Рішення № 54604246, 08.12.2015, Васильківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 172/736/15-ц

Провадження № 2/172/353/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.12.2015 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Філіппова Є.Є.

секретаря Сергійчик Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка за відсутності сторін, без фіксації судового засідання технічними засобами, цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості. В обґрунтування позову вказує, що 23 березня 2011 року між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський ОСОБА_1» та фізичною особою-резидентом України, яким є ОСОБА_2 укладено Кредитний договір №BLaЖГА00021105. Згідно пунктів 1.1.- 1.7. загальної частини Договору та пунктів 1-2 Спеціальної частини Договору, Банк надав позичальнику кредит на поточні потреби в розмірі 10000грн. 00 коп., термін повернення кредиту 23 березня 2014 року. Факт отримання кредиту Відповідачем підтверджується доданою до позовної заяви копією меморіального ордеру. Відповідно до п. 2.4.2. Договору проценти та комісію за управління кредитом позичальник повинен сплачувати щомісячно в день повернення кредиту відповідно до платежів, передбачених у Графіку погашення заборгованості за кредитом, наведеному у Додатку №1 цього Договору Процентна ставка за Договором встановлена на рівні 15,00% річних (п.3 Спеціальної частини Договору). Щомісячна плата у вигляді комісії за управління кредитом встановлена в розмірі 1,75 % від суми кредиту (п.4 Спеціальної частини Договору). Згідно із п. 2.5.2. Договору позичальник зобовязується не пізніше дати, встановленої в Графіку, поповнювати рахунок Банку, вказаний у п. 6 Спеціальної частини Договору, у валюті кредиту шляхом внесення готівкових коштів через касу Банку або безготівковим перерахуванням, у сумах не менших за суми платежів, встановлені в Графіку, а також в сумах комісії за управління кредитом. Позивач зі своєї сторони виконав договірні зобовязання за Договором в повному обсязі, а відповідач від виконання зобовязань ухиляється. Відповідач порушив свої зобовязання щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитом, а також плати за управління кредитом, які передбачені п. 2.5 Кредитного договору. Так, з січня 2013 року виникла прострочена заборгованість за кредитом. Згідно пункту 4.3. Договору, у випадку прострочення позичальником сплати за Графіком, Банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити пеню, що розраховується від суми невиконаних боргових зобовязань, строк виконання яких настав і які не були виконані на день прострочення виконання. Ставка 0,50 % та те, що пеня розраховується за методом «факт/360», зазначено у п. 9 Спеціальної частини Договору.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача відповідно до розрахунку заборгованості станом на 12 червня 2015 року становить 56995грн.77коп., з них: прострочена сума кредиту - 11 853 грн. 42 коп.; прострочені проценти за користування кредитом - 4 493 грн. 78 коп.; прострочена комісія - 6 075 грн. 00 коп.; пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 34 573 грн. 57 коп.

Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №BLaЖГА00021105 від 23 березня 2011 року в сумі 56995грн.77коп.

14вересня 2015 року до суду надійшли письмові заперечення від відповідача з яких вбачається, що з позовом не згоден, так як позивачем у звязку із не правильним застосуванням, помилковим розумінням та тлумаченням норм Цивільного Законодавства, не правильно зроблений розрахунок із заборгованості за кредитним договором за період з січня 2013 року по 12 червня 2015 року, а тому відповідач вважає, що позовні вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

1)23 березня 2011 року між відповідачем та Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський ОСОБА_1» був укладений договір банківського обслуговування № BLaЖГА00021105, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 10000,00 грн. з кінцевим терміном повернення 23 березня 2014 року.

Відповідно до умов Договору, відповідач повинен сплачувати позивачу в рахунок погашення кредиту щомісяця, у строки передбачені графіком платежів, фіксовану суму в розмірі 522,00 грн. яка складається із: щомісячної суми основного боргу;15% річних за весь строк фактичного користування кредитом;1,75% щомісячної комісії за управління кредитом; комісійної винагороди за обслуговування послугами поточного рахунку.

Отриманий Відповідачем кредит в розумінні чинного законодавства відноситься до споживчих кредитів так як відповідно до мети кредитування в п.1.3. Договоре зазначено, що кредит надається на поточні потреби.

Відповідач після отримання кредиту, відповідно до умов Договору встановлених п.2.4.2.та 2.5.5, у строки передбачені графіком погашення заборгованості за кредитом та процентами, у період до січня місяця 2013 року щомісячно здійснював сплату: щомісячної суми основного боргу; щомісячної суми процентів за користування кредитом; щомісячної суми комісії за управління кредитом.

