Рішення № 54604131, 07.08.2014, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 200/11707/14-ц

Провадження № 2/200/ 3087/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2014 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

у складі:

Головуючого судді - Циганкова В.О.,

при секретарі - Сабій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Дніпропетровської міської ради, Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради про визнання факту правомірного вселення, проживання та реєстрації, права на приватизацію житлового приміщення та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ОСОБА_2 10 липня 2014 року звернулись до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська з позовом до Дніпропетровської міської ради, Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради, у якому просили:

- визнати факт правомірного вселення, проживання та реєстрації більше 5 років ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 в кімнатах АДРЕСА_1;

- визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 права на приватизацію кімнат АДРЕСА_1;

- зобов'язати Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради підготувати проект рішення виконкому Дніпропетровської міської ради про передачу в спільну часткову власність ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 кімнат АДРЕСА_1;

- зобов'язати управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради оформити ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 свідоцтво про право власності на кімнати АДРЕСА_1.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_1 з 2007 року перебуває на квартирному обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов. З 2009 року разом з двома доньками (повнолітньою - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та неповнолітньою - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 р.н.) постійно проживає у гуртожитку, кімнати АДРЕСА_1 (з 15.05.2009 - зареєстровані за цією адресою). Позивач 10.06.2014 звернулася із заявою та пакетом усіх необхідних документів на приватизацію трьома особами кімнат АДРЕСА_1 до органу приватизації - управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради, проте, 17.06.2014 отримала відповідь від управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради за № 3/14-2804, в якій повідомлялося про відмову їй та членам її родини в приватизації кімнат у гуртожитку. Дану відмову позивач вважає протиправною.

В судовому засіданні позивачі та їх представник заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі, на їх задоволенні наполягали, посилаючись на обставини, які викладені у позовній заяві.

Представники відповідачів проти задоволення позовних вимог заперечували, посилаючись на їх необґрунтованість, просили відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 10 червня 2014 року звернулась до Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради із заявою щодо передачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в приватну власність жилого приміщення АДРЕСА_1.

Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради 17 червня 2014 року за вих. № 3/14-2804 надало ОСОБА_1 відповідь на заяву від 10 червня 2014 року, у якій зазначено, що оскільки ОСОБА_1 та члени її родини фактично проживають та зареєстровані у гуртожитку на законних підставах менше п'яти років, управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради не має законних підстав для підготовки проекту рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради щодо передачі у власність кімнат у гуртожитку.

Даного висновку Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради прийшло оскільки до заяви на приватизацію житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 були надані копії тимчасових ордерів на житлову площу у гуртожитку, які підтверджують законне приживання її та членів її родини у період з 10.03.2009 по 25.03.2010 (ордер від 10.03.2009 № 24) та з 10.06.2014 по 10.08.2014 (ордер від 10.06.2014 № 64).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працює вихователем в комунальному закладі освіти «Дошкільний навчальний заклад № 169» Дніпропетровської міської ради з вересня 2012 року, а у період з вересня 2005 року по серпень 2012 року працювала вчителем Дніпропетровського навчально-виробничого центру № 2.

З 15 травня 2009 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровані та постійно проживають у кімн. АДРЕСА_1 та знаходиться на балансі у Комунального підприємства «Жилсервіс-5» Дніпропетровської міської ради.

Гуртожиток по АДРЕСА_1 перебуває на балансі Комунального підприємства Дніпропетровської міської ради «Жилсервіс-5» з 01 вересня 2012 року, належить до комунальної форми власності територіальної громади м. Дніпропетровська та входить до переліку гуртожитків, яким рішенням Дніпропетровської міської ради від 06 квітня 2011 року № 37/10 надано дозвіл на приватизацію.

Особистий рахунок № НОМЕР_1 по кімн. АДРЕСА_1, відкритий на ім'я ОСОБА_1 на три особи у Комунальному підприємстві «Жилсервіс-5» Дніпропетровської міської ради.

