Вирок № 54607230, 21.12.2015, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/5718/15-к

Провадження № 1-кп/359/296/2015

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2015 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі

головуючого судді Левченка А.В.,

при секретарі Гута Т.О., Айрапетян Л.А.,

з участю прокурора Сосновенко О.В., Шмаль В.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Борисполі справу по обвинувальному акту в кримінальному провадженні відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 Федерації, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого 25.12.2009 року Деснянським районним судом м.Києва по ч.2 ст.309 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, -

по обвинуваченню його у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України, -

встановив:

20.04.2015 року близько 05 години 00 хвилин ОСОБА_1 разом з невстановленими в ході досудового розслідування особами , знаходячись поблизу будинку № 165-А по вулиці Шевченка в м.Бориспіль, помітили незасклений балкон на першому поверсі до квартири № 2. В цей час у останніх виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій намір, діючи за попередньою змовою, умисно та з корисливих мотивів, впевнившись, що в квартирі нікого немає та їх дії носять таємний характер, одна з невстановлених в ході досудового слідства осіб проникла на балкон квартири АДРЕСА_1 та, шляхом віджиму металопластикових дверей потрапила до приміщення вказаної квартири, що належить ОСОБА_3 Перебуваючи у вказаній квартирі, не встановлена в ході досудового слідства особа, передавала через балкон майно, належне ОСОБА_3, а саме: дверні коробки в кількості 2 шт. вартістю 250 гривень кожна, два рулони підложки для ламінату вартістю 164 гривень кожна, мережевий кабель довжиною 195 метрів вартістю 5 гривень за один погонний метр загальною вартістю 995 гривень, іншій невстановленій в ході досудового розслідування особі та ОСОБА_1, які переносили вище- вказані викрадені речі та складали до припаркованого неподалік автомобіля «LDV», реєстраційний номер НОМЕР_1.Однак, свій злочинний умисел ОСОБА_1 разом з не встановленими в ході досудового слідства особами не зміг завершити до кінця з причин, що не залежали від їх волі та не вчинив всіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки був затриманий працівниками міліції.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1свою вину в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України, визнав повністю,при цьому пояснив, що він працював підсобним працівником, його, зазвичай забирали з дому о 4-5 годині. В той дань його забрали з дому приблизно о 5 год, він заснув у машині і проснувся від крику людей, коли приїхали працівники міліції. В автомобілі був буд-сміття та будматеріал. В подальшому в судовому засіданні він вину визнав, показав , що під час завантаження в автомобіль матеріалів він здогадався про крадіжку їх, але не наважився присікать діям виконавців, оскільки побоювався втратити роботу. В скоєному кається.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 показав, що дана квартира знаходиться у власності його сім»ї. На той час він проводив в ній ремонт особисто, нікого не залучаючи ні до ремонтних робіт, ні до вивозу сміття. В той день він приїхав до даної квартири, побачив, що до неї хтось проникав через балкон та вилучав речі, що знаходились в ній. Згодом йому зателефонували та радили звернутись до міліції по викраденому майні, що він і зробив. Викрадене у квартирі майно він отримав та претензій не має. Викрадені речі знаходились не на балконі, а в самій квартирі.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показав, що в той день знаходився на чергуванні. Близько 7 год помітили, що якісь люди з балкону вказаної квартири передавали майно та складали до мікроавтобусу, що стояв поруч. Коли вони під»їхали , то люди , що це робили, в тому числі і ОСОБА_1 втікли з місця події, але ОСОБА_1 не встиг. Він нічого конкретного пояснити не міг, до цього він завантажував у автомобіль речі, які йому передавали з балкону. Речі, які вони забирали з квартири не можливо віднести до будівельного сміття. Ключів від квартири в них не було і сам ОСОБА_1 не був сонним , вів себе досить збуджено і панічно.

Аналогічні показання надав у судовому засіданні свідок ОСОБА_5

Не зважаючи на заперечення своєї вини ОСОБА_1 та в подальшому визнання ним своєї вини , його винуватість у вчиненні інкримінованого правопорушення знаходить своє підтвердження , крім допитаних при судовому розгляді осіб, наданими стороною обвинувачення в судовому засіданні доказами, які були досліджені судом при судовому розгляді справи та не спростовані учасниками судового провадження, а саме:

-протоколом заяви про вчинення правопорушення від 20.04.2015 р.;

-даними рапорту інспектора ПС Бориспільського МВ ОСОБА_4 про вчинення даного правопорушення;

-даними протоколу огляду місця події від 20.04.2015 року про огляд автомобіля та фото таблицею до нього;

-даними протоколу огляду місця події від 20.04.2015 року про огляд квартири та фото таблицею до нього;

-даними постанови про визнання речовими доказами речей , вилучених з автомобіля НОМЕР_2;

-даними зберігальної розписки потерпілого про отримання викрадених речей;

-даними квитанцій про придбання потерпілим будматеріалів на ремонт квартири та даними довідки про їх вартість;

-даними про проведення слідчого експерименту зі свідками ОСОБА_4, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та фото таблицями до них;

-даними протоколів пред»явлення вказаним свідкам для впізнання обвинуваченого ОСОБА_1;

-даними паспортних даних, перебування на обліку в КМКЛ»Соціотерапія» з діагнозом синдром залежності; даними позитивної характеристики з місця проживання.

Таким чином, оцінюючи в сукупності установлені і перевірені в судовому засіданні докази по справі, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена повністю.

Своїми умисними діями, які виразилися у незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжці), вчиненій за попередньою змовою групою осіб, поєднаній з проникненням у житло, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України.

Обставин, що помякшують покарання ОСОБА_1, у відповідності до вимог ст.66 КК України, судом не встановлено. Обставиною, що обтяжує його покарання, згідно вимог ст.67 КК України, суд визнає рецидив злочинів.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд, враховуючи характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, приймаючи до уваги особу обвинуваченого, вважає, що покарання обвинуваченому слід обрати у виді позбавлення волі. Разом з тим, приймаючи до уваги його характеристику, те, що він має постійне місце проживання , відшкодування завданої шкоди, відсутність претензій з боку потерпілого, суд вважає за можливе визначення йому іспитового терміну з покладенням обовязків, які передбачені ст.76 КК України.

Цивільний позов по справі не заявлявся. Судові витрати по справі за проведення трасологічної експертизи в розмірі 368,28 грн. слід стягнути з обвинуваченого на користь Державного бюджету України. Речові докази по справі слід повернути власнику.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373 -376 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_1визнати винуватим та призначити покарання за ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України у виді 4 (чотири) роки позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання позбавлення волі з випробуванням, встановивши ОСОБА_12 ( два) роки іспитового строку. У відповідності зі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1такі обовязки - не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично зявлятися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Строк відбування покарання обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 21 грудня 2015 року, звільнивши з-під варти в залі суду.

Стягнути з ОСОБА_1(ідентифікаційний номер - НОМЕР_3) на користь Державного бюджету України (р\р 31114115700004 Бориспільське УДКСУ\ м.Бориспіль\24060300, ЄДРПОУ 38007070, МФО 821018, інші надходження) судові витрати по справі за проведення трасологічної експертизи в розмірі 368 (триста шістдесят вісім) гривень 28 копійок.

Речові докази по справі : вентиляційні труби, дві підложки для ламінату, дві дверні коробки, мережевий кабель довжиною 195м, стамеску повернути власнику ОСОБА_3; металеву розкладну драбину, стамеску знищити; автомобіль НОМЕР_4 повернути власнику.

Вирок на протязі 30 днів з дня його проголошення може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд.

Суддя А.В. Левченко