Згідно з розрахунком заборгованості за Кредитним договором розрахованого позивачем станом на 12 червня 2015 року, встановлено, що відповідачем за період де 02.01.2013 року, з якого виникла заборгованість, в рахунок погашення заборгованості за кредитом та процентами було сплачено на рахунки позивача: основного боргу за кредитом в сумі - 3156 грн. 68 коп.; процентів за користування кредитом в сумі - 1533,42 грн.; комісії за управління кредитом в сумі - 2025 грн.

З вказаного розрахунку заборгованості за Кредитним договором наданого позивачем вбачається, що відповідач щомісячно, сумлінно та в строки передбачені графіком платежів здійснював платежі з погашення заборгованості за кредитом та процентами, та сплати комісії за управління кредитом.

Просив суд взяти до уваги, що на момент отримання відповідачем кредиту і до січня місяця 2013 року відповідач був забезпечений роботою, щомісячно вчасно отримував заробітну платню, що дозволяло відповідачу вчасно сплачувати що місяця кредитні зобовязання не порушуючи умов Договору.

З січня місяця 2013 року відповідач перестав виконувати свої кредитні зобовязання так як в наслідок економічної кризи в Україні підприємство де він працював перестало виплачувати заробітню платню і він був змушений звільнитися підприємства в наслідок чого залишився без роботи і потрапив у скрутне фінансове становище. Основним джерелом доходів відповідача була заробітна платня яку він отримував на підприємстві.

З січня місяця 2013 року Відповідач не міг працевлаштуватися тому не мав можливості своєчасно виконувати свої кредитні зобовязання перед позивачем внаслідок чого допустив прострочення по сплаті заборгованості за кредитним договором.

Також зазначив, що відповідач не мав можливості своєчасно виконувати свої кредитні зобовязання перед позивачем у звязку з тим, що необхідно було утримувати сімю, а саме неповнолітнього сина.

2)З позовними вимогами позивача в частині сплати пені за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 34 573 грн. 57 коп. відповідач не згоден, так як правова позиція позивача в цій частині позовних вимог ґрунтується на не правильному застосуванні, помилковому розумінні та тлумаченні норм цивільного законодавства, якими визначено порядок та період за який здійснюється нарахування та стягнення пені за несвоєчасне погашення кредиту, а тому відповідач вважає, що вказана сума пені за несвоєчасне погашення кредиту нарахована позивачем підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з умовами п.2 Договору, встановлено, що граничний строк повернення кредиту встановлений 23 березня 2014 року.

Відповідно до умов п.4.2. та н.8 Договору, у випадку невиконання позичальником обовязку, передбаченого Договором, Банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити Банку штраф у розмірі 25% (двадцять пять відсотків) від суми Кредиту.

Відповідно до розрахунку заборгованості за Кредитним договором наданого позивачем встановлено, що станом на 12 червня 2015 року заборгованість відповідача по сплаті пені за несвоєчасне погашення кредиту становить в розмірі - 34 573 грн.57 коп.

Зазначив , що розрахунок позивача про стягнення заборгованості по сплаті пені за несвоєчасне погашення кредиту здійснений за 23 місяця, а не за один рік як це встановлено нормами Закону та приписами п.1 ч.2 ст.258 ЦК України в яких встановлено, що нарахування пені обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням до суду, а починається за правилами ст. 253 ЦК України з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою повязано його початок, та нараховується за кожен день у межах позовної давності за основною вимогою, а тому позовні вимоги позивача, щодо нарахування суми пені за період, який перевищує один рік, суперечить вимогам Закону.

Як зазначалось вище, сторони встановили як строк дії договору, так і строки виконання зобовязань зі щомісячним погашенням платежів, останній з яких у визначеній сумі підлягав виконанню залежно від договору до 23 березня 2014 року.

Графіком платежів, який є складовою частиною договору, погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів визначено місяцями.

Отже, поряд з установленням строку дії договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобовязань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.

Враховуючи викладене та норми чинного законодавства, встановлено, що позивач може предявити вимоги про стягнення з відповідача штрафних санкцій(пені) в межах терміну позовної давності тільки за один рік, а позивач нарахував штрафні санкції (пеню) для стягнення за весь період прострочення сплати за кредитним зобовязанням (23 місяці), тобто з січня 2013 року по 12 червень 2015 року, що суперечить вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимогами позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне погащення кредиту в сумі 34 573грн. 57 коп. не підлягають задоволенню, так як сума пені за несвоєчасне погащення кредиту повинна бути розрахована відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.258 ЦК України.

Несплачені до моменту звернення позивача до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів.

Оскільки право на стягнення пені у позивача виникло з наступного дня після 02 січня 2013 року, а до суду позивач звернувся лише 03 серпня 2015 року, то пеня підлягає стягненню лише в межах одного року до дня предявлення позову.