Суду було надано копії ордерів на житлову площу у гуртожитку, а саме кімн. АДРЕСА_1 на трьох осіб (ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3Ю.):

- № 185 від 26 грудня 2008 року на постійний строк;

- № 24 від 10 березня 2009 року строком до 25 березня 2010 року;

- № 180 серії ПР від 13 серпня 2013 року строком до 10 серпня 2014 року;

- № 64 серії ПР від 10 червня 2014 року строком до 10 серпня 2014 року.

Договір найму житлового приміщення з позивачами укладений з моменту вселення шляхом надання на ім'я основного квартиронаймача (ОСОБА_1.) особового рахунку № НОМЕР_1 для оплати житлово-комунальних послуг, які позивачі сплачують, заборгованості за оплату комунальних послуг відповідно до довідок КП «Жилсервіс-5» не мають.

Також судом встановлено, що на момент розгляду справи в суді ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не є власницями будь-якого нерухомого майна на праві особистої приватної власності та/або співвласницями на праві спільної часткової або спільної сумісної власності будь-якого нерухомого майна.

Відповідно до Довідки № 5/13 від 29 березня 2013 року, ОСОБА_1, згідно рішення виконкому Кіровської районної у місті Дніпропетровську ради від 17 грудня 2010 року № 368, знаходиться на квартирному обліку:

- у списку осіб, які користуються правом на отримання житла на загальних підставах за № 2318;

- у списку осіб, які користуються правом першочергового отримання житла за № 725.

Так, у ст. 47 Конституції України визначено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Житлового кодексу Української РСР, громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» від 04.09.2008 № 500-VI визначено, що громадяни, на яких поширюється дія цього Закону, мають право на приватизацію житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад і можуть бути приватизовані відповідно до закону.

Приватизація житлових приміщень у гуртожитках здійснюється відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Сфера дії Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» поширюється на громадян, які не мають власного житла, більше п'яти років на законних підставах зареєстровані за місцем проживання у гуртожитках та фактично проживають у них (ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків»).

Згідно ч. 3 ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19.06.1992 № 2482-XII, особливості приватизації житлових приміщень у гуртожитках визначаються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», приватизація здійснюється шляхом:

безоплатної передачі громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю;

продажу надлишків загальної площі квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках громадянам України, що мешкають в них або перебувають в черзі потребуючих поліпшення житлових умов.

У ч.ч. 2, 10, 11 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» визначено, що передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку.

Органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.

Спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду, вирішуються судом.

Відповідно до п. 4 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 16.12.2009 № 396, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2010 року за №109/17404 (далі - Положення № 396), передача займаних квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах здійснюється в приватну (спільну сумісну, спільну часткову) власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають у цих квартирах (будинках), жилих приміщеннях у гуртожитку, кімнатах у комунальній квартирі, у тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника.

Пунктом 5 Положення № 396 встановлено, що передача житла у власність громадян здійснюється безоплатно виходячи з розрахунку санітарної норми (21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю).

З огляду на викладені вище норми, суд вважає за необхідне наголосити, що право на приватизацію кімнати у гуртожитку виникає у особи саме після проходження п'ятирічного терміну реєстрації за місцем проживання у гуртожитку та фактично проживання у ньому. Отже, законодавцем чітко пов'язано право на приватизацію гуртожитку з місцем фактичного проживання фізичної особи.

Згідно ч. 1 ст. 29 Цивільного кодексу України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Відповідно до ст. 129 Житлового кодексу Української РСР, на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.

Пунктом 10 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 3 червня 1986 року № 208 визначено, що на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.

У п. 18 Положення № 396 визначено, що громадянином до органу приватизації подаються:

оформлена заява на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі;

довідка про склад сім'ї та займані приміщення;

копія ордера про надання жилої площі (копія договору найму жилої площі у гуртожитку);

документ, що підтверджує невикористання ним житлових чеків для приватизації державного житлового фонду;

копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації;

заява - згода тимчасово відсутніх членів сім'ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилих приміщень у гуртожитку, кімнат у комунальній квартирі.

