Рішення № 54604921, 25.11.2015, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

25.11.2015 Єдиний унікальний номер 205/6496/15-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2015 року м. ДніпропетровськСправа № 205/6496/15-ц 2/205/2929/15

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі судді Нижного А.В., за участю секретаря судового засідання Піменової М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» звернулося до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, у якому просило стягнути з відповідачів на його користь заборгованість за кредитним договором № 8/2007/840-К/755-Н від 07.02.2007р. у розмірі 94138,58 доларів США та 304177,51грн. Позовна заява мотивована тим, що відповідно до вказаного кредитного договору ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 70000,00 грн. з кінцевим терміном повернення 20.01.2034р. В якості забезпечення зобовязань позичальника за кредитним договором 07.02.2007р., між позивачем та ОСОБА_2, ОСОБА_3 були укладені договори поруки, відповідно до умов яких поручителі зобовязались перед банком відповідати за виконання позичальником взятих на себе зобовязань, що випливають з кредитного договору. Однак відповідачі порушують взяті на себе зобовязання щодо повернення кредитних коштів позивачу.

В судове засідання представник позивача не зявився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. До суду надав письмову заяву, в якій просив суд справу розглядати без своєї присутності. Позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечував.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином в порядку ч.9 ст.74 ЦПК України через оголошення у пресі. Заяв про розгляд справи за його відсутністю або інформації про поважність причин неявки від нього не надходило.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Заяв про розгляд справи за їх відсутністю або інформації про поважність причин неявки від них не надходило.

У звязку з неявкою у судові засідання відповідачів, за відсутності заперечень позивача суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд встановив наступне.

07.02.2007р. між ПАТ «Комерційний Банк «Надра» та ОСОБА_1 (далі позичальник) було укладено кредитний договір № 8/2007/840-К/755-Н, відповідно до умов якого Банк надав позичальнику кредит у сумі 70000,00 доларів США зі сплатою 12,49 % річних, з кінцевим терміном повернення 20.01.2034р., а останній зобовязався кошти прийняти, належним чином їх використовувати та повернути у строк та на умовах, передбачених договором (а.с.11-14).

Згідно з ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківський кредит будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

На підставі ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На підставі ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Всупереч вищевикладеним положенням позичальник свої зобовязання належним чином не виконав, допустив прострочення повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за кредитним договором №8/2007/840-К/755-Н від 07.02.2007р., яка відповідно до розрахунку станом на 03.08.2015р. становить 94138,58доларів США. та складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 56215,01 доларів США, заборгованості з сплати процентів у розмірі 37923,57доларів США. (а.с.26).

У звязку з неналежним виконанням зобовязань за кредитним договором відповідачу також нарахована пеня у розмірі 14397,80 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ становить 304177,51 грн.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Враховуючи вищевказане, беручи до уваги існуючу заборгованість відповідача перед позивачем, суд доходить висновку, що у позивача відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Кредитного договору, виникло право вимоги дострокового повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування такими коштами.

В якості забезпечення зобовязань позичальника за вказаним кредитним договором 07.02.2007р. між банком та ОСОБА_2, ОСОБА_3 були укладені договори поруки № 755-Н/2, 755-Н/1, відповідно до умов яких поручителі зобовязались перед банком відповідати за виконання позичальником взятих на себе зобовязань, що випливають з кредитного договору (а.с.15-18).

Відповідно ч.1 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч.1 ст.543 ЦК України у разі солідарного обовязку божників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обовязку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо.

Відповідачі всупереч положенням статті 60 ЦПК України не надали суду жодних доказів, які б спростовували факт існування вказаної заборгованості.

Відповідно до п.12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012р. № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533ЦК.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду України від 14.09.2014р. № 6-145цс14, а тому має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права відповідно до ч. 1 ст. 3607 ЦПК України.

Крім того, використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобовязаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (ч.3 ст.533 ЦК України).

Такий порядок визначено Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993р. № 15-93, дія якого не поширюється на правовідносини щодо нарахування та стягнення штрафних санкцій за внутрішніми угодами, укладеними між резидентами на території України.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»).

Таким чином, максимальний розмір пені повязаний із розміром облікової ставки Національного банку України; оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті України гривні, а відтак у суду відсутні підстави для задоволення позову в частині стягнення пені в доларах США.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду України від 01.04.2015р. № 3-29гс14, а тому має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права відповідно до ч. 1 ст. 3607 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що вимоги позивача про солідарне стягнення заборгованості є обґрунтованими, в повному обсязі доведеними з його боку та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст.15-16, 525-526, 610, 612, 629, 1054 Цивільного кодексу України, ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст.ст.10-11, 59-60, 88, 209, 212-215, 218, 224 Цивільно-процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2) та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (04053, м. Київ, вул. Артема, 15; р/р 37390244237002, МФО 380764, ЄДРПОУ 20025456, банк отримувач ПАТ «КБ «Надра», м. Київ) заборгованість за кредитним договором №8/2007/840-К/755-Н від 07.02.2007р. у сумі 94138,58доларів США (девяносто чотири тисячі сто тридцять вісім доларів 58центів), яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 56215,01 доларів США, заборгованості з сплати процентів у розмірі 37923,57доларів США.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2) та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (04053, м. Київ, вул. Артема, 15; р/р 37390244237002, МФО 380764, ЄДРПОУ 20025456, банк отримувач ПАТ «КБ «Надра», м. Київ) пеню у розмірі 304177,51 грн. (триста чотири тисячі сто сімдесят сім гривень 51 коп.).

Стягнути рівними частками з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2) та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3) на користь держави судовий збір у розмірі 3654,00 грн. (три тисячі шістсот пятдесят чотири гривні 00 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуто Ленінським районним судом міста Дніпропетровська за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Зазначена апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Ленінський районний суд міста Дніпропетровська.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ст.223ЦПК України.

СуддяОСОБА_4