3)Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором наданого позивачем встановлено, що станом на 12 червня 2015 року заборгованість відповідача по сплаті пені за несвоєчасне погашення кредиту становить в розмірі 34573грн.57коп. Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором станом на 12 червня 2015 року заборгованість по сплаті: простроченої суми кредиту становить 11853грн.42коп; простроченої суми процентів за користування кредитом становить 4493грн.78коп. Тобто розмір заподіяних відповідачем невиконанням зобовязання збитків позивачу складає 16347грн.20коп. Сума пені за несвоєчасне погашення кредиту становить 34573грн.57коп., що значно перевищує розмір заподіяних відповідачем невиконанням зобовязань збитків позивачу, що складає 16347грн.20коп., а тому суд повинен своїм рішенням зменшити розмір пені у звязку із не співрозмірностю суми пені і розміру основного боргу, так як пеня значно перевищує розмір основного боргу.

Враховуючи скрутне фінансове та матеріальне становище, відповідач просить суд зменшити йому суму пені за несвоєчасне погашення кредиту, так як розмір пені за несвоєчасне погашення кредиту значно перевищує розмір заподіяних невиконанням зобовязанням збитків.

4)Постановою Правління Національного Банку України від 06 серпня 2009 року №461 «Про заходи, щодо забезпечення погашення кредитів», а саме п.3.1НБУ схвалив Рекомендації щодо роботи банків з позичальниками-фізичними особами , які мають заборгованість за споживчими кредитами та потрапили в скрутне фінансове становище згідно яких банкам рекомендується коректно та з розумінням ставитися до позичальника, який потрапив у скрутне фінансове становище, та разом з ним, враховуючи всі обставини визначитися зі шляхами погашення заборгованості.

Просиву суд:

1)частково задовольнити позовні вимоги позивача, а саме в частині стягнення з відповідача заборгованості за кредитними зобовязаннями, що складаються із: простроченої суми кредиту в розмірі 11853грн.42коп.; простроченої суми процентів за користування кредитом в розмірі 4493грн.78коп.;

2)відмовити позивачу в частині стягнення з відповідача пені за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 34573грн.57коп.;

3)зменшити нараховані позивачем відповідачу штрафні санкції(пеню) та щомісячну комісію за управлінням кредитом;

4)зобовязати позивача припинити нарахування відсотків, штрафних санкцій(пені) та комісії за користуванням кредитом на час розгляду справи в суді;

5)перевірити правильність нарахування позивачем заборгованості за кредитним договором №BLaЖГА00021105 від 23 березня 2011 року, в сумі 56995грн.77коп., яка складається із: простроченої суми кредиту в розмірі 11853грн.42коп.; простроченої суми процентів за користування кредитом в розмірі 4493грн.78коп.; простроченої суми комісії в розмірі 6075грн.00коп.; пені за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 34573грн.57коп.(а.с.43-46).

В судове засідання представник позивача за довіреністю, не зявився. Письмово просив справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував(а.с.61).

Відповідач в судове засідання не зявився, письмово просив справу розглядати у його відсутність, позовні вимоги визнає частково, при винесенні рішення просив застосувати ч.3 ст551 Цивільного кодексу України та зменшити розмір неустойки(а.с.63)

На підставі ч.2 ст. 158 та ч.2 ст.197ЦПК України справа слухається у відсутність сторін, без фіксування судового процесу технічними засобами.

Суд дослідив матеріали справи приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

У відповідність ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 23 березня 2011 року між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський ОСОБА_1» та фізичною особою-резидентом України, яким є ОСОБА_2 укладено Кредитний договір №BLaЖГА00021105. Згідно пунктів 1.1.- 1.7. загальної частини Договору та пунктів 1-2 Спеціальної частини Договору, Банк надав позичальнику кредит на поточні потреби в розмірі 10000грн. 00 коп., термін повернення кредиту 23 березня 2014 року. Факт отримання кредиту Відповідачем підтверджується доданою до позовної заяви копією меморіального ордеру. Відповідно до п. 2.4.2. Договору проценти та комісію за управління кредитом позичальник повинен сплачувати щомісячно в день повернення кредиту відповідно до платежів, передбачених у Графіку погашення заборгованості за кредитом, наведеному у Додатку №1 цього Договору Процентна ставка за Договором встановлена на рівні 15,00% річних (п.3 Спеціальної частини Договору). Щомісячна плата у вигляді комісії за управління кредитом встановлена в розмірі 1,75 % від суми кредиту (п.4 Спеціальної частини Договору). Згідно із п. 2.5.2. Договору позичальник зобовязується не пізніше дати, встановленої в Графіку, поповнювати рахунок Банку, вказаний у п. 6 Спеціальної частини Договору, у валюті кредиту шляхом внесення готівкових коштів через касу Банку або безготівковим перерахуванням, у сумах не менших за суми платежів, встановлені в Графіку, а також в сумах комісії за управління кредитом. Позивач зі своєї сторони виконав договірні зобовязання за Договором в повному обсязі, а відповідач від виконання зобовязань ухиляється. Відповідач порушив свої зобовязання щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитом, а також плати за управління кредитом, які передбачені п. 2.5 Кредитного договору. Так, з січня 2013 року виникла прострочена заборгованість за кредитом. Згідно пункту 4.3. Договору, у випадку прострочення позичальником сплати за Графіком, Банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити пеню, що розраховується від суми невиконаних боргових зобовязань, строк виконання яких настав і які не були виконані на день прострочення виконання. Ставка 0,50 % та те, що пеня розраховується за методом «факт/360», зазначено у п. 9 Спеціальної частини Договору(а.с.8-15).