З огляду на викладене, суд зазначає, що ордер - це документ, що підтверджує право особи на вселення у житлове приміщення, в тому числі, у гуртожиток. Що ж стосується підтвердження права проживання особи у гуртожитку, то в даному випадку право проживання є матеріальною формою та фактичною реалізацією права користування об'єктом нерухомості. В даному випадку підтвердженням надання ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 права користування кімн. АДРЕСА_1, є саме безстроковий ордер № 185 від 26 грудня 2008 року, а підтвердженням фактичного користування вищевказаним об'єктом нерухомості є реєстрація осіб за вказаною адресою.

З цього слідує, що п'ятирічний термін фактичного проживання у гуртожитку у ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 станом на момент звернення із заявою про приватизацію до Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради, а саме 10 червня 2014 року, вже сплинув.

Ненадання ж Управлінням житлового господарства Дніпропетровської міської ради позивачам завірених належним чином копій строкових ордерів на житлову площу у гуртожитку по вул. Героїв Сталінграду, буд. 14 на весь час їх реєстрації та фактичного проживання у гуртожитку за умови доведеності факту такого проживання та реєстрації більше 5 років відповідними належними доказами вказує не на відсутність у позивачів права на приватизацію кімнат у гуртожитку, а на неналежне виконання посадовими особами органу місцевого самоврядування свої службових обов'язків.

Отже, суд визнає факт правомірного вселення, проживання та реєстрації більш 5 років ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в кімнатах № АДРЕСА_1, у зв'язку з чим вищевказані особи мають права на приватизацію кімнат № АДРЕСА_1.

Відповідно до 21 Положення № 396, орган приватизації, у разі потреби, уточнює необхідні для розрахунків дані залежно від складу сім'ї і розміру загальної площі квартири, жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах, оформляє відповідні розрахунки та видає розпорядження органу приватизації щодо квартир (будинків), кімнат у комунальних квартирах чи готує проект рішення органу місцевого самоврядування щодо жилих приміщень у гуртожитках.

Згідно змісту 22 Положення № 396, на підставі розпорядження органу приватизації (щодо квартир (будинків), кімнат у комунальних квартирах), рішення органу місцевого самоврядування (щодо жилих приміщень у гуртожитках) орган приватизації готує та/або замовляє свідоцтво про право власності на житло та реєструє його у спеціальній реєстраційній книзі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах, що належать громадянам на праві приватної (спільної сумісної, спільної часткової) власності.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне зобов'язати Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради підготувати проект рішення виконкому Дніпропетровської міської ради про передачу в спільну часткову власність ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 кімнат № АДРЕСА_1, а також оформити свідоцтво про право власності на кімнати № АДРЕСА_1.

Відповідно ч. 1 ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 10, 11, 57-60, 64, 79, 88, 208, 209, 212-215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Дніпропетровської міської ради, Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради про визнання факту правомірного вселення, проживання та реєстрації, права на приватизацію житлового приміщення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати факт правомірного вселення, проживання та реєстрації більш 5 років ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 в кімнатах № АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 права на приватизацію кімнат № АДРЕСА_1.

Зобов'язати Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради підготувати проект рішення виконкому Дніпропетровської міської ради про передачу в спільну часткову власність ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8 кімнат № АДРЕСА_1.

Зобов'язати управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради оформити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8 свідоцтво про право власності на кімнати № АДРЕСА_1.

Стягнути солідарно з Дніпропетровської міської ради, Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 243,60 грн. (двісті сорок три гривні 60 копійок).

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів, починаючи з наступного за днем його проголошення, а так само відсутніми в судовому засіданні особами - за днем вручення копії цього рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя В.О. Циганков