Ухвала суду № 54605141, 11.12.2015, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/206/4474/15-к

Провадження № 1-кп/206/262/15

У Х В А Л А

"11" грудня 2015 р. Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Сухорукова А.О.,

суддів Малихіної В.В.,

ОСОБА_1,

при секретарі Гуртовий В.Ю.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні обвинувальний актактпо кримінальному провадженню № 12015040700000746 за обвинуваченням ОСОБА_2, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2,3 ст. 187, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 263 КК України,

за участю

прокурів ОСОБА_4,

ОСОБА_5,

ОСОБА_6,

обвинувачених ОСОБА_3,

ОСОБА_2,

захисників-адвокатів ОСОБА_7,

ОСОБА_8,

ОСОБА_9,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Самарського районного суду м. Дніпропетровська перебуває кримінальне провадження № 12015040700000746 за обвинуваченням ОСОБА_2, ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2,3 ст. 187, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 263 КК України.

16 грудня 2015 року закінчується строк тримання ОСОБА_2, ОСОБА_3 під вартою, визначений ухвалою суду від 09 жовтня 2015 року.

При перегляді доцільності продовження застосування запобіжних заходів до обвинуваченого, прокурори вважали необхідним їх продовження, посилаючись на наявність ризиків, передбаченихст. 177 КПК України.

Обвинувачені та їх захисники заперечували проти заявленого клопотання, вважаючи, що прокурор не навів жодного доводу наявності ризиків передбачених ст. 177 КПК України, просили застосувати більш мякий запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, додаткового дослідивши в нарадчій кімнаті матеріали судового провадження, приходить до наступного висновку.

Згідно вимог ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Як вбачається з ч. 1 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Під час розгляду питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом вивчається можливість застосування відносно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків, обставини, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого під вартою, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даного питання.

Суд зобовязаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ОСОБА_3 суд враховує, що останні обвинувачуються у вчиненні тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2,3 ст. 187, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 263 КК України, міра покарання за яке передбачена у вигляді позбавлення волі строком до 12 років, знаючи про покарання, можуть ухилитись від суду, впливати на свідків, отже ризики, які виправдовують тримання їх під вартою не зменшилися, з метою недопущення перешкоджання кримінальному провадженню, виконанню рішення суду, з урахуванням вимогст. 183 КПК України, суд не вбачає підстав для зміни обвинуваченим на більш мякий запобіжний захід, оскільки їх належну процесуальну поведінку може забезпечити саме такий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Разом з тим, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обовязків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті, тобто:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Хоча обвинувачення стосується складу кримінального правопорушення, вчиненого із застосуванням насильства чи погрозою його застосування, проте враховуючи особи обвинувачених, не засуджені, при продовженні виняткового запобіжного заходу суд вважає за можливе продовжити визначений раніше розмір застави відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2015р. 1218,00 грн. вважаю, що сума у розмірі вісімдесяти мінімальних розмірів заробітної плати, тобто 97440,00 (девяносто сім тисяч чотириста сорок) грн. буде достатньою для внесення у якості застави. Зазначена сума підлягає внесенню на розрахунковий рахунок 37312022006709, одержувач: ТУ ДСАУ в Дніпропетровській області, банк одержувача ГУ ДКСУ в Дніпропетровській області, код ОКПО 26239738, МФО 805012.

У разі звільнення під заставу на кожного обвинуваченого покладаються ті ж обовязки із визначених ст. 194 КПК України:

1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за першим викликом для проведення процесуальних дій;

2) не відлучатися із м. Дніпропетровська без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні;

5) докласти зусиль до пошуку роботи;

6) носити електронний засіб контролю.

З огляду на вище вказане суд вважає за необхідне продовжити запобіжний захід, обраний обвинуваченим ОСОБА_2, ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою на строк два місяці, тобто до 11 лютого 2016 року.

Враховуючи викладене, на підставі ст. ст.177,178,183,197,199,331 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, кожному до 11 лютого 2016 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяА.О. Сухоруков

Судді: В.В. Малихіна

ОСОБА_1