Поручитель відповідає перед кредитором у повному обсязі. Позичальник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право кредитора вимагати виконання зобовязань, вказаних у п. 1.1 цього договору повністю чи у будь-якій його частині як від позичальника та поручителя разом, так і від кожного окремо.

04 березня 2008 року договір поруки із аналогічними умовами укладено також між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_5

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.

Згідно із ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Задовольняючи частково позов ПАТ «КБ «Надра» про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач ОСОБА_3 на умовах, встановлених кредитним договором, своєчасно не виплачує суму боргу за кредитом та боргу по відсоткам, тим самим не виконує належним чином покладені на неї за кредитним договором зобовязання, тому суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 88485,56 доларів США та 358964,10 грн. слід стягнути на користь позивача з відповідача ОСОБА_3 як боржника.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи розрахунку ПАТ «КБ «Надра», заборгованість на час предявлення позову складає: непогашений кредит 52468,82 долари США, несплачені відсотки 36016,74 доларів США, несплачена пеня за прострочення строків виконання зобовязань відповідно до п. 5.1 кредитного договору 16823,37 доларів США, що еквівалентно 256062,81 грн., штраф за порушення умов кредитного договору 5959,86 доларів США, що еквівалентно 93901,29 грн. Загальна сума заборгованості становить 88485,56 доларів США та 358964,10 грн.

Колегія суддів враховує, що під час розгляду справи по суті відповідачами не заперечувався факт утворення заборгованості та її розміру, а тому в даній частині рішення суду не є предметом апеляційного перегляду.

Разом із тим, колегія суддів вважає помилковими висновками суду в частині відмови в задоволенні позову відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які є поручителями ОСОБА_3, із наступних підстав.

За висновками суду першої інстанції, порука припинилася, оскільки останній платіж по кредитному договору основний боржник здійснив 11 вересня 2012 року, відтак граничний термін звернення до суду з позовом до поручителів сплинув 11 березня 2013 року і позивач пропустив шестимісячний строк подачі позову.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобовязання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя.

Пунктом 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» розяснено, що при вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобовязання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобовязань за цим договором строк предявлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобовязання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобовязання у повному обсязі або у звязку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Згідно правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-160цс14 від 19 листопада 2014 року, відповідно до статті 261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов. Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення. Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому платежу. У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу - до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобовязання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами - стаття 1048 ЦК України ), що підлягає сплаті. Несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів. Відповідно до вимог статті 266, частини другої статті 258 ЦК України стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду та починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

Отже, висновки суду, що строк предявлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту порушення боржником строків сплати чергових платежів, суперечать наведеним розясненням і є помилковими.

Також колегія суддів враховує, що п. 7.3 кредитного договору сторони дійшли згоди збільшити строк позовної давності до 10 років, а тому позовна давність за вимогами до ОСОБА_3, якою внесено останній черговий платіж за кредитним договором 11 вересня 2012 року, не вважається пропущеною.

Таким чином, оскільки належне виконання зобовязань за кредитним договором, укладеним із ОСОБА_3, забезпечено договорами поруки із ОСОБА_4, ОСОБА_5, а термін виконання зобовязання 04 грудня 2014 року, строк предявлення вимог до поручителів при подачі позову в травні 2015 року не вважається припиненим, оскільки спливає в червні 2015 року, а тому позивач не є таким, що пропустив строк предявлення вимоги до поручителів, що встановлений ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Однак при цьому колегія суддів не може в повній мірі погодитись з вимогами позивача про солідарне стягненням заборгованості з поручителів між собою, оскільки ці висновки не відповідають приписам ЦК України щодо солідарної відповідальності поручителів.

Відповідно до ст. ст. 541, 543 ЦК України солідарний обовязок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобовязання. У разі солідарного обовязку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обовязку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Враховуючи, що договори поруки укладалися банком із кожним із поручителів окремо, кожен із них має окреме зобовязання, а тому є солідарним боржником із позичальником ОСОБА_3, але не між собою.

Враховуючи доведеність позову про наявність заборгованості за кредитним договором, забезпеченим договорами поруки, колегія суддів приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову шляхом стягнення заборгованості на користь банку солідарно із позичальника ОСОБА_3 та її поручителя ОСОБА_4, а також солідарно із позичальника ОСОБА_3 та її поручителя ОСОБА_5

З огляду на вимоги ст. 309 ЦПК України колегія суддів пришла до висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції із ухваленням нового рішення, яким стягує солідарно із боржника та кожного із поручителів окремо заборгованість за кредитним договором, а також стягує із відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь позивача ПАТ «КБ «Надра» судові витрати із кожного в розмірі 1218 грн.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 жовтня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (код ЄДРПОУ 20025456, МФО 380764, рахунок № 29094292108077) заборгованість за кредитним договором в сумі 88485,56 доларів США та 358964,10 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (код ЄДРПОУ 20025456, МФО 380764, рахунок № 29094292108077) заборгованість за кредитним договором в сумі 88485,56 доларів США та 358964,10 грн.

Стягнути із ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 із кожного на користь держави судові витрати в розмірі 1218 грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Кашперська Т.Ц

Судді: Фінагєєв В.О.

ОСОБА_6