Однак, Відповідач свої зобов'язання, передбачені Кредитним договором, не виконує.

Станом на 12 червня 2015 року становить 56995грн.77коп., з них: прострочена сума кредиту - 11 853 грн. 42 коп.; прострочені проценти за користування кредитом - 4 493 грн. 78 коп.; прострочена комісія - 6 075 грн. 00 коп.; пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 34 573 грн. 57 коп.(а.с.7).

До матеріалів справи долучений графік погашення заборгованості за кредитом та процентами (Додаток №1 до Договору банківського обслуговування №BLaЖГА00021105від 23.03.2011 р.) та детальний розпис загальної вартості платежів та визначення сукупної вартості кредиту і реальної процентної ставки(Додаток №2 до кредитного договору №BLaЖГА00021105від 23.03.2011 року) (а.с.16-22).

Кредит надавався на підставі Заяви - анкети на надання бланкового кредиту (Додаток 5 до Наказу №1653 від 01.12.2010 року) (а.с.25-29).

До матеріалів справи позивачем долучений меморіальний ордер №40743 від 01 березня 2012 року в якому вказано, що призначенням платежу:ОСОБА_2М./Видача кредиту БСК/НОМЕР_1 (а.с.30).

На підставі постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 року №188 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_1», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняте рішення від 20.03.2015 року № 63 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким з 20.03.2015 року розпочато процедуру ліквідації та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВІЕЙБІ ОСОБА_1».

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВІЕЙБІ ОСОБА_1» призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_3 строком на 1 рік з 20.03.2015 року по 19.03.2016 року включно.

Відповідно до ч.3 ст.47 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду діє без довіреності від імені банку, що ліквідується, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до вимог статті 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором.

Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Доказів повернення заборгованості на день ухвалення рішення сторонами суду не надано. У звязку з цим суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь Банку заборгованості законними та обґрунтованими.

В той же час, згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Частиноютретьою статті 551 Цивільного кодексу України, зокрема передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків.

Верховний Суд України 3 вересня 2014 року за наслідками розгляду справи № 6-100 цс 14 зробив правовий висновок про те, що частина третя статті 551 Цивільного кодексу України з урахуванням положень статті 3 Цивільного кодексу України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 10 Цивільного процесуального кодексу України щодо обовязку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право судузменшитирозмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків.

У звязку з чим суд вважає за можливе зменшити суми пені, яка підлягає стягненню з відповідача. Суд приймає до уваги те, що розмір пені значно перевищує розмір збитків, а тому суд приходить до висновку про те, що сума пені підлягає зменшенню.

За таких умов з відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість за кредитним договором №BLaЖГА00021105 від 23.03.2011 року в розмірі 38769 грн.40 коп., з них: прострочена сума кредиту - 11 853 грн. 42 коп.; прострочені проценти за користування кредитом - 4 493 грн. 78 коп.; прострочена комісія - 6 075 грн. 00 коп.; пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 16347 грн. 20 коп.

Згідно до п.22 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації у банку, від сплати судового збору звільняється.

Відповідно до ч.3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі викладеного, з відповідача також необхідно стягнути судовий збір у розмірі 243,60 грн. на користь держави.

Керуючись, ст.ст. 526, 527, 549-552, 553-554, 623, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В :

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1»(код ЄДРПОУ 19017842, місцезнаходження:04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, б.27 «Т», р.№32076420401 в Головному управлінні Національного банку України по м. Києву і Київській області, МФО 321024) заборгованість за кредитним договором №BLaЖГА00021105 від 23.03.2011 року в сумі38769 грн.40 коп., з них: прострочена сума кредиту - 11 853 грн. 42 коп.; прострочені проценти за користування кредитом - 4 493 грн. 78 коп.; прострочена комісія - 6 075 грн. 00 коп.; пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 16347 грн. 20 коп.

3. Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, судовий збір на користь держави у розмірі 243,60